www.wikidata.uk-ua.nina.az

Модерн філософія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Модерн Модерн або епоха модерну від англ Modernity

Модерн (філософія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Модерн.

Модерн або епоха модерну (від англ. Modernity — сучасність; англ. modern — сучасний) — тема гуманітарних та соціальних наук, ансамбль конкретних соціокультурних норм, поглядів і практик, що виникли у період Нової історії внаслідок епох Відродження, Просвітництва 17 та 18 століття. Деякі коментатори вважають, що епоха модерну закінчилася 1930 р., Другою світовою війною в 1945 р., Або 1980-х або 1990-х роках; наступна епоха називається постмодернізмом. Термін «новітня історія» також використовується для позначення часових рамок після 1945 року, не привласнюючи їх ні до епохи модерну, ні до постмодерну (таким чином, «модерн» може використовуватися як назва певної епохи в минулому, на відміну від значення «сучасна ера»).

Залежно від галузі «модерн» може стосуватися різних часових періодів або якостей. В історіографії XVII і XVIII століття зазвичай описуються як ранній модерн, тоді як довге XIX століття відповідає власне «модерній історії». Хоча вона включає широкий спектр взаємопов'язаних історичних процесів і культурних явищ (від моди до сучасної війни), вона також може посилатися на суб'єктивний або екзистенційний досвід умов, які вони створюють, та їх постійний вплив на людську культуру, інститути та політику (Berman, 2010, 15–36).

Як аналітична концепція та нормативний ідеал, модерн тісно пов'язаний з етосом філософського та естетичного модернізму; політичні та інтелектуальні течії, що перетинаються з Просвітництвом; і наступні події, такі як екзистенціалізм, модерне мистецтво, формальне становлення суспільної науки та сучасні антитетичні розробки, такі як марксизм. Він також охоплює соціальні відносини, пов'язані з піднесенням капіталізму, і зміна поглядів, пов'язаних із секуляризацією та постіндустріальним життям (Berman, 2010, 15–36).

До кінця 19 та 20 століть модерністське мистецтво, політика, наука та культура стали панувати не лише у Західній Європі та Північній Америці, а й майже у всіх цивілізованих районах земної кулі, зокрема рухи, які вважалися протилежними Заходу та глобалізації. Епоха модерну тісно пов'язана з розвитком індивідуалізму, капіталізму, урбанізації та вірою у можливості технологічного та політичного прогресу. Війни та інші сприйняті проблеми цієї епохи, багато з яких походять від наслідків швидких змін і пов'язаної з цим втрати сили традиційних релігійно-етичних норм, призвели до багатьох реакцій проти модерного розвитку. Оптимізм та віра в постійний прогрес останнім часом критикуються постмодернізмом, тоді як домінування Західної Європи та Англо-Америки над іншими континентами піддається критиці постколоніальної теорії.

На думку Мішеля Фуко (класифікується як прихильник постмодернізму, хоча сам він відкинув ярлик «постмодернізм», розглядаючи його твір як «критичну історію модерну» (див., наприклад, (Call, 2002)), «модерн» як історична категорія позначена такими подіями, як допит чи відмова від традиції; пріоритетність індивідуалізму, свободи та формальної рівності; віра у неминучий соціальний, науково-технічний прогрес, раціоналізацію та професіоналізацію, рух від феодалізму (або аграризму) до капіталізму та ринкової економіки, індустріалізації, урбанізації та секуляризації, розвитку національної держави, представницької демократії, публічної освіти (Foucault, 1977, 170–77).

У контексті історії мистецтва «модерність» (modernité) має обмежений сенс, «модерне мистецтво», що охоплює період прибл. 1860–1970. Використання терміна в цьому сенсі приписується Шарлю Бодлеру, який у своєму нарисі «The Painter of Modern Life» (1864). Позначав «швидкоплинний, ефемерний досвід життя в міському мегаполісі», і відповідальність, яку мистецтво повинне захопити цей досвід. У цьому сенсі термін стосується «певного відношення до часу, який характеризується інтенсивним історичним розривом, відкритістю до новизни майбутнього та посиленою чутливістю до того, що є унікальним для сьогодення»(Kompridis, 2006, 32–59).

Етимологія

Пізній латинський прикметник modernus, похідне від прислівника modo «зараз, тільки зараз», засвідчується з V століття, спочатку в контексті відмежування християнської епохи від язичницької. В 6-му столітті, Кассіодор був першим письменником, щоб використовувати modernus «сучасний» регулярно звертатися до свого віку (O'Donnell, 1979, 235 n9). Терміни antiquus і modernus вживалися в хронологічному сенсі в епоху Каролінга. Наприклад, magister modernus (магістр модерну) посилався на сучасного вченого, на відміну від старих авторитетів, таких як Бенедикт Нурський. У ранньосередньовічному вжитку модерн посилався на владу, молодшу за язичницьку давнину, та на отці ранньої церкви, але необов'язково до наших днів, і може включати авторів, що існують кілька століть, приблизно з часів Беда, тобто посилаючись на час після заснування ордена Святого Бенедикта та/або падіння Західної Римської імперії (Hartmann, 1974, passim).

Латинський прикметник був прийнятий у середньофранцузькій мові як модерн ще в XV столітті, а отже, у ранньому періоді Тудору, у ранньомодерну англійську мову. Раннє сучасне слово означало «теперішнє», або «відноситься до теперішніх часів», не обов'язково з позитивною конотацією. Шекспір використовує modern у значенні «щоденне, звичайне, звичне».

Слово увійшло до широкого вжитку в контексті суперечка про древніх і нових наприкінці XVII століття в рамках французької академії, обговорюючи питання про те, «чи модерна культура перевершує класичну (грецько-римську) культуру?». У контексті цієї дискусії «древні» (anciens) та «нові» (modernes) були прихильниками протилежних поглядів, колишні вважали, що сучасні письменники не можуть зробити нічого кращого, ніж наслідувати генія класичної античності, тоді як останні, разом з Шарльом Перро (1687) запропонував, щоб більше, ніж просто «Відродження» давніх досягнень, «Доба раціоналізму» вийшла за рамки можливого в класичний період. Термін модерн (modernity), вперше введений у 1620-х роках, у цьому контексті передбачав імплікацію історичної епохи після епохи Відродження, в якій досягнення античності були перевершені (Delanty, 2007).

Фази

Модерн пов'язаний з культурними та інтелектуальними рухами 1436–1789 рр. і поширюється на 1970-ті або пізніше (Toulmin, 1992, 3–5).

За Маршаллом Берманом, модерн періодизується на три загальноприйняті фази (охрещені «Ранньою», «Класичною» та «Пізньою», відповідно Пітеру Осборну:

На другому етапі Берман звертається до зростання сучасних технологій, таких як газета, телеграф та інші форми засобів масової інформації. Відбувся великий перехід до модернізації в ім'я промислового капіталізму. Нарешті, на третій фазі, модерністське мистецтво та індивідуальна творчість поклали початок новій модерністській епосі, бо вона бореться з гнітючою політикою, економікою та іншими соціальними силами, включаючи засоби масової інформації (Laughey, 2007, 30).[джерело?] Деякі автори, такі як Ліотар і Бодрійяр, вважають, що модерн закінчився в середині або наприкінці 20 століття і, таким чином, визначила період, наступний за модерном, а саме постмодернізм (1930/1950/1990-ті роки). Однак інші теоретики розглядають період з кінця 20 століття до сьогодення лише як чергову фазу модерну; Зигмунт Бауман називає цю фазу «рідким» модерном, Ґіденс позначає це «високим» моденом (див. Високий модернізм).

Означення

З наявних концептуальних визначень в соціології модерн «позначений і визначений одержимістю „доказом“», візуальною культурою та особистістю наочності (Leppert, 2004, 19). Взагалі, масштабна соціальна інтеграція, що становить модерність, передбачає:

  • посилення руху товарів, капіталу, людей та інформації серед населення, яке раніше було дискретним, і, як наслідок, вплив за межами місцевості;
  • посилення формальної соціальної організації мобільних популяцій, розвиток «мікросхем», по яких вони та їхній вплив подорожують, та соціальної стандартизації, що сприяє соціально-економічній мобільності;
  • посилена спеціалізація сегментів суспільства, тобто розподіл праці та міжзалежність району;
  • підвищений рівень надмірної стратифікації з точки зору суспільного життя сучасної людини;
  • посилювався стан дегуманізації, нелюдства, об'єднання, коли людина переживала негативний поворот подій, які проросли все більший страх;
  • людина стала жертвою основних обставин, представлених сучасним світом;
  • підвищення конкурентоспроможності серед людей у суспільстві (виживання найсильніших) із встановленням правила джунглів.

Див. також

Примітки

  1. National, Cultural, and Ethnic Identities: Harmony Beyond Conflict by Jaroslav Hroch, David Hollan
  2. Capitalism and Modernity: The Great Debate by Jack Goody
  3. Progress and Its Discontents [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] American Academy of Arts and Sciences. "Technology and politics [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]." Western Center
  4. A Companion to the Philosophy of Technology by Jan-Kyrre Berg Olsen, Stig Andur Pedersen, Vincent F. Hendricks
  5. Marx, Durkheim, Weber: Formations of Modern Social Thought by Kenneth L. Morrison. p. 294.
  6. William Schweiker, The Blackwell Companion to Religious Ethics. 2005. p. 454. (cf., "In modernity, however, much of economic activity and theory seemed to be entirely cut off from religious and ethical norms, at least in traditional terms. Many see modern economic developments as entirely secular.")
  • Berman, Marshall. 1982. All That Is Solid Melts into Air: The Experience of Modernity. New York: Simon and Schuster. ISBN 0-671-24602-X. London: Verso. ISBN 0-86091-785-1. Paperback reprint New York: Viking Penguin, 1988. ISBN 0-14-010962-5.
  • Berman, Marshall. 2010. All That Is Solid Melts Into Air: The Experience of Modernity. London and Brooklyn: Verso. ISBN 978-1-84467-644-6
  • Call, Lewis. 2002. Postmodern Anarchism. Шаблон:Full citation needed
  • Foucault, Michel. 1975. Surveiller et punir: naissance de la prison. [Paris]: Gallimard.
  • Foucault, Michel. 1977. Discipline and Punish: The Birth of the Prison, translated by Alan Sheridan. London: Penguin Books, Ltd. ISBN 978-0-14-013722-4. American edition, New York: Pantheon Books, 1978. ISBN 9780394499420. Second Vintage reprint edition, New York and Toronto: Vintage Books, 1995. ISBN 0-679-75255-2
  • Kompridis, Nikolas. 2006. "The Idea of a New Beginning: A Romantic Source of Normativity and Freedom". In Philosophical Romanticism, edited by Nikolas Kompridis, 32–59. Abingdon, UK and New York: Routledge. ISBN 0-415-25643-7 (hbk) ISBN 0-415-25644-5 (pbk) ISBN 0-203-50737-1 (ebk)
  • O'Donnell, James J. 1979. Cassiodorus. Berkeley, California: University of California Press. ISBN 0-520036-46-8.
  • Hartmann, Wilfried. 1974. "'Modernus' und 'Antiquus': Zur Verbreitung und Bedeutung dieser Bezeichnungen in der wissenschaftlichen Literatur vom 9. bis zum 12. Jahrhundert". In Antiqui und Moderni: Traditionsbewußtsein und Fortschrittsbewußtsein im späten Mittelalter, edited by Albert Zimmermann, 21–39. Miscellanea Mediaevalia 9. Berlin and New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-004538-3
  • Delanty, Gerard. 2007. "Modernity." Blackwell Encyclopedia of Sociology, edited by George Ritzer. 11 vols. Malden, Mass.: Blackwell Publishing. ISBN 1-4051-2433-4.
  • Toulmin, Stephen Edelston. 1990. Cosmopolis: The Hidden Agenda of Modernity. New York: Free Press. ISBN 0-02-932631-1. Paperback reprint 1992, Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-80838-6.
  • Laughey, Dan. 2007. Key Themes in Media Theory. New York: University Open Press.
  • Leppert, Richard. 2004. "The Social Discipline of Listening." In Aural Cultures, edited by Jim Drobnick, 19–35. Toronto: YYZ Books; Banff: Walter Phillips Gallery Editions. ISBN 0-920397-80-8.

Подальше читання

  • Adem, Seifudein. 2004. "Decolonizing Modernity: Ibn-Khaldun and Modern Historiography." In Islam: Past, Present and Future, International Seminar on Islamic Thought Proceedings, edited by Ahmad Sunawari Long, Jaffary Awang, and Kamaruddin Salleh, 570–87. Salangor Darul Ehsan, Malaysia: Department of Theology and Philosophy, Faculty of Islamic Studies, Universiti Kebangsaan Malaysia.
  • Arendt, Hannah. 1958. "The Origins Of Totalitarianism" Cleavland: World Publishing Co. ISBN 0-8052-4225-2
  • Buci-Glucksmann, Christine. 1994. Baroque Reason: The Aesthetics of Modernity. Thousand Oaks, Calif: Sage Publications. ISBN 0-8039-8975-X (cloth) ISBN 0-8039-8976-8 (pbk)
  • Carroll, Michael Thomas. 2000. Popular Modernity in America: Experience, Technology, Mythohistory. SUNY Series in Postmodern Culture. Albany: State University of New York Press. ISBN 0-7914-4713-8 (hc) ISBN 0-7914-4714-6 (pbk)
  • Corchia, Luca. 2008. "." The Lab's Quarterly/Il Trimestrale del Laboratorio 2:396ff. ISSN 2035-5548.
  • Crouch, Christopher. 2000. "Modernism in Art Design and Architecture," New York: St. Martins Press. ISBN 0-312-21830-3 (cloth) ISBN 0-312-21832-X (pbk)
  • Davies, Oliver. 2004. "The Theological Aesthetics". In The Cambridge Companion to Hans Urs von Balthasar, edited by Edward T. Oakes and David Moss, 131–42. Cambridge and New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-89147-7.
  • Eisenstadt, Shmuel Noah. 2003. Comparative Civilizations and Multiple Modernities, 2 vols. Leiden and Boston: Brill.
  • Everdell, William R. 1997. The First Moderns: Profiles in the Origins of Twentieth-Century Thought. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-22480-5 (cloth); ISBN 0-226-22481-3 (pbk).
  • Gaonkar, Dilip Parameshwar (ed.). 2001. Alternative Modernities. A Millennial Quartet Book. Durham: Duke University Press. ISBN 0-8223-2703-1 (cloth); ISBN 0-8223-2714-7 (pbk)
  • Giddens, Anthony. 1990. The Consequences of Modernity. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-1762-1 (cloth); ISBN 0-8047-1891-1 (pbk); Cambridge, UK: Polity Press in association with Basil Blackwell, Oxford. ISBN 0-7456-0793-4
  • Horváth, Ágnes, 2013. Modernism and Charisma. Houndmills, Basingstoke: Palgrave Macmillan. ISBN 9781137277855 (cloth)
  • Jarzombek, Mark. 2000. The Psychologizing of Modernity: Art, Architecture, History. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Kolakowsi, Leszek. 1990. Modernity on Endless Trial. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-45045-7
  • Kopić, Mario. Sekstant. Belgrade: Službeni glasnik. ISBN 978-86-519-0449-6
  • Latour, Bruno. 1993. We Have Never Been Modern, translated by Catherine Porter. Cambridge, MA: Harvard University Press. ISBN 0-674-94838-6 (hb) ISBN 0-674-94839-4 (pbk.)
  • Perreau-Saussine, Emile. 2005. . Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 14 березня 2020.  (457 KB). Commentaire no. 109 (Spring): 181–93.
  • Vinje, Victor Condorcet. 2017. The Challenges of Modernity. Nisus Publications.Шаблон:Full citation needed
  • Wagner, Peter. 1993. A Sociology of Modernity: Liberty and Discipline. Routledge: London. ISBN 9780415081863
  • Wagner, Peter. 2001. Theorizing Modernity. Inescapability and Attainability in Social Theory. SAGE: London. ISBN 978-0761951476
  • Wagner, Peter. 2008. Modernity as Experience and Interpretation: A New Sociology of Modernity. Polity Press: London. ISBN 978-0-7456-4218-5

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Модерн (філософія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Modern Modern abo epoha modernu vid angl Modernity suchasnist angl modern suchasnij tema gumanitarnih ta socialnih nauk ansambl konkretnih sociokulturnih norm poglyadiv i praktik sho vinikli u period Novoyi istoriyi vnaslidok epoh Vidrodzhennya Prosvitnictva 17 ta 18 stolittya Deyaki komentatori vvazhayut sho epoha modernu zakinchilasya 1930 r Drugoyu svitovoyu vijnoyu v 1945 r Abo 1980 h abo 1990 h rokah nastupna epoha nazivayetsya postmodernizmom Termin novitnya istoriya takozh vikoristovuyetsya dlya poznachennya chasovih ramok pislya 1945 roku ne privlasnyuyuchi yih ni do epohi modernu ni do postmodernu takim chinom modern mozhe vikoristovuvatisya yak nazva pevnoyi epohi v minulomu na vidminu vid znachennya suchasna era Zalezhno vid galuzi modern mozhe stosuvatisya riznih chasovih periodiv abo yakostej V istoriografiyi XVII i XVIII stolittya zazvichaj opisuyutsya yak rannij modern todi yak dovge XIX stolittya vidpovidaye vlasne modernij istoriyi Hocha vona vklyuchaye shirokij spektr vzayemopov yazanih istorichnih procesiv i kulturnih yavish vid modi do suchasnoyi vijni vona takozh mozhe posilatisya na sub yektivnij abo ekzistencijnij dosvid umov yaki voni stvoryuyut ta yih postijnij vpliv na lyudsku kulturu instituti ta politiku Berman 2010 15 36 Yak analitichna koncepciya ta normativnij ideal modern tisno pov yazanij z etosom filosofskogo ta estetichnogo modernizmu politichni ta intelektualni techiyi sho peretinayutsya z Prosvitnictvom i nastupni podiyi taki yak ekzistencializm moderne mistectvo formalne stanovlennya suspilnoyi nauki ta suchasni antitetichni rozrobki taki yak marksizm Vin takozh ohoplyuye socialni vidnosini pov yazani z pidnesennyam kapitalizmu i zmina poglyadiv pov yazanih iz sekulyarizaciyeyu ta postindustrialnim zhittyam Berman 2010 15 36 Do kincya 19 ta 20 stolit modernistske mistectvo politika nauka ta kultura stali panuvati ne lishe u Zahidnij Yevropi ta Pivnichnij Americi a j majzhe u vsih civilizovanih rajonah zemnoyi kuli zokrema ruhi yaki vvazhalisya protilezhnimi Zahodu ta globalizaciyi Epoha modernu tisno pov yazana z rozvitkom individualizmu 1 kapitalizmu 2 urbanizaciyi ta viroyu u mozhlivosti tehnologichnogo ta politichnogo progresu 3 4 Vijni ta inshi sprijnyati problemi ciyeyi epohi bagato z yakih pohodyat vid naslidkiv shvidkih zmin i pov yazanoyi z cim vtrati sili tradicijnih religijno etichnih norm prizveli do bagatoh reakcij proti modernogo rozvitku 5 6 Optimizm ta vira v postijnij progres ostannim chasom kritikuyutsya postmodernizmom todi yak dominuvannya Zahidnoyi Yevropi ta Anglo Ameriki nad inshimi kontinentami piddayetsya kritici postkolonialnoyi teoriyi Na dumku Mishelya Fuko klasifikuyetsya yak prihilnik postmodernizmu hocha sam vin vidkinuv yarlik postmodernizm rozglyadayuchi jogo tvir yak kritichnu istoriyu modernu div napriklad Call 2002 modern yak istorichna kategoriya poznachena takimi podiyami yak dopit chi vidmova vid tradiciyi prioritetnist individualizmu svobodi ta formalnoyi rivnosti vira u neminuchij socialnij naukovo tehnichnij progres racionalizaciyu ta profesionalizaciyu ruh vid feodalizmu abo agrarizmu do kapitalizmu ta rinkovoyi ekonomiki industrializaciyi urbanizaciyi ta sekulyarizaciyi rozvitku nacionalnoyi derzhavi predstavnickoyi demokratiyi publichnoyi osviti Foucault 1977 170 77 U konteksti istoriyi mistectva modernist modernite maye obmezhenij sens moderne mistectvo sho ohoplyuye period pribl 1860 1970 Vikoristannya termina v comu sensi pripisuyetsya Sharlyu Bodleru yakij u svoyemu narisi The Painter of Modern Life 1864 Poznachav shvidkoplinnij efemernij dosvid zhittya v miskomu megapolisi i vidpovidalnist yaku mistectvo povinne zahopiti cej dosvid U comu sensi termin stosuyetsya pevnogo vidnoshennya do chasu yakij harakterizuyetsya intensivnim istorichnim rozrivom vidkritistyu do novizni majbutnogo ta posilenoyu chutlivistyu do togo sho ye unikalnim dlya sogodennya Kompridis 2006 32 59 Zmist 1 Etimologiya 2 Fazi 3 Oznachennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Podalshe chitannya 7 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiPiznij latinskij prikmetnik modernus pohidne vid prislivnika modo zaraz tilki zaraz zasvidchuyetsya z V stolittya spochatku v konteksti vidmezhuvannya hristiyanskoyi epohi vid yazichnickoyi V 6 mu stolitti Kassiodor buv pershim pismennikom shob vikoristovuvati modernus suchasnij regulyarno zvertatisya do svogo viku O Donnell 1979 235 n9 Termini antiquus i modernus vzhivalisya v hronologichnomu sensi v epohu Karolinga Napriklad magister modernus magistr modernu posilavsya na suchasnogo vchenogo na vidminu vid starih avtoritetiv takih yak Benedikt Nurskij U rannoserednovichnomu vzhitku modern posilavsya na vladu molodshu za yazichnicku davninu ta na otci rannoyi cerkvi ale neobov yazkovo do nashih dniv i mozhe vklyuchati avtoriv sho isnuyut kilka stolit priblizno z chasiv Beda tobto posilayuchis na chas pislya zasnuvannya ordena Svyatogo Benedikta ta abo padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Hartmann 1974 passim Latinskij prikmetnik buv prijnyatij u serednofrancuzkij movi yak modern she v XV stolitti a otzhe u rannomu periodi Tudoru u rannomodernu anglijsku movu Rannye suchasne slovo oznachalo teperishnye abo vidnositsya do teperishnih chasiv ne obov yazkovo z pozitivnoyu konotaciyeyu Shekspir vikoristovuye modern u znachenni shodenne zvichajne zvichne Slovo uvijshlo do shirokogo vzhitku v konteksti superechka pro drevnih i novih naprikinci XVII stolittya v ramkah francuzkoyi akademiyi obgovoryuyuchi pitannya pro te chi moderna kultura perevershuye klasichnu grecko rimsku kulturu U konteksti ciyeyi diskusiyi drevni anciens ta novi modernes buli prihilnikami protilezhnih poglyadiv kolishni vvazhali sho suchasni pismenniki ne mozhut zrobiti nichogo krashogo nizh nasliduvati geniya klasichnoyi antichnosti todi yak ostanni razom z Sharlom Perro 1687 zaproponuvav shob bilshe nizh prosto Vidrodzhennya davnih dosyagnen Doba racionalizmu vijshla za ramki mozhlivogo v klasichnij period Termin modern modernity vpershe vvedenij u 1620 h rokah u comu konteksti peredbachav implikaciyu istorichnoyi epohi pislya epohi Vidrodzhennya v yakij dosyagnennya antichnosti buli pereversheni Delanty 2007 Fazi RedaguvatiModern pov yazanij z kulturnimi ta intelektualnimi ruhami 1436 1789 rr i poshiryuyetsya na 1970 ti abo piznishe Toulmin 1992 3 5 Za Marshallom Bermanom modern periodizuyetsya na tri zagalnoprijnyati fazi ohresheni Rannoyu Klasichnoyu ta Piznoyu vidpovidno Piteru Osbornu Rannij modern 1500 1789 abo 1453 1789 u tradicijnij istoriografiyi Klasichnij modern 1789 1900 rr vidpovidaye dovgomu XIX st 1789 1914 rr u shemi Gobsbauma Piznij modern 1900 1989 Na drugomu etapi Berman zvertayetsya do zrostannya suchasnih tehnologij takih yak gazeta telegraf ta inshi formi zasobiv masovoyi informaciyi Vidbuvsya velikij perehid do modernizaciyi v im ya promislovogo kapitalizmu Nareshti na tretij fazi modernistske mistectvo ta individualna tvorchist poklali pochatok novij modernistskij eposi bo vona boretsya z gnityuchoyu politikoyu ekonomikoyu ta inshimi socialnimi silami vklyuchayuchi zasobi masovoyi informaciyi Laughey 2007 30 dzherelo Deyaki avtori taki yak Liotar i Bodrijyar vvazhayut sho modern zakinchivsya v seredini abo naprikinci 20 stolittya i takim chinom viznachila period nastupnij za modernom a same postmodernizm 1930 1950 1990 ti roki Odnak inshi teoretiki rozglyadayut period z kincya 20 stolittya do sogodennya lishe yak chergovu fazu modernu Zigmunt Bauman nazivaye cyu fazu ridkim modernom Gidens poznachaye ce visokim modenom div Visokij modernizm Oznachennya RedaguvatiZ nayavnih konceptualnih viznachen v sociologiyi modern poznachenij i viznachenij oderzhimistyu dokazom vizualnoyu kulturoyu ta osobististyu naochnosti Leppert 2004 19 Vzagali masshtabna socialna integraciya sho stanovit modernist peredbachaye posilennya ruhu tovariv kapitalu lyudej ta informaciyi sered naselennya yake ranishe bulo diskretnim i yak naslidok vpliv za mezhami miscevosti posilennya formalnoyi socialnoyi organizaciyi mobilnih populyacij rozvitok mikroshem po yakih voni ta yihnij vpliv podorozhuyut ta socialnoyi standartizaciyi sho spriyaye socialno ekonomichnij mobilnosti posilena specializaciya segmentiv suspilstva tobto rozpodil praci ta mizhzalezhnist rajonu pidvishenij riven nadmirnoyi stratifikaciyi z tochki zoru suspilnogo zhittya suchasnoyi lyudini posilyuvavsya stan degumanizaciyi nelyudstva ob yednannya koli lyudina perezhivala negativnij povorot podij yaki prorosli vse bilshij strah lyudina stala zhertvoyu osnovnih obstavin predstavlenih suchasnim svitom pidvishennya konkurentospromozhnosti sered lyudej u suspilstvi vizhivannya najsilnishih iz vstanovlennyam pravila dzhungliv Div takozh RedaguvatiNeobuddizm Gipermodern Industrializaciya Masove suspilstvo Teoriya modernizaciyi Postmodern Racionalizaciya Tradicijne suspilstvo UrbanizaciyaPrimitki Redaguvati National Cultural and Ethnic Identities Harmony Beyond Conflict by Jaroslav Hroch David Hollan Capitalism and Modernity The Great Debate by Jack Goody Progress and Its Discontents Arhivovano 16 lipnya 2020 u Wayback Machine American Academy of Arts and Sciences Technology and politics Arhivovano 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Western Center A Companion to the Philosophy of Technology by Jan Kyrre Berg Olsen Stig Andur Pedersen Vincent F Hendricks Marx Durkheim Weber Formations of Modern Social Thought by Kenneth L Morrison p 294 William Schweiker The Blackwell Companion to Religious Ethics 2005 p 454 cf In modernity however much of economic activity and theory seemed to be entirely cut off from religious and ethical norms at least in traditional terms Many see modern economic developments as entirely secular Berman Marshall 1982 All That Is Solid Melts into Air The Experience of Modernity New York Simon and Schuster ISBN 0 671 24602 X London Verso ISBN 0 86091 785 1 Paperback reprint New York Viking Penguin 1988 ISBN 0 14 010962 5 Berman Marshall 2010 All That Is Solid Melts Into Air The Experience of Modernity London and Brooklyn Verso ISBN 978 1 84467 644 6 Call Lewis 2002 Postmodern Anarchism Shablon Full citation needed Foucault Michel 1975 Surveiller et punir naissance de la prison Paris Gallimard Foucault Michel 1977 Discipline and Punish The Birth of the Prison translated by Alan Sheridan London Penguin Books Ltd ISBN 978 0 14 013722 4 American edition New York Pantheon Books 1978 ISBN 9780394499420 Second Vintage reprint edition New York and Toronto Vintage Books 1995 ISBN 0 679 75255 2 Kompridis Nikolas 2006 The Idea of a New Beginning A Romantic Source of Normativity and Freedom In Philosophical Romanticism edited by Nikolas Kompridis 32 59 Abingdon UK and New York Routledge ISBN 0 415 25643 7 hbk ISBN 0 415 25644 5 pbk ISBN 0 203 50737 1 ebk O Donnell James J 1979 Cassiodorus Berkeley California University of California Press ISBN 0 520036 46 8 Hartmann Wilfried 1974 Modernus und Antiquus Zur Verbreitung und Bedeutung dieser Bezeichnungen in der wissenschaftlichen Literatur vom 9 bis zum 12 Jahrhundert In Antiqui und Moderni Traditionsbewusstsein und Fortschrittsbewusstsein im spaten Mittelalter edited by Albert Zimmermann 21 39 Miscellanea Mediaevalia 9 Berlin and New York Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 004538 3 Delanty Gerard 2007 Modernity Blackwell Encyclopedia of Sociology edited by George Ritzer 11 vols Malden Mass Blackwell Publishing ISBN 1 4051 2433 4 Toulmin Stephen Edelston 1990 Cosmopolis The Hidden Agenda of Modernity New York Free Press ISBN 0 02 932631 1 Paperback reprint 1992 Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 80838 6 Laughey Dan 2007 Key Themes in Media Theory New York University Open Press Leppert Richard 2004 The Social Discipline of Listening In Aural Cultures edited by Jim Drobnick 19 35 Toronto YYZ Books Banff Walter Phillips Gallery Editions ISBN 0 920397 80 8 Podalshe chitannya RedaguvatiAdem Seifudein 2004 Decolonizing Modernity Ibn Khaldun and Modern Historiography In Islam Past Present and Future International Seminar on Islamic Thought Proceedings edited by Ahmad Sunawari Long Jaffary Awang and Kamaruddin Salleh 570 87 Salangor Darul Ehsan Malaysia Department of Theology and Philosophy Faculty of Islamic Studies Universiti Kebangsaan Malaysia Arendt Hannah 1958 The Origins Of Totalitarianism Cleavland World Publishing Co ISBN 0 8052 4225 2 Buci Glucksmann Christine 1994 Baroque Reason The Aesthetics of Modernity Thousand Oaks Calif Sage Publications ISBN 0 8039 8975 X cloth ISBN 0 8039 8976 8 pbk Carroll Michael Thomas 2000 Popular Modernity in America Experience Technology Mythohistory SUNY Series in Postmodern Culture Albany State University of New York Press ISBN 0 7914 4713 8 hc ISBN 0 7914 4714 6 pbk Corchia Luca 2008 Il concetto di modernita in Jurgen Habermas Un indice ragionato The Lab s Quarterly Il Trimestrale del Laboratorio 2 396ff ISSN 2035 5548 Crouch Christopher 2000 Modernism in Art Design and Architecture New York St Martins Press ISBN 0 312 21830 3 cloth ISBN 0 312 21832 X pbk Davies Oliver 2004 The Theological Aesthetics In The Cambridge Companion to Hans Urs von Balthasar edited by Edward T Oakes and David Moss 131 42 Cambridge and New York Cambridge University Press ISBN 0 521 89147 7 Eisenstadt Shmuel Noah 2003 Comparative Civilizations and Multiple Modernities 2 vols Leiden and Boston Brill Everdell William R 1997 The First Moderns Profiles in the Origins of Twentieth Century Thought Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 22480 5 cloth ISBN 0 226 22481 3 pbk Gaonkar Dilip Parameshwar ed 2001 Alternative Modernities A Millennial Quartet Book Durham Duke University Press ISBN 0 8223 2703 1 cloth ISBN 0 8223 2714 7 pbk Giddens Anthony 1990 The Consequences of Modernity Stanford Stanford University Press ISBN 0 8047 1762 1 cloth ISBN 0 8047 1891 1 pbk Cambridge UK Polity Press in association with Basil Blackwell Oxford ISBN 0 7456 0793 4 Horvath Agnes 2013 Modernism and Charisma Houndmills Basingstoke Palgrave Macmillan ISBN 9781137277855 cloth Jarzombek Mark 2000 The Psychologizing of Modernity Art Architecture History Cambridge Cambridge University Press Kolakowsi Leszek 1990 Modernity on Endless Trial Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 45045 7 Kopic Mario Sekstant Belgrade Sluzbeni glasnik ISBN 978 86 519 0449 6 Latour Bruno 1993 We Have Never Been Modern translated by Catherine Porter Cambridge MA Harvard University Press ISBN 0 674 94838 6 hb ISBN 0 674 94839 4 pbk Perreau Saussine Emile 2005 Les liberaux face aux revolutions 1688 1789 1917 1933 Arhiv originalu za 17 grudnya 2008 Procitovano 14 bereznya 2020 457 KB Commentaire no 109 Spring 181 93 Vinje Victor Condorcet 2017 The Challenges of Modernity Nisus Publications Shablon Full citation needed Wagner Peter 1993 A Sociology of Modernity Liberty and Discipline Routledge London ISBN 9780415081863 Wagner Peter 2001 Theorizing Modernity Inescapability and Attainability in Social Theory SAGE London ISBN 978 0761951476 Wagner Peter 2008 Modernity as Experience and Interpretation A New Sociology of Modernity Polity Press London ISBN 978 0 7456 4218 5Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Modern filosofiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Modern filosofiya amp oldid 36368865