Фе́ренц Са́лаші (угор. Szálasi Ferenc; 6 січня 1897, Кошиці — 12 березня 1946, тюрма окупаційних військ СРСР) — угорський політик, військовик та політв'язень. Лідер угорських правих рухів 1930-тих та 1940-тих років, засновник Партії схрещених стріл.
Ференц Салаші | |
---|---|
Народився | 6 січня 1897 Кошиці, Abaúj-Torna Countyd, Королівство Угорщина[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина |
Помер | 12 березня 1946 (49 років) Будапешт, Друга Угорська республіка ·повішення |
Поховання | Новий громадський цвинтар (Будапешт)d |
Країна | Угорщина |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Галузь | націонал-соціалізм |
Alma mater | Терезіанська академія (1915) |
Знання мов | угорська |
Учасник | Перша світова війна |
Роки активності | з 1915 |
Посада | прем'єр-міністр Угорщини і Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd |
Військове звання | майор |
Партія | Схрещені стріли |
У шлюбі з | Gizella Lutzd |
|
Прем'єр-міністр Угорщини (1944). Керівник оборони Будапешта (1944—1945).
Життєпис Редагувати
Народився в Австро-Угоршині, у місті Кошиці, у словацько-українсько-вірменській родині. Його дід мав прізвище Салашян. У юності дотримався сімейної традиції і став професійним військовим. Починав службу в цісарській армії Австро-Угорщини.
Політична кар'єра Редагувати
1925 р. пішов до угорського війська, де здобув чин капітана на службі у Генеральному Штабі. 1930 р. вступив до таємної організації угорських націоналістів, 1933 р. полишив військову службу, а 1935 р. заснував Партію національної волі (ПНВ). Однак ця політична сила залишилася маргінальною: вона програла найближчі парламентські вибори. Тим не менше Салаші продовжив активну політичну діяльність, яка спиралася на візію Великої Угорщини та фашистської посвяти. 1937 його однодумці заснували Партію схрещених стріл.
Самого Салаші уряд Міклоша Горті неодноразово ув'язнював, але й у тюрмі він залишався впливовим політичним лідером. 1939 р. його Партія схрещених стріл виборола 30 місць в парламенті Угорщини. 1940 р. вийшов на волю за амністією, але тоді ж Партія схрещених стріл офіційно заборонена урядом і перебувала в підпільному статусі аж до весни 1944 року.
Ідеологія Салаші Редагувати
Салаші став автором власної ідеології, яку називав «гунґаризм». Мав численних прибічників, які називали себе «гунґаристами» (від «Гунґарія», Унґарія — Угорщина латинською мовою).
Комуністична пропаганда закидала руху Салаші сліпе копіювання німецьких націонал-соціалістичних зразків, однак у ньому були присутні риси як етнічного націоналізму, так і популярного в Європі фашизму. Це робило «гунґаризм» своєрідним явищем у часи міжвоєнної Європи та Другої світової війни, і цей рух був зрештою в опозиції до влади Горті.
Прихід до влади Редагувати
15 жовтня 1944 р. німці влаштували державний переворот в Угорщині; вони скинули регента Горті, який шукав контактів з антигітлерівською коаліцією, та привели до влади Салаші, який проголосив «Угорську державу» (до того Угорщина формально була королівством). Режим відзначився, між іншим, другою (після уряду Деме Стояї) хвилею масових вбивств євреїв.
Суд та страта Редагувати
24 грудня 1944 року радянсько-румунські війська наблизилися до Будапешту і до лютого розбили німців і угорців, що захищали його; Салаші продовжував контролювати незайняті радянською армією райони Угорщини до квітня 1945 року, після чого втік до Австрії. Там він був заарештований американцями, виданий угорському уряду, постав перед судом у Будапешті за звинуваченням у військових злочинах і злочинах проти людяності, де був засуджений до страти. 12 березня 1946 Ференц Салаші був повішений. Разом з ним були страчені діячі «схрещених стріл» Габор Вайна, Карой Берегфі і Йожеф Гера.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- ↑ Салаши Ференц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Thirty-two frightening snapshots of a hanging. And no one knew who the victims were – until now. / S. Buzbee — Washington: Fred Ryan, 2018. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 246. — 549 с.
- The Policies of Prime Minister Kallay and the German Occupation of Hungary in March 1944 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)