Розграбування Риму в 846 році — розграбування околиць міста Рима і християнських храмів за його міською стіною, зокрема на Ватиканському пагорбі, в результаті нападу сарацинського флоту на чолі з еміром аглабідської Іфрикії Мухаммедом І, що відбувся 846 року.
Передумови
З 827 року розпочалось завоювання візантійської Сицилії мусульманами з північноафриканської аглабідської Іфрикії, яких в Європі називали сарацинами. З цього часу прибережні міста Південної Італії знаходились під постійною загрозою нападів сарацинських піратів. Відповідальність за сарацинську загрозу частково лягла на самі християнські держави цього регіону. Візантійські, лангобардські та папські князівства та герцогства Південної Італії ворогували між собою і в 30-х роках IX століття сприяли поселенню сарацинів на Апеннінському півострові, щоб використовувати їх в якості найманців для боротьби між собою. В Кампанію їх залрошували як візантійські Неаполітанське і Гаетанське герцогства, так і лангобардські князі Беневенто і Салерно. Одним з перших запросив сарацинських найманців в Кампанію неаполітанський дука Андрій II, під час його війни 837 року з лонгобардським князем Беневенто Сікардом. Надалі ця тенднція зростала і все більше та більше мусульман залучалось у міжусобні війни християнських держав на півострові. Після смерті Сікарда в 839 році, лонгобарди Радельхіз Беневентський і Сіконульф Салернський, що запекло воювали між собою за його спадок, залучали сарацинських найманців вже з обох сторін.
З часом сарацинські найманці почали самостійно брати участь у набігах на християнські поселення, особливо після захоплення еміром Іфрикії Мухаммедом I в 842 році візантійської Мессіни та розгромної поразки, яку його армія завдала візантійцям в битві біля Бутери в 845 році.
Напад сарацинів на Рим
Великий загін арабів із Кампанії на кораблях на чолі із еміром Мухаммедом І ібн аль-Аглаб вирушив до Порто та Остії, де й висадився 846 року. Сарацини завдали удару, оскільки римське ополчення швидко відступило за безпечні римські стіни.
Сарацинські нападники, найпевніше, знали про наявність у місті колосальних скарбів. Деякі великі базиліки, такі як базиліка Святого Петра, розташовані за межами муру Авреліана, стали для них легкою здобиччю. У них містилися багате літургічне начиння, прикрашені дорогоцінним камінням релікварії, що містили недавно зібрані реліквії. Внаслідок набігу араби розграбували храми, розташовані поза міськими стінами, зокрема, базиліку Святого Петра. Сучасні історики вважають, що нападники точно знали, де знайти найцінніші коштовності. Король Італії Людовик II, який прийшов на допомогу місту, зазнав від сарацинів поразки і мусив відступити, проте незабаром римлянам за допомоги герцога Сполето Гі I вдалося вигнати загарбників із Лація.
Наслідки
Після відходу сарацинського війська, папа римський Лев IV із залученням захоплених мусульманських полонених збудував навколо Ватиканського пагорбу захисну фортечну стіну, але після переможної для християнського флоту битви при Остії, що відбулась в 849 році, через три роки після розграбування Риму сарацинами, місто більше ніколи не зазнавало нападів мусульманського флоту.
Див. також
Примітки
- Barbara Kreutz. Before the Normans: Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries. — University of Pennsylvania Press, 1996. — С. 25—28.
- Barbara Kreutz. Before the Normans: Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries. — University of Pennsylvania Press, 1996. — С. 25—28.
- Michele Amari, Storia dei Musulmani di Sicilia, Le Monnier, 1854, Vol. I, p. 364
Література
- Грегоровиус Ф. История города Рима в Средние века (от V до XVI столетия) / Пер. с нем. М. Литвинова, В. Линде, В. Савина. — М. : Альфа-книга, 2008. — 1280 с. — (Полное издание в одном томе). — 6000 екз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozgrabuvannya Rimu v 846 roci rozgrabuvannya okolic mista Rima i hristiyanskih hramiv za jogo miskoyu stinoyu zokrema na Vatikanskomu pagorbi v rezultati napadu saracinskogo flotu na choli z emirom aglabidskoyi Ifrikiyi Muhammedom I sho vidbuvsya 846 roku PeredumoviZ 827 roku rozpochalos zavoyuvannya vizantijskoyi Siciliyi musulmanami z pivnichnoafrikanskoyi aglabidskoyi Ifrikiyi yakih v Yevropi nazivali saracinami Z cogo chasu priberezhni mista Pivdennoyi Italiyi znahodilis pid postijnoyu zagrozoyu napadiv saracinskih pirativ Vidpovidalnist za saracinsku zagrozu chastkovo lyagla na sami hristiyanski derzhavi cogo regionu Vizantijski langobardski ta papski knyazivstva ta gercogstva Pivdennoyi Italiyi voroguvali mizh soboyu i v 30 h rokah IX stolittya spriyali poselennyu saraciniv na Apenninskomu pivostrovi shob vikoristovuvati yih v yakosti najmanciv dlya borotbi mizh soboyu V Kampaniyu yih zalroshuvali yak vizantijski Neapolitanske i Gaetanske gercogstva tak i langobardski knyazi Benevento i Salerno Odnim z pershih zaprosiv saracinskih najmanciv v Kampaniyu neapolitanskij duka Andrij II pid chas jogo vijni 837 roku z longobardskim knyazem Benevento Sikardom Nadali cya tendnciya zrostala i vse bilshe ta bilshe musulman zaluchalos u mizhusobni vijni hristiyanskih derzhav na pivostrovi Pislya smerti Sikarda v 839 roci longobardi Radelhiz Beneventskij i Sikonulf Salernskij sho zapeklo voyuvali mizh soboyu za jogo spadok zaluchali saracinskih najmanciv vzhe z oboh storin Z chasom saracinski najmanci pochali samostijno brati uchast u nabigah na hristiyanski poselennya osoblivo pislya zahoplennya emirom Ifrikiyi Muhammedom I v 842 roci vizantijskoyi Messini ta rozgromnoyi porazki yaku jogo armiya zavdala vizantijcyam v bitvi bilya Buteri v 845 roci Napad saraciniv na RimVelikij zagin arabiv iz Kampaniyi na korablyah na choli iz emirom Muhammedom I ibn al Aglab virushiv do Porto ta Ostiyi de j visadivsya 846 roku Saracini zavdali udaru oskilki rimske opolchennya shvidko vidstupilo za bezpechni rimski stini Saracinski napadniki najpevnishe znali pro nayavnist u misti kolosalnih skarbiv Deyaki veliki baziliki taki yak bazilika Svyatogo Petra roztashovani za mezhami muru Avreliana stali dlya nih legkoyu zdobichchyu U nih mistilisya bagate liturgichne nachinnya prikrasheni dorogocinnim kaminnyam relikvariyi sho mistili nedavno zibrani relikviyi Vnaslidok nabigu arabi rozgrabuvali hrami roztashovani poza miskimi stinami zokrema baziliku Svyatogo Petra Suchasni istoriki vvazhayut sho napadniki tochno znali de znajti najcinnishi koshtovnosti Korol Italiyi Lyudovik II yakij prijshov na dopomogu mistu zaznav vid saraciniv porazki i musiv vidstupiti prote nezabarom rimlyanam za dopomogi gercoga Spoleto Gi I vdalosya vignati zagarbnikiv iz Laciya NaslidkiPislya vidhodu saracinskogo vijska papa rimskij Lev IV iz zaluchennyam zahoplenih musulmanskih polonenih zbuduvav navkolo Vatikanskogo pagorbu zahisnu fortechnu stinu ale pislya peremozhnoyi dlya hristiyanskogo flotu bitvi pri Ostiyi sho vidbulas v 849 roci cherez tri roki pislya rozgrabuvannya Rimu saracinami misto bilshe nikoli ne zaznavalo napadiv musulmanskogo flotu Div takozhBitva bilya Likozi 846 Bitva pri Ostiyi 849 PrimitkiBarbara Kreutz Before the Normans Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries University of Pennsylvania Press 1996 S 25 28 Barbara Kreutz Before the Normans Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries University of Pennsylvania Press 1996 S 25 28 Michele Amari Storia dei Musulmani di Sicilia Le Monnier 1854 Vol I p 364LiteraturaGregorovius F Istoriya goroda Rima v Srednie veka ot V do XVI stoletiya Per s nem M Litvinova V Linde V Savina M Alfa kniga 2008 1280 s Polnoe izdanie v odnom tome 6000 ekz ISBN 978 5 9922 0191 8