www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тібор Дері Ukrcenter Примітки угор Déry Tibor Орієнтовно 1930 рік Народився 18 жовтня 1894 1894 10 18 Будапешт Австро Уг

Тібор Дері

Тібор Дері
угор. Déry Tibor
Тібор Дері. Орієнтовно 1930 рік.
Народився 18 жовтня 1894(1894-10-18)
Будапешт,  Австро-Угорщина
Помер 18 серпня 1977(1977-08-18) (82 роки)
Будапешт,  Угорщина
Поховання
Фаркашреті : 

Громадянство  Австро-Угорщина,  Угорщина
Національність угорець
Діяльність прозаїк, поет, драматург, перекладач і журналіст
Мова творів угорська
Роки активності 1917–1977
Напрямок реалізм, сюрреалізм, дадаїзм
Жанр проза, поезія, журналістика
Magnum opus «Незакінчена фраза», «Пан А. Ґ. в місті Х»
У шлюбі з Paula Oraveczd
Премії премія Баумґартена, премія Кошута
 Тібор Дері у Вікісховищі
Погруддя Тібора Дері в Балатонфюреді.

Ті́бор Де́рі (угор. Déry Tibor; 18 жовтня 1894, Будапешт — 18 серпня 1977, Будапешт) — угорський прозаїк, поет, драматург, перекладач і журналіст. Став засновником дадаїзму та сюрреалізму в Угорщині. Дєрдь (Ґеорґ) Лукач назвав його «найбільшим аналітиком сутності людини наших часів». Свого часу Тібор Дері надихався екзистенціалізмом.

Біографія ред.

Тібор Дері народився в сім'ї єврейського фабриканта. Мати була австрійка, тому вдома говорили німецькою. З 1911 по 1912 р. Тібор жив у Швейцарії, де навчався в комерційній академії. У 1913–1918 роках працював управителем на тартаку батькового брата, причому почав із того, що організував страйк на цьому підприємстві. 1917 року дебютував як літератор у модерністському журналі «Nyugat» («Захід») еротичною повістю «Лія». У 1918 р. став членом комуністичної партії, а наступного року взяв участь у націоналізації маєтків батька та дядька й таким чином довів цих уже літніх людей до смерти. Після розгрому Угорської Радянської республіки емігрував до Відня, де працював у часописах «Bécsi Magyar Ujság» («Віденська угорська газета») і «Ма» («Сьогодні»).

У 1924–1926 роках жив у Франції, а з 1929 по 1935 р. — у Німеччині, Італії, Чехословаччині та інших європейських країнах. 1933 року, коротко побувши в Дубровнику, він приїхав на Різдво до Відня й став членом Республіканського шуцбунду та Австрійської червоної допомоги. У лютому 1934 р. взяв участь у п'ятиденній громадянській війні на боці соціал-демократів, а після їхньої поразки мусив утекти на Мальорку. На той час Дері публікувався в журналі «Documentum». У Берліні він зійшовся з експресіоністами і співпрацював із журналом Герварта Вальдена «Sturm» («Штурм»). На батьківщині, до якої він повернувся 1935 року, створено перші великі роботи Дері. В 1934–1945 працював над найбільшою книжкою свого життя — 1200-сторінковим романом Незакінчена фраза (опубл. 1947, який у фраґментах екранізував Золтан Фабрі (1975). Перед тим Дері написав лише кілька сюрреалістичних віршів та оповідань, п'єсу й повість. Випускав комуністичний журнал «Gondolat» («Думка»), який тоді міг виходити легально.

За часів режиму Міклоша Горті Тібор Дері кілька разів потрапляв до в'язниці, востаннє у 1938 р. — на два місяці за переклад книжки Андре Жіда «Повернення з СРСР». У 1939 році він перебрався до Румунії, де жив і працював нелегально до 1941 року. У 1945 р. він підтримав комуністів, що взяли владу, але невдовзі потрапив у конфлікт із сталіністами. У 1947 р. Дері видавав журнал «Csillag» («Зірка»). Цього ж року письменник одержав премію Баумґартена, а в 1948 р. став лауреатом тільки-но заснованої тоді державної премії Кошута. Тібор Дері був один із найзначніших представників комуністичного руху. 1952 р. його другий том роману «Відповідь» потрапив під нищівну критику міністра культури Йожефа Реваї, тодішнього всесильного володаря в літературному житті Угорщини. У наслідку письменника 1953 р. виключили з компартії, і відтоді він став у лави опозиції. В 1954 р. звернувся до Імре Надя з відкритим листом про потребу широкомасштабних політичних і соціальних реформ.

Разом із іншими лівими інтелектуалами, як-от Дєрдь Лукач, він став натхненником повстання 1956 року, підтримував уряд Імре Надя й узяв активну участь у революції. Однодумцями Тібора Дері були письменники Дюла Ієш і Іштван Еркень. Після розгрому революції Тібор Дері у 1957 році дістав кару — ув'язнення на дев'ять років, незважаючи на протести Томаса Еліота, Альбера Камю та інших літераторів світової слави. Амністований у 1960 р. До 1962 р. його твори були заборонені, й Дері у той час перекладав, зокрема, з німецької твори Кестнера «Еміль і детективи» (1957) і Фейхтванґера «Лиси у винограднику, або Зброя для Америки» (1963). Після того, як Дері вимушено написав самокритичну статтю-каяття, він знову став друкуватися. На ці роки припадає найкращий період його творчости. Незадовго перед смертю, в одному із останніх інтерв'ю на запитання кореспондента про творчі плани Тібор Дері відповів: «Я стара хвора людина, тож хочу дожити до кінця в мирі та спокої». Розчарувавшись у суспільстві, письменник наклав на себе руки.

Коротка характеристика творчості ред.

З виходом кожної книжки Тібор Дері дивував читачів сміливістю, свіжістю й оригінальністю. Вже після виходу у світ повісти «Лія» йому довелося відбути судовий процес за порушення норм моралі. У романі «Віч-на-віч» Дері описав боротьбу німецьких комуністів проти фашизму. «Незакінчена фраза» показує широку панораму угорського суспільства двадцятих-тридцятих років. У «Відповіді» автор зобразив духовне становлення молодого робітника. Особливої уваги заслуговують пізні твори, зокрема «Пан А. Ґ. в місті Х». Задуману ще на початку тридцятих років, цю непросту книжку важко зарахувати до якогось певного жанру. Умовно її можна назвати фантастичним романом на суспільно-моральні теми. Головні її питання: чи можлива абсолютна свобода, не обмежена рамками порядку? Чи може бути щасливою людина, весь час будучи сама собою, нікому й нічому не підпорядковуючись? До такого світу необмеженої свободи провадить автор свого героя. Дері протиставить два світи: через враження пана А. Ґ. показує химерний, вигаданий світ, а в оповідях головного героя для жителів міста Х відображає, немовби в кривому дзеркалі, образ реального світу тридцятих років. Автор воює на два боки. Не подобається йому світ, у якому «можна вмирати з голоду», але світ, у якому живуть городяни міста Х, нагадує правдиву й страшну карикатуру на соціалізм, — і це, либонь, ще гірший варіант. Повість «Уявний репортаж з американського поп-фестивалю» спрямована проти бездуховности, вона заперечує так звану масову культуру. «Любий бо-пер!..» — це лірично-іронічна психологічна повість. У ній Тібор Дері на почасти автобіографічному матеріалі розмірковує про старіння й зворушливо описує останнє — платонічне — кохання письменника, якому вже поза сімдесят, до своєї молодої й чарівливої невістки.

Твори ред.

Могила Тібора Дері. Будапешт, цвинтар Фаркашреті.
  • «Lia» — «Лія», повість (1917)
  • «A két nővér»; Pegazus, Wien, 1921 (Kis magyar könyvek)
  • «A kéthangú kiáltás»; Fischer, Wien, 1922
  • «Ló, búza, ember». Versek 1921–22; Fischer, Wien, 1922
  • «A Kriska». Regény; Agronomul Nyomda, Arad, 1924
  • «Az óriáscsecsemő» — «Немовля-гігант», п'єса (1926)
  • «Énekelnek és meghalnak»; Genius, Budapest, 1928
  • «Ébredjetek fel!»; Genius, Budapest, 1929
  • Az éneklő szikla. Regény; Pesti Napló, Budapest, 1930 (Kék regények)
  • «Országúton». Regény; Athenaeum, Budapest, 1932
  • Dániel Tibor: «Különös árverés»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 905.)
  • Dániel Tibor: «A peches ember»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 911.)
  • Dániel Tibor: «A selyempongyola»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 919.)
  • Verdes Pál: «Áronból ember lesz»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 923.)[6]
  • Dániel Tibor: «Vikendház Gödön»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 927.)
  • Dániel Tibor: «Igenis, úrfi!»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 936.)
  • Dániel Tibor: «A belga kisasszony»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 944.)
  • Verdes Pál: «Vihar a Dunán»; Literária, Budapest, 1942 (Világvárosi regények, 948.)
  • «A tengerparti gyár». Elbeszélés; Szikra, Budapest, 1945
  • «Szemtől-szembe» — «Віч-на-віч», роман (1945)
  • «Alvilági játékok» — «Пекельні ігри» (1946)
  • «Pesti felhőjáték». Szerelmi regény két villámcsapás között; Irodalmi Intézet, Budapest, 1946 (Pesti könyvtár)
  • «A befejezetlen mondat» — «Незакінчена фраза», роман (1947)
  • «Tükör» — «Дзеркало», драма (1947)
  • «Jókedv és buzgalom» — «Бадьорість і завзяття» (1948)
  • «Itthon» — «Вдома», драма (1948)
  • «A tanúk» — «Свідки», драма (1948)
  • «Felelet» — «Відповідь», роман (1950–1952)
  • «Felelet». 2. Az ifjúkor felelete. Regény; Szépirodalmi, Budapest, 1952
  • «Bálint elindul». Irodalmi forgatókönyv; Szépirodalmi, Budapest, 1953
  • «Simon Menyhért születése» — «Народження Шимона Меньгерта» (1953)
  • «Hazáról, emberekről». Útijegyzetek; Szépirodalmi, Budapest, 1954
  • «Talpsimogató» (1954)
  • Két emlék; Szépirodalmi, Budapest, 1955
  • Emlékeim az alvilágból; Athenaeum Nyomda, Budapest, 1955 (Békebizottságok kiskönyvtára)
  • «Ló meg az öregasszony» — «Кінь і стара жінка» (1955)
  • «Niki. Egy kutya története» — «Нікі. Історія собаки», повість-притча (1956)
  • «Útkaparó»; Magvető, Budapest, 1956
  • «Szerelem» — «Кохання», оповідання (1956)
  • «Vidám temetés és más elbeszélések»; sajtó alá rend., utószó Mészáros István; Magyar Könyves Céh, London, 1960 (Magyar Könyves Céh)
  • «Szerelem és más elbeszélések»; Szépirodalmi, Budapest, 1963
  • «G. A. úr X-ben». Regény; Szépirodalmi, Budapest, 1964 — «Пан А. Ґ. в місті Х», роман
  • «A kiközösítő». Regény; Szépirodalmi, Budapest, 1966 — «Анафема», історичний роман
  • «Az óriáscsecsemő»; Magvető, Budapest, 1967
  • «Theokritosz Újpesten», 1-2.; Szépirodalmi, Budapest, 1967
  • «A kéthangú kiáltás»; Szépirodalmi, Budapest, 1968
  • «Szembenézni». Jelenet; Magvető, Budapest, 1968
  • «Ítélet nincs»; Szépirodalmi, Budapest, 1969 — «Немає вироку», книжка спогадів
  • «A felhőállatok»; Szépirodalmi, Budapest, 1970
  • «Képzelt riport egy amerikai pop-fesztiválról». Regény; Szépirodalmi, Budapest, 1971 — «Уявний репортаж з американського поп-фестивалю», повість
  • «Alkonyodik, a bárányok elvéreznek». Kisregények; Szépirodalmi, Budapest, 1972 (Déry Tibor munkái)
  • «A napok hordaléka»; Szépirodalmi, Budapest, 1972 — «Дощові дні»
  • «Kedves bópeer…!» Regény; Szépirodalmi, Budapest, 1973 — «Любий бо-пер!..», повість
  • «A félfülü». Rémtörténet; Szépirodalmi, Budapest, 1975 — «Одновухий»
  • «Újabb napok hordaléka»; Szépirodalmi, Budapest, 1975 — «По кількох дощових днях»
  • «A felhőállatok». Válogatott versek, 1-2.; 2., bőv. kiad.; Szépirodalmi, Budapest, 1976 (Déry Tibor munkái)
  • «Kyvagiokén»; Szépirodalmi, Budapest, 1976 — «Хтоятакий?»
  • «Színház»; Szépirodalmi, Budapest, 1976 (Déry Tibor munkái)
  • «A gyilkos és én». Kisregények; Szépirodalmi, Budapest, 1977 (Déry Tibor munkái)
  • «Niki». Kisregények; Szépirodalmi, Budapest, 1977 (Déry Tibor munkái)

1978—1989

  • «Botladozás». Összegyűjtött cikkek, tanulmányok, 1-2.; összeáll., szerk. Réz Pál; Szépirodalmi, Budapest, 1978 (Déry Tibor munkái)
  • «Az ámokfutó». Déry Tibor illusztrált verse / Der Amokläufer. Ein illustriertes Gedicht von Tibor Déry; Múzsák Közművelődési Kiadó–Petőfi Irodalmi Múzeum, Budapest, 1985
  • «Vendéglátás». Novellák; vál., utószó Ágoston Vilmos; Kriterion, Bukarest, 1986
  • «Képzelt riport egy amerikai popfesztiválról». Regény / Joel Rosenman–John Roberts–Robert Pilpel: Fiatalemberek korlátlan tőkével. A legendás woodstocki fesztivál igaz története, amelyet az a két fiatalember mond el, akik a számlákat fizették; utószó Juhász Tamás, ford. Lehel Zoltán; Népszava, Budapest, 1988 (Híres könyvek)
  • «Börtönnapok hordaléka». Önéletrajzi jegyzetek, 1958 / függelék: Válogatás Déry Tibor írásaiból, kiadatlan beszédeiből, 1954—1956; előszó, jegyz., sajtó alá rend. Botka Ferenc; Múzsák, Budapest, 1989 (Irodalmi múzeum)

1990–

  • «Válogatott versek, kisregények, novellák»; vál., szöveggond., jegyz. Réz Pál munkája; Szépirodalmi, Budapest, 1991 (Magyar remekírók)
  • «Sirályháton»; szöveggond., utószó Botka Ferenc; Balassi, Budapest, 1993
  • «Két asszony»; Ciceró, Budapest, 1994
  • «Három asszony». Déry Tibor levelezése Pfeiffer Olgával, Oravecz Paulával és Kunsági Máriával; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 1995 (Déry archívum)
  • «Lia». Korai elbeszélések, 1915—1920; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 1996 (Déry archívum)
  • «Kék üvegfigurák». Elbeszélések 1921—1929, versek 1916—1937; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 1998 (Déry archívum)
  • «Knockout úr útijegyzetei». Elbeszélések, 1930—1942; sajtó alá rend. Botka Ferenc; német nyelvű elbeszélések ford. Doromby Károly, Eörsi István, Tandori Dezső; PIM, Budapest, 1998 (Déry archívum)
  • «Liebe Mamuskám!». Déry Tibor levelezése édesanyjával; sajtó alá rend. Botka Ferenc, német nyelvű levelek ford. Schulcz Katalin; Balassi–Magyar Irodalmi Múzeum, Budapest, 1998 (Déry archívum)
  • «Különös árverés». Regények, 1920—1942; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 1999 (Déry archívum)
  • «A portugál királylány». Elbeszélések; vál., utószó Réz Pál; Jelenkor, Pécs, 1999 (Millenniumi könyvtár)
  • «Sorsfordító évek X.-ben». Kihallgatási jegyzőkönyvek, periratok, börtönírások, interjúk és egyéb művek, 1957—1964; sajtó alá rend. Botka Ferenc, ford. Csala Károly; PIM, Budapest, 2002 (Déry archívum)
  • «Szép elmélet fonákja». Cikkek, művek, beszédek, interjúk, 1945—1957; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 2002 (Déry archívum)
  • «Barátságos pesszimizmussal». «A jövőben nem bízom, menetirányunk rossz». Cikkek, művek, beszédek, interjúk, 1965—1977; sajtó alá rend. Botka Ferenc; PIM, Budapest, 2003 (Déry archívum)
  • «A Halál takarítónője a színpadon». Cikkek, nyilatkozatok, jegyzetek 1921—1939. Die glückliche Familie; sajtó alá rend. Botka Ferenc, ford. Schulcz Katalin, Seres Hajnalka; PIM, Budapest, 2004 (Déry archívum)
  • «Déry Tibor levelezése (1901—1960, 6 db)»; közread. Botka Ferenc; Balassi–PIM, 2006—2011 (Déry archívum)

Екранізації ред.

  • 1970 — «Любов», реж. Макк Карой, за мотивами новел «Дві жінки» і «Любов»
  • 1974 — «141 хвилина з „Незакінченої фрази“», реж. Золтан Фабрі, за мотивами роману «Незакінчена фраза»

Українські переклади ред.

  • «Любий бо-пер!..», в кн. «Сучасна угорська повість». К., 1982.
  • «Уявний репортаж з американського поп-фестивалю», «Всесвіт», 1987, № 4.
  • «Любий бо-пер!..», видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». ISBN 978-617-5850-12-1, 2011.

Нагороди ред.

Ушанування ред.

  • З 1984 року в Угорщині вручають премію Тібора Дері.
  • У парку угорського міста Балатонфюред встановлено погруддя Тібора Дері.
  • Іменем письменника — Déry Tibor utca — названо вулиці в угорських містах Дьєрі, Дьєрладамері та Дьєрі-Мошоні-Шопроні.

Література ред.

  • Egri P. Survie et réinterprétation de la forme proustienne: Proust-Déry-Semprun. Debrecen: Kossuth Lajos Tudományegytem, 1969.
  • Ungvári T. Déry Tibor: alkotásai és vallomásai tükrében. Budapest: Szépirodalmi Könyvkiadó, 1973.
  • К. Шахова. «Гіркий і ніжний Тібор Дері». У кн. Шахова К. О. «Двадцять нарисів про угорську літературу». К., 1984.
  • К. Шахова. «„Апокаліпсис“ від Тібора Дері». «Всесвіт», 1987, № 4.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Tibor Deriugor Dery TiborTibor Deri Oriyentovno 1930 rik Narodivsya 18 zhovtnya 1894 1894 10 18 Budapesht Avstro UgorshinaPomer 18 serpnya 1977 1977 08 18 82 roki Budapesht UgorshinaPohovannya Farkashreti Gromadyanstvo Avstro Ugorshina UgorshinaNacionalnist ugorecDiyalnist prozayik poet dramaturg perekladach i zhurnalistMova tvoriv ugorskaRoki aktivnosti 1917 1977Napryamok realizm syurrealizm dadayizmZhanr proza poeziya zhurnalistikaMagnum opus Nezakinchena fraza Pan A G v misti H U shlyubi z Paula OraveczdPremiyi premiya Baumgartena premiya Koshuta Tibor Deri u VikishovishiPogruddya Tibora Deri v Balatonfyuredi Ti bor De ri ugor Dery Tibor 18 zhovtnya 1894 Budapesht 18 serpnya 1977 Budapesht ugorskij prozayik poet dramaturg perekladach i zhurnalist Stav zasnovnikom dadayizmu ta syurrealizmu v Ugorshini Dyerd Georg Lukach nazvav jogo najbilshim analitikom sutnosti lyudini nashih chasiv Svogo chasu Tibor Deri nadihavsya ekzistencializmom Zmist 1 Biografiya 2 Korotka harakteristika tvorchosti 3 Tvori 4 Ekranizaciyi 5 Ukrayinski perekladi 6 Nagorodi 7 Ushanuvannya 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya red Tibor Deri narodivsya v sim yi yevrejskogo fabrikanta Mati bula avstrijka tomu vdoma govorili nimeckoyu Z 1911 po 1912 r Tibor zhiv u Shvejcariyi de navchavsya v komercijnij akademiyi U 1913 1918 rokah pracyuvav upravitelem na tartaku batkovogo brata prichomu pochav iz togo sho organizuvav strajk na comu pidpriyemstvi 1917 roku debyutuvav yak literator u modernistskomu zhurnali Nyugat Zahid erotichnoyu povistyu Liya U 1918 r stav chlenom komunistichnoyi partiyi a nastupnogo roku vzyav uchast u nacionalizaciyi mayetkiv batka ta dyadka j takim chinom doviv cih uzhe litnih lyudej do smerti Pislya rozgromu Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki emigruvav do Vidnya de pracyuvav u chasopisah Becsi Magyar Ujsag Videnska ugorska gazeta i Ma Sogodni U 1924 1926 rokah zhiv u Franciyi a z 1929 po 1935 r u Nimechchini Italiyi Chehoslovachchini ta inshih yevropejskih krayinah 1933 roku korotko pobuvshi v Dubrovniku vin priyihav na Rizdvo do Vidnya j stav chlenom Respublikanskogo shucbundu ta Avstrijskoyi chervonoyi dopomogi U lyutomu 1934 r vzyav uchast u p yatidennij gromadyanskij vijni na boci social demokrativ a pislya yihnoyi porazki musiv utekti na Malorku Na toj chas Deri publikuvavsya v zhurnali Documentum U Berlini vin zijshovsya z ekspresionistami i spivpracyuvav iz zhurnalom Gervarta Valdena Sturm Shturm Na batkivshini do yakoyi vin povernuvsya 1935 roku stvoreno pershi veliki roboti Deri V 1934 1945 pracyuvav nad najbilshoyu knizhkoyu svogo zhittya 1200 storinkovim romanom Nezakinchena fraza opubl 1947 yakij u fragmentah ekranizuvav Zoltan Fabri 1975 Pered tim Deri napisav lishe kilka syurrealistichnih virshiv ta opovidan p yesu j povist Vipuskav komunistichnij zhurnal Gondolat Dumka yakij todi mig vihoditi legalno Za chasiv rezhimu Miklosha Gorti Tibor Deri kilka raziv potraplyav do v yaznici vostannye u 1938 r na dva misyaci za pereklad knizhki Andre Zhida Povernennya z SRSR U 1939 roci vin perebravsya do Rumuniyi de zhiv i pracyuvav nelegalno do 1941 roku U 1945 r vin pidtrimav komunistiv sho vzyali vladu ale nevdovzi potrapiv u konflikt iz stalinistami U 1947 r Deri vidavav zhurnal Csillag Zirka Cogo zh roku pismennik oderzhav premiyu Baumgartena a v 1948 r stav laureatom tilki no zasnovanoyi todi derzhavnoyi premiyi Koshuta Tibor Deri buv odin iz najznachnishih predstavnikiv komunistichnogo ruhu 1952 r jogo drugij tom romanu Vidpovid potrapiv pid nishivnu kritiku ministra kulturi Jozhefa Revayi todishnogo vsesilnogo volodarya v literaturnomu zhitti Ugorshini U naslidku pismennika 1953 r viklyuchili z kompartiyi i vidtodi vin stav u lavi opoziciyi V 1954 r zvernuvsya do Imre Nadya z vidkritim listom pro potrebu shirokomasshtabnih politichnih i socialnih reform Razom iz inshimi livimi intelektualami yak ot Dyerd Lukach vin stav nathnennikom povstannya 1956 roku pidtrimuvav uryad Imre Nadya j uzyav aktivnu uchast u revolyuciyi Odnodumcyami Tibora Deri buli pismenniki Dyula Iyesh i Ishtvan Erken Pislya rozgromu revolyuciyi Tibor Deri u 1957 roci distav karu uv yaznennya na dev yat rokiv nezvazhayuchi na protesti Tomasa Eliota Albera Kamyu ta inshih literatoriv svitovoyi slavi Amnistovanij u 1960 r Do 1962 r jogo tvori buli zaboroneni j Deri u toj chas perekladav zokrema z nimeckoyi tvori Kestnera Emil i detektivi 1957 i Fejhtvangera Lisi u vinogradniku abo Zbroya dlya Ameriki 1963 Pislya togo yak Deri vimusheno napisav samokritichnu stattyu kayattya vin znovu stav drukuvatisya Na ci roki pripadaye najkrashij period jogo tvorchosti Nezadovgo pered smertyu v odnomu iz ostannih interv yu na zapitannya korespondenta pro tvorchi plani Tibor Deri vidpoviv Ya stara hvora lyudina tozh hochu dozhiti do kincya v miri ta spokoyi Rozcharuvavshis u suspilstvi pismennik naklav na sebe ruki Korotka harakteristika tvorchosti red Z vihodom kozhnoyi knizhki Tibor Deri divuvav chitachiv smilivistyu svizhistyu j originalnistyu Vzhe pislya vihodu u svit povisti Liya jomu dovelosya vidbuti sudovij proces za porushennya norm morali U romani Vich na vich Deri opisav borotbu nimeckih komunistiv proti fashizmu Nezakinchena fraza pokazuye shiroku panoramu ugorskogo suspilstva dvadcyatih tridcyatih rokiv U Vidpovidi avtor zobraziv duhovne stanovlennya molodogo robitnika Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut pizni tvori zokrema Pan A G v misti H Zadumanu she na pochatku tridcyatih rokiv cyu neprostu knizhku vazhko zarahuvati do yakogos pevnogo zhanru Umovno yiyi mozhna nazvati fantastichnim romanom na suspilno moralni temi Golovni yiyi pitannya chi mozhliva absolyutna svoboda ne obmezhena ramkami poryadku Chi mozhe buti shaslivoyu lyudina ves chas buduchi sama soboyu nikomu j nichomu ne pidporyadkovuyuchis Do takogo svitu neobmezhenoyi svobodi provadit avtor svogo geroya Deri protistavit dva sviti cherez vrazhennya pana A G pokazuye himernij vigadanij svit a v opovidyah golovnogo geroya dlya zhiteliv mista H vidobrazhaye nemovbi v krivomu dzerkali obraz realnogo svitu tridcyatih rokiv Avtor voyuye na dva boki Ne podobayetsya jomu svit u yakomu mozhna vmirati z golodu ale svit u yakomu zhivut gorodyani mista H nagaduye pravdivu j strashnu karikaturu na socializm i ce libon she girshij variant Povist Uyavnij reportazh z amerikanskogo pop festivalyu spryamovana proti bezduhovnosti vona zaperechuye tak zvanu masovu kulturu Lyubij bo per ce lirichno ironichna psihologichna povist U nij Tibor Deri na pochasti avtobiografichnomu materiali rozmirkovuye pro starinnya j zvorushlivo opisuye ostannye platonichne kohannya pismennika yakomu vzhe poza simdesyat do svoyeyi molodoyi j charivlivoyi nevistki Tvori red nbsp Mogila Tibora Deri Budapesht cvintar Farkashreti Lia Liya povist 1917 A ket nover Pegazus Wien 1921 Kis magyar konyvek A kethangu kialtas Fischer Wien 1922 Lo buza ember Versek 1921 22 Fischer Wien 1922 A Kriska Regeny Agronomul Nyomda Arad 1924 Az oriascsecsemo Nemovlya gigant p yesa 1926 Enekelnek es meghalnak Genius Budapest 1928 Ebredjetek fel Genius Budapest 1929 Az eneklo szikla Regeny Pesti Naplo Budapest 1930 Kek regenyek Orszaguton Regeny Athenaeum Budapest 1932 Daniel Tibor Kulonos arveres Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 905 Daniel Tibor A peches ember Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 911 Daniel Tibor A selyempongyola Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 919 Verdes Pal Aronbol ember lesz Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 923 6 Daniel Tibor Vikendhaz Godon Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 927 Daniel Tibor Igenis urfi Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 936 Daniel Tibor A belga kisasszony Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 944 Verdes Pal Vihar a Dunan Literaria Budapest 1942 Vilagvarosi regenyek 948 A tengerparti gyar Elbeszeles Szikra Budapest 1945 Szemtol szembe Vich na vich roman 1945 Alvilagi jatekok Pekelni igri 1946 Pesti felhojatek Szerelmi regeny ket villamcsapas kozott Irodalmi Intezet Budapest 1946 Pesti konyvtar A befejezetlen mondat Nezakinchena fraza roman 1947 Tukor Dzerkalo drama 1947 Jokedv es buzgalom Badorist i zavzyattya 1948 Itthon Vdoma drama 1948 A tanuk Svidki drama 1948 Felelet Vidpovid roman 1950 1952 Felelet 2 Az ifjukor felelete Regeny Szepirodalmi Budapest 1952 Balint elindul Irodalmi forgatokonyv Szepirodalmi Budapest 1953 Simon Menyhert szuletese Narodzhennya Shimona Mengerta 1953 Hazarol emberekrol Utijegyzetek Szepirodalmi Budapest 1954 Talpsimogato 1954 Ket emlek Szepirodalmi Budapest 1955 Emlekeim az alvilagbol Athenaeum Nyomda Budapest 1955 Bekebizottsagok kiskonyvtara Lo meg az oregasszony Kin i stara zhinka 1955 Niki Egy kutya tortenete Niki Istoriya sobaki povist pritcha 1956 Utkaparo Magveto Budapest 1956 Szerelem Kohannya opovidannya 1956 Vidam temetes es mas elbeszelesek sajto ala rend utoszo Meszaros Istvan Magyar Konyves Ceh London 1960 Magyar Konyves Ceh Szerelem es mas elbeszelesek Szepirodalmi Budapest 1963 G A ur X ben Regeny Szepirodalmi Budapest 1964 Pan A G v misti H roman A kikozosito Regeny Szepirodalmi Budapest 1966 Anafema istorichnij roman Az oriascsecsemo Magveto Budapest 1967 Theokritosz Ujpesten 1 2 Szepirodalmi Budapest 1967 A kethangu kialtas Szepirodalmi Budapest 1968 Szembenezni Jelenet Magveto Budapest 1968 Itelet nincs Szepirodalmi Budapest 1969 Nemaye viroku knizhka spogadiv A felhoallatok Szepirodalmi Budapest 1970 Kepzelt riport egy amerikai pop fesztivalrol Regeny Szepirodalmi Budapest 1971 Uyavnij reportazh z amerikanskogo pop festivalyu povist Alkonyodik a baranyok elvereznek Kisregenyek Szepirodalmi Budapest 1972 Dery Tibor munkai A napok hordaleka Szepirodalmi Budapest 1972 Doshovi dni Kedves bopeer Regeny Szepirodalmi Budapest 1973 Lyubij bo per povist A felfulu Remtortenet Szepirodalmi Budapest 1975 Odnovuhij Ujabb napok hordaleka Szepirodalmi Budapest 1975 Po kilkoh doshovih dnyah A felhoallatok Valogatott versek 1 2 2 bov kiad Szepirodalmi Budapest 1976 Dery Tibor munkai Kyvagioken Szepirodalmi Budapest 1976 Htoyatakij Szinhaz Szepirodalmi Budapest 1976 Dery Tibor munkai A gyilkos es en Kisregenyek Szepirodalmi Budapest 1977 Dery Tibor munkai Niki Kisregenyek Szepirodalmi Budapest 1977 Dery Tibor munkai 1978 1989 Botladozas Osszegyujtott cikkek tanulmanyok 1 2 osszeall szerk Rez Pal Szepirodalmi Budapest 1978 Dery Tibor munkai Az amokfuto Dery Tibor illusztralt verse Der Amoklaufer Ein illustriertes Gedicht von Tibor Dery Muzsak Kozmuvelodesi Kiado Petofi Irodalmi Muzeum Budapest 1985 Vendeglatas Novellak val utoszo Agoston Vilmos Kriterion Bukarest 1986 Kepzelt riport egy amerikai popfesztivalrol Regeny Joel Rosenman John Roberts Robert Pilpel Fiatalemberek korlatlan tokevel A legendas woodstocki fesztival igaz tortenete amelyet az a ket fiatalember mond el akik a szamlakat fizettek utoszo Juhasz Tamas ford Lehel Zoltan Nepszava Budapest 1988 Hires konyvek Bortonnapok hordaleka Oneletrajzi jegyzetek 1958 fuggelek Valogatas Dery Tibor irasaibol kiadatlan beszedeibol 1954 1956 eloszo jegyz sajto ala rend Botka Ferenc Muzsak Budapest 1989 Irodalmi muzeum 1990 Valogatott versek kisregenyek novellak val szoveggond jegyz Rez Pal munkaja Szepirodalmi Budapest 1991 Magyar remekirok Siralyhaton szoveggond utoszo Botka Ferenc Balassi Budapest 1993 Ket asszony Cicero Budapest 1994 Harom asszony Dery Tibor levelezese Pfeiffer Olgaval Oravecz Paulaval es Kunsagi Mariaval sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 1995 Dery archivum Lia Korai elbeszelesek 1915 1920 sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 1996 Dery archivum Kek uvegfigurak Elbeszelesek 1921 1929 versek 1916 1937 sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 1998 Dery archivum Knockout ur utijegyzetei Elbeszelesek 1930 1942 sajto ala rend Botka Ferenc nemet nyelvu elbeszelesek ford Doromby Karoly Eorsi Istvan Tandori Dezso PIM Budapest 1998 Dery archivum Liebe Mamuskam Dery Tibor levelezese edesanyjaval sajto ala rend Botka Ferenc nemet nyelvu levelek ford Schulcz Katalin Balassi Magyar Irodalmi Muzeum Budapest 1998 Dery archivum Kulonos arveres Regenyek 1920 1942 sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 1999 Dery archivum A portugal kiralylany Elbeszelesek val utoszo Rez Pal Jelenkor Pecs 1999 Millenniumi konyvtar Sorsfordito evek X ben Kihallgatasi jegyzokonyvek periratok bortonirasok interjuk es egyeb muvek 1957 1964 sajto ala rend Botka Ferenc ford Csala Karoly PIM Budapest 2002 Dery archivum Szep elmelet fonakja Cikkek muvek beszedek interjuk 1945 1957 sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 2002 Dery archivum Baratsagos pesszimizmussal A jovoben nem bizom menetiranyunk rossz Cikkek muvek beszedek interjuk 1965 1977 sajto ala rend Botka Ferenc PIM Budapest 2003 Dery archivum A Halal takaritonoje a szinpadon Cikkek nyilatkozatok jegyzetek 1921 1939 Die gluckliche Familie sajto ala rend Botka Ferenc ford Schulcz Katalin Seres Hajnalka PIM Budapest 2004 Dery archivum Dery Tibor levelezese 1901 1960 6 db kozread Botka Ferenc Balassi PIM 2006 2011 Dery archivum Ekranizaciyi red 1970 Lyubov rezh Makk Karoj za motivami novel Dvi zhinki i Lyubov 1974 141 hvilina z Nezakinchenoyi frazi rezh Zoltan Fabri za motivami romanu Nezakinchena fraza Ukrayinski perekladi red Lyubij bo per v kn Suchasna ugorska povist K 1982 Uyavnij reportazh z amerikanskogo pop festivalyu Vsesvit 1987 4 Lyubij bo per vidavnictvo A BA BA GA LA MA GA ISBN 978 617 5850 12 1 2011 Nagorodi red Premiya Baumgartena 1947 Premiya Koshuta 1948 Ushanuvannya red Z 1984 roku v Ugorshini vruchayut premiyu Tibora Deri U parku ugorskogo mista Balatonfyured vstanovleno pogruddya Tibora Deri Imenem pismennika Dery Tibor utca nazvano vulici v ugorskih mistah Dyeri Dyerladameri ta Dyeri Moshoni Shoproni Literatura red Egri P Survie et reinterpretation de la forme proustienne Proust Dery Semprun Debrecen Kossuth Lajos Tudomanyegytem 1969 Ungvari T Dery Tibor alkotasai es vallomasai tukreben Budapest Szepirodalmi Konyvkiado 1973 K Shahova Girkij i nizhnij Tibor Deri U kn Shahova K O Dvadcyat narisiv pro ugorsku literaturu K 1984 K Shahova Apokalipsis vid Tibora Deri Vsesvit 1987 4 Posilannya red Deri Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Na sajti IMDB Arhivovano 17 sichnya 2015 u Wayback Machine Informaciya pro knizhku Lyubij bo per Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tibor Deri amp oldid 40076103