Богда́н Петриче́йку Гашде́у (рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu, * 16 (28) лютого 1836, с. Керстенці Хотинського повіту Бессарабської губернії (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) — † 25 серпня (7 вересня) 1907, Кимпіна, Румунія) — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.
| Богдан Петричейку Гашдеу | |
|---|---|
| рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu | |
| Богдан Петричейку Гашдеу | |
| Народився | 16 (28) лютого 1836 Російська імперія, с. Керстенці, Хотинський повіт Бессарабської губернії, тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна |
| Помер | 25 серпня (7 вересня) 1907 (71 рік) Кимпіна, Румунія |
| Поховання | цвинтар Беллу |
| Країна | Російська імперія Молдовське князівство Об'єднане князівство Волощини і Молдови Королівство Румунія |
| Національність | румун |
| Діяльність | письменник, мовознавець, фольклорист |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Мова творів | латина і румунська |
| Членство | Петербурзька академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Румунська академія, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв |
| Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
| Конфесія | cпіритизм |
| Батько | Хиждеу Александру |
| Діти | Хашдеу Юлія Богданівна |
| | |
| Гашдеу Богдан Петричейку у Вікісховищі |
Академік Румунської (з 1877 року) та член-кореспондент Петербурзької (з 1883 року) академії наук.
Життєпис Редагувати
Богдан Петричейку Гашдеу народився 16 (28) лютого 1836 в селі Керстенці/Крістінешті (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) в родині молдовського письменника, фольклориста й історика Александру Хиждеу.
Навчався в гімназіях Вінниці, Рівного, з 1851 року в Кишинеу.
У 1855—1856 роках навчався у Харківськму університеті.
1857 року приїхав до Ясс. 1858 року його призначили суддею в Кагульському суді (трибуналі). Згодом повернувся до Ясс, де опублікував свої перші літературні роботи з історичної тематики.
1863 Гашдеу переїхав до Бухареста. Саме тут він написав основні історичні, філологічні й літературні роботи. З 1874 року — професор Бухарестського університету, де викладав порівняльне мовознавство. Від 1876 року Гашдеу працював директором Державного архіву.
Гашдеу видавав і редагував понад десяток науково-популярних, літературних і громадсько-політичних газет і часописів, зокрема «Траянова колона» (рум. Columna lui Traian; 1870—77, 1882—83 рр.).
Дочка: Гашдеу Юлія Богданівна (1869—1888) — поетеса.
Творчість Редагувати
Гашдеу можна вважати засновником румунської фольклористики. Він був не лише справжнім теоретиком, але й авторитетним наставником у збиранні фольклору. Уже тоді він застосовував новітні методи дослідження фольклору: монографічний та порівняльний, вважаючи, що фольклористика — це наука, яка має тісний зв'язок зі спорідненими гуманітарними дисциплінами: літературою, соціологією, історією релігій, правом, історією та лінгвістикою. Гашдеу розумів під фольклором цілісну народну культуру, зі всіма її формами прояву. Він уперше в Румунії розробив класифікацію родів і видів народної літератури. Гашдеу є автором численних студій про історичне коріння видів фольклору (найбільш розробленими були праці, присвячені казкам. Серед здобутків Гашдеу — складання національного фольклорного архіву на основі запитальників, які він особисто розробив і розповсюдив серед сільської інтелігенції.
Писати Гашдеу розпочав російською, в подальшому найвідоміші твори і монографії написані румунською мовою. Володів російською, польською, французькою, італійською, грецькою мовами.
Основні твори Редагувати
Увійшов в національну культуру завдяки трьом своїм книгам: «Історичний архів Румунії», монографії «Іон-Воде Лютий» (1865), «Критична історія румунів» (1873—1875). Інші твори Богдана Петричейку Гашдеу:
- драма «Резван і Відра» (1869)
- дослідження «Слов'янська мова у румунів до 1400 року» (1869)
- збірка віршів «Поезія» (1873)
- дослідження «Русинська народна поезія і історія румунів» (1876)
- історична проза «Слова предків» (тт.1—3, 1878—81)
- монографія «Основи мовознавства» (1881)
- словник «Великий етимологічний словник румунської мови» (тт.1—4, 1887—98)
Українська тематика в творах Гашдеу Редагувати
Гашдеу часто використовував український матеріал в історичних, фольклористичних працях, у художніх творах тощо.
Монографія Б. П. Гашдеу «Іон-Воде Лютий» (1865) розповідає про допомогу українських козаків молдовському народові в боротьбі проти турецьких загарбників.
Видання творів Редагувати
- Опере алесе, в. 1—2, Кишинэу, 1967 (рум.) (молдовська)
- Принчипий де лингвистикэ, Кишинэу, 1974 (рум.) (молдовська)
- Вибране, Кишинів, 1957 (рос.)
- Памфлети, Кишинів, 1958 (рос.)
- Ялина: (Вірші: Для дошк. віку) / Богдан Петричейку Гашдеу 16 с. 17 * 22 см Кишинів Hyperion 1991 (рос.)
- Вибране: В 2 т. / Богдан Петричейку Гашдеу; [Под ред. Н. Романенко, Л. Чобану], 421,[2] с., [6] л. ил., 20 см, Кишинев Лит. артистикэ 1988
- Магія слів: Витяги з великого вікі. словника: [Для серед. і ст. шк. віку] / Б. Петричейку-Гашдеу; [Послесл. Н. Романенко], 219, [2] с. 20 см, Chisinau: Editura Hyperion 1990.(рос.)
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bogdan Petriceicu Hasdeu |
- Семчинський С. В. Хашдеу Богдан Петричейку // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 118.
- Романенко Н. Н. Богдан Петричейку Хашдеу. — Кишинеу, 1959. (рос.)
- Юсов В., Юсов С. Хотин і Хашдеу: документально-біографічне видання [Літератуний редактор Юхим Гусар] / Віктор Юсов, Святослав Юсов. — Хотин, 2012. — 80 с. — ISBN 966-7366-45-6.
Посилання Редагувати
- Гашдеу Богдан Петричейку [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.]