www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австро прусське суперництво Австрія та Пруссія були наймогутнішими утвореннями Священної Римської імперії у XVIII XIX ст

Австро-прусське суперництво

Австрія та Пруссія були наймогутнішими утвореннями Священної Римської імперії у XVIII—XIX ст. і вели боротьбу за панування в Центральній Європі. Суперництво характеризувалося великими територіальними конфліктами, економічними, культурними та політичними суперечками за суверенне лідерство над німецькомовними народами — проблемою, відомою як німецьке питання в XIX ст..

Прусський лев кружляє навколо австрійського слона. Ілюстрація Адольфа Мензеля (1846)

Перші воєнні зіткнення між супротивниками сталися під час Сілезьких воєн та Семирічної війни у середині XVIII ст. і досягли кульмінації в австро-прусській війні 1866 року.

У німецькій історіографії використовується термін «німецький дуалізм» (нім. Deutscher Dualismus), який охоплює як суперництво, так і співпрацю між державами, наприклад, в наполеонівських війнах. До того ж обидві держави спільно домінували над Німецьким союзом, що функціонував лише за часів їх співпраці (1815—1848 рр. та 1851—1859 рр.), а також разом боролися в Другій Шлезвізькій війні 1864 року.

Передумови Редагувати

Король Пруссії Фрідріх II та імператор Священної Римської імперії Йосиф II зустрічаються в Нисі 25 серпня 1769 року

У 1356 році було ухвалено акт «Золотої булли», за яким маркграфство Бранденбург стало одним із семи курфюрстів Священної Римської імперії. Територія Бранденбурга розширилася до східного регіону Ноймарк, а після війни за юліхську спадщину[en] було укладено Ксантенський мир, за яким маркграфство отримувало герцогство Клеве[en] і графства Марк[en] та Равенсберг[en], розташовані на північному заході Німеччини. Бранденбург вийшов за імперські кордони в 1618 році, коли курфюрсти Гогенцоллерни стали герцогами Пруссії, яка тоді була феодом Корони Королівства Польського, і землі Бранденбурга-Пруссії перейшли під управління персональної унії. У 1653 році Фрідріх-Вільгельм придбав Дальню Померанію й досяг повного суверенітету в герцогській Пруссії за Велауським договором[en] 1657 року, укладеним із польським королем Яном II Казимиром. У 1701 році Фрідріх I, син і наступник Фрідріха-Вільгельма, домігся згоди імператора Леопольда I проголосити себе королем у Пруссії в Кенігсберзі у зв'язку з тим, що він, як і раніше, був курфюрстом Бранденбурга, а королівський титул був дійсним лише на прусських землях поза імперії.

Багатовікове зростання австрійського дому Габсбургів почалося з перемоги короля Рудольфа I в битві під Дюрнкрутом у 1278 році та отримання імперської корони від імператора Священної Римської імперії Фрідріха III в 1452 році. Його нащадки Максиміліан I та Філіп I Вродливий після шлюбів отримали спадщину бургундських герцогів та іспанську Кастильську Корону, а при імператорі Карлі V королівство Габсбургів перетворилося на велику європейську державу. В 1526 його брат Фердинанд I успадкував землі Богемської Корони, а також Угорське королівство за межами імперії, поклавши початок центральноєвропейської габсбурзької монархії. У XV—XVIII ст. всі імператори Священної Римської імперії були австрійськими ерцгерцогами з династії Габсбургів, які також мали чеські та угорські королівські титули.

Після протестантської Реформації Габсбурги, які були католиками, були змушені прийняти Аугсбурзький мир 1555 року й не змогли зміцнити свою імперську владу в руйнівній Тридцятилітній війні. Унаслідок Вестфальського миру 1648 року Австрії довелося мати справу зі зростанням бранденбурзько-прусської влади на півночі, яка замінила курфюрство Саксонії як провідного протестантського стану. Зусиллями Фрідріха-Вільгельма було створено прогресивну державу з високоефективною прусською армією, яка рано чи пізно мала зіткнутися з претензіями Габсбургів на владу.

Історія Редагувати

Фрідріх II отримує данину поваги силезських маєтків, настінний розпис Вільгельма Кампгаузена[en] (1882)

Суперництво між Австрією та Пруссією почалося після смерті імператора Карла VI Габсбурга в 1740 році, коли король Фрідріх II розпочав вторгнення в контрольовану Австрією Сілезію, розпочавши Першу з трьох Сілезьких війн проти Марії Терезії. Фрідріх порушив свою обіцянку визнати Прагматичну санкцію 1713 року та неподільність територій Габсбургів, тим самим спровокувавши загальноєвропейську війну за австрійську спадщину. Він завдав рішучої поразки австрійським військам у битві при Хотузиці[en] в 1742 році, після чого Марія Терезія за Бреславльським і Берлінським[en] договорами мала поступитися більшою частиною силезьких земель Пруссії.

У той час Австрія все ще претендувала на керівництво Священною Римською імперією й була головною силою роз'єднаних німецьких держав. До 1745 року Марія Терезія змогла повернути собі імператорську корону у свого віттельсбахського суперника Карла VII, окупувавши його баварські землі, але, попри її четверний союз із Великою Британією, Голландською республікою та Саксонією, їй не вдалося повернути Сілезію. Друга Сілезька війна почалася з вторгнення Фрідріха в Богемію в 1744 році, а після перемоги Пруссії в битві при Кессельсдорфі в 1745 році Дрезденським миром був підтверджений довоєнний статус-кво: Фрідріх зберіг Сілезію, але, нарешті, визнав воцаріння чоловіка Марії Терезії, імператора Франца I.

Марія Терезія, усе ще незадоволена втратою «найкрасивішої перлини моєї корони», скористалася простором для маневру, щоби провести кілька цивільних та військових реформ на австрійських землях, як-от створення Терезіанської військової академії у Вінер-Нойштадті в 1751 році. Її державний канцлер, принц Венцель фон Кауніц-Ритберг, досяг успіху в дипломатичній революції 1756 року, об'єднавшись із колишнім ворогом Габсбургів Францією за короля Людовіка XV, щоби ізолювати Пруссію. Водночас Фрідріх завершив «велику кадриль[en]» укладенням Вестмінстерського договору[en] із Великою Британією. Він знову розпочав попереджувальну війну[en], вторгнувшись до Саксонії, що ознаменувало початок Третьої Сілезької війни[en] і більшої Семирічної війни.

Однак, Фрідріх не зміг завоювати Прагу і, крім того, йому довелося зіткнутися з російськими військами, що атакували Східну Пруссію, тоді як австрійські війська увійшли до Сілезії. Його становище погіршилося, коли австрійські та російські війська об'єдналися й завдали йому нищівної поразки в битві при Кунерсдорфі у 1759 році. Фрідріх, який опинився на межі, був врятований неузгодженістю між переможцями, відомою як «диво Бранденбурзького дому», коли 5 січня 1762 померла російська імператриця Єлизавета, а її наступник Петро III уклав мир із Пруссією. За Губертусбургським миром 1763 року Австрія втретє мусила визнати прусські анексії. Пруссія здобула перемогу над великими європейськими державами та в майбутньому відіграє важливу роль у системі «Європейського концерту».

Австрія та Пруссія воювали разом проти Франції в наполеонівських війнах; після їх завершення німецькі землі були реорганізовані в більш сполучені 37 окремих держав Німецького союзу. Згодом німецькі націоналісти почали вимагати об'єднання Німеччини, що стало особливо нагально в 1848 році, коли в Європі відбулася низка революцій. Між націоналістами виник конфлікт щодо того, який державний устрій найкраще підходить для об'єднання, що стало відомо як німецьке питання. За малонімецьким шляхом об'єднання протестантська Пруссія анексувала всі німецькі держави, крім Австрії, тоді як за великонімецьким шляхом об'єднання католицька Австрія брала під контроль окремі німецькі держави. Під час дебатів також постало шлезвіг-гольштейнське питання[en] щодо герцогств Шлезвіг та Гольштейн; у Другій Шлезвізькій війні Данія програла об'єднаним силам Австрії та Пруссії, але пізніше Пруссія здобула повний контроль над колишніми герцогствами, об'єднавши їх у провінцію Шлезвіг-Гольштейн, після австро-прусської війни 1866 року, унаслідок якої Австрія була виключена з Німеччини. Наступного року Габсбурги уклали договір з Угорщиною, відповідно до якого Австрія перетворювалася в дуалістичну монархію Австро-Угорщину. Після франко-прусської війни Німеччина була об'єднана Пруссією і стала імперією в 1871 році. Суперництво між Австрією та Пруссією вщухло після Берлінського конгресу в 1878 році.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Дваєр, 2014.
  2. ↑ Вейлі, 2012.
  3. Голборн, 1982.
  4. Шоволтер, 2012.
  5. Friede zu Dresden sichert erneut schlesischen Besitz (25. Dezember 1745). Preußen-Chronik (нім.). оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 15 лютого 2022. 
  6. Friedens-Tractat, Welcher Zwischen Jhro Majestät Der Römischen Kaiserin, Zu Hungarn und Böheim Königin, Ertz-Hertzogin zu Oesterreich, [et]c. Und Jhro Majestät Dem König in Preussen, [et]c. Den 25. December 1745. zu Dresden geschlossen worden. Uni Heidelberg (нім.). оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 15 лютого 2022. 
  7. Treaty of Aix-la-Chapelle. Encyclopædia Britannica (англ.). оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 15 лютого 2022. 
  8. Вейґлі, 2004.
  9. Ришка, 2008.
  10. Карр—Гейдер, 2014.

Література Редагувати

  • Дваєр Філіп Г. The Rise of Prussia 1700—1830. — Лондон : Routledge, 2014.
  • Вейлі Й. Germany and the Holy Roman Empire: Volume I: Maximilian I to the Peace of Westphalia, 1493—1648. — Оксфорд : Oxford University Press, 2012.
  • Голборн Г. A History of Modern Germany: 1648—1840. — Принстон : Princeton University Press, 1982.
  • Шоволтер Д. Frederick the Great: A Military History. — Барнслі : Frontline Books, 2012.
  • Вейґлі Р. Ф. The Age of Battles: The Quest for Decisive Warfare from Breitenfeld to Waterloo. — Блумінгтон : Indiana University Press, 2004.
  • Ришка Б. The Age of Battles: The Quest for Decisive Warfare from Breitenfeld to Waterloo. — Берн : Peter Lang, 2008.
  • Карр В., Гейдер Г. The Wars of German Unification 1864—1871. — Абінгдон-на-Темзі : Taylor & Francis, 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avstriya ta Prussiya buli najmogutnishimi utvorennyami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u XVIII XIX st i veli borotbu za panuvannya v Centralnij Yevropi Supernictvo harakterizuvalosya velikimi teritorialnimi konfliktami ekonomichnimi kulturnimi ta politichnimi superechkami za suverenne liderstvo nad nimeckomovnimi narodami problemoyu vidomoyu yak nimecke pitannya v XIX st Prusskij lev kruzhlyaye navkolo avstrijskogo slona Ilyustraciya Adolfa Menzelya 1846 Pershi voyenni zitknennya mizh suprotivnikami stalisya pid chas Silezkih voyen ta Semirichnoyi vijni u seredini XVIII st i dosyagli kulminaciyi v avstro prusskij vijni 1866 roku U nimeckij istoriografiyi vikoristovuyetsya termin nimeckij dualizm nim Deutscher Dualismus yakij ohoplyuye yak supernictvo tak i spivpracyu mizh derzhavami napriklad v napoleonivskih vijnah Do togo zh obidvi derzhavi spilno dominuvali nad Nimeckim soyuzom sho funkcionuvav lishe za chasiv yih spivpraci 1815 1848 rr ta 1851 1859 rr a takozh razom borolisya v Drugij Shlezvizkij vijni 1864 roku Zmist 1 Peredumovi 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaPeredumovi Redaguvati nbsp Korol Prussiyi Fridrih II ta imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josif II zustrichayutsya v Nisi 25 serpnya 1769 rokuU 1356 roci bulo uhvaleno akt Zolotoyi bulli za yakim markgrafstvo Brandenburg stalo odnim iz semi kurfyurstiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Teritoriya Brandenburga rozshirilasya do shidnogo regionu Nojmark a pislya vijni za yulihsku spadshinu en bulo ukladeno Ksantenskij mir za yakim markgrafstvo otrimuvalo gercogstvo Kleve en i grafstva Mark en ta Ravensberg en roztashovani na pivnichnomu zahodi Nimechchini Brandenburg vijshov za imperski kordoni v 1618 roci koli kurfyursti Gogencollerni stali gercogami Prussiyi yaka todi bula feodom Koroni Korolivstva Polskogo i zemli Brandenburga Prussiyi perejshli pid upravlinnya personalnoyi uniyi U 1653 roci Fridrih Vilgelm pridbav Dalnyu Pomeraniyu j dosyag povnogo suverenitetu v gercogskij Prussiyi za Velauskim dogovorom en 1657 roku ukladenim iz polskim korolem Yanom II Kazimirom U 1701 roci Fridrih I sin i nastupnik Fridriha Vilgelma domigsya zgodi imperatora Leopolda I progolositi sebe korolem u Prussiyi v Kenigsberzi u zv yazku z tim sho vin yak i ranishe buv kurfyurstom Brandenburga a korolivskij titul buv dijsnim lishe na prusskih zemlyah poza imperiyi 1 Bagatovikove zrostannya avstrijskogo domu Gabsburgiv pochalosya z peremogi korolya Rudolfa I v bitvi pid Dyurnkrutom u 1278 roci ta otrimannya imperskoyi koroni vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha III v 1452 roci Jogo nashadki Maksimilian I ta Filip I Vrodlivij pislya shlyubiv otrimali spadshinu burgundskih gercogiv ta ispansku Kastilsku Koronu a pri imperatori Karli V korolivstvo Gabsburgiv peretvorilosya na veliku yevropejsku derzhavu V 1526 jogo brat Ferdinand I uspadkuvav zemli Bogemskoyi Koroni a takozh Ugorske korolivstvo za mezhami imperiyi poklavshi pochatok centralnoyevropejskoyi gabsburzkoyi monarhiyi U XV XVIII st vsi imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buli avstrijskimi ercgercogami z dinastiyi Gabsburgiv yaki takozh mali cheski ta ugorski korolivski tituli 2 Pislya protestantskoyi Reformaciyi Gabsburgi yaki buli katolikami buli zmusheni prijnyati Augsburzkij mir 1555 roku j ne zmogli zmicniti svoyu impersku vladu v rujnivnij Tridcyatilitnij vijni Unaslidok Vestfalskogo miru 1648 roku Avstriyi dovelosya mati spravu zi zrostannyam brandenburzko prusskoyi vladi na pivnochi yaka zaminila kurfyurstvo Saksoniyi yak providnogo protestantskogo stanu Zusillyami Fridriha Vilgelma bulo stvoreno progresivnu derzhavu z visokoefektivnoyu prusskoyu armiyeyu yaka rano chi pizno mala zitknutisya z pretenziyami Gabsburgiv na vladu 3 Istoriya Redaguvati nbsp Fridrih II otrimuye daninu povagi silezskih mayetkiv nastinnij rozpis Vilgelma Kampgauzena en 1882 Supernictvo mizh Avstriyeyu ta Prussiyeyu pochalosya pislya smerti imperatora Karla VI Gabsburga v 1740 roci koli korol Fridrih II rozpochav vtorgnennya v kontrolovanu Avstriyeyu Sileziyu rozpochavshi Pershu z troh Silezkih vijn proti Mariyi Tereziyi Fridrih porushiv svoyu obicyanku viznati Pragmatichnu sankciyu 1713 roku ta nepodilnist teritorij Gabsburgiv tim samim sprovokuvavshi zagalnoyevropejsku vijnu za avstrijsku spadshinu Vin zavdav rishuchoyi porazki avstrijskim vijskam u bitvi pri Hotuzici en v 1742 roci pislya chogo Mariya Tereziya za Breslavlskim i Berlinskim en dogovorami mala postupitisya bilshoyu chastinoyu silezkih zemel Prussiyi 4 U toj chas Avstriya vse she pretenduvala na kerivnictvo Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu j bula golovnoyu siloyu roz yednanih nimeckih derzhav Do 1745 roku Mariya Tereziya zmogla povernuti sobi imperatorsku koronu u svogo vittelsbahskogo supernika Karla VII okupuvavshi jogo bavarski zemli ale popri yiyi chetvernij soyuz iz Velikoyu Britaniyeyu Gollandskoyu respublikoyu ta Saksoniyeyu yij ne vdalosya povernuti Sileziyu Druga Silezka vijna pochalasya z vtorgnennya Fridriha v Bogemiyu v 1744 roci a pislya peremogi Prussiyi v bitvi pri Kesselsdorfi v 1745 roci Drezdenskim mirom buv pidtverdzhenij dovoyennij status kvo Fridrih zberig Sileziyu ale nareshti viznav vocarinnya cholovika Mariyi Tereziyi imperatora Franca I 5 6 7 Mariya Tereziya use she nezadovolena vtratoyu najkrasivishoyi perlini moyeyi koroni skoristalasya prostorom dlya manevru shobi provesti kilka civilnih ta vijskovih reform na avstrijskih zemlyah yak ot stvorennya Terezianskoyi vijskovoyi akademiyi u Viner Nojshtadti v 1751 roci Yiyi derzhavnij kancler princ Vencel fon Kaunic Ritberg dosyag uspihu v diplomatichnij revolyuciyi 1756 roku ob yednavshis iz kolishnim vorogom Gabsburgiv Franciyeyu za korolya Lyudovika XV shobi izolyuvati Prussiyu Vodnochas Fridrih zavershiv veliku kadril en ukladennyam Vestminsterskogo dogovoru en iz Velikoyu Britaniyeyu Vin znovu rozpochav poperedzhuvalnu vijnu en vtorgnuvshis do Saksoniyi sho oznamenuvalo pochatok Tretoyi Silezkoyi vijni en i bilshoyi Semirichnoyi vijni 2 Odnak Fridrih ne zmig zavoyuvati Pragu i krim togo jomu dovelosya zitknutisya z rosijskimi vijskami sho atakuvali Shidnu Prussiyu todi yak avstrijski vijska uvijshli do Sileziyi Jogo stanovishe pogirshilosya koli avstrijski ta rosijski vijska ob yednalisya j zavdali jomu nishivnoyi porazki v bitvi pri Kunersdorfi u 1759 roci Fridrih yakij opinivsya na mezhi buv vryatovanij neuzgodzhenistyu mizh peremozhcyami vidomoyu yak divo Brandenburzkogo domu koli 5 sichnya 1762 pomerla rosijska imperatricya Yelizaveta a yiyi nastupnik Petro III uklav mir iz Prussiyeyu Za Gubertusburgskim mirom 1763 roku Avstriya vtretye musila viznati prusski aneksiyi Prussiya zdobula peremogu nad velikimi yevropejskimi derzhavami ta v majbutnomu vidigraye vazhlivu rol u sistemi Yevropejskogo koncertu 8 Avstriya ta Prussiya voyuvali razom proti Franciyi v napoleonivskih vijnah pislya yih zavershennya nimecki zemli buli reorganizovani v bilsh spolucheni 37 okremih derzhav Nimeckogo soyuzu Zgodom nimecki nacionalisti pochali vimagati ob yednannya Nimechchini sho stalo osoblivo nagalno v 1848 roci koli v Yevropi vidbulasya nizka revolyucij Mizh nacionalistami vinik konflikt shodo togo yakij derzhavnij ustrij najkrashe pidhodit dlya ob yednannya sho stalo vidomo yak nimecke pitannya 9 Za malonimeckim shlyahom ob yednannya protestantska Prussiya aneksuvala vsi nimecki derzhavi krim Avstriyi todi yak za velikonimeckim shlyahom ob yednannya katolicka Avstriya brala pid kontrol okremi nimecki derzhavi Pid chas debativ takozh postalo shlezvig golshtejnske pitannya en shodo gercogstv Shlezvig ta Golshtejn u Drugij Shlezvizkij vijni Daniya prograla ob yednanim silam Avstriyi ta Prussiyi ale piznishe Prussiya zdobula povnij kontrol nad kolishnimi gercogstvami ob yednavshi yih u provinciyu Shlezvig Golshtejn pislya avstro prusskoyi vijni 1866 roku unaslidok yakoyi Avstriya bula viklyuchena z Nimechchini Nastupnogo roku Gabsburgi uklali dogovir z Ugorshinoyu vidpovidno do yakogo Avstriya peretvoryuvalasya v dualistichnu monarhiyu Avstro Ugorshinu Pislya franko prusskoyi vijni Nimechchina bula ob yednana Prussiyeyu i stala imperiyeyu v 1871 roci Supernictvo mizh Avstriyeyu ta Prussiyeyu vshuhlo pislya Berlinskogo kongresu v 1878 roci 10 Div takozh RedaguvatiAvstro prusska vijna Vijna za avstrijsku spadshinu Vijna za bavarsku spadshinu Nimecke pitannya Nimeckij soyuz Ob yednannya NimechchiniPrimitki Redaguvati Dvayer 2014 a b Vejli 2012 Golborn 1982 Shovolter 2012 Friede zu Dresden sichert erneut schlesischen Besitz 25 Dezember 1745 Preussen Chronik nim Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2022 Friedens Tractat Welcher Zwischen Jhro Majestat Der Romischen Kaiserin Zu Hungarn und Boheim Konigin Ertz Hertzogin zu Oesterreich et c Und Jhro Majestat Dem Konig in Preussen et c Den 25 December 1745 zu Dresden geschlossen worden Uni Heidelberg nim Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2022 Treaty of Aix la Chapelle Encyclopaedia Britannica angl Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2022 Vejgli 2004 Rishka 2008 Karr Gejder 2014 Literatura RedaguvatiDvayer Filip G The Rise of Prussia 1700 1830 London Routledge 2014 Vejli J Germany and the Holy Roman Empire Volume I Maximilian I to the Peace of Westphalia 1493 1648 Oksford Oxford University Press 2012 Golborn G A History of Modern Germany 1648 1840 Prinston Princeton University Press 1982 Shovolter D Frederick the Great A Military History Barnsli Frontline Books 2012 Vejgli R F The Age of Battles The Quest for Decisive Warfare from Breitenfeld to Waterloo Blumington Indiana University Press 2004 Rishka B The Age of Battles The Quest for Decisive Warfare from Breitenfeld to Waterloo Bern Peter Lang 2008 Karr V Gejder G The Wars of German Unification 1864 1871 Abingdon na Temzi Taylor amp Francis 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstro prusske supernictvo amp oldid 40686767