Істророманська мова(ISO 639-3: IST ) - західно-італійська мова, як збереглася сьогодні тільки в районі міст Воднян і Ровіньте в Істрії, Хорватія. За підрахунками, мова має лише кілька десятків активних носіїв і близько 300 людей, які її розуміють і можуть частково користуватися нею.
| Істророманська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Хорватія |
| Носії | 1000 осіб |
| Писемність | латинське письмо |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | ist |
Особливості мови ред.
Істророманська мова належить до італійсько-далматинської підгрупи з італійською та чотирма іншими мовами.
Істороманська мова належить до групи довенеційських автохтонних романських діалектів півострова Істрія, що утворює мовний осередок на півдні Істрії. Істророманська походить безпосередньо від середньовічної латинської мови. У минулому мова була поширена, а сьогодні нею говорять в основному літні жителі всього шести міст - Ровінь, Воднян, [[Фажана|Фажани], Галіжани, Балі і Щишан. Існує кілька словників істророманських діалектів та літературних творів; Лігіо Заніні і Джусто Курто писали в Ровіні, Лоредана Боглюн у Водняні, Роміна Флоріс на Балі.
Істророманська мова зберегла багато характерних рис, таких як продовжене о, де венеційське - е ( ла-лато - молоко; ла-карно - м'ясо; семпро - завжди), і унікальна форма для 1-ї та 2-ї особи у майбутньому часі та в умовному ( magnarè - я буду, ти будеш; magnaràvi - я б їв, ти їв би).
З істророманською мовою пов'язані воднянські високі баси, спів у два голоси, найнижчий рівень місцевих народних пісень.
З метою збереження та популяризації організовано Фестиваль істророманського діалекту, який проводиться щороку з 2013 року.
Порівняння словникового запасу ред.
Таблиця взаємозв'язку істророманського словника з латиною та близькими романськими мовами:
| Істрійський | Італійська | Латинська | Венеційський | Бізіакко[it] | Хорватська |
|---|---|---|---|---|---|
| тіава | чіаве | клава (м) | тіава | тіава | ключ |
| новий | ніч | ніч (м) | примітка / ні | Примітка | ніч |
| cantà | співати | співати | кантар | кантар | співати |
| порожниста | капра | капра (м) | порожниста | кавра | шкіри |
| мову | мову | мова (м) | мову | мову | мову |
| піасса | площа | плато (м) | піасса | піасса | площа |
| точка | міст | міст (м) | понте / понт | понт | міст |
| це | церква | еклезія (м) | цекса | цеза | Церква |
| впав | ospedale | лікарня (м) | оспедальний | оспедальний | лікарні |
| фурмайо | формаджо / качо | корпус (м) </br> лат. вульг. формат (м) | форму | форми | сир |
Джерела ред.
- http://www.unesco.org/languages-atlas/en/atlasmap/language-id-363.html
- ScriptSource - Croatia
- jutarnji.hr: DJEDOVI I BAKE IH JAKO RIJETKO GOVORE Čak tri hrvatska jezika su na listi najugroženijih u Europi! [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.], pristupljeno 18. kolovoza 2015.
- ↑ Turistička zajednica Grada Vodnjana [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] I Bassi (pristupljeno 21. prosinca 2019.)
- ↑ Glas Istre [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] FESTIVAL ISTRIOTSKOG NARJEČJA: Očuvati i promicati drevni dijalekt 26. rujna 2018. (pristupljeno 21. prosinca 2019.)
- ↑ Općina Ližnjan [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] 5. Festival istriotskog narječja – 5. Festival dell’Istrioto (pristupljeno 21. prosinca 2019.)
Посилання ред.
- (de) (PDF)
- Проект зникаючих мов [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.] (en)
- (en)
- Енциклопедія світової спадщини: мова Istriot [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (en)
- Вікіджерело: Istriot