Еліе́зер Бен-Єгу́да (івр. אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה), при народженні — Лейзер-Іцхок Перельман; 7 січня 1858, с. Лужки, Віленської губернії — 16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження івриту як розмовної мови, видавав перший щотижневик івритом, був засновником Комітету мови іврит, розпочав публікацію першого повного словника мови.
| Еліезер Бен-Єгуда | |
|---|---|
| івр. אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה | |
| | |
| Ім'я при народженні | Eliezer Yitzhak Perlman |
| Народився | 7 січня 1858[…] Лужки[d], Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
| Помер | 16 грудня 1922[…] (64 роки) Єрусалим, Сполучене Королівство ·туберкульоз |
| Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі |
| Країна | Російська імперія Османська імперія Підмандатна Палестина |
| Місце проживання | Російська імперія Підмандатна Палестина Османська Палестина |
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, журналіст, грамматик, редактор газети |
| Галузь | мовознавство |
| Відомий завдяки | «батько» мови іврит |
| Alma mater | Daugavpils State Gymnasiumd |
| Знання мов | іврит, арабська, російська і арамейська |
| Членство | Hebrew Language Committeed |
| Посада | президент |
| Родичі | Solomon Naphtali Hertz Jonasd |
| У шлюбі з | Девора Бен-Єгуда і Хемда Бен-Єгуда |
| Діти | Ітамар Бен-Аві і Дола Бен-Єгуда Віттманн |
|
Біографія Редагувати
Народився в селищі Лужки Віленської губернії (зараз Шарковщинський район Вітебської області). З трьох років відвідував хедер — єврейську релігійну початкову школу. В дев'ятирічному віці почав вивчати релігійну гебрейську мову, навчився читати Тору й Талмуд. Своє навчання Еліезер продовжив у єшиві, де вивчав не тільки релігійні, а й світські гебрейські тексти. По закінченні реального училища в місті Двінську (зараз Даугавпілс) у 1878 році вступив на навчання до Сорбонського університету в Парижі, де вивчав медицину, а також історію та політику Близького Сходу. В цьому ж університеті надалі вдосконалював гебрейську мову, граматику. Тоді ж він познайомився з сіоністським рухом і почав усвідомлювати важливість відродження національної мови євреїв.
Свої погляди стосовно відродження національної мови висловив у статті «Важливе питання». Оскільки євреї різних країн спілкувалися різними мовами, він вважав відродження національної мови євреїв не тільки корисним і можливим з практичної точки зору, а й заходом консолідації для розбудови нації. З першими сіоністами виїхав до Палестини, де змінив своє ім'я на Еліезер Бен-Єгуда та почав втілювати ідею відродження мови на практиці. В сім'ї єдиною мовою спілкування був іврит, над відродженням якого він працював багато років. Його син Бен-Ціон Бен-Єгуда був першим ізраїльтянином, для кого іврит був рідною мовою, оскільки іншої він не знав і спілкувався тільки нею. Для навчання своїх дітей мови сім'я жила в цілковитій мовній ізоляції, де вживався тільки іврит.
У своїй діяльності в Палестині Бен-Єгуда добився того, щоб у школі, де він викладав, деякі предмети викладалися винятково івритом. У 1884 році під його керівництвом почала виходити газета мовою іврит — «Га-Цеві» («Олень»). У 1890 році засновано «Комітет мови іврит», де він і головував до самої смерті. Комітет, згодом у 1920 році реорганізовано в Академію мови іврит, що зараз є головним центром дослідження та регулювання івриту. З 1910 року працював над словниками івриту, однак не закінчив, оскільки мова продовжувала розвиватися і збільшувався обсяг словникової інформації. 29 жовтня 1922 року іврит, разом з арабською та англійською мовами, проголошено однією з офіційних мов Британського мандату в Палестині. Це сталося великою мірою завдяки клопотанням Бен-Єгуди.
Еліезер Бен-Єгуда помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 року від туберкульозу.
Посилання Редагувати
- (рос.)
- (рос.)
- Бен-Иехуда Эли‘эзер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- לנג י. (unspecified title) — С. 2. — ISBN 978-965-217-274-7
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- לנג י. (unspecified title) — С. 40, 197. — ISBN 978-965-217-274-7
- לנג י. (unspecified title) — С. 208. — ISBN 978-965-217-274-7
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |