Анафора

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Анафора.

Ана́фора (від грец. αναφορα — виділення), або єдинопоча́ток, — стилістична фігура, що являє собою повтор звуків або слів на початку речень, віршових рядків, строф тощо. Повтор може траплятися один раз у суміжних реченнях (або рядках віршу тощо) або пронизувати увесь текст. Анафора часто вживається у поезії особливо в алітераційному вірші, хоча також може зустрічатися і у прозових текстах. Анафора може виконувати різні функції:

• підкреслювати певну ідею, додавати більшого драматизму та виразності;
• створювати ритм, підкреслювати композицію тексту.

Стилістична фігура протилежна анафорі за своєю формою, тобто коли повтор трапляється наприкінці речень або рядків — епіфора.

Приклади

Анафора у вірші Олександра Олеся «Любов»:

О, не дивуйсь, що ніч така блакитна...
Що вийдеш ти, то знала ніч оця,
І через те вона така привітна,
Така ясна і ніжна до кінця...

О, не дивуйсь, що пахощі навколо,
Що мов зомлілі, дивляться квітки,
Ця ніч твоє квітчає чоло
І з них тобі одній плете вінки.

О, не дивуйсь,
О, не дивуйсь, що безліч зорь на небі
Що так прозора срібна мла,
Ця ніч ясна вбиралася для тебе,
І срібло це для тебе розлила.

І тільки ти в кімнату підеш з ганку,
Погасне тихо й журно свято скрізь,
А хмарна ніч проплаче аж до ранку
Дощем рясним невтішних сліз…

— Олександр Олесь

Анафора у вірші Павла Тичини «Одчиняйте двері»:

Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Одчиняйте двері —
Голуба блакить!

Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…

Одчинились двері —
Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в крові!

Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ…

— Павло Тичина

У відомій публічній промові Мартіна Лютера Кінга «Я маю мрію» (англ. «I have a dream») фраза "я маю мрію" повторюється вісім раз.

Див. також

• Епіфора
• Симплока
• Підхват (поезія)

Примітки

1. Анафора // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
2. Єдинопочаток // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання

• 462/mode/1up?view=theater Звуковий повтор; Капота, або Комплексія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 390; 462.
• Повтор, або Повторення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 227.
• Анафора // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 37. — ISBN 978-966-439-921-7.