www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія II королева Португалії У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Марія Марі я II порт Maria II 4 квітня

Марія II (королева Португалії)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марія.

Марі́я II (порт. Maria II; 4 квітня 1819(18190404) — 15 листопада 1853) — королева Португалії (1826—1828, 1834—1853). Представниця Браганського дому. Глава Регентської ради з 6 березня 1826 по 26 лютого 1828, королева Португалії з 3 березня по 11 липня 1828 (1-й раз) і з 26 травня 1834 по 15 листопада 1853 (2-й раз, формально з 15 березня 1830 — Азорські острови та частина Португалії, проголошення королевою в Лісабоні 23 вересня 1833). Народилася в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Дочка короля Португалії Педру IV (імператора Бразилії Педру I) та австрійської ерцгерцогині Марії Леопольдіни. Померла в Лісабоні, Португалія. Прізвиська — Освітя́нка (порт. a Educadora), Добра Матінка (порт. a Boa Mãe).

Марія II
Марія II
2 травня 1826 — 23 червня 1828
Попередник: Педру IV
Наступник: Мігел I
26 травня 1834 — 15 листопада 1853
Попередник: Мігел I
Наступник: Педру V
 
Народження: 4 квітня 1819(1819-04-04)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Смерть: 15 листопада 1853(1853-11-15) (34 роки)
Лісабон, Португалія
Поховання: Монастир Сан-Вісенте-де-Фора
Країна: Бразилія і Королівство Португалія
Релігія: католичка
Рід: Браганська
Батько: Педру IV
Мати: Марія Леопольдина
Шлюб: 1) Огюст де Богарне
2) Фернанду II
Діти: Педру V, Луїш I, Infante João, Duke of Bejad, Марія Анна Кобург-Браганса, Антонія Португальська, Infante Augusto, Duke of Coimbrad, Maria de Bragança e Saxe-Coburgo-Gotha, Infanta de Portugald, Infante Fernando of Portugald, Leopold de Bragança e Saxe-Coburgo-Gotha, Infante de Portugald, Maria de Gloria de Bragança e Saxe-Coburgo-Gotha, Infanta de Portugald і Eugene de Bragança e Saxe-Coburgo-Gotha, Infante de Portugald
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Правління Редагувати

Коли в березні 1826 помер дід Марії король Португалії Жуан VI, виникла проблема престолонаслідування. Його син Педру в 1822 проголосив незалежність Бразилії і став там імператором Педру I. Інший його син, Мігел, був засланий до Австрії за спроби революції проти ліберального правління батька. Незадовго до смерті Жуан VI призначив дочку Ізабеллу Марію регенткою до моменту, коли «його син повернеться в королівство», але не уточнив який із двох синів.

Батько Марії, Педру, не бажав бачити на престолі брата, тому він запропонував взаємовигідне рішення: віддати Марію заміж за Мігела, який буде регентом до її повноліття. Мігел погодився, але, приїхавши в Португалію в 1828, змістив Марію та проголосив себе королем.

Марія була відправлена в липні в Англію, від якої чекали допомоги проти Мігела, коли ж ці очікування не виправдалися, вона в 1829 знову повернулася в Ріо-де-Жанейро. Склавши з себе в квітні 1831 імператорські повноваження в Бразилії та залишивши престол синові Педру II, Педру повіз свою дочку в Європу, поселив її в Парижі та почав з Мігелем війну, яка тривала 3 роки і закінчилася вигнанням останнього з Португалії в травні 1834. Проголошена 23 вересня 1833 в Лісабоні королевою, Марія в 1834 визнана повнолітньою та після смерті свого батька, колишнього регентом, стала на чолі країни.

У 1842 королева Марія отримала від Папи Римського Григорія XVI Золоту троянду. Це штучна троянда з пелюстками з золота, якою Папа Римський рідко і у виняткових випадках нагороджує католицьких принцес та жінок-монархів.

Під час правління Марії сталося революційне повстання 16 травня 1846, але воно було зламане військами роялістів 22 лютого 1847, і Португалія уникнула перевороту, які відбувалися в той час в Європі.

Королева Марія да Глорія померла при пологах в 1853. З її смертю в Португалії припинилася династія Браганса.

Сім'я Редагувати

У січні 1835, у віці 15 років, Марія вийшла заміж за Огюста Богарне, герцога Лейхтенберзького (1810-1835), сина Ежена Богарне. Через два місяці її чоловік помер.

У січні 1836 Марія одружилася з Фердинандом Саксен-Кобург-Готським (1816-1885), який правив разом з нею як король-консорт під ім'ям Фернанду II. Ті діти, що вижили (належать вже до династії Кобург-Браганса):

Примітки Редагувати

  1. Людовик I, португальский король // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 240.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892930d:Track:Q19908137d:Track:Q24462515
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела Редагувати

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mariya Mari ya II port Maria II 4 kvitnya 1819 18190404 15 listopada 1853 koroleva Portugaliyi 1826 1828 1834 1853 Predstavnicya Braganskogo domu Glava Regentskoyi radi z 6 bereznya 1826 po 26 lyutogo 1828 koroleva Portugaliyi z 3 bereznya po 11 lipnya 1828 1 j raz i z 26 travnya 1834 po 15 listopada 1853 2 j raz formalno z 15 bereznya 1830 Azorski ostrovi ta chastina Portugaliyi progoloshennya korolevoyu v Lisaboni 23 veresnya 1833 Narodilasya v Rio de Zhanejro Braziliya Dochka korolya Portugaliyi Pedru IV imperatora Braziliyi Pedru I ta avstrijskoyi ercgercogini Mariyi Leopoldini Pomerla v Lisaboni Portugaliya Prizviska Osvitya nka port a Educadora Dobra Matinka port a Boa Mae Mariya IIMariya IIKoroleva Portugaliyi2 travnya 1826 23 chervnya 1828Poperednik Pedru IVNastupnik Migel I26 travnya 1834 15 listopada 1853Poperednik Migel INastupnik Pedru V Narodzhennya 4 kvitnya 1819 1819 04 04 Rio de Zhanejro BraziliyaSmert 15 listopada 1853 1853 11 15 34 roki Lisabon PortugaliyaPohovannya Monastir San Visente de ForaKrayina Braziliya i Korolivstvo PortugaliyaReligiya katolichkaRid BraganskaBatko Pedru IVMati Mariya LeopoldinaShlyub 1 Ogyust de Bogarne 2 Fernandu IIDiti Pedru V Luyish I 1 Infante Joao Duke of Bejad Mariya Anna Koburg Bragansa Antoniya Portugalska Infante Augusto Duke of Coimbrad Maria de Braganca e Saxe Coburgo Gotha Infanta de Portugald 2 Infante Fernando of Portugald 2 Leopold de Braganca e Saxe Coburgo Gotha Infante de Portugald 2 Maria de Gloria de Braganca e Saxe Coburgo Gotha Infanta de Portugald 2 i Eugene de Braganca e Saxe Coburgo Gotha Infante de Portugald 2 Avtograf Nagorodi Zolota troyanda Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pravlinnya 2 Sim ya 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaPravlinnya RedaguvatiKoli v berezni 1826 pomer did Mariyi korol Portugaliyi Zhuan VI vinikla problema prestolonasliduvannya Jogo sin Pedru v 1822 progolosiv nezalezhnist Braziliyi i stav tam imperatorom Pedru I Inshij jogo sin Migel buv zaslanij do Avstriyi za sprobi revolyuciyi proti liberalnogo pravlinnya batka Nezadovgo do smerti Zhuan VI priznachiv dochku Izabellu Mariyu regentkoyu do momentu koli jogo sin povernetsya v korolivstvo ale ne utochniv yakij iz dvoh siniv Batko Mariyi Pedru ne bazhav bachiti na prestoli brata tomu vin zaproponuvav vzayemovigidne rishennya viddati Mariyu zamizh za Migela yakij bude regentom do yiyi povnolittya Migel pogodivsya ale priyihavshi v Portugaliyu v 1828 zmistiv Mariyu ta progolosiv sebe korolem Mariya bula vidpravlena v lipni v Angliyu vid yakoyi chekali dopomogi proti Migela koli zh ci ochikuvannya ne vipravdalisya vona v 1829 znovu povernulasya v Rio de Zhanejro Sklavshi z sebe v kvitni 1831 imperatorski povnovazhennya v Braziliyi ta zalishivshi prestol sinovi Pedru II Pedru poviz svoyu dochku v Yevropu poseliv yiyi v Parizhi ta pochav z Migelem vijnu yaka trivala 3 roki i zakinchilasya vignannyam ostannogo z Portugaliyi v travni 1834 Progoloshena 23 veresnya 1833 v Lisaboni korolevoyu Mariya v 1834 viznana povnolitnoyu ta pislya smerti svogo batka kolishnogo regentom stala na choli krayini U 1842 koroleva Mariya otrimala vid Papi Rimskogo Grigoriya XVI Zolotu troyandu Ce shtuchna troyanda z pelyustkami z zolota yakoyu Papa Rimskij ridko i u vinyatkovih vipadkah nagorodzhuye katolickih princes ta zhinok monarhiv Pid chas pravlinnya Mariyi stalosya revolyucijne povstannya 16 travnya 1846 ale vono bulo zlamane vijskami royalistiv 22 lyutogo 1847 i Portugaliya uniknula perevorotu yaki vidbuvalisya v toj chas v Yevropi Koroleva Mariya da Gloriya pomerla pri pologah v 1853 Z yiyi smertyu v Portugaliyi pripinilasya dinastiya Bragansa Sim ya RedaguvatiDokladnishe Braganskij dimU sichni 1835 u vici 15 rokiv Mariya vijshla zamizh za Ogyusta Bogarne gercoga Lejhtenberzkogo 1810 1835 sina Ezhena Bogarne Cherez dva misyaci yiyi cholovik pomer U sichni 1836 Mariya odruzhilasya z Ferdinandom Saksen Koburg Gotskim 1816 1885 yakij praviv razom z neyu yak korol konsort pid im yam Fernandu II Ti diti sho vizhili nalezhat vzhe do dinastiyi Koburg Bragansa Pedru V 1837 1861 korol Portugaliyi 1853 1861 Luyish I 1838 1889 korol Portugaliyi 1861 1889 Zhuan 1842 1861 Mariya Anna 1843 1884 druzhina Georga korolya Saksoniyi Antoniya 1845 1913 druzhina Leopolda Gogencollern Zigmaringena Fernandu 1846 1861 pomer vid holeri Augusto 1847 1889 Primitki Redaguvati Lyudovik I portugalskij korol Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIII S 240 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892930d Track Q19908137d Track Q24462515 a b v g d Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela RedaguvatiLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya II koroleva Portugaliyi amp oldid 37825538