Істори́чні ка́рти (ма́пи) — образно-знакове зображення суспільних явищ, що відбувалися на певній території у певний момент часу чи часовий проміжок у минулому. На історичних мапах умовними знаками показано (крім картографічної основи) явища, процеси, події, суб'єкти історичного процесу, їх розташування, характеристика стану, зв'язки тощо..
Існують вужчі розуміння історичної мапи: 1) мапа, на якій зображено історичні події, «історичні явища», 2) старовинна карта (мапа).
Історичні мапи з певною метою упорядковують в історичні атласи (атласи історії). Навчальні історичні атласи широко застосовуються в системі освіти України і в усьому світі.
Історичні карти створюються на географічній основі і є математично визначеним, зменшеним, узагальненим образно-знаковим зображенням історичних подій, явищ, процесів чи періодів. Зображення демонструються на площині у певному масштабі з урахуванням просторового розташування об'єктів. Карти в умовній формі показують розміщення, стан, сполучення і зв'язки історичних подій і явищ, що відбираються і характеризуються відповідно до призначення даної карти.
Категорії історичних карт за тематикою Редагувати
- галузеві — карти вузької тематики;
- загальні — карти, що дають повну характеристику образу;
- аналітичні — карти, які розкривають певний аспект або властивості образів (процесів) у відриві від цілісності, без відображення зв'язків та взаємозв'язків з іншими аспектами цих образів;
- синтетичні карти дають цілісну характеристику образам (процесам), при утворенні яких виділяються складові конкретного образу та існуючі між ними зв'язки;
- комплексні — карти, які рівнозначно показують кілька видів образів чи кілька взаємопов'язаних образів, або окремо при застосуванні індивідуальних показників.
Критерії поділу історичних карт Редагувати
- за охопленою територією (світові, материкові, карти держав);
- за змістом (оглядові, узагальнюючі і тематичні/проблемні);
- за масштабом (велико-, середньо- і дрібномасштабні).
- з навчання історії виділяють карти: розвиваючі (утворюють певний історичний образ динамічним способом, оглядові — вказують події, явища у межах певного історичного моменту), узагальнюючі (відбивають всі основні події і явища у межах визначеного у назві місця і періоду), проблемні (присвячені тільки одному питанню політичного, господарського або суспільного типу).
Елементи та умовні позначки історичних карт Редагувати
- картографічне зображення: географічна основа (сукупність географічних елементів) і тематичний зміст;
- легенда карти (система умовних позначок і пояснень до них);
- допоміжне оснащення і додаткові дані.
Див. також Редагувати
- Список історичних мап України
- Історичний атлас
- Географічна карта
- Карта місцевості
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 25 травня 2012.
- Атлас. https://glam.uni.wroc.pl/index.php?s=OZK_2556_2691_IV_B_21700&view=single&p=144&browser=seadragon.
- Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі… — С.176
- Mizgalski J. Mapa historyczna. — Częstochowa: Wyższa szkola pedagogiczna, 2003. — 240 s.
- [1] [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… С. 183
- Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. — 330 с
- [2] [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… С. 184
- Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія»… — С. 184—185.
Джерела Редагувати
- Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія» / І. Ю. Сінкевич, О. М. Полтавець // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 2. — С. 180—186. [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005. — 330 с.