www.wikidata.uk-ua.nina.az

Швейцарська гвардія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Швейцарські найманці Папська швейца рська гва р

Швейцарська гвардія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Швейцарські найманці.

Папська швейца́рська гва́рдія (лат. Pontificia Cohors Helvetica) — військовий підрозділ Ватикану (колишньої Папської держави), почесна варта Святого Престолу. Охороняє папу римського, земного главу Христової Католицької Церкви, та його Апостольський палац. Супроводжує папу у Ватикані та поїздках закордон. Найстаріший підрозділ швейцарських найманців, що зберігся до сьогодні. Створений у 1506 року папою Юлієм II. Тимчасово розпущений у 1527 — 1548 і 1564 — 1566 роках. Набирається з німецькомовних католиків-швейцарців, віком до 25 років, які пройшли військову підготовку у Збройних силах Швейцарії. Має парадну синьо-жовто-червону уніформу доби Ренесансу та синю повсякденну. Озброєний традиційною білою зброєю (партезани, алебарди) і сучасною вогнепальною зброєю. Один із небагатьох найстаріших військових підрозділів, що має неперервну історію. Головний храм підрозділу — Церква святих Мартина і Себастьяна у Ватикані. Гасло — лат. Acriter et fideliter (мошкалів на палі!).

Папська швейцарська гвардія
Pontificia Cohors Helvetica
Засновано 1506
Країна Ватикан
Тип почесна варта
Чисельність сотня
Оборонець святі Мартин і Себастьян
Гасло Acriter et fideliter
Вебсайт schweizergarde.ch​(нім.)​(фр.)​(італ.)​(англ.)

Назва Редагувати

  • Понтифікальна гельветійська когорта (лат. Pontificia Cohors Helvetica) — офіційна латинська назва, в якій використовуються терміни часів Римської імперії: понтифік (верховний жрець Риму), гельвети (кельтські племена Швейцарії) і когорта (римський військовий підрозділ).
  • Піхотна гельветійська когорта на священній варті Понтифіка (лат. Cohors Pedestris Helvetiorum a Sacra Custodia Pontificis) — інша латинська назва.
  • Папська швейцарська гвардія / охорона (італ. Guardia Svizzera Pontificia, нім. Päpstliche Schweizergarde, фр. Garde suisse pontificale) — популярна назва.
  • Швейцарська гвардія — скорочена назва.

Історія Редагувати

Заснування Редагувати

Папа Юлій ІІ, засновник Папської швейцарської гвардії (1511, Рафаель Санті)

Офіційною датою створення Папської швейцарської гвардії вважається 22 січня 1506 року. Цього дня 150 молодих швейцарських найманців під командуванням капітана Каспара фон Зіленена з Урійського кантону прибули до Папської держави, до Рима, щоб служити папі Юлію II.

Проте папство широко використовувало швейцарських вояків до цієї дати, щонайменше з другої половини XV ст. Зокрема, в жовтні 1478 року папа Сікст IV уклав у угоду зі Швейцарською Конфедерацією, яка передбачала можливість вербування найманців-швейцарців протягом усього його понтифікату, починаючи з 1479 року. Цей договір оновив папа Інокентій VIII (1484 — 1492), щоб використати його проти експансіоністських цілей герцога Міланського. Інший папа Олександр VI (1492 — 1503) наймав швейцарців під час свого союзу з французьким королем Карлом VIII в Італійських війнах проти Неаполітанського королівства.

Серед учасників тої війни проти Неаполя був кардинал Джуліано делла Ровере, майбутній папа Юлій II (1503-1513), який добре знав швейцарців ще в часи свого єпископства в Лозанні. 1512 року він вислав легатом до Швейцарії веролійського єпископа Енніо Філонарді, щоб вербувати солдатів для повернення територій Церкви. Завдяки цьому легату до Італії прибуло 24 тисячі швейцарців, які, об'єднавшись із союзними силами, зуміли відвоювати Равенну.

1503 року, коли кардинал Делла Ровере став папою Юлієм II, він попросив швейцарський сейм постійно надавати йому на службу корпус із 200 швейцарських найманців. Це прохання стало можливим також завдяки фінансуванню, яке Святий Престол отримав від баварських купців з Аугсбурга — Ульріха та Якоба Фуггерів, інвесторів Папської держави.

У вересні 1505 року перший контингент із 150 солдатів почав свій марш до Риму під командуванням Каспара фон Сіленена та увійшов у місто 22 січня 1506 року. Ця дата вважається відліком створення Папської швейцарської гвардії.

Оборона Рима (1527) Редагувати

6 травня 1527 147 з 189 швейцарських гвардійців загинуло біля стін Ватикану, захищаючи Святий Престол від нападу військ імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V. Завдяки героїзму швейцарців Папа Клемент VII зумів сховатися від ворогів в неприступному замку святого Ангела на березі Тибру. На честь цієї події 6 травня проводиться щорічна церемонія присяги.

З тих пір понтифіки довіряють своє життя тільки найманим солдатам з німецьких кантонів Швейцарії.

ХІХ століття Редагувати

З початку 20 століття традиції гвардії зазнали змін. Якщо до 1914 року гвардійцями могли стати винятково швейцарці, рідною мовою яких була німецька, то під час Першої світової війни ситуація змінилася. На службу почали наймати також жителів франкомовних кантонів, а згодом така можливість з'явилася і в решти чоловічого населення цієї багатонаціональної країни.

Ранги Редагувати

Командир швейцарців має звання полковника регулярних військ і до нього звертаються з цим званням. Інші офіцери, таким чином, мають звання на три ранги вище, ніж вказує їхня назва, а всі без винятку гвардійці мають звання сержанта в регулярних військах. Квартирмейстер виконує також функції секретаря командного офіцера та офіцера артилерії. Гвардія має свого спеціального капелана та Церква святих Мартина і Себастьяна, побудовану Пієм V у 1568 році.

  • Полковник (нім. Oberst) — командир гвардії.
  • Підполковник (нім. Oberstleutnant) — віце-командир гвардії
  • Капелан (нім. Kaplan) — рівний рангу підполковника.
  • Майор (нім. Major)
  • Капітан (нім. Hauptmann)
  • Лейтенант (Leutnant) — новий ранг, запроваджений 1 грудня 2020 року.
  • Фельдфебель (нім. Feldwebel)
  • Вахмістр (нім. Wachtmeister)
  • Капрал (нім. Korporal)
  • Віце-капрал (нім. Vizekorporal)
  • Алебардник / Гвардієць (нім. Hellebardier / Gardist)

Таблиця Редагувати

Звання Полковник Підполковник Майор Капітан Лейтенант
К-сть чоловік 1 1 (+1) 1 2 3
Погон
Відзнака на береті
Шолом
Плюмаж Білий Червоний
Звання Фельдфебель Вахмістр Капрал Віце-капрал Алебардник Тамбур
К-сть чоловік 1 5 10 10 78
Відзнака на береті відсутня відсутня
Нарукавна відзнака
Шолом
Плюмаж Чорний і червоний Синій, жовтий і червоний Синій, жовтий
і чорний

Набір Редагувати

Кожен кандидат у гвардійці має бути корінним швейцарцем, католиком, законного народження, неодруженим, віком до 18 — 25 років, зростом не менше 5,8 футів (172,72 см), здоровим, і без тілесних ушкоджень. Тим, хто не відповідає вимогам військової служби в Швейцарії, також відмовляють у прийнятті до гвардії.

Потрібні такі документи: довідка з дому (або перепустка), свідоцтво про хрещення та свідоцтво про характер, усі підписані владою його парафії. Після року недостойної поведінки вартість поїздки до Риму повертається; однак це відшкодування може бути виплачено частинами через сім місяців.

Заяву про вступ слід надсилати безпосередньо начальнику. Ті, хто бажає звільнитися з гвардії, можуть вільно зробити це після попередження за три місяці.

Служба Редагувати

У складі гвардії 110 чоловіків. Гвардія налічує всього п'ять офіцерів — підполковник, капелан, майор, капітан і командир гвардійців. Термін служби в Швейцарській гвардії становить не менше 2 років. Гвардійці отримують близько 400 доларів на місяць і повне забезпечення. Але не гроші заманюють до гвардії молодих швейцарців, а перспектива. Під час служби у Ватикані вони мають змогу навчатися у престижних ВУЗах, а після служби, як правило, отримують дуже добрі рекомендації та кар'єрні перспективи. Прикладом тому може слугувати кар'єра, яку зробив полковник Алоїз Естерманн. Попри те, що народився і ріс він у селянській родині, в якій не дуже шанували освіту, перебуваючи на службі у Ватикані, Алоїз вивчив чотири іноземні мови і став улюбленцем Папи. Навіть зовні Естерманн був сильно схожий на Понтифіка. Саме він 13 травня 1981 на площі Святого Петра, ризикуючи власним життям, закрив собою Івана Павла II від куль вбивці. На щастя, поранення не було смертельним.

Швейцарська гвардія охороняє папські апартаменти та ворота міста-держави Ватикан. А також гвардійці виконують роль почесної варти на офіційних заходах Ватикану. Двоє гвардійців в цивільному одязі обов'язково супроводжують Папу Римського під час всіх його подорожей. Гвардійців, як і п'ятсот років тому, учать віртуозно поводитися зі списами і алебардами, якими вони озброєні. В їх обов'язок входить і виконання на духових інструментах офіційного гімну Ватикану на музику Шарля Гуно. Проте члени Швейцарської гвардії натреновані у володінні і сучасною вогнепальною зброєю.

Пенсія Редагувати

Після 18 років служби кожен гвардієць має право на довічну пенсію в розмірі половини його зарплати, після 20 років — на пенсію в розмірі 2/3 його зарплати, після 25 років — до 5/6 від своєї платні, а через 30 років — повної зарплати.

Уніформа Редагувати

Синьо-жовтий герб папи Юлія ІІ, засновника гвардії, від якого походять синьо-жовті кольори парадної уніформи.

На посту біля воріт Ватикану швейцарські гвардійці стоять в старовинних жовто-синьо-червоних мундирах кольору дому Медичі.

Війни і битви Редагувати

Командири Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Emmanuel May de Remainmotier. Histoire militaire des Suisses dans les différents services de l’Europe..., Berna 1772, T. II, vol. 1. p.227.
  2. Ughelli, F. Italia Sacra... Venezia: ser. de' vescovi di Veroli, 1777, vol. I, p. 1397.
  3. Götz von Pölnitz, Jakob Fugger // Neue Deutsche Biographie, 1961, 5. Bd., pp. 710–716.
  4. ↑ Baumgarten, P.M. The Vatican. § The Swiss Guards // The Catholic Encyclopedia... 1912.

Бібліографія Редагувати

  • Richard, Christian-Roland Marcel. La Guardia Svizzera Pontificia nel corso dei secoli. Leonardo International, 2005.
  • Royal, Robert. The Pope's Army: 500 Years of the Papal Swiss Guard. Crossroads Publishing Co, 2006.
  • Bodin, J.: Les Suisses au Service de la France; Editions Albion Michael, 1988. ISBN 2-226-03334-3.
  • Bertin, P.: Le Fantassin de France; Service Historique de L'Armee de Terrre, 1988.
  • Serrano, Antonio. Die Schweizergarde der Päpste. Verlagsanstalt >>Bayerland<<, 1992.
  • National Geographic: Inside the Vatican, 2001.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швейцарська гвардія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shvejcarski najmanci Papska shvejca rska gva rdiya lat Pontificia Cohors Helvetica vijskovij pidrozdil Vatikanu kolishnoyi Papskoyi derzhavi pochesna varta Svyatogo Prestolu Ohoronyaye papu rimskogo zemnogo glavu Hristovoyi Katolickoyi Cerkvi ta jogo Apostolskij palac Suprovodzhuye papu u Vatikani ta poyizdkah zakordon Najstarishij pidrozdil shvejcarskih najmanciv sho zberigsya do sogodni Stvorenij u 1506 roku papoyu Yuliyem II Timchasovo rozpushenij u 1527 1548 i 1564 1566 rokah Nabirayetsya z nimeckomovnih katolikiv shvejcarciv vikom do 25 rokiv yaki projshli vijskovu pidgotovku u Zbrojnih silah Shvejcariyi Maye paradnu sino zhovto chervonu uniformu dobi Renesansu ta sinyu povsyakdennu Ozbroyenij tradicijnoyu biloyu zbroyeyu partezani alebardi i suchasnoyu vognepalnoyu zbroyeyu Odin iz nebagatoh najstarishih vijskovih pidrozdiliv sho maye neperervnu istoriyu Golovnij hram pidrozdilu Cerkva svyatih Martina i Sebastyana u Vatikani Gaslo lat Acriter et fideliter moshkaliv na pali Papska shvejcarska gvardiyaPontificia Cohors HelveticaZasnovano 1506Krayina VatikanTip pochesna vartaChiselnist sotnyaOboronec svyati Martin i SebastyanGaslo Acriter et fideliterVebsajt schweizergarde ch nim fr ital angl Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Oborona Rima 1527 2 3 HIH stolittya 3 Rangi 3 1 Tablicya 4 Nabir 5 Sluzhba 6 Pensiya 7 Uniforma 8 Vijni i bitvi 9 Komandiri 10 Galereya 11 Primitki 12 Bibliografiya 12 1 Dovidniki 13 PosilannyaNazva RedaguvatiPontifikalna gelvetijska kogorta lat Pontificia Cohors Helvetica oficijna latinska nazva v yakij vikoristovuyutsya termini chasiv Rimskoyi imperiyi pontifik verhovnij zhrec Rimu gelveti keltski plemena Shvejcariyi i kogorta rimskij vijskovij pidrozdil Pihotna gelvetijska kogorta na svyashennij varti Pontifika lat Cohors Pedestris Helvetiorum a Sacra Custodia Pontificis insha latinska nazva Papska shvejcarska gvardiya ohorona ital Guardia Svizzera Pontificia nim Papstliche Schweizergarde fr Garde suisse pontificale populyarna nazva Shvejcarska gvardiya skorochena nazva Istoriya RedaguvatiZasnuvannya Redaguvati nbsp Papa Yulij II zasnovnik Papskoyi shvejcarskoyi gvardiyi 1511 Rafael Santi Oficijnoyu datoyu stvorennya Papskoyi shvejcarskoyi gvardiyi vvazhayetsya 22 sichnya 1506 roku Cogo dnya 150 molodih shvejcarskih najmanciv pid komanduvannyam kapitana Kaspara fon Zilenena z Urijskogo kantonu pribuli do Papskoyi derzhavi do Rima shob sluzhiti papi Yuliyu II Prote papstvo shiroko vikoristovuvalo shvejcarskih voyakiv do ciyeyi dati shonajmenshe z drugoyi polovini XV st Zokrema v zhovtni 1478 roku papa Sikst IV uklav u ugodu zi Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu yaka peredbachala mozhlivist verbuvannya najmanciv shvejcarciv protyagom usogo jogo pontifikatu pochinayuchi z 1479 roku 1 Cej dogovir onoviv papa Inokentij VIII 1484 1492 shob vikoristati jogo proti ekspansionistskih cilej gercoga Milanskogo Inshij papa Oleksandr VI 1492 1503 najmav shvejcarciv pid chas svogo soyuzu z francuzkim korolem Karlom VIII v Italijskih vijnah proti Neapolitanskogo korolivstva Sered uchasnikiv toyi vijni proti Neapolya buv kardinal Dzhuliano della Rovere majbutnij papa Yulij II 1503 1513 yakij dobre znav shvejcarciv she v chasi svogo yepiskopstva v Lozanni 1512 roku vin vislav legatom do Shvejcariyi verolijskogo yepiskopa Ennio Filonardi shob verbuvati soldativ dlya povernennya teritorij Cerkvi Zavdyaki comu legatu do Italiyi pribulo 24 tisyachi shvejcarciv yaki ob yednavshis iz soyuznimi silami zumili vidvoyuvati Ravennu 2 1503 roku koli kardinal Della Rovere stav papoyu Yuliyem II vin poprosiv shvejcarskij sejm postijno nadavati jomu na sluzhbu korpus iz 200 shvejcarskih najmanciv Ce prohannya stalo mozhlivim takozh zavdyaki finansuvannyu yake Svyatij Prestol otrimav vid bavarskih kupciv z Augsburga Ulriha ta Yakoba Fuggeriv investoriv Papskoyi derzhavi 3 U veresni 1505 roku pershij kontingent iz 150 soldativ pochav svij marsh do Rimu pid komanduvannyam Kaspara fon Silenena ta uvijshov u misto 22 sichnya 1506 roku Cya data vvazhayetsya vidlikom stvorennya Papskoyi shvejcarskoyi gvardiyi Oborona Rima 1527 Redaguvati 6 travnya 1527 147 z 189 shvejcarskih gvardijciv zaginulo bilya stin Vatikanu zahishayuchi Svyatij Prestol vid napadu vijsk imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i korolya Ispaniyi Karla V Zavdyaki geroyizmu shvejcarciv Papa Klement VII zumiv shovatisya vid vorogiv v nepristupnomu zamku svyatogo Angela na berezi Tibru Na chest ciyeyi podiyi 6 travnya provoditsya shorichna ceremoniya prisyagi Z tih pir pontifiki doviryayut svoye zhittya tilki najmanim soldatam z nimeckih kantoniv Shvejcariyi HIH stolittya Redaguvati Z pochatku 20 stolittya tradiciyi gvardiyi zaznali zmin Yaksho do 1914 roku gvardijcyami mogli stati vinyatkovo shvejcarci ridnoyu movoyu yakih bula nimecka to pid chas Pershoyi svitovoyi vijni situaciya zminilasya Na sluzhbu pochali najmati takozh zhiteliv frankomovnih kantoniv a zgodom taka mozhlivist z yavilasya i v reshti cholovichogo naselennya ciyeyi bagatonacionalnoyi krayini Rangi RedaguvatiKomandir shvejcarciv maye zvannya polkovnika regulyarnih vijsk i do nogo zvertayutsya z cim zvannyam 4 Inshi oficeri takim chinom mayut zvannya na tri rangi vishe nizh vkazuye yihnya nazva a vsi bez vinyatku gvardijci mayut zvannya serzhanta v regulyarnih vijskah 4 Kvartirmejster vikonuye takozh funkciyi sekretarya komandnogo oficera ta oficera artileriyi 4 Gvardiya maye svogo specialnogo kapelana ta Cerkva svyatih Martina i Sebastyana pobudovanu Piyem V u 1568 roci 4 OficeriPolkovnik nim Oberst komandir gvardiyi Pidpolkovnik nim Oberstleutnant vice komandir gvardiyi Kapelan nim Kaplan rivnij rangu pidpolkovnika Major nim Major Kapitan nim Hauptmann Lejtenant Leutnant novij rang zaprovadzhenij 1 grudnya 2020 roku SerzhantiFeldfebel nim Feldwebel Vahmistr nim Wachtmeister Kapral nim Korporal Vice kapral nim Vizekorporal RyadoviAlebardnik Gvardiyec nim Hellebardier Gardist Tablicya Redaguvati Zvannya Polkovnik Pidpolkovnik Major Kapitan LejtenantK st cholovik 1 1 1 1 2 3Pogon nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Vidznaka na bereti nbsp nbsp nbsp nbsp Sholom nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Plyumazh Bilij ChervonijZvannya Feldfebel Vahmistr Kapral Vice kapral Alebardnik TamburK st cholovik 1 5 10 10 78Vidznaka na bereti nbsp nbsp nbsp nbsp vidsutnya vidsutnyaNarukavna vidznaka nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Sholom nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Plyumazh Chornij i chervonij Sinij zhovtij i chervonij Sinij zhovtiji chornijNabir RedaguvatiKozhen kandidat u gvardijci maye buti korinnim shvejcarcem katolikom zakonnogo narodzhennya neodruzhenim vikom do 18 25 rokiv zrostom ne menshe 5 8 futiv 172 72 sm zdorovim i bez tilesnih ushkodzhen 4 Tim hto ne vidpovidaye vimogam vijskovoyi sluzhbi v Shvejcariyi takozh vidmovlyayut u prijnyatti do gvardiyi 4 Potribni taki dokumenti dovidka z domu abo perepustka svidoctvo pro hreshennya ta svidoctvo pro harakter usi pidpisani vladoyu jogo parafiyi 4 Pislya roku nedostojnoyi povedinki vartist poyizdki do Rimu povertayetsya odnak ce vidshkoduvannya mozhe buti viplacheno chastinami cherez sim misyaciv 4 Zayavu pro vstup slid nadsilati bezposeredno nachalniku 4 Ti hto bazhaye zvilnitisya z gvardiyi mozhut vilno zrobiti ce pislya poperedzhennya za tri misyaci 4 Sluzhba RedaguvatiU skladi gvardiyi 110 cholovikiv Gvardiya nalichuye vsogo p yat oficeriv pidpolkovnik kapelan major kapitan i komandir gvardijciv Termin sluzhbi v Shvejcarskij gvardiyi stanovit ne menshe 2 rokiv Gvardijci otrimuyut blizko 400 dolariv na misyac i povne zabezpechennya Ale ne groshi zamanyuyut do gvardiyi molodih shvejcarciv a perspektiva Pid chas sluzhbi u Vatikani voni mayut zmogu navchatisya u prestizhnih VUZah a pislya sluzhbi yak pravilo otrimuyut duzhe dobri rekomendaciyi ta kar yerni perspektivi Prikladom tomu mozhe sluguvati kar yera yaku zrobiv polkovnik Aloyiz Estermann Popri te sho narodivsya i ris vin u selyanskij rodini v yakij ne duzhe shanuvali osvitu perebuvayuchi na sluzhbi u Vatikani Aloyiz vivchiv chotiri inozemni movi i stav ulyublencem Papi Navit zovni Estermann buv silno shozhij na Pontifika Same vin 13 travnya 1981 na ploshi Svyatogo Petra rizikuyuchi vlasnim zhittyam zakriv soboyu Ivana Pavla II vid kul vbivci Na shastya poranennya ne bulo smertelnim Shvejcarska gvardiya ohoronyaye papski apartamenti ta vorota mista derzhavi Vatikan A takozh gvardijci vikonuyut rol pochesnoyi varti na oficijnih zahodah Vatikanu Dvoye gvardijciv v civilnomu odyazi obov yazkovo suprovodzhuyut Papu Rimskogo pid chas vsih jogo podorozhej Gvardijciv yak i p yatsot rokiv tomu uchat virtuozno povoditisya zi spisami i alebardami yakimi voni ozbroyeni V yih obov yazok vhodit i vikonannya na duhovih instrumentah oficijnogo gimnu Vatikanu na muziku Sharlya Guno Prote chleni Shvejcarskoyi gvardiyi natrenovani u volodinni i suchasnoyu vognepalnoyu zbroyeyu Pensiya RedaguvatiPislya 18 rokiv sluzhbi kozhen gvardiyec maye pravo na dovichnu pensiyu v rozmiri polovini jogo zarplati pislya 20 rokiv na pensiyu v rozmiri 2 3 jogo zarplati pislya 25 rokiv do 5 6 vid svoyeyi platni a cherez 30 rokiv povnoyi zarplati 4 Uniforma Redaguvati nbsp Sino zhovtij gerb papi Yuliya II zasnovnika gvardiyi vid yakogo pohodyat sino zhovti kolori paradnoyi uniformi Na postu bilya vorit Vatikanu shvejcarski gvardijci stoyat v starovinnih zhovto sino chervonih mundirah koloru domu Medichi Morion sholom nbsp Shvejcarskij gvardiyec 1578 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1762 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1812 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1838 Vijni i bitvi RedaguvatiItalijski vijni 1526 1530 Vijna Konyakskoyi ligi 1527 Oborona Rima vid povstalih imperskih vijsk Karla V 1571 Bitva pri Lepanto Vijna za ob yednannya Italiyi 1870 Oborona Rima vid italijskih vijsk Komandiri Redaguvati1506 1517 Kaspar fon ZilenenGalereya Redaguvati nbsp Gvardijci v tradicijnij formi nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Emmanuel May de Remainmotier Histoire militaire des Suisses dans les differents services de l Europe Berna 1772 T II vol 1 p 227 Ughelli F Italia Sacra Venezia ser de vescovi di Veroli 1777 vol I p 1397 Gotz von Polnitz Jakob Fugger Neue Deutsche Biographie 1961 5 Bd pp 710 716 a b v g d e zh i k l m Baumgarten P M The Vatican The Swiss Guards The Catholic Encyclopedia 1912 Bibliografiya RedaguvatiRichard Christian Roland Marcel La Guardia Svizzera Pontificia nel corso dei secoli Leonardo International 2005 Royal Robert The Pope s Army 500 Years of the Papal Swiss Guard Crossroads Publishing Co 2006 Bodin J Les Suisses au Service de la France Editions Albion Michael 1988 ISBN 2 226 03334 3 Bertin P Le Fantassin de France Service Historique de L Armee de Terrre 1988 Serrano Antonio Die Schweizergarde der Papste Verlagsanstalt gt gt Bayerland lt lt 1992 National Geographic Inside the Vatican 2001 Dovidniki Redaguvati Baumgarten P M The Vatican The Swiss Guards 1 The Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1912 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shvejcarska gvardiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shvejcarska gvardiya amp oldid 39910757