| Економіка Угорщини | |
|---|---|
| Валюта | угорський форінт |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO, ЄС, НАТО |
| Статистика | |
| ВВП | $139,1 млрд (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 4 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $14 224 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 4,4 %; промисловість — 30,9 %; сфера послуг — 64,8 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | - 0,1 % (2015) |
| Населення поза межою бідності | 14,9 % (2015) |
| Індекс Джіні | 30,6 (2013) |
| Робоча сила | 4,446 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство — 7,1 % промисловість — 29,7 % послуги — 63,2 % (2014) |
| Безробіття | 6,8 % (2015) |
| Галузі виробництва | гірничодобувна промисловість, металургія, будівельні матеріали, оброблені харчові продукти, текстиль, хімікати (переважно фармацевтичні препарати), автотранспортні засоби |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $97,57 млрд (2015) |
| Експортні товари | техніка та обладнання 53,5 %, інші промислові вироби 31,2 %, харчові продукти 8,7 %, сировина 3,4 %, паливо та електроенергія 3,9 % (2012) |
| Партнери | Німеччина 28 % Румунія 5,4 % Словаччина 5,1 % Австрія 5 % Італія 4,8 % Франція 4,7 % Велика Британія 4 % Чехія 4 % (2015) |
| Імпорт | $92,92 млрд (2015) |
| Імпортні товари | техніка та обладнання 45,4 %, інші промислові виробни 34,3 %, паливо та електроенергія 12,6 %, продукти харчування 5,3 %, сировина 2,5 %(2012) |
| Партнери | Німеччина 25,8 % КНР 6,7 % Австрія 6,6 % Польща 5,5 % Словаччина 5,3 % Франція 5 % Чехія 4,8 % Нідерланди 4,6 % Італія 4,5 %(2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $67,66 млрд або 75,5 % від ВВП (2015) |
| Доходи | $56,71 млрд (2015) |
| Витрати | $59,44 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book |
Загальна інформація ред.
Угорщина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна. Головний транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини. Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.
Ключові промислові комплекси знаходяться в Дебрецене і Дьєре. Традиційні металургійні центри — Дунауйварош і Мішкольц. 70 % території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17 % території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.
Угорщина після Другої світової війни ред.
Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.
У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949–1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29 % — в промисловості; 15 % — в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14 % — в сільському і лісовому господарстві; 13 % — в торгівлі; і 9 % — на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25 % зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8 %. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8 %. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10 % в кінці 1998.
Економіка Угорщини в нові часи ред.
У 1990 Угорщина почала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995. Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад 4 млрд дол., 1996 і 1997 по 3,6 млрд дол.
У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд дол. або близько 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9 % нижче за рівень 1990. Надалі ВВП збільшувався.
У 1997 структура енергозабезпечення така: бл. 69,3 % — вуглеводневі джерела, 12,6 % — вугілля, 10,1 % — ядерна енергія, 7 % електроенергії імпортується, 1,0 % — деревина. Спостерігається тенденція до суттєвого збільшення частки АЕС (частка АЕС Paks у 2001 — 40 %). У 1997 Угорщина споживала 37 215 мегават годин електроенергії, 93 % які вироблялися в країні.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 49,7 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $4920. Прямі закордонні інвестиції — $ 890 млн. Імпорт (нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і вироби з нього, залізо і сталь, машини, засоби пересування) — $ 28 млрд (г.ч. Німеччина — 28,2 %; Австрія — 9,6 %; Італія — 7,6 %; Росія — 6,5 %). Експорт (транспортні машини, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь) — $ 26 млрд (г.ч. Німеччина — 36,6 %; Австрія — 10,6 %; Італія — 5,8 %; Нідерланди — 4,7 %).
Див. також ред.
Джерела та література ред.
- Адам Фабрі. Від символу неоліберальної трансформації до безнадійного провалу: Угорщина та глобальна економічна криза [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. – 2014. – № 7.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Угорщини |
| Це незавершена стаття про Угорщину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.