www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свідниця Сві дниця пол Świdnica місто у південно західній частині Польщі належить до Нижньосілезького воєводства Центр ґ

Свідниця

Сві́дниця (пол. Świdnica) — місто у південно-західній частині Польщі, належить до Нижньосілезького воєводства. Центр ґміни і Свідницького повіту. До адміністративної реформи 1999 року від 1975 р. місто входило до Валбжиського воєводства. Кількість населення 60 674 (2004). Місто розташовано біля підніжжя Судетських гір, на Свідницькій рівнині, на річці Бистшиця (Бистриця, пол. Bystrzyca).

Свідниця
Świdnica
герб
Старе місто
Старе місто
Основні дані
50°50′40″ пн. ш. 16°29′30″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 16.49167° сх. д. / 50.84444; 16.49167Координати: 50°50′40″ пн. ш. 16°29′30″ сх. д. / 50.84444° пн. ш. 16.49167° сх. д. / 50.84444; 16.49167
Країна Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство (dolnośląskie)
Столиця для Свідницький повіт, Ґміна Свідниця, Q9292981? і Q72265670?
Засновано 990
Магдебурзьке право 1267
Площа 21,76 км²
Населення 60437 (2011)
· густота 2757 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 250 ± 1 м
Міста-побратими  Німеччина - Біберах-на-Рісі
 Чехія - Поліце-на-Метуї
 Чехія - Трутнов
 Угорщина - Kazincbaricka
 Англія - Дістрікт Тендрінг
 Україна - Ніжин
 Литва - Швенчьонський район
Телефонний код (48) 74
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DSW
GeoNames 3084093, 7532248
OSM ↑451360 ·R (Свідницький повіт)
SIMC 0984657
Поштові індекси 58-100 - 58-106
Міська влада
Адреса Urząd miejski
ul. Armii Krajowej 49
58-100 Świdnica
Мер міста Президент міста Войцєх Мурдзек
Вебсайт um.swidnica.pl
Мапа
 Свідниця у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про: Свідниця (значення) та Свидниця.

Назва Редагувати

  • Сві́дниця, або Сви́дниця (пол. Świdnica, МФА: [ɕfidˈɲitsa]) — сучасна польська назва, що походить від старопольської назви свидини, різновиду дерна. Вперше зустрічається в латинській формі Svidnica у документах під 1070 роком. Пізніше згадується в старопольських джерелах як Suidenicz (Свіденич; 1300), Swidennicz (Свіденнич, 1310), Swydenicz (Свиденич, 1342). Сучасна назва міста фіксується у польських джерелах з ХІХ ст.. Затверджена адміністративно 7 травня 1946 року.
  • Сілезька Свідниця (пол. Świdnica Śląska) — неофіційна популярна польська назва.
  • Свідніце (чеськ. Svídnice) — чеська назва.
  • Швайдніц, або Швейдніц (нім. Schweidnitz) — німецька назва з XV століття, що походить з польської.

Історія Редагувати

Свідниця стала містом у 1250 році. Спочатку належала до Вроцлавського князівства. До 1290 Свідниця вже мала стіни та шість воріт, розвинене виробництво, торгівлю. У 1290-1392 роках була столицею Свідницько-Явірського князівства. Наприкінці 14 століття місто потрапило під контроль Богемії, яка була тоді частиною Священної Римської Імперії. У 1471 році у Свідниці діяло 47 торговельних гільдій, близько 300 пивоварень, у місті відбувались великі ярмарки.

У 1526 році вся Сілезія, і Свідниця у тому числі, перейшла під пряму владу Габсбургів. Тридцятирічна війна (1618–1648) спустошила землі Сілезії, після чого відбулась Сілезька війна та інші. Під час Семирічної війни Свідницю займали то австрійські, то прусські війська, врешті Свідниця перейшла до Пруссії, а згодом до Німеччини. Після Другої Світової війни Свідниця належить Польщі, значно розбудовалась промисловість. У 1945-1990 великий промисловий вузол з добре розвинутими галузями: машинобудівною, транспортних засобів, електротехнічною, шкіряною, споживчою, радіотехнічною, вимірювальної техніки і сукняною.

Свідниця сьогодні Редагувати

Тепер промисловий центр (розвинуті галузі автомобільна, електротехнічна, машинобудівна і споживча), важливий культурний осередок, з єдиним в Польщі Музеєм Давніх Купців, а також з багатьма культурними центрами, будинок спорту і відпочинку. Є столицею повіту, важливий дорожній і залізничний вузол.

Свідницька Катедра — то найвищий в Нижній Сілезії (103 м) і четвертий в Польщі старий готичний костел, один з найголовніших пам'яток Свідниці. Костел засновано в XIV столітті на місці старого дерев'яного костелу, який згорів. Будівництво почалось у 1330 році і тривало понад 150 років.

Населення Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 28816 5040 20537 3239
Жінки 31621 4700 18743 8178
Разом 60437 9740 39280 11417

Персоналії Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ Adamy 1888: 8.
  4. Vita Sanctae Hedwigis // Monumenta Poloniae Historica. Lwów, 1884, T. IV. s. 549.
  5. Korn 1870: 82.
  6. Grünhagen 1870: 242; Damrot 1896; Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... 9: 645.
  7. Lompa 1847: 11.
  8. Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 (M.P. z 1946 r. nr 44, poz. 85 [ 2020-06-10 у Wayback Machine.]).
  9. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... 9: 645.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  11. Petryshak B. Szolc (Scholz, Scholcz) Stancel // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — T. XLVIII. — S. 489. (пол.)

Бібліографія Редагувати

  • Adamy, H. Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch’s Buchhandlung, 1888.
  • Damrot, K. Die älteren Ortsnamen Schlesiens, ihre Entstehung und Bedeutung: mit einem Anhange über die schlesisch-polnischen Personennamen: Beiträge zur schlesischen Geschichte und Volkskunde, Beuthen: Verlag von Felix Kasprzyk, 1896.
  • Grünhagen, C. Codex Diplomaticus Silesiae. Breslau: Josef Max & COMP., 1870. T. 9 (Urkunden der Stadt Brieg).
  • Korn, G. Breslauer Urkundenbuch. Breslau: Verlag von Wilhelm Gottlieb Korn, 1870. T. 1.
  • Lompa, J. Krótki rys jeografii Śląska dla nauki początkowej. Głogówek, 1847.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свідниця

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Svi dnicya pol Swidnica misto u pivdenno zahidnij chastini Polshi nalezhit do Nizhnosilezkogo voyevodstva Centr gmini i Svidnickogo povitu Do administrativnoyi reformi 1999 roku vid 1975 r misto vhodilo do Valbzhiskogo voyevodstva Kilkist naselennya 60 674 2004 Misto roztashovano bilya pidnizhzhya Sudetskih gir na Svidnickij rivnini na richci Bistshicya Bistricya pol Bystrzyca SvidnicyaSwidnicagerbStare mistoStare mistoOsnovni dani50 50 40 pn sh 16 29 30 sh d 50 84444 pn sh 16 49167 sh d 50 84444 16 49167 Koordinati 50 50 40 pn sh 16 29 30 sh d 50 84444 pn sh 16 49167 sh d 50 84444 16 49167Krayina PolshaRegion Nizhnosilezke voyevodstvo dolnoslaskie Stolicya dlya Svidnickij povit Gmina Svidnicya Q9292981 i Q72265670 Zasnovano 990Magdeburzke pravo 1267Plosha 21 76 km Naselennya 60437 2011 1 gustota 2757 2008 2 osib km Visota NRM 250 1 mMista pobratimi Nimechchina Biberah na Risi Chehiya Police na Metuyi Chehiya Trutnov Ugorshina Kazincbaricka Angliya Distrikt Tendring Ukrayina Nizhin Litva Shvenchonskij rajonTelefonnij kod 48 74Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv DSWGeoNames 3084093 7532248OSM 451360 R Svidnickij povit SIMC 0984657Poshtovi indeksi 58 100 58 106Miska vladaAdresa Urzad miejskiul Armii Krajowej 4958 100 SwidnicaMer mista Prezident mista Vojcyeh MurdzekVebsajt um swidnica plMapa Svidnicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro Svidnicya znachennya ta Svidnicya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Svidnicya sogodni 4 Naselennya 5 Personaliyi 6 Galereya 7 Primitki 8 Bibliografiya 8 1 Dovidniki 9 PosilannyaNazva RedaguvatiSvi dnicya abo Svi dnicya pol Swidnica MFA ɕfidˈɲitsa suchasna polska nazva sho pohodit vid staropolskoyi nazvi svidini riznovidu derna 3 Vpershe zustrichayetsya v latinskij formi Svidnica u dokumentah pid 1070 rokom 3 Piznishe zgaduyetsya v staropolskih dzherelah yak Suidenicz Svidenich 1300 4 Swidennicz Svidennich 1310 5 Swydenicz Svidenich 1342 6 Suchasna nazva mista fiksuyetsya u polskih dzherelah z HIH st 7 Zatverdzhena administrativno 7 travnya 1946 roku 8 Silezka Svidnicya pol Swidnica Slaska neoficijna populyarna polska nazva Svidnice chesk Svidnice cheska nazva Shvajdnic abo Shvejdnic nim Schweidnitz nimecka nazva z XV stolittya sho pohodit z polskoyi 9 Istoriya RedaguvatiSvidnicya stala mistom u 1250 roci Spochatku nalezhala do Vroclavskogo knyazivstva Do 1290 Svidnicya vzhe mala stini ta shist vorit rozvinene virobnictvo torgivlyu U 1290 1392 rokah bula stoliceyu Svidnicko Yavirskogo knyazivstva Naprikinci 14 stolittya misto potrapilo pid kontrol Bogemiyi yaka bula todi chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi U 1471 roci u Svidnici diyalo 47 torgovelnih gildij blizko 300 pivovaren u misti vidbuvalis veliki yarmarki U 1526 roci vsya Sileziya i Svidnicya u tomu chisli perejshla pid pryamu vladu Gabsburgiv Tridcyatirichna vijna 1618 1648 spustoshila zemli Sileziyi pislya chogo vidbulas Silezka vijna ta inshi Pid chas Semirichnoyi vijni Svidnicyu zajmali to avstrijski to prusski vijska vreshti Svidnicya perejshla do Prussiyi a zgodom do Nimechchini Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni Svidnicya nalezhit Polshi znachno rozbudovalas promislovist U 1945 1990 velikij promislovij vuzol z dobre rozvinutimi galuzyami mashinobudivnoyu transportnih zasobiv elektrotehnichnoyu shkiryanoyu spozhivchoyu radiotehnichnoyu vimiryuvalnoyi tehniki i suknyanoyu Svidnicya sogodni RedaguvatiTeper promislovij centr rozvinuti galuzi avtomobilna elektrotehnichna mashinobudivna i spozhivcha vazhlivij kulturnij oseredok z yedinim v Polshi Muzeyem Davnih Kupciv a takozh z bagatma kulturnimi centrami budinok sportu i vidpochinku Ye stoliceyu povitu vazhlivij dorozhnij i zaliznichnij vuzol Svidnicka Katedra to najvishij v Nizhnij Sileziyi 103 m i chetvertij v Polshi starij gotichnij kostel odin z najgolovnishih pam yatok Svidnici Kostel zasnovano v XIV stolitti na misci starogo derev yanogo kostelu yakij zgoriv Budivnictvo pochalos u 1330 roci i trivalo ponad 150 rokiv 2001 r Cerkva miru u Svidnici bula zanesena u spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO 4 zhovtnya 2003 Svidnicya nagorodzhena titulom Stolici dityachih mrij 25 bereznya 2004 ye stoliceyu Svidnickoyi diyeceziyi Naselennya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 10 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 28816 5040 20537 3239Zhinki 31621 4700 18743 8178Razom 60437 9740 39280 11417Personaliyi RedaguvatiShtancel Sholc bl 1520 Svidnicya 29 chervnya 1577 Lviv lvivskij kupec samovryadovec predstavnik rodu Sholciv burgomistr Lvova 11 Galereya Redaguvati nbsp Cerkva miru u Svidnici nbsp Cerkva miru u Svidnici Golovnij vivtar nbsp Ratusha na ploshi Rinok nbsp Fontan iz Neptunom nbsp Nomer budinku nbsp Vokzal nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Svidnicka katedra nbsp Miskij stadion nbsp Pam yatnij znak na misci budinku de zhiv Manfred fon RihtgofenPrimitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 a b Adamy 1888 8 Vita Sanctae Hedwigis Monumenta Poloniae Historica Lwow 1884 T IV s 549 Korn 1870 82 Grunhagen 1870 242 Damrot 1896 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 9 645 Lompa 1847 11 Zarzadzenie Ministrow Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 M P z 1946 r nr 44 poz 85 Arhivovano 2020 06 10 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 9 645 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Petryshak B Szolc Scholz Scholcz Stancel Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow T XLVIII S 489 pol Bibliografiya RedaguvatiAdamy H Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung Breslau Verlag von Priebotsch s Buchhandlung 1888 Damrot K Die alteren Ortsnamen Schlesiens ihre Entstehung und Bedeutung mit einem Anhange uber die schlesisch polnischen Personennamen Beitrage zur schlesischen Geschichte und Volkskunde Beuthen Verlag von Felix Kasprzyk 1896 Grunhagen C Codex Diplomaticus Silesiae Breslau Josef Max amp COMP 1870 T 9 Urkunden der Stadt Brieg Korn G Breslauer Urkundenbuch Breslau Verlag von Wilhelm Gottlieb Korn 1870 T 1 Lompa J Krotki rys jeografii Slaska dla nauki poczatkowej Glogowek 1847 Dovidniki Redaguvati Swidnica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa 1890 T IX S 645 647 pol Posilannya RedaguvatiSvidnicya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt mista pol nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svidnicya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svidnicya amp oldid 37288739