www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сувої Мертвого моря також Кумра нські руко писи назва манускриптів виявлених починаючи з 1947 року в печерах Кумрану в п

Сувої Мертвого моря

Сувої Мертвого моря (також Кумра́нські руко́писи) — назва манускриптів, виявлених починаючи з 1947 року в печерах Кумрану, в печерах ваді Мурабба'ат (на південь від Кумрану), в Хірбет-Мірді (на північний захід від Кумрану), а також у низці інших печер Юдейської пустелі та в Массаді. Дослідження рукописів підтвердило, що принаймні деякі з них було написано саме в кумранській громаді.

Сувій з текстом Псалмів
Кумранський сувій книги пророка Ісайї
Кумранські печери[en]
Фрагменти сувоїв Мертвого моря на експозиції в Археологічному музеї в Аммані

Рукописні сувої одержали назву Кумранських, очевидно, тому, що печера Айн Фешха, в якій вони тисячоліттями зберігались, знаходиться неподалік руїн Хірбет Кумран.

З архівом спектральних та інфрачервоних знимків усіх манускриптів можна ознайомитись на сайті фонду Леона Леві https://www.deadseascrolls.org.il/explore-the-archive

Зміст Редагувати

Сувої Мертвого моря написані переважно івритом, частково — арамейською мовою; зустрічаються фрагменти грецьких перекладів біблійних текстів. Іврит небіблійних текстів був літературною мовою епохи Другого храму; деякі фрагменти написані післябіблійним івритом. В основному застосовується квадратний єврейський шрифт, прямий попередник сучасного друкарського шрифту. Деякі сувої написані палеоєврейським письмом. Основний матеріал для письма — пергамент з козячої або овечої шкіри, зрідка папірус, деякі рукописи виготовлені шляхом видавлювання на аркушах міді; для останніх, пізніше згорнутих у сувої для упакування в глечики, довелося сконструювати спеціальний пристрій для розрізання на фрагменти, оскільки через неминучу корозію розгортання сувою загрожувало його повним руйнуванням. Чорнило вугільне (за єдиним винятком апокрифа Книги Буття). Палеографічні дані, зовнішні ознаки, а також радіовуглецевий аналіз дозволяють датувати основний масив цих манускриптів періодом від ІІ ст. до н. е. до 68 року н. е. (період пізнього Другого храму) і розглядати їх як колекцію біблійних та небіблійних текстів відповідного періоду.

За змістом сувої Мертвого моря можна розділити на три групи: біблійні тексти (близько 29% від загальної кількості рукописів), апокрифи і псевдоепіграфи, сектантська література.

Публікація текстів Редагувати

Документи, знайдені в Кумрані та в інших областях, публікуються в серії «Discoveries in the Judaean Desert» (DJD), яка зараз налічує 40 томів, виданих з 1955 року видавництвом Oxford University Press. Перші 8 томів написані французькою мовою, інші — англійською. Головними редакторами видання були Р. де Во (томи I–V), П. Бенуа (томи VI–VII), І. Штрунгель (том VIII) і Е. Тов (томи IX–XXXIX).

Публікації документів містять такі компоненти:

  • Загальний вступ, що описує бібліографічні дані та фізичний опис, який включає розміри фрагмента, матеріал, список особливостей, таких як помилки і виправлення, орфографія, морфологія, палеографія і датування документа. Для біблійних текстів також наводиться список варіантних читань.
  • Транскрипція тексту. У квадратних дужках наводяться фізично втрачені елементи — слова або літери.
  • Переклад (для не-біблійного твору).
  • Примітки, що стосуються складних або альтернативних читань.
  • Фотографії фрагментів, іноді інфрачервоні, зазвичай в масштабі 1:1.

XXXIX том серії містить анотований список всіх опублікованих раніше текстів. Деякі документи були попередньо опубліковані в наукових журналах, присвячених біблеїстиці.

У вересні 2011 року Музей Ізраїлю в співпраці з компанією Google оцифрували 5 сувоїв — Храмовий сувій, Великий сувій пророка Ісаї, сувій Статуту Громади, сувій Війни, коментар до книги пророка Авакума — і виклали їх у вільний доступ в Інтернеті.

Значення для біблеїстики Редагувати

У період між 1947 та 1956 роками в одинадцяти Кумранських печерах було виявлено більше 190 біблійних сувоїв. В основному це невеликі фрагменти книг Старого Завіту (всіх, окрім книги Естер. Також знайдений один повний текст книги Ісаї — 1QIsa a . Крім біблійних текстів, цінна інформація міститься також в цитатах небіблійних текстів, наприклад, пешарім.

З погляду свого текстуального статусу, біблійні тексти, знайдені в Кумрані, належать до п'яти різних груп.

  • Тексти, написані сектантськими общинами. Ці тексти відрізняються особливим орфографічним стилем, характерним додаванням численних матрес лекціоніс, що полегшують читання тексту. Ці тексти становлять приблизно 25% біблійних сувоїв.
  • Протомасоретські тексти. Ці тексти близькі до сучасного масоретського тексту і становлять приблизно 45% всіх біблійних текстів.
  • Прасамарянські тексти. Ці тексти повторюють деякі особливості Самарянського П'ятикнижжя. Ці тексти становлять 5% біблійних манускриптів.
  • Тексти, близькі до давньоєврейського джерела Септуагінти. Ці тексти мають велику схожість з Септуагінтою, наприклад, щодо розташування віршів. Однак, тексти цієї групи значно відрізняються один від одного, не утворюючи таку близьку за змістом групу, як попередні. Такі сувої становлять 5% кумранських біблійних текстів.
  • Інші тексти, що не мають подібності з жодною з перерахованих вище груп.

До кумранських знахідок аналіз біблійного тексту спирався на середньовічні манускрипти. Кумранські тексти значно розширили знання про текст Старого Завіту періоду Другого храму.

  • Невідомі раніше читання допомагають краще зрозуміти багато деталей тексту Старого Завіту.
  • Текстуальне різноманіття п'яти груп текстів, описаних вище, дає уявлення про множинність текстуальних традицій, що існували в період Другого Храму.
  • Кумранські сувої надали цінну інформацію про процес текстуальної передачі Старого Завіту в період Другого Храму.
  • Підтверджено надійність давніх перекладів, насамперед, Септуагінти. Знайдені сувої, що належать до четвертої групи текстів, підтверджують правильність раніше зроблених реконструкцій староєврейського оригіналу Септуагінти.

Мова сувоїв Мертвого моря Редагувати

Величезну роль у вивченні історії мови іврит відіграють тексти, створені самими членами кумранської громади. Найважливішими з цієї групи є «Статут» (1QSa), «Благословення» (1QSb), «Гімни» (1QH), «Коментар на Авакума» (1QpHab), «Сувій Війни» (1QM) і «Храмовий сувій» (11QT) . Мова «Мідного Сувою» (3QTr) відрізняється від мови цих документів і може потрактована як розмовна мова того часу, що передувала мішнаїтського івриту.

Мова інших документів, створених членами громади, з одного боку, за лексикою близька до раннього біблійного івриту. З іншого боку, риси, загальні для пізнього біблійного івриту та мішнаїтського івриту, відсутні в мові кумранських рукописів (кумранського івриту). На підставі цього вчені припускають, що члени кумранської громади в письмовій та, можливо, усній мові свідомо уникали тенденцій, характерних для розмовної мови того часу, таких як, наприклад, вплив арамейських діалектів. Можливо, щоб захистити себе від зовнішнього світу, члени секти використовували термінологію, засновану на біблійних виразах, символізуючи цим повернення до «чистої» релігії покоління Виходу.

Таким чином, кумранський іврит не є перехідною ланкою між пізнім біблійним та мішнаїтським івритом, а утворює окрему гілку в розвитку мови.

Невідомі сувої Редагувати

Можливо, ще не всі збережені сувої Мертвого моря потрапили в руки до вчених. Вже після завершення публікації серії DJD, в 2006 році, професор Ханан Ешель представив науковій громадськості доти невідомий кумранський зшиток, що містить фрагменти книги Левит. На жаль, сувій не був виявлений при нових археологічних розкопках, а випадково вилучений поліцією в місцевого контрабандиста: ні він, ні поліція не підозрювали про істинну цінність знахідки, поки запрошений на експертизу Ешель не встановив його походження. Цей випадок вкотре нагадує про те, що істотна частина сувоїв Мертвого моря може перебувати в руках розкрадачів і торговців старожитностями й поступово руйнуватися за відсутності належних умов зберігання.

Археологічні дослідження Редагувати

З 1993 по 2004 рік в Кумрані проводились розкопки під керівництвом ізраїльських археологів Їцхака Маґена та Юваля Пелеґа. У 2007 році вони опублікували попередній звіт про результати досліджень. У підсумковій частині археологи стверджують, що поселення Кумран було побудоване близько 100 р. до н. е. в ролі військового форту Хасмонеїв, династії правителів Юдеї. Після римського завоювання у середині І ст. до н. е. поселення занепало. Поступово воно перетворилось у центр гончарного виробництва. Ніяких доказів існування релігійного центру якоїсь громади не виявлено. Згідно з висновками археологів у поселенні проживало до 30 жителів, що займались виробництвом керамічного посуду з глини, що стікала в Кумран з глиняних схилів разом з дощовою водою. Дослідники спростували всі гіпотези про існування кумранської громади, яка проживала в Кумрані та створила сувої Мертвого моря.

Натомість вчені висунули іншу гіпотезу про походження сувоїв. Вони припустили, що сувої є різними колекціями біблійних та небіблійних текстів (в тому числі й сектантських), що потрапили в землю в Ізраїлі в І столітті нашої ери. Після невдалого повстання 66 року відбулась масова втеча жителів Юдеї від наступу римських військ. Частина біженців взяла з собою різноманітні релігійні сувої. Проходячи повз Кумран, біженці знайшли там велику кількість глиняного посуду і вирішили сховати свої сувої недалеко від поселення, у печерах, що знаходились навколо Кумрану. Ймовірно, біженці продовжили втечу далі вздовж узбережжя Мертвого моря, сподіваючись колись повернутись назад і забрати релігійні сувої. Оскільки сувої залишалися там протягом 2000 років, то забрати їх назад біженцям з невідомих причин не вдалось.

Основні вчені, що досліджували рукописи Редагувати

  • Джон Аллегро[en]
  • Френк Мур Кросс[en]
  • Роберт Ейзенман[en]
  • Джозеф Фіцмаєр[ru]
  • Норман Голб
  • Йозеф Мілік[en]
  • Барджиль Пікснер[en]
  • Елеазар Сукенік[en]
  • Карстен Пітер Тьєд[ru]
  • Емануель Тов[en]
  • Ролан де Во[en]
  • Ґеза Вермеш[ru]
  • Іґаель Ядін
  • Хосе О'Каллахан Мартінес[en]

Підробки Редагувати

  • Німецькі експерти, які досліджували манускрипти у Вашингтонському музеї Біблії, виявили в деяких з них «ознаки, які не відповідають відомому вікові оригіналу». Було прийнято рішення вилучити з експозиції п'ять із шістнадцяти фрагментів Кумранських рукописів, що належать музею.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Прискорювач елементарних часток прояснив походження Сувоїв Мертвого моря
  2. Тимошик, Микола (2007). Історія видавничої справи (українська). Київ: Наша культура і наука. с. 32. ISBN 978-966-7821-43-2. 
  3. Офіційний блог — Google Росія: З пустелі в Інтернет: сувої Мертвого моря доступні онлайн
  4. Museum of the Bible Releases Research Findings on Fragments in Its Dead Sea Scrolls Collection // Museum of the Bible[en], 22.10.2018
  5. Laughland O. (22 жовтня 2018). Museum of the Bible says five of its Dead Sea Scrolls fragments are forgeries. The Guardian. Процитовано 23 жовтня 2018. 

Література Редагувати

  • William Sanford LaSor: Bibliography of the Dead Sea Scrolls 1948–1957. Pasadena 1958.
  • Bastiaan Jongeling: A Classified Bibliography of the Finds in the Desert of Judah, 1958–1969. Studies on the texts of the desert of Judah. Bd 7. Brill, Leiden 1971.
  • Florentino García Martínez; Donald W. Parry (Hrsg.): A bibliography of the finds in the desert of Judah, 1970-95. Studies on the texts of the desert of Judah. Bd 19. Brill, Leiden 1996. ISBN 90-04-10588-3
  • Avital Pinnick: The Orion Center Bibliography of the Dead Sea Scrolls (1995–2000). Studies on the texts of the desert of Judah. Bd 41. Leiden 2001. ISBN 90-04-12366-0
  • Ruth Clements; Nadav Sharon (Hrsg.): The Orion Center Bibliography of the Dead Sea Scrolls and Associated Literature (2001–2006). Studies on the texts of the desert of Judah. Bd 71. Leiden 2007. ISBN 90-04-16437-5
  • Discoveries in the Judaean Desert. 40 Bde. Oxford University Press, New York 1955–2009. ISBN 0-19-924955-5
  • Johann Maier: Die Qumran-Essener — Die Texte vom Toten Meer. UTB. 3 Bde. Reinhardt, München 1995
  • Die Texte aus Qumran. Hebräisch/Aramäisch und deutsch. 2 Bde. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt
  • Klaus Berger: Psalmen aus Qumran. Frankfurt 1997. ISBN 3-458-33597-8
  • Geza Vermes: The Complete Dead Sea Scrolls in English. Penguin 1997, 2004. ISBN 0-14-044952-3
  • Michael O. Wise, Martin Abegg, Edward Cook: Die Schriftrollen von Qumran. Übersetzung und Kommentar. Mit bisher unveröffentlichten Texten herausgegeben von Alfred Läpple. Pattloch, Augsburg 1997. ISBN 3-629-00817-8
  • Віталій Черноіваненко: Кумран і рукописи Мертвого моря: авторство, ідентифікація, історіографія. К.: Дух і літера, 2014. ISBN 978-966-378-341-3
  • Daniel K. Falk: Parabiblical Texts: Strategies of Extending the Scriptures Among the Dead Sea Scrolls. Library of Second Temple Studies. Bd 63. T&T Clark Publications, London 2007. ISBN 1-84127-242-6
  • Ulrich Dahmen, Hartmut Stegemann, Günter Stemberger: Qumran — Bibelwissenschaften — Antike Judaistik. 1. Aufl. Bonifatius, Paderborn 2006. ISBN 3-89710-347-8
  • Philip R. Davies, George J. Brooke, Phillip R. Callaway: Qumran. Die Schriftrollen vom Toten Meer. Stuttgart, Theiss 2002. ISBN 3-8062-1713-0
  • Jörg Frey, Hartmut Stegemann: Qumran kontrovers. Beiträge zu den Textfunden vom Toten Meer. Bonifatius, Paderborn 2002. ISBN 3-89710-205-6
  • Michael Fieger, Konrad Schmid, Peter Schwagmeier: Qumran — die Schriftrollen vom Toten Meer: Vorträge des St. Galler Qumran-Symposiums vom 2./3. Juli 1999. Academic Press, Fribourg 2001. ISBN 3-7278-1329-6
  • Alan J. Avery-Peck, Jacob Neusner, Bruce Chilton (Hrsg.): The judaism of Qumran. A systematic reading of the Dead Sea Scrolls. Bd 1. Theory of Israel. Brill Academic Publishers, Leiden 2001. ISBN 90-04-12001-7
  • Donald Parry, Eugene C. Ulrich: Studies on the Texts of the Desert of Judah, the Provo International Conference on the Dead Sea Scrolls — Technological Innovations, New Texts, and Reformulated Issues. Brill Academic Publications, Leiden 1999. ISBN 90-04-11155-7
  • James C. VanderKam: Einführung in die Qumranforschung. Geschichte und Bedeutung der Schriften vom Toten Meer. UTB. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1998. ISBN 3-8252-1998-4
  • Shemaryahu Talmon: Die Schriftrollen von Qumran. Zur aufregenden Geschichte ihrer Erforschung und Deutung. Friedrich Pustet, Regensburg 1998. ISBN 3-7917-1592-5

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сувої Мертвого моря
У Вікіджерелах є
en:Dead Sea scrolls
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suvoyi Mertvogo morya takozh Kumra nski ruko pisi nazva manuskriptiv viyavlenih pochinayuchi z 1947 roku v pecherah Kumranu v pecherah vadi Murabba at na pivden vid Kumranu v Hirbet Mirdi na pivnichnij zahid vid Kumranu a takozh u nizci inshih pecher Yudejskoyi pusteli ta v Massadi Doslidzhennya rukopisiv pidtverdilo sho prinajmni deyaki z nih bulo napisano same v kumranskij gromadi 1 Suvij z tekstom PsalmivKumranskij suvij knigi proroka IsajyiKumranski pecheri en Fragmenti suvoyiv Mertvogo morya na ekspoziciyi v Arheologichnomu muzeyi v AmmaniRukopisni suvoyi oderzhali nazvu Kumranskih ochevidno tomu sho pechera Ajn Feshha v yakij voni tisyacholittyami zberigalis znahoditsya nepodalik ruyin Hirbet Kumran 2 Z arhivom spektralnih ta infrachervonih znimkiv usih manuskriptiv mozhna oznajomitis na sajti fondu Leona Levi https www deadseascrolls org il explore the archive Zmist 1 Zmist 2 Publikaciya tekstiv 3 Znachennya dlya bibleyistiki 4 Mova suvoyiv Mertvogo morya 5 Nevidomi suvoyi 6 Arheologichni doslidzhennya 6 1 Osnovni vcheni sho doslidzhuvali rukopisi 7 Pidrobki 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaZmist RedaguvatiSuvoyi Mertvogo morya napisani perevazhno ivritom chastkovo aramejskoyu movoyu zustrichayutsya fragmenti greckih perekladiv biblijnih tekstiv Ivrit nebiblijnih tekstiv buv literaturnoyu movoyu epohi Drugogo hramu deyaki fragmenti napisani pislyabiblijnim ivritom V osnovnomu zastosovuyetsya kvadratnij yevrejskij shrift pryamij poperednik suchasnogo drukarskogo shriftu Deyaki suvoyi napisani paleoyevrejskim pismom Osnovnij material dlya pisma pergament z kozyachoyi abo ovechoyi shkiri zridka papirus deyaki rukopisi vigotovleni shlyahom vidavlyuvannya na arkushah midi dlya ostannih piznishe zgornutih u suvoyi dlya upakuvannya v glechiki dovelosya skonstruyuvati specialnij pristrij dlya rozrizannya na fragmenti oskilki cherez neminuchu koroziyu rozgortannya suvoyu zagrozhuvalo jogo povnim rujnuvannyam Chornilo vugilne za yedinim vinyatkom apokrifa Knigi Buttya Paleografichni dani zovnishni oznaki a takozh radiovuglecevij analiz dozvolyayut datuvati osnovnij masiv cih manuskriptiv periodom vid II st do n e do 68 roku n e period piznogo Drugogo hramu i rozglyadati yih yak kolekciyu biblijnih ta nebiblijnih tekstiv vidpovidnogo periodu Za zmistom suvoyi Mertvogo morya mozhna rozdiliti na tri grupi biblijni teksti blizko 29 vid zagalnoyi kilkosti rukopisiv apokrifi i psevdoepigrafi sektantska literatura Publikaciya tekstiv RedaguvatiDokumenti znajdeni v Kumrani ta v inshih oblastyah publikuyutsya v seriyi Discoveries in the Judaean Desert DJD yaka zaraz nalichuye 40 tomiv vidanih z 1955 roku vidavnictvom Oxford University Press Pershi 8 tomiv napisani francuzkoyu movoyu inshi anglijskoyu Golovnimi redaktorami vidannya buli R de Vo tomi I V P Benua tomi VI VII I Shtrungel tom VIII i E Tov tomi IX XXXIX Publikaciyi dokumentiv mistyat taki komponenti Zagalnij vstup sho opisuye bibliografichni dani ta fizichnij opis yakij vklyuchaye rozmiri fragmenta material spisok osoblivostej takih yak pomilki i vipravlennya orfografiya morfologiya paleografiya i datuvannya dokumenta Dlya biblijnih tekstiv takozh navoditsya spisok variantnih chitan Transkripciya tekstu U kvadratnih duzhkah navodyatsya fizichno vtracheni elementi slova abo literi Pereklad dlya ne biblijnogo tvoru Primitki sho stosuyutsya skladnih abo alternativnih chitan Fotografiyi fragmentiv inodi infrachervoni zazvichaj v masshtabi 1 1 XXXIX tom seriyi mistit anotovanij spisok vsih opublikovanih ranishe tekstiv Deyaki dokumenti buli poperedno opublikovani v naukovih zhurnalah prisvyachenih bibleyistici U veresni 2011 roku Muzej Izrayilyu v spivpraci z kompaniyeyu Google ocifruvali 5 suvoyiv Hramovij suvij Velikij suvij proroka Isayi suvij Statutu Gromadi suvij Vijni komentar do knigi proroka Avakuma i viklali yih u vilnij dostup v Interneti 3 Znachennya dlya bibleyistiki RedaguvatiU period mizh 1947 ta 1956 rokami v odinadcyati Kumranskih pecherah bulo viyavleno bilshe 190 biblijnih suvoyiv V osnovnomu ce neveliki fragmenti knig Starogo Zavitu vsih okrim knigi Ester Takozh znajdenij odin povnij tekst knigi Isayi 1QIsa a Krim biblijnih tekstiv cinna informaciya mistitsya takozh v citatah nebiblijnih tekstiv napriklad pesharim Z poglyadu svogo tekstualnogo statusu biblijni teksti znajdeni v Kumrani nalezhat do p yati riznih grup Teksti napisani sektantskimi obshinami Ci teksti vidriznyayutsya osoblivim orfografichnim stilem harakternim dodavannyam chislennih matres lekcionis sho polegshuyut chitannya tekstu Ci teksti stanovlyat priblizno 25 biblijnih suvoyiv Protomasoretski teksti Ci teksti blizki do suchasnogo masoretskogo tekstu i stanovlyat priblizno 45 vsih biblijnih tekstiv Prasamaryanski teksti Ci teksti povtoryuyut deyaki osoblivosti Samaryanskogo P yatiknizhzhya Ci teksti stanovlyat 5 biblijnih manuskriptiv Teksti blizki do davnoyevrejskogo dzherela Septuaginti Ci teksti mayut veliku shozhist z Septuagintoyu napriklad shodo roztashuvannya virshiv Odnak teksti ciyeyi grupi znachno vidriznyayutsya odin vid odnogo ne utvoryuyuchi taku blizku za zmistom grupu yak poperedni Taki suvoyi stanovlyat 5 kumranskih biblijnih tekstiv Inshi teksti sho ne mayut podibnosti z zhodnoyu z pererahovanih vishe grup Do kumranskih znahidok analiz biblijnogo tekstu spiravsya na serednovichni manuskripti Kumranski teksti znachno rozshirili znannya pro tekst Starogo Zavitu periodu Drugogo hramu Nevidomi ranishe chitannya dopomagayut krashe zrozumiti bagato detalej tekstu Starogo Zavitu Tekstualne riznomanittya p yati grup tekstiv opisanih vishe daye uyavlennya pro mnozhinnist tekstualnih tradicij sho isnuvali v period Drugogo Hramu Kumranski suvoyi nadali cinnu informaciyu pro proces tekstualnoyi peredachi Starogo Zavitu v period Drugogo Hramu Pidtverdzheno nadijnist davnih perekladiv nasampered Septuaginti Znajdeni suvoyi sho nalezhat do chetvertoyi grupi tekstiv pidtverdzhuyut pravilnist ranishe zroblenih rekonstrukcij staroyevrejskogo originalu Septuaginti Mova suvoyiv Mertvogo morya RedaguvatiVelicheznu rol u vivchenni istoriyi movi ivrit vidigrayut teksti stvoreni samimi chlenami kumranskoyi gromadi Najvazhlivishimi z ciyeyi grupi ye Statut 1QSa Blagoslovennya 1QSb Gimni 1QH Komentar na Avakuma 1QpHab Suvij Vijni 1QM i Hramovij suvij 11QT Mova Midnogo Suvoyu 3QTr vidriznyayetsya vid movi cih dokumentiv i mozhe potraktovana yak rozmovna mova togo chasu sho pereduvala mishnayitskogo ivritu Mova inshih dokumentiv stvorenih chlenami gromadi z odnogo boku za leksikoyu blizka do rannogo biblijnogo ivritu Z inshogo boku risi zagalni dlya piznogo biblijnogo ivritu ta mishnayitskogo ivritu vidsutni v movi kumranskih rukopisiv kumranskogo ivritu Na pidstavi cogo vcheni pripuskayut sho chleni kumranskoyi gromadi v pismovij ta mozhlivo usnij movi svidomo unikali tendencij harakternih dlya rozmovnoyi movi togo chasu takih yak napriklad vpliv aramejskih dialektiv Mozhlivo shob zahistiti sebe vid zovnishnogo svitu chleni sekti vikoristovuvali terminologiyu zasnovanu na biblijnih virazah simvolizuyuchi cim povernennya do chistoyi religiyi pokolinnya Vihodu Takim chinom kumranskij ivrit ne ye perehidnoyu lankoyu mizh piznim biblijnim ta mishnayitskim ivritom a utvoryuye okremu gilku v rozvitku movi Nevidomi suvoyi RedaguvatiMozhlivo she ne vsi zberezheni suvoyi Mertvogo morya potrapili v ruki do vchenih Vzhe pislya zavershennya publikaciyi seriyi DJD v 2006 roci profesor Hanan Eshel predstaviv naukovij gromadskosti doti nevidomij kumranskij zshitok sho mistit fragmenti knigi Levit Na zhal suvij ne buv viyavlenij pri novih arheologichnih rozkopkah a vipadkovo viluchenij policiyeyu v miscevogo kontrabandista ni vin ni policiya ne pidozryuvali pro istinnu cinnist znahidki poki zaproshenij na ekspertizu Eshel ne vstanoviv jogo pohodzhennya Cej vipadok vkotre nagaduye pro te sho istotna chastina suvoyiv Mertvogo morya mozhe perebuvati v rukah rozkradachiv i torgovciv starozhitnostyami j postupovo rujnuvatisya za vidsutnosti nalezhnih umov zberigannya Arheologichni doslidzhennya RedaguvatiZ 1993 po 2004 rik v Kumrani provodilis rozkopki pid kerivnictvom izrayilskih arheologiv Yichaka Magena ta Yuvalya Pelega U 2007 roci voni opublikuvali poperednij zvit pro rezultati doslidzhen U pidsumkovij chastini arheologi stverdzhuyut sho poselennya Kumran bulo pobudovane blizko 100 r do n e v roli vijskovogo fortu Hasmoneyiv dinastiyi praviteliv Yudeyi Pislya rimskogo zavoyuvannya u seredini I st do n e poselennya zanepalo Postupovo vono peretvorilos u centr goncharnogo virobnictva Niyakih dokaziv isnuvannya religijnogo centru yakoyis gromadi ne viyavleno Zgidno z visnovkami arheologiv u poselenni prozhivalo do 30 zhiteliv sho zajmalis virobnictvom keramichnogo posudu z glini sho stikala v Kumran z glinyanih shiliv razom z doshovoyu vodoyu Doslidniki sprostuvali vsi gipotezi pro isnuvannya kumranskoyi gromadi yaka prozhivala v Kumrani ta stvorila suvoyi Mertvogo morya Natomist vcheni visunuli inshu gipotezu pro pohodzhennya suvoyiv Voni pripustili sho suvoyi ye riznimi kolekciyami biblijnih ta nebiblijnih tekstiv v tomu chisli j sektantskih sho potrapili v zemlyu v Izrayili v I stolitti nashoyi eri Pislya nevdalogo povstannya 66 roku vidbulas masova vtecha zhiteliv Yudeyi vid nastupu rimskih vijsk Chastina bizhenciv vzyala z soboyu riznomanitni religijni suvoyi Prohodyachi povz Kumran bizhenci znajshli tam veliku kilkist glinyanogo posudu i virishili shovati svoyi suvoyi nedaleko vid poselennya u pecherah sho znahodilis navkolo Kumranu Jmovirno bizhenci prodovzhili vtechu dali vzdovzh uzberezhzhya Mertvogo morya spodivayuchis kolis povernutis nazad i zabrati religijni suvoyi Oskilki suvoyi zalishalisya tam protyagom 2000 rokiv to zabrati yih nazad bizhencyam z nevidomih prichin ne vdalos Osnovni vcheni sho doslidzhuvali rukopisi Redaguvati nbsp Dzhon Allegro en nbsp Frenk Mur Kross en nbsp Robert Ejzenman en nbsp Dzhozef Ficmayer ru nbsp Norman Golb nbsp Jozef Milik en nbsp nbsp Bardzhil Piksner en nbsp Eleazar Sukenik en nbsp Karsten Piter Tyed ru nbsp Emanuel Tov en nbsp Rolan de Vo en nbsp nbsp nbsp Geza Vermesh ru nbsp Igael Yadin nbsp Hose O Kallahan Martines en Pidrobki RedaguvatiNimecki eksperti yaki doslidzhuvali manuskripti u Vashingtonskomu muzeyi Bibliyi viyavili v deyakih z nih oznaki yaki ne vidpovidayut vidomomu vikovi originalu Bulo prijnyato rishennya viluchiti z ekspoziciyi p yat iz shistnadcyati fragmentiv Kumranskih rukopisiv sho nalezhat muzeyu 4 5 Div takozh RedaguvatiAntichni knigi suvoyi Papirus NeshaPrimitki Redaguvati Priskoryuvach elementarnih chastok proyasniv pohodzhennya Suvoyiv Mertvogo morya Timoshik Mikola 2007 Istoriya vidavnichoyi spravi ukrayinska Kiyiv Nasha kultura i nauka s 32 ISBN 978 966 7821 43 2 Oficijnij blog Google Rosiya Z pusteli v Internet suvoyi Mertvogo morya dostupni onlajn Museum of the Bible Releases Research Findings on Fragments in Its Dead Sea Scrolls Collection Museum of the Bible en 22 10 2018 Laughland O 22 zhovtnya 2018 Museum of the Bible says five of its Dead Sea Scrolls fragments are forgeries The Guardian Procitovano 23 zhovtnya 2018 Literatura RedaguvatiBibliografiyiWilliam Sanford LaSor Bibliography of the Dead Sea Scrolls 1948 1957 Pasadena 1958 Bastiaan Jongeling A Classified Bibliography of the Finds in the Desert of Judah 1958 1969 Studies on the texts of the desert of Judah Bd 7 Brill Leiden 1971 Florentino Garcia Martinez Donald W Parry Hrsg A bibliography of the finds in the desert of Judah 1970 95 Studies on the texts of the desert of Judah Bd 19 Brill Leiden 1996 ISBN 90 04 10588 3 Avital Pinnick The Orion Center Bibliography of the Dead Sea Scrolls 1995 2000 Studies on the texts of the desert of Judah Bd 41 Leiden 2001 ISBN 90 04 12366 0 Ruth Clements Nadav Sharon Hrsg The Orion Center Bibliography of the Dead Sea Scrolls and Associated Literature 2001 2006 Studies on the texts of the desert of Judah Bd 71 Leiden 2007 ISBN 90 04 16437 5Vidannya j perekladiDiscoveries in the Judaean Desert 40 Bde Oxford University Press New York 1955 2009 ISBN 0 19 924955 5 Johann Maier Die Qumran Essener Die Texte vom Toten Meer UTB 3 Bde Reinhardt Munchen 1995Bd 1 Die Texte der Hohlen 1 3 und 5 11 ISBN 3 8252 1862 7 Bd 2 Die Texte der Hohle 4 ISBN 3 8252 1863 5 Bd 3 Einfuhrung Zeitrechnung Register und Bibliographie ISBN 3 8252 1916 X dd Die Texte aus Qumran Hebraisch Aramaisch und deutsch 2 Bde Wissenschaftliche Buchgesellschaft DarmstadtBd 1 Die Schriften aus Hohle 1 und 4 Hrsg und ubersetzt von Eduard Lohse 4 Aufl 1986 Bd 2 Die Tempelrolle und andere Schriften Hrsg und ubersetzt von Annette Steudel u a 2001 dd Klaus Berger Psalmen aus Qumran Frankfurt 1997 ISBN 3 458 33597 8 Geza Vermes The Complete Dead Sea Scrolls in English Penguin 1997 2004 ISBN 0 14 044952 3 Michael O Wise Martin Abegg Edward Cook Die Schriftrollen von Qumran Ubersetzung und Kommentar Mit bisher unveroffentlichten Texten herausgegeben von Alfred Lapple Pattloch Augsburg 1997 ISBN 3 629 00817 8DoslidzhennyaVitalij Chernoivanenko Kumran i rukopisi Mertvogo morya avtorstvo identifikaciya istoriografiya K Duh i litera 2014 ISBN 978 966 378 341 3 Daniel K Falk Parabiblical Texts Strategies of Extending the Scriptures Among the Dead Sea Scrolls Library of Second Temple Studies Bd 63 T amp T Clark Publications London 2007 ISBN 1 84127 242 6 Ulrich Dahmen Hartmut Stegemann Gunter Stemberger Qumran Bibelwissenschaften Antike Judaistik 1 Aufl Bonifatius Paderborn 2006 ISBN 3 89710 347 8 Philip R Davies George J Brooke Phillip R Callaway Qumran Die Schriftrollen vom Toten Meer Stuttgart Theiss 2002 ISBN 3 8062 1713 0 Jorg Frey Hartmut Stegemann Qumran kontrovers Beitrage zu den Textfunden vom Toten Meer Bonifatius Paderborn 2002 ISBN 3 89710 205 6 Michael Fieger Konrad Schmid Peter Schwagmeier Qumran die Schriftrollen vom Toten Meer Vortrage des St Galler Qumran Symposiums vom 2 3 Juli 1999 Academic Press Fribourg 2001 ISBN 3 7278 1329 6 Alan J Avery Peck Jacob Neusner Bruce Chilton Hrsg The judaism of Qumran A systematic reading of the Dead Sea Scrolls Bd 1 Theory of Israel Brill Academic Publishers Leiden 2001 ISBN 90 04 12001 7 Donald Parry Eugene C Ulrich Studies on the Texts of the Desert of Judah the Provo International Conference on the Dead Sea Scrolls Technological Innovations New Texts and Reformulated Issues Brill Academic Publications Leiden 1999 ISBN 90 04 11155 7 James C VanderKam Einfuhrung in die Qumranforschung Geschichte und Bedeutung der Schriften vom Toten Meer UTB Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 1998 ISBN 3 8252 1998 4 Shemaryahu Talmon Die Schriftrollen von Qumran Zur aufregenden Geschichte ihrer Erforschung und Deutung Friedrich Pustet Regensburg 1998 ISBN 3 7917 1592 5Posilannya RedaguvatiKumranski rukopisi Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Suvoyi Mertvogo moryaElektronna biblioteka suvoyiv Mertvogo morya imeni Leona Levi Ocifrovani suvoyiU Vikidzherelah ye en Dead Sea scrollsDeyaki vidskanovani kumranski suvoyi Na Sajti Muzeyu Izrayilyu angl ivr Hramovij suvij Suvij Isajyi Suvij vijni Komentar do knigi proroka Avakuma Statut gromadi Novi fakti pro Kumranski rukopisi vstanovili fiziki Vitalij Chernoivanenko Kumran rukopisi Mertvogo morya ukr Amusin I D Kumranskij Fragment Molitvy Vavilonskogo Carya Nabonida ros Amusin I D Kumranskij kommentarij na Osiyu 4QpHosb II nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Amusin I D Kumranskaya obshina nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Amusin I D Nahodki u Mertvogo morya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Perekladi deyakih suvoyiv rosijskoyu movoyu na sajti Russkaya apokrificheskaya studiya Detalnij spisok zmistu vsih 39 tomiv The Discoveries in the Judaean Desert Isak Magen i Yuval Peleg Rozkopki Kumranu 1993 2004 Poperednij zvit Pidsumok Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suvoyi Mertvogo morya amp oldid 40319501