www.wikidata.uk-ua.nina.az

Драгуни Драгу ни фр dragons буквально дракони вид кавалерії переважно вважається середньою кавалерією 1 який здатний дія

Драгуни

Драгу́ни (фр. dragons, буквально — «дракони»)  — вид кавалерії (переважно вважається середньою кавалерією), який здатний діяти в бою, як у кінному, так і в пішому строю.

Французький драгун із трофейним прусським прапором у битві під Єною (1806).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Драгун (значення).

Назва Редагувати

Назва «драгуни» походить від «дракона» (dragon) — короткоствольного варіанта мушкетона, вживаному французькими кінними піхотинцями. Інші версії пов'язують назву з драконом, якого колись зображали на прапорах драгунських підрозділів, з давньоримськими драконаріями, або тлумачать як відсилання до страху, що наводили драгуни на неприятеля. Про драконів на прапорах військ маршала Бріссака згадує Вольтер у книзі «Доба Людовика XIV», але неясне, чи з'явився сам термін «драгуни» тоді ж або пізніше, за часів Генріха IV.

Терміни «драгуни» і «кінна піхота» можуть вживатися як синоніми. Проте, частіше за все ці поняття дещо розрізняються: до кінної піхоти відносять не тільки драгунів (при можливості їх використовування в пішому строю), але й інших кінних стрільців, що використовують коней переважно для пересування, а б'ються головним чином пішими.

Історія Редагувати

Прообразом драгунів можна вважати димахів (грец. διμάχοι) Олександра Македонського, які були навчені дій як у кінному, так і в пішому строю.

Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в XVI ст.: маршал Бріссак під час окупації П'ємонту (1550—60) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів. При зустрічі з противником вони спішувалися і діяли виключно в пішому порядку. Тактика дій кінних стрільців полягала в несподіваних нальотах на супротивника, в ході яких зблизившись з противником на конях, кавалеристи спішувалися, залишаючи коней коноводам, і далі діяли в пішому строю аркебузами, мушкетами або списами. У разі нестачі коней на всіх кінних стрільців, на одного коня сідали по двоє людей. Появі драгунів сприяло те, що станом на XVI ст. кіннота повсюди отримала вогнепальну зброю, перетворившись, таким чином, на кінних стрільців.

Але це все ще була лише піхота, посаджена на коней. Перший полководець, що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король Густав-Адольф. Він докорінно змінив погляд на драгунів, прилічивши їх до кавалерії і призначивши для дій у переважно кінному строю. Піший бій був для них радше винятком, ніж правилом. Драгунські полки, правильно організовані, перш за все з'явилися у Франції за Людовика XIV (1668). У XIX в Німеччині, Австрії, Франції і Англії біля ⅓ всієї кінноти складалося з драгунів, в Італії ж їх зовсім не було.

У XX столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час Другої світової війни кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там, де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська.

Австрія Редагувати

Див. також: Драгуни (Австро-Угорщина)

Франція Редагувати

У XVIII столітті в уніформу драгунів впроваджують два елементи, що характеризуватимуть їхній образ протягом всього XIX ст.: зелений мундир і «римський шолом» з високим гребенем.

У XX ст. драгунські частини зберігаються, але з механізацією армії вони перетворюються на моторизовані війська. У другій половині XX ст. 13-й драгунський полк парашутистів (13e régiment de dragons parachutistes) є насправді полком спеціального призначення для ведення поглибленої розвідки.

Росія Редагувати

Драгун Російської армії, 1700-33 рр.
Драгун і піхотний офіцер, 1718 р.

У московській армії слово «драгуни» вперше з'являється за Михайла Федоровича, коли в 1631 із завербованих іноземців був сформований 1-й драгунський полк, що в 1632 брав участь у бою в складі війська М. Б. Шеїна під Смоленськом.

Потім драгуни стали поповнюватися московськими охочими людьми (добровольцями) і охрещеними татарами. До кінця царювання Олексія Михайловича драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні мушкетами, шпагами, бердишами і короткими списами. Цар Петро I при створенні кавалерії нової армії надавав перевагу саме драгунам і на кінець 1708 у Росії було 36 драгунських полків. У 1707 році створюється Лейб-Регімент, у 1719 р. перейменований в Санкт-Петербурзький драгунський полк (назву Лейб-Регіменту тоді отримує полк кінної гвардії). У 1712 році створюються гарнізонні драгунські полки для несення поліційної служби, що проіснували до 1811 р. Російські драгуни початку XVIII століття озброювалися фузіями з багнетами і палашами, пістолетами спочатку було забезпечено тільки половину особового складу. Для виконання фортифікаційних робіт драгунські підрозділи мали шанцевий інструмент. У 1732 р. 3 драгунські полки переводяться в кірасирські. У 1763 році число драгунських полків скоротилося до 7, а їхня тактика стала чисто кавалерійською — зводилася до удару холодною зброєю без спішування. За часів Катерини II драгуни стають переважно гарнізонними військами. На початку XIX ст. значення драгунів як ударної кінноти зростає і на 1812 р. у Росії налічується вже 37 драгунських полків. Обмундирування драгунів того часу відрізняється від кавалерійського, наближаючись до піхотного.

У середині XIX ст. кінні драгуни розглядалися в Росії радше як легка кавалерія. З 10 ескадронів кожного армійського драгунського полка 8 вважалися власно драгунськими, 2 — пікінерськими. Перші мали на озброєнні традиційну драгунську зброю (палаш або шаблю і рушницю з багнетом) і в пішому строю діяли як легка піхота, другі — клинкову зброю, піку і карабін. Лейб-Гвардії Драгунський і Лейб-Гвардії кінно-гренадерський полки складалися тільки з 6 ескадронів, а для виконання функцій пікінерів до них були приряджені козаки. З прийняттям на озброєння гвинтівок драгуни озброювалися «драгунськими» їх варіантами, що відрізнялися від піхотних меншою довжиною ствола, від «козачих» — наявністю багнета (напр., гвинтівка Бердана, гвинтівка Мосіна).

Російсько-турецька війна 1877-78 показала перевагу драгунів над іншими видами кавалерії, тому в 1882 р. армійські полки уланів і гусарів переформували в драгунські, але в 1907 р. колишні назви багатьом з них повернули (втім, на початок XX ст. розділення родів кавалерії залежно від задач, підготовки і озброєння вже втратило своє значення і зберігалося тільки в силу традиції). До початку 1-ї світової війни в російській армії був 1 лейб-гвардії і 21 армійський драгунський полк. На початку 1918 року драгунські полки були розформовані.

Гетьманщина Редагувати

У Козацькому Гетьманаті XVII ст. загони драгунів входили до складу надвірного війська. Особливого поширення драгуни набули за правління Івана Виговського й Івана Мазепи. Обмундирування було західноєвропейського зразку («німецький стрій», через що їх називали «німцями», хоча служили в них переважно українці): приталений каптан-жустокор з широкими вилогами, шийна хустка та ботфорти, типово східноєвропейским елементом була шапка з довгим шликом та хутряною околицею. Озброєння складалося з карабіна, підвішеного на панталері, шаблі та сідлових пістолів. Кінська збруя теж була західноєвропейською, але коней українські драгуни використовували місцевих: непоказних і низькорослих, але витривалих і непримхливих у степових умовах «бахматів».

Примітки Редагувати

  1. Н. Ф. Азясский. Кавалерия // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  2. Dragoon. Oxford English Dictionary. «A kind of carbine or musket.» 
  3. Dragoon. Encyclopædia Britannica. 1911. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018. «... took his name from his weapon, a species of carbine or short musket called the dragon.» 
  4. ↑ Г. И. Шаповаленко. Драгуны // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  5. ↑ Часть 5. СПб., 1841. Деволюционная война — Зенобия // Военный энциклопедический лексикон. — 1841. (рос.)
  6. ↑ Марков М. И. Часть 3. Раздел I. «От вооружения конницы огнестрельным оружием до Густава Адольфа» // «История Конницы». — Тверь : Типо-Литография Муравьева Ф. С, 1886. — Т. 2. — С. 51—54.
  7. Бескровный Л. Г. Словарь военно-исторических терминов // «Хрестоматия по русской военной истории». — М. : Воениздат, 1947. — С. 628.
  8. Коллектив авторов. «Рубежи ратной славы Отечества: люди, события, факты» [Справочник] / Под ред. Авдеев В. А. — М. : Звонница-МГ, 2002. — С. 377. — ISBN 5-88093-123-4.
  9. Коллектив авторов. статья «Драгуны» // Военная энциклопедия / Под ред. Грачёв П. С. — М. : Воениздат, 1995. — Т. 3. — С. 131. — 10000 прим. — ISBN 5-203-00748-9.
  10. Конная пехота // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  11. ↑ Драгуны // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  12. Драгуны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  13. Кавалерия // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  14. . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 8 лютого 2011. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Драгуни

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dragu ni fr dragons bukvalno drakoni vid kavaleriyi perevazhno vvazhayetsya serednoyu kavaleriyeyu 1 yakij zdatnij diyati v boyu yak u kinnomu tak i v pishomu stroyu Francuzkij dragun iz trofejnim prusskim praporom u bitvi pid Yenoyu 1806 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dragun znachennya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Avstriya 2 2 Franciya 2 3 Rosiya 2 4 Getmanshina 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva draguni pohodit vid drakona dragon korotkostvolnogo varianta mushketona vzhivanomu francuzkimi kinnimi pihotincyami 2 3 Inshi versiyi pov yazuyut nazvu z drakonom yakogo kolis zobrazhali na praporah dragunskih pidrozdiliv 4 z davnorimskimi drakonariyami abo tlumachat yak vidsilannya do strahu sho navodili draguni na nepriyatelya 5 Pro drakoniv na praporah vijsk marshala Brissaka zgaduye Volter u knizi Doba Lyudovika XIV ale neyasne chi z yavivsya sam termin draguni todi zh abo piznishe za chasiv Genriha IV 6 Termini draguni i kinna pihota mozhut vzhivatisya yak sinonimi 7 8 9 Prote chastishe za vse ci ponyattya desho rozriznyayutsya do kinnoyi pihoti vidnosyat ne tilki draguniv pri mozhlivosti yih vikoristovuvannya v pishomu stroyu ale j inshih kinnih strilciv sho vikoristovuyut konej perevazhno dlya peresuvannya a b yutsya golovnim chinom pishimi 10 Istoriya RedaguvatiProobrazom draguniv mozhna vvazhati dimahiv grec dimaxoi Oleksandra Makedonskogo yaki buli navcheni dij yak u kinnomu tak i v pishomu stroyu 11 Slovo draguni vpershe z yavilosya v istoriyi v XVI st marshal Brissak pid chas okupaciyi P yemontu 1550 60 posadiv na konej dobirnih smilivih pihotinciv dav comu zagonu nazvu draguni i zastosovuvav jogo dlya shvidkih nabigiv Pri zustrichi z protivnikom voni spishuvalisya i diyali viklyuchno v pishomu poryadku Taktika dij kinnih strilciv polyagala v nespodivanih nalotah na suprotivnika v hodi yakih zblizivshis z protivnikom na konyah kavaleristi spishuvalisya zalishayuchi konej konovodam i dali diyali v pishomu stroyu arkebuzami mushketami abo spisami U razi nestachi konej na vsih kinnih strilciv na odnogo konya sidali po dvoye lyudej 6 Poyavi draguniv spriyalo te sho stanom na XVI st kinnota povsyudi otrimala vognepalnu zbroyu peretvorivshis takim chinom na kinnih strilciv 11 Ale ce vse she bula lishe pihota posadzhena na konej Pershij polkovodec sho nadav dragunam yih suchasne znachennya buv shvedskij korol Gustav Adolf Vin dokorinno zminiv poglyad na draguniv prilichivshi yih do kavaleriyi i priznachivshi dlya dij u perevazhno kinnomu stroyu Pishij bij buv dlya nih radshe vinyatkom nizh pravilom Dragunski polki pravilno organizovani persh za vse z yavilisya u Franciyi za Lyudovika XIV 1668 U XIX v Nimechchini Avstriyi Franciyi i Angliyi bilya vsiyeyi kinnoti skladalosya z draguniv v Italiyi zh yih zovsim ne bulo 12 U XX stolitti majzhe vsya kavaleriya de fakto stala dragunskoyu atakuvati verhi na koni pihotu z avtomatichnoyu zbroyeyu bulo b nedocilno cherez veliki vtrati Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kavaleriya dragunskogo tipu bula obrazno kazhuchi kvazimotopihotoyu diyuchi tam de nedocilno chi skladno bulo zastosovuvati mehanizovani vijska Avstriya Redaguvati Div takozh Draguni Avstro Ugorshina Franciya Redaguvati U XVIII stolitti v uniformu draguniv vprovadzhuyut dva elementi sho harakterizuvatimut yihnij obraz protyagom vsogo XIX st zelenij mundir i rimskij sholom z visokim grebenem U XX st dragunski chastini zberigayutsya ale z mehanizaciyeyu armiyi voni peretvoryuyutsya na motorizovani vijska U drugij polovini XX st 13 j dragunskij polk parashutistiv 13e regiment de dragons parachutistes ye naspravdi polkom specialnogo priznachennya dlya vedennya pogliblenoyi rozvidki nbsp Draguni Lyudovika XV nbsp Dragun Lyudovika XV nbsp Draguni Napoleona Rekonstrukciya bitvi pri Vaterloo nbsp Dragun 17 go polka 1812 r nbsp Ataka draguniv Imperatorskoyi gvardiyi u bitvi pri Vaterloo nbsp Francuzki draguni drugoyi polovini XIX st Rosiya Redaguvati nbsp Dragun Rosijskoyi armiyi 1700 33 rr nbsp Dragun i pihotnij oficer 1718 r U moskovskij armiyi slovo draguni vpershe z yavlyayetsya za Mihajla Fedorovicha koli v 1631 iz zaverbovanih inozemciv buv sformovanij 1 j dragunskij polk sho v 1632 brav uchast u boyu v skladi vijska M B Sheyina pid Smolenskom Potim draguni stali popovnyuvatisya moskovskimi ohochimi lyudmi dobrovolcyami i ohreshenimi tatarami Do kincya caryuvannya Oleksiya Mihajlovicha draguniv bulo vzhe ponad 11 tis Todishni draguni buli ozbroyeni mushketami shpagami berdishami i korotkimi spisami Car Petro I pri stvorenni kavaleriyi novoyi armiyi nadavav perevagu same dragunam i na kinec 1708 u Rosiyi bulo 36 dragunskih polkiv 4 U 1707 roci stvoryuyetsya Lejb Regiment u 1719 r perejmenovanij v Sankt Peterburzkij dragunskij polk nazvu Lejb Regimentu todi otrimuye polk kinnoyi gvardiyi U 1712 roci stvoryuyutsya garnizonni dragunski polki dlya nesennya policijnoyi sluzhbi sho proisnuvali do 1811 r 4 Rosijski draguni pochatku XVIII stolittya ozbroyuvalisya fuziyami z bagnetami i palashami pistoletami spochatku bulo zabezpecheno tilki polovinu osobovogo skladu Dlya vikonannya fortifikacijnih robit dragunski pidrozdili mali shancevij instrument 11 U 1732 r 3 dragunski polki perevodyatsya v kirasirski U 1763 roci chislo dragunskih polkiv skorotilosya do 7 a yihnya taktika stala chisto kavalerijskoyu zvodilasya do udaru holodnoyu zbroyeyu bez spishuvannya 4 Za chasiv Katerini II draguni stayut perevazhno garnizonnimi vijskami 11 Na pochatku XIX st znachennya draguniv yak udarnoyi kinnoti zrostaye i na 1812 r u Rosiyi nalichuyetsya vzhe 37 dragunskih polkiv 4 Obmundiruvannya draguniv togo chasu vidriznyayetsya vid kavalerijskogo nablizhayuchis do pihotnogo 11 U seredini XIX st kinni draguni rozglyadalisya v Rosiyi radshe yak legka kavaleriya 5 Z 10 eskadroniv kozhnogo armijskogo dragunskogo polka 8 vvazhalisya vlasno dragunskimi 2 pikinerskimi Pershi mali na ozbroyenni tradicijnu dragunsku zbroyu palash abo shablyu i rushnicyu z bagnetom i v pishomu stroyu diyali yak legka pihota drugi klinkovu zbroyu piku i karabin 5 Lejb Gvardiyi Dragunskij i Lejb Gvardiyi kinno grenaderskij polki skladalisya tilki z 6 eskadroniv a dlya vikonannya funkcij pikineriv do nih buli priryadzheni kozaki 5 Z prijnyattyam na ozbroyennya gvintivok draguni ozbroyuvalisya dragunskimi yih variantami sho vidriznyalisya vid pihotnih menshoyu dovzhinoyu stvola vid kozachih nayavnistyu bagneta napr gvintivka Berdana gvintivka Mosina Rosijsko turecka vijna 1877 78 pokazala perevagu draguniv nad inshimi vidami kavaleriyi tomu v 1882 r armijski polki ulaniv i gusariv pereformuvali v dragunski ale v 1907 r kolishni nazvi bagatom z nih povernuli 4 vtim na pochatok XX st rozdilennya rodiv kavaleriyi zalezhno vid zadach pidgotovki i ozbroyennya vzhe vtratilo svoye znachennya i zberigalosya tilki v silu tradiciyi 13 Do pochatku 1 yi svitovoyi vijni v rosijskij armiyi buv 1 lejb gvardiyi i 21 armijskij dragunskij polk Na pochatku 1918 roku dragunski polki buli rozformovani 4 nbsp Dragun 1700 1720 rr nbsp Draguni 1763 1778 rr i karabinerskij unter oficer krajnij livoruch nbsp Ryadovi Lejb Gvardiyi Dragunskogo i Sankt Peterburzkogo dragunskogo polkiv 1812 r nbsp Ryadovij dragunskih polkiv 1818 r nbsp Ober oficeri Tverskogo i Finlyandskogo dragunskih polkiv 1826 1827 rr nbsp Ryadovij Kinburnskogo dragunskogo polka 1834 1843 rr nbsp Ryadovij Dragunskogo Jogo Imperatorskoyi Visokosti Spadkoyemcya Cisarevicha polka 1848 1855 rr Getmanshina Redaguvati U Kozackomu Getmanati XVII st zagoni draguniv vhodili do skladu nadvirnogo vijska Osoblivogo poshirennya draguni nabuli za pravlinnya Ivana Vigovskogo j Ivana Mazepi Obmundiruvannya bulo zahidnoyevropejskogo zrazku nimeckij strij cherez sho yih nazivali nimcyami hocha sluzhili v nih perevazhno ukrayinci pritalenij kaptan zhustokor z shirokimi vilogami shijna hustka ta botforti tipovo shidnoyevropejskim elementom bula shapka z dovgim shlikom ta hutryanoyu okoliceyu Ozbroyennya skladalosya z karabina pidvishenogo na pantaleri shabli ta sidlovih pistoliv Kinska zbruya tezh bula zahidnoyevropejskoyu ale konej ukrayinski draguni vikoristovuvali miscevih nepokaznih i nizkoroslih ale vitrivalih i neprimhlivih u stepovih umovah bahmativ 14 Primitki Redaguvati N F Azyasskij Kavaleriya Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Dragoon Oxford English Dictionary A kind of carbine or musket Dragoon Encyclopaedia Britannica 1911 Arhiv originalu za 26 travnya 2018 Procitovano 25 travnya 2018 took his name from his weapon a species of carbine or short musket called the dragon a b v g d e zh G I Shapovalenko Draguny Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros a b v g Chast 5 SPb 1841 Devolyucionnaya vojna Zenobiya Voennyj enciklopedicheskij leksikon 1841 ros a b Markov M I Chast 3 Razdel I Ot vooruzheniya konnicy ognestrelnym oruzhiem do Gustava Adolfa Istoriya Konnicy Tver Tipo Litografiya Muraveva F S 1886 T 2 S 51 54 Beskrovnyj L G Slovar voenno istoricheskih terminov Hrestomatiya po russkoj voennoj istorii M Voenizdat 1947 S 628 Kollektiv avtorov Rubezhi ratnoj slavy Otechestva lyudi sobytiya fakty Spravochnik Pod red Avdeev V A M Zvonnica MG 2002 S 377 ISBN 5 88093 123 4 Kollektiv avtorov statya Draguny Voennaya enciklopediya Pod red Grachyov P S M Voenizdat 1995 T 3 S 131 10000 prim ISBN 5 203 00748 9 Konnaya pehota Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros a b v g d Draguny Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Draguny Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kavaleriya Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Getmanskij dragun XVII st Ukrayinskij tizhden Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2011 Dzherela RedaguvatiCherkas V B Draguni Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 460 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Draguny Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Draguny Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Posilannya RedaguvatiDraguni Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 381 1000 ekz Draguny Arhivovano 25 serpnya 2007 u Wayback Machine Getmanskij dragun XVII st Ukrayinskij tizhden Arhivovano 3 veresnya 2014 u Wayback Machine nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Draguni Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Draguni amp oldid 35519323