www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірза Хазар азерб Mirzə Xəzər Мірза Керім огли Микаилов азерб Mirzə Kərim oğlu Mikayılov нар 29 листопада 1947 року Гойч

Мірза Хазар

Мірза Хазар (азерб. Mirzə Xəzər) (Мірза Керім огли Микаилов, азерб. Mirzə Kərim oğlu Mikayılov, нар. 29 листопада 1947 року, Гойчай (Göyçay) Азербайджанська РСР, СРСР) — відомий азербайджанський, єврейський, згодом ізраїльський радіожурналіст, автор, політичний аналітик, публіцист, перекладач Біблії на азербайджанську мову. Він також відомий як Мірза Міхаелі (Mirza Michaeli). Зараз Мірза Хазар мешкає у Мюнхені, Німеччина.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Біографія ред.

У липні 1973 року Мірза Хазар закінчив навчання на юридичному факультеті в Азербайджанському державному університеті. Починаючи із серпня 1973 року по січень 1974 року він працював адвокатом у Сумгаіті (Sumgait). У червні 1974 року він іммігрував до Ізраїлю та відвідував спеціальні курси для адвокатів із СРСР в Тель-Авівськом університеті. З червня 1975 року по січень 1976 року він проходив службу в Армії оборони Ізраїлю.

Із серпня 1976 року по жовтень 1985 року Мірза Хазар працював заступником головного редактора азербайджанської служби радіо Вільна Європа/радіо Свобода у Мюнхені, Німеччина. У жовтні 1985 року його запросили до Вашингтону О. К. (Округ Колумбії) на посаду головного редактора азербайджанської служби радіо «Голос Америки». У лютому 1987 року Мірза Хазар повернувся до Мюнхену, щоб очолити азербайджанську службу радіо Вільна Європа/радіо Свобода, де він працював по вересень 2003 року. У січні 2004 року він заснував газету «Голос Мірзи Хазара» (Mirzə Xəzərin Səsi) у Баку. У наш час[коли?] Мірза Хазар керує інтерактивною газетою «Голос Мірзи Хазара», що виходить трьома мовами: азербайджанською, англійською та російською. З вересня по жовтень 2005 року, Мірза Хазар був ведучим телебачення Azadlig (телебачення Freedom) — першої незалежної станції, що передавалася із-за кордону до Азербайджану. У грудні 2005 року він запускає радіомовну програму «Голос Мірзи Хазара» в Інтернеті, де відвідувачі мають змогу слухати заздалегідь записані звукозаписи.

Переклад Біблії ред.

На замовлення Інституту перекладу Біблії у Стокгольмі, Мірза Хазар перекладав Біблію — Новий Заповіт та Старий Заповіт на азербайджанську мову. Мірза Хазар розпочав роботу над перекладом повної Біблії у 1975 році та закінчив у 1984 році. У 1982 році Інститут перекладу Біблії у Стокгольмі, Швеція, опублікував новий сучасний переклад Нового Заповіту Мірзи Хазара на азербайджанську мову, що зараз використовується в Азербайджані. Перше видання було надруковане у Загребі, Хорватія. У наступні роки переклад Нового Заповіту Мірзи Хазара перевидавався п'ять разів. Мірза Хазар закінчив роботу над перекладом Старого Заповіту у 1984 році, але цей переклад ще досі не було видано.

Довідкова інформація: Першим перекладом Мірзи Фарруха (Mirza Farrukh) та Фелікса Заренби (Feliks Zaręnba) на азербайджанську мову було Євангеліє від Матвія (the Gospel of Matthew), опубліковане у 1842 році Базельською місіонерською громадою у Лондон. Повний Новий Заповіт було повністю перекладено та опубліковано у 1878 році у Лондоні, а Старий заповіт — у 1891 році.

Наукові статті ред.

Статті Мірзи Хазара, що стосуються політичної та економічної ситуації в Азербайджані та інших колишніх радянських республіках, були опубліковані в Азербайджані, Туреччині, Чехії та інших країнах. «Формування Народного Фронту в Азербайджані» (грудень 1988 року) Мірзи Хазара було першою науковою статтею про спроби місцевої інтелігенції та патріотів розпочати національно-демократичний рух в Азербайджані. Народний Фронт Азербайджану офіційно було створено у 1989 році. У серпні 1989 року було опубліковано статтю Хазара «Громада в азербайджанському демократичному русі».

Чорний січень 1990 року ред.

Мірза Хазар 2006 році

Під час репресій Чорного січня, керівництво СРСР намагалося придушити всі спроби розповсюдження новин з Азербайджану серед місцевого населення та міжнародної спільноти. Напередодні вторгнення радянських військ у Баку, енергетична база азербайджанського телебачення та державної радіостанції була зруйнована офіцерами розвідки з метою відключення населення від будь-якого джерела інформації. Телебачення та радіостанції мовчали, а всі друковані засоби масової інформації були заборонені. Але Мірза Хазар та його штат службовців на радіо Вільна Європа/Радіо Свобода мали успіх у передачі по радіо щоденних звітів з Баку, зробивши це єдиним джерелом розповсюдження новин серед азербайджанців як у межах країни, так і поза її межами на декілька днів. Керівництво Кремля наполегливо намагалося тримати зовнішній світ та населення Азербайджану непоінформованим щодо вторгнення військових сил, але Мірза Хазар разом зі своїм штатом зірвали цю спробу. Близько 200 цивільних людей померли під час вторгнення військових сил у Баку 20 січня 1990 року. Дякуючи Мірзі Хазару, азербайджанці в Азербайджані та за його межами, разом із міжнародною спільнотою дізналися про вторгнення радянських військ, і таким чином отримали можливість організувати акції протесту. Шоковане такими несподіваними подіями керівництво СРСР подало офіційну скаргу до Сполучених Штатів стосовно висвітлення по Радіо Свобода інформації про вторгнення в Азербайджан. Радіомовлення 20 січня 1990 року перетворило Мірзу Хазара на легенду серед азербайджанців всередині Азербайджану та за його межами. Мелахет Агаджанкизи (Melahet Agacankizi), відома азербайджанська поетеса та письменниця ось як описала появу Мірзи Хазара на радіо у часи вторгнення радянських військових: «20 січня Мірза Хазар своїм дарованим Богом божественним голосом подарував надію вмираючому азербайджанському народові». Його характерний голос та його ім'я відомі азербайджанцям як всередині країни, так і за її межами.

Нагороди ред.

Ім'я Мірзи Хазара включене до книги «100 великих азербайджанців», яка була підготовлена видатною азербайджанською дослідницею та письменницею Алісою Ніжат (Alisa Nijat) та опублікована в Баку у 1999 році. У 1990 році Народний фронт Азербайджану присудив Мірзі Хазару нагороду Маммеда Аміна Расулзаде за його роль у національно-демократичному русі Азербайджану. Маммед Амін Расулзаде був одним із засновників першої незалежної Республіки Азербайджан у 1918 році. Сабір Рустамханлі, видатний азербайджанський письменник та політик у своєму інтерв'ю газеті «Джумхурієт» у вересні 2003 року назвав Мірзу Хазара «символом національної боротьби». Його ім'я з'явилося в «Енциклопедії гірських євреїв», надрукованій в Ізраїлі у 2006 році.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Mirzə Xəzər vəfat edib
  2. Mirza Khazar passes away
  3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 24 серпня 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 2 лютого 2011. Процитовано 24 серпня 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 1 вересня 2009. 
  6. . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 1 вересня 2009. 
  7. Black January 1990. Azerbaijan International. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2009. 
  8. . Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 17 січня 2022. 
  9. . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 1 вересня 2009. 
  10. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2009. 
  11. First Encyclopedia of Mountain Jews[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mirza Hazar azerb Mirze Xezer Mirza Kerim ogli Mikailov azerb Mirze Kerim oglu Mikayilov nar 29 listopada 1947 roku Gojchaj Goycay Azerbajdzhanska RSR SRSR vidomij azerbajdzhanskij yevrejskij zgodom izrayilskij radiozhurnalist avtor politichnij analitik publicist perekladach Bibliyi na azerbajdzhansku movu Vin takozh vidomij yak Mirza Mihaeli Mirza Michaeli 3 Zaraz Mirza Hazar meshkaye u Myunheni Nimechchina Mirza HazarNarodivsya 29 zhovtnya 1947 1947 10 29 Gejchaj Azerbajdzhanska RSR SRSRPomer 31 sichnya 2020 2020 01 31 1 2 72 roki Myunhen NimechchinaKrayina Azerbajdzhan IzrayilMisce prozhivannya MyunhenDiyalnist movoznavec perekladach zhurnalist pismennik perekladach Bibliyi radioveduchijAlma mater Bakinskij derzhavnij universitet i Tel Avivskij universitetZnannya mov azerbajdzhanska nimecka i anglijskaSajt mirzexezerinsesi net Mediafajli u VikishovishiCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zmist 1 Biografiya 2 Pereklad Bibliyi 3 Naukovi statti 4 Chornij sichen 1990 roku 5 Nagorodi 6 Div takozh 7 PrimitkiBiografiya red U lipni 1973 roku Mirza Hazar zakinchiv navchannya na yuridichnomu fakulteti v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu universiteti Pochinayuchi iz serpnya 1973 roku po sichen 1974 roku vin pracyuvav advokatom u Sumgaiti Sumgait U chervni 1974 roku vin immigruvav do Izrayilyu ta vidviduvav specialni kursi dlya advokativ iz SRSR v Tel Avivskom universiteti Z chervnya 1975 roku po sichen 1976 roku vin prohodiv sluzhbu v Armiyi oboroni Izrayilyu Iz serpnya 1976 roku po zhovten 1985 roku Mirza Hazar pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora azerbajdzhanskoyi sluzhbi radio Vilna Yevropa radio Svoboda u Myunheni Nimechchina U zhovtni 1985 roku jogo zaprosili do Vashingtonu O K Okrug Kolumbiyi na posadu golovnogo redaktora azerbajdzhanskoyi sluzhbi radio Golos Ameriki 4 U lyutomu 1987 roku Mirza Hazar povernuvsya do Myunhenu shob ocholiti azerbajdzhansku sluzhbu radio Vilna Yevropa radio Svoboda de vin pracyuvav po veresen 2003 roku U sichni 2004 roku vin zasnuvav gazetu Golos Mirzi Hazara Mirze Xezerin Sesi u Baku U nash chas koli Mirza Hazar keruye interaktivnoyu gazetoyu Golos Mirzi Hazara sho vihodit troma movami azerbajdzhanskoyu anglijskoyu ta rosijskoyu 1 Z veresnya po zhovten 2005 roku Mirza Hazar buv veduchim telebachennya Azadlig telebachennya Freedom pershoyi nezalezhnoyi stanciyi sho peredavalasya iz za kordonu do Azerbajdzhanu 5 U grudni 2005 roku vin zapuskaye radiomovnu programu Golos Mirzi Hazara v Interneti de vidviduvachi mayut zmogu sluhati zazdalegid zapisani zvukozapisi 2 Pereklad Bibliyi red Na zamovlennya Institutu perekladu Bibliyi u Stokgolmi Mirza Hazar perekladav Bibliyu Novij Zapovit ta Starij Zapovit na azerbajdzhansku movu Mirza Hazar rozpochav robotu nad perekladom povnoyi Bibliyi u 1975 roci ta zakinchiv u 1984 roci U 1982 roci Institut perekladu Bibliyi u Stokgolmi Shveciya opublikuvav novij suchasnij pereklad Novogo Zapovitu Mirzi Hazara na azerbajdzhansku movu sho zaraz vikoristovuyetsya v Azerbajdzhani Pershe vidannya bulo nadrukovane u Zagrebi Horvatiya U nastupni roki pereklad Novogo Zapovitu Mirzi Hazara perevidavavsya p yat raziv Mirza Hazar zakinchiv robotu nad perekladom Starogo Zapovitu u 1984 roci ale cej pereklad she dosi ne bulo vidano Dovidkova informaciya Pershim perekladom Mirzi Farruha Mirza Farrukh ta Feliksa Zarenbi Feliks Zarenba na azerbajdzhansku movu bulo Yevangeliye vid Matviya the Gospel of Matthew opublikovane u 1842 roci Bazelskoyu misionerskoyu gromadoyu u London Povnij Novij Zapovit bulo povnistyu perekladeno ta opublikovano u 1878 roci u Londoni a Starij zapovit u 1891 roci Naukovi statti red Statti Mirzi Hazara sho stosuyutsya politichnoyi ta ekonomichnoyi situaciyi v Azerbajdzhani ta inshih kolishnih radyanskih respublikah buli opublikovani v Azerbajdzhani Turechchini Chehiyi ta inshih krayinah Formuvannya Narodnogo Frontu v Azerbajdzhani gruden 1988 roku Mirzi Hazara bulo pershoyu naukovoyu statteyu pro sprobi miscevoyi inteligenciyi ta patriotiv rozpochati nacionalno demokratichnij ruh v Azerbajdzhani Narodnij Front Azerbajdzhanu oficijno bulo stvoreno u 1989 roci U serpni 1989 roku bulo opublikovano stattyu Hazara Gromada v azerbajdzhanskomu demokratichnomu rusi 6 Chornij sichen 1990 roku red nbsp Mirza Hazar 2006 rociPid chas represij Chornogo sichnya kerivnictvo SRSR namagalosya pridushiti vsi sprobi rozpovsyudzhennya novin z Azerbajdzhanu sered miscevogo naselennya ta mizhnarodnoyi spilnoti Naperedodni vtorgnennya radyanskih vijsk u Baku energetichna baza azerbajdzhanskogo telebachennya ta derzhavnoyi radiostanciyi bula zrujnovana oficerami rozvidki z metoyu vidklyuchennya naselennya vid bud yakogo dzherela informaciyi 7 Telebachennya ta radiostanciyi movchali a vsi drukovani zasobi masovoyi informaciyi buli zaboroneni Ale Mirza Hazar ta jogo shtat sluzhbovciv na radio Vilna Yevropa Radio Svoboda mali uspih u peredachi po radio shodennih zvitiv z Baku zrobivshi ce yedinim dzherelom rozpovsyudzhennya novin sered azerbajdzhanciv yak u mezhah krayini tak i poza yiyi mezhami na dekilka dniv Kerivnictvo Kremlya napoleglivo namagalosya trimati zovnishnij svit ta naselennya Azerbajdzhanu nepoinformovanim shodo vtorgnennya vijskovih sil ale Mirza Hazar razom zi svoyim shtatom zirvali cyu sprobu Blizko 200 civilnih lyudej pomerli pid chas vtorgnennya vijskovih sil u Baku 20 sichnya 1990 roku Dyakuyuchi Mirzi Hazaru azerbajdzhanci v Azerbajdzhani ta za jogo mezhami razom iz mizhnarodnoyu spilnotoyu diznalisya pro vtorgnennya radyanskih vijsk i takim chinom otrimali mozhlivist organizuvati akciyi protestu Shokovane takimi nespodivanimi podiyami kerivnictvo SRSR podalo oficijnu skargu do Spoluchenih Shtativ stosovno visvitlennya po Radio Svoboda informaciyi pro vtorgnennya v Azerbajdzhan 8 Radiomovlennya 20 sichnya 1990 roku peretvorilo Mirzu Hazara na legendu sered azerbajdzhanciv vseredini Azerbajdzhanu ta za jogo mezhami Melahet Agadzhankizi Melahet Agacankizi vidoma azerbajdzhanska poetesa ta pismennicya os yak opisala poyavu Mirzi Hazara na radio u chasi vtorgnennya radyanskih vijskovih 20 sichnya Mirza Hazar svoyim darovanim Bogom bozhestvennim golosom podaruvav nadiyu vmirayuchomu azerbajdzhanskomu narodovi 9 Jogo harakternij golos ta jogo im ya vidomi azerbajdzhancyam yak vseredini krayini tak i za yiyi mezhami Nagorodi red Im ya Mirzi Hazara vklyuchene do knigi 100 velikih azerbajdzhanciv yaka bula pidgotovlena vidatnoyu azerbajdzhanskoyu doslidniceyu ta pismenniceyu Alisoyu Nizhat Alisa Nijat ta opublikovana v Baku u 1999 roci 10 U 1990 roci Narodnij front Azerbajdzhanu prisudiv Mirzi Hazaru nagorodu Mammeda Amina Rasulzade za jogo rol u nacionalno demokratichnomu rusi Azerbajdzhanu Mammed Amin Rasulzade buv odnim iz zasnovnikiv pershoyi nezalezhnoyi Respubliki Azerbajdzhan u 1918 roci Sabir Rustamhanli vidatnij azerbajdzhanskij pismennik ta politik u svoyemu interv yu gazeti Dzhumhuriyet u veresni 2003 roku nazvav Mirzu Hazara simvolom nacionalnoyi borotbi Jogo im ya z yavilosya v Enciklopediyi girskih yevreyiv nadrukovanij v Izrayili u 2006 roci 11 Div takozh red Girski yevreyi Perekladi Bibliyi Chornij sichen Azerbajdzhanski yevreyiPrimitki red Mirze Xezer vefat edib Mirza Khazar passes away Golos Mirzy Hazara Arhiv originalu za 2 lyutogo 2011 Procitovano 24 serpnya 2009 Gorskie ru Arhiv originalu za 2 lyutogo 2011 Procitovano 24 serpnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 veresnya 2008 Procitovano 1 veresnya 2009 Reference to Mirza Michaeli the book Soviet American relations after the cold war by Robert Jervis Seweryn Bialer Duke University Press Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 1 veresnya 2009 Black January 1990 Azerbaijan International Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2009 Archives Los Angeles Times amer Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2022 Broadcasting Freedom The Cold War Triumph of Radio Free Europe Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2009 100 Boyuk Azerbaycanli 100 velikih azerbajdzhanciv Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2009 First Encyclopedia of Mountain Jews nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mirza Hazar amp oldid 37495895