www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Угорщини Зміст 1 Загальна інформація 2 Окремі види корисних копалин 3 Див також 4 ДжерелаЗагальна інфор

Корисні копалини Угорщини

Загальна інформація ред.

Угорщина має обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити. Крім того, важливі корисні копалини – природний газ, буре вугілля, нерудні корисні копалини, будматеріали. Після відкриття родов. Речк (1959) У. розширила сировинну базу міді, свинцю, цинку і молібдену. Є невеликі родов. нафти, зал. і марганцевих руд:

Основні корисні копалини Угорщини станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

300

350

1,1 (Al2O3)

1,1

Золото, т

 

48

1,4 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

30

43

18 (Mn)

0,8

Мідь, тис. т

1500

3700

 

0,2

Нафта, млн т

17,5

 

 

 

Природний горючий газ, млрд м3

90

 

 

0,1

Свинець, тис. т

50

300

1,3 (Pb)

 

Вугілля, млн т

3675

9520

 

 

Цинк, тис. т

150

900

3 (Zn)

0,1

Уран, тис. т

0,37

0,37

0,12

 

Окремі види корисних копалин ред.

Нафта і газ. Згідно з даними [Mining Annual Review 2002] ресурси нафти в Угорщині на 2002 р. становлять 22 млн т. Родов. нафти і газу пов'язані в осн. з неогеновими пелітовими відкладами. До пліоценових нижньопаннонських піщаних горизонтів приурочені нафтогазові родов. Будафа, Ловасі і Кунмадараш-Татарюлеш. Всі поклади пластово-склепінчастого характеру, місцями з літологічним або тектонічним екрануванням. До пліоценових нижньо- і верхньопаннонських пісковиків приурочені родов. Бабоча-Гьоргетег, а також частково – Баттонья, Пустафьольдвар і Альдьйо. Газове родов. Хайдусобосло належить до пліоценових верхньо- і нижньопаннонських пісковиків, сарматських оолітових вапняків і флішевої серії верхньої крейди і еоцену. На заході країни у верхньотріасових доломітах і верхньокрейдових вапняках Надьлендьєльського підняття виявлено 14 нафтових масивних покладів. Газонафтове родов. Кішкунхалаш Північносхідний приурочене до міоценових уламково-карбонатних утворень, а також до вивітреної зони кристалічного фундаменту і мезозойських карбонатних товщ. На сході країни газоконденсатний поклад Шаркадкерестур приурочений до масивної пастки висотою бл. 400 м в тріщинних, вивітрених породах кристалічного виступу.

Запаси метану у вугільних покладах бас. Мечек (Mecsek) оцінюються в 140 млрд м³.

Вугілля. Родов. вугілля представлені в осн. бурим вугіллям і лігнітом. Видобувні запаси вугілля за даними [Mining Annual Review, 2002] на 2001 р складають: 198 млн т – кам'яного вугілля, 194 млн т – бурого вугілля і 2 700 млн т лігніту. Більшість родовищ лігніту в країні відомі і досліджені. Лігніт знайдений тільки в двох місцевостях – Torony, Bukkabrany. Єдиний бас. коксівного вугілля – Мечек. Потужність вугільних пластів 0,4-7,4 м, падіння до 40о, зольність 38,2%. Характерні високий вміст метану і схильність вугілля до раптових викидів газу і самозаймання. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту. До пізньої крейди відносять утворення мезозойського буровугільного бас. в передгір’ї Баконь. В вугленосній товщі є 5-7 пластів бурого вугілля загальною потужністю 12-15 м. Нижча теплота згоряння робочого палива 16,6 МДж/кг, зольність 21%. Частину буровугільних родов. передгір'я Баконь відносять до еоцену (бас. Оросланський і Татабанський). Загальні запаси бурого вугілля категорій А+Б+С1 складають бл. 3,2 млрд т.

Марганець, залізо. Розвідані запаси марганцевих руд укладені в родов. Уркут, залізних руд знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході) – родов. Рудабанья (відоме з ХІІІ ст.). Потужність пластів марганцевої руди – 1-12 м, вміст марганцю 14-26%.

Боксити. За запасами бокситів У. займає 2-е місце в Європі (після Греції). Осн. родов. зосереджені в центральній частині країни і належать до крейдової доби. Розрізняють декілька типів покладів: пластові (Іскасентдьйордь, Халімба, Надьєдьхаза), лінзоподібні (Ньїрад, Іхаркут), карстові (Іхаркут, Феньофьо), тектонічно-ґрабенні (Баконьослоп, Феньофьо), гніздові (Надьхаршань) та їх комбінації. Потужність покладів 1-100 м, мінеральний склад: Al2О3 46-58%, SiO2 1-10%, Fe2O3 17-27%, TiO2 2-3%. Найтиповіші бокситові родов. – Халімба і Ньїрад.

Поліметали та мідь. Єдине родов. свинцево-цинкових руд – Дьйондьйошоросі. Ресурси мідних руд У. пов’язані з родов. Речк ((Recsk)), розташованим на захід від гір Матра (в східній Угорщині). Руди містять 1-2% Pb, 4-5% Zn і 0,2-0,4% Cu. Родов. розробляється підземним способом.

Неметалічні корисні копалини. Великі запаси неметалічних мінералів локалізовані в приблизно 2 000 родовищах і проявах, загальні ресурси яких становлять 16 000 млн т. З нерудних к.к. відомі родов. вогнетривких глин, бентоніту, каоліну, а також нерудних буд. матеріалів. За станом на 01.01.2001 р. промислові запаси глин для будівельної кераміки оцінювалися в 960 млн т, вапняку для цементу – 1350 млн т, штучного каменя – 2 млрд т, будівельного гравію – 2,8 млрд т, будівельного піску – 300 млн т, перліту – 28 млн т, діатоміту – 10 млн т, вогнетривкої глини – 10 млн т, тонкої керамічної глини – 7 млн т. За запасами перліту У. займає 4-е місце серед країн ЄС (2003).

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zmist 1 Zagalna informaciya 2 Okremi vidi korisnih kopalin 3 Div takozh 4 DzherelaZagalna informaciya red Ugorshina maye obmezheni mineralni resursi Yedinoyu korisnoyu kopalinoyu viyavlenoyu v znachnih kilkostyah ye boksiti Krim togo vazhlivi korisni kopalini prirodnij gaz bure vugillya nerudni korisni kopalini budmateriali Pislya vidkrittya rodov Rechk 1959 U rozshirila sirovinnu bazu midi svincyu cinku i molibdenu Ye neveliki rodov nafti zal i margancevih rud Osnovni korisni kopalini Ugorshini stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 300 350 1 1 Al2O3 1 1Zoloto t 48 1 4 g t Margancevi rudi mln t 30 43 18 Mn 0 8Mid tis t 1500 3700 0 2Nafta mln t 17 5 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 90 0 1Svinec tis t 50 300 1 3 Pb Vugillya mln t 3675 9520 Cink tis t 150 900 3 Zn 0 1Uran tis t 0 37 0 37 0 12 Okremi vidi korisnih kopalin red Nafta i gaz Zgidno z danimi Mining Annual Review 2002 resursi nafti v Ugorshini na 2002 r stanovlyat 22 mln t Rodov nafti i gazu pov yazani v osn z neogenovimi pelitovimi vidkladami Do pliocenovih nizhnopannonskih pishanih gorizontiv priurocheni naftogazovi rodov Budafa Lovasi i Kunmadarash Tataryulesh Vsi pokladi plastovo sklepinchastogo harakteru miscyami z litologichnim abo tektonichnim ekranuvannyam Do pliocenovih nizhno i verhnopannonskih piskovikiv priurocheni rodov Babocha Gorgeteg a takozh chastkovo Battonya Pustafoldvar i Aldjo Gazove rodov Hajdusoboslo nalezhit do pliocenovih verhno i nizhnopannonskih piskovikiv sarmatskih oolitovih vapnyakiv i flishevoyi seriyi verhnoyi krejdi i eocenu Na zahodi krayini u verhnotriasovih dolomitah i verhnokrejdovih vapnyakah Nadlendyelskogo pidnyattya viyavleno 14 naftovih masivnih pokladiv Gazonaftove rodov Kishkunhalash Pivnichnoshidnij priurochene do miocenovih ulamkovo karbonatnih utvoren a takozh do vivitrenoyi zoni kristalichnogo fundamentu i mezozojskih karbonatnih tovsh Na shodi krayini gazokondensatnij poklad Sharkadkerestur priurochenij do masivnoyi pastki visotoyu bl 400 m v trishinnih vivitrenih porodah kristalichnogo vistupu Zapasi metanu u vugilnih pokladah bas Mechek Mecsek ocinyuyutsya v 140 mlrd m Vugillya Rodov vugillya predstavleni v osn burim vugillyam i lignitom Vidobuvni zapasi vugillya za danimi Mining Annual Review 2002 na 2001 r skladayut 198 mln t kam yanogo vugillya 194 mln t burogo vugillya i 2 700 mln t lignitu Bilshist rodovish lignitu v krayini vidomi i doslidzheni Lignit znajdenij tilki v dvoh miscevostyah Torony Bukkabrany Yedinij bas koksivnogo vugillya Mechek Potuzhnist vugilnih plastiv 0 4 7 4 m padinnya do 40o zolnist 38 2 Harakterni visokij vmist metanu i shilnist vugillya do raptovih vikidiv gazu i samozajmannya Bilya Pecha i Komlo na pivdennomu zahodi ye neveliki zapasi nizkosortnogo antracitu Do piznoyi krejdi vidnosyat utvorennya mezozojskogo burovugilnogo bas v peredgir yi Bakon V vuglenosnij tovshi ye 5 7 plastiv burogo vugillya zagalnoyu potuzhnistyu 12 15 m Nizhcha teplota zgoryannya robochogo paliva 16 6 MDzh kg zolnist 21 Chastinu burovugilnih rodov peredgir ya Bakon vidnosyat do eocenu bas Oroslanskij i Tatabanskij Zagalni zapasi burogo vugillya kategorij A B S1 skladayut bl 3 2 mlrd t Marganec zalizo Rozvidani zapasi margancevih rud ukladeni v rodov Urkut zaliznih rud znahodyatsya v rajoni Mishkolca na pivnichnomu shodi rodov Rudabanya vidome z HIII st Potuzhnist plastiv margancevoyi rudi 1 12 m vmist margancyu 14 26 Boksiti Za zapasami boksitiv U zajmaye 2 e misce v Yevropi pislya Greciyi Osn rodov zoseredzheni v centralnij chastini krayini i nalezhat do krejdovoyi dobi Rozriznyayut dekilka tipiv pokladiv plastovi Iskasentdjord Halimba Nadyedhaza linzopodibni Nyirad Iharkut karstovi Iharkut Fenofo tektonichno grabenni Bakonoslop Fenofo gnizdovi Nadharshan ta yih kombinaciyi Potuzhnist pokladiv 1 100 m mineralnij sklad Al2O3 46 58 SiO2 1 10 Fe2O3 17 27 TiO2 2 3 Najtipovishi boksitovi rodov Halimba i Nyirad Polimetali ta mid Yedine rodov svincevo cinkovih rud Djondjoshorosi Resursi midnih rud U pov yazani z rodov Rechk Recsk roztashovanim na zahid vid gir Matra v shidnij Ugorshini Rudi mistyat 1 2 Pb 4 5 Zn i 0 2 0 4 Cu Rodov rozroblyayetsya pidzemnim sposobom Nemetalichni korisni kopalini Veliki zapasi nemetalichnih mineraliv lokalizovani v priblizno 2 000 rodovishah i proyavah zagalni resursi yakih stanovlyat 16 000 mln t Z nerudnih k k vidomi rodov vognetrivkih glin bentonitu kaolinu a takozh nerudnih bud materialiv Za stanom na 01 01 2001 r promislovi zapasi glin dlya budivelnoyi keramiki ocinyuvalisya v 960 mln t vapnyaku dlya cementu 1350 mln t shtuchnogo kamenya 2 mlrd t budivelnogo graviyu 2 8 mlrd t budivelnogo pisku 300 mln t perlitu 28 mln t diatomitu 10 mln t vognetrivkoyi glini 10 mln t tonkoyi keramichnoyi glini 7 mln t Za zapasami perlitu U zajmaye 4 e misce sered krayin YeS 2003 Div takozh red Geologiya Ugorshini Gidrogeologiya Ugorshini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ugorshini Girnicha promislovist Ugorshini Ekonomika UgorshiniDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Ugorshini amp oldid 36300025