www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікос Пуланзас box width грец Νίκος ΠουλαντζάςЗахідна філософія 1970 тіНародження 21 вересня 1936 1936 09 21 Атени Греці

Нікос Пуланзас

Нікос Пуланзас
грец. Νίκος Πουλαντζάς
Західна філософія
Нікос Пуланзас, 1970-ті
Народження 21 вересня 1936(1936-09-21)
Атени, Греція
Смерть 3 жовтня 1979(1979-10-03) (43 роки)
Париж, Франція
самогубство
Громадянство (підданство)  Франція
 Греція
Знання мов
  • грецька і французька
    • Ім'я при народженні Нікос Пуланзас
    Діяльність
  • соціолог, викладач університету, політолог
    • Викладав Університет Париж VIII
    Школа / Традиція марксизм, «західний марксизм»
    Основні інтереси держава, суспільні класи, фашизм
    Значні ідеї відносна автономія держави, нова дрібна буржуазія
    Alma mater Institut français de Grèced, Афінський національний університет імені Каподистрії і Паризький університет
    Літературний напрям континентальна філософія і західний марксизм
    Зазнав впливу
  • Маркс • Лєнін • Ґрамші • Альтюссер
    • Історичний період Філософія XX століття
    Партія Єдина демократична ліва партія, Комуністична партія Греції і Communist Party of Greece (Interior)d
    У шлюбі з Annie Leclercd

    Нікос Пуланзас (грец. Νίκος Πουλαντζάς) (*21 вересня 1936, Афіни, Греція — †3 жовтня 1979, Париж, Франція — грецький політолог, соціолог і філософ. Писав французькою. У 1970-ті Пуланзас користувався репутацію одного з провідних марксистів-структуралістів, у своїй системі поглядів поєднуючи ортодоксальний лєнінізм з єврокомунізмом. Найбільшу славу йому принесли теоретичні праці, присвячені проблеми держави, але він також зробив свій внесок в аналіз фашизму, військових диктатур у Портуґалії, Еспанії та Греції, клас сучасного капіталістичного суспільства.

    Життєпис Редагувати

    Пуланзас народився у заможній родині. Вивчав право в Атенському університеті, після чого переїхав до Франції, де захистив докторську дисертацію з філософії права. Ще в Греції Пуланзас вступив лав Об'єднаної демократичної лівиці, широкої орґанізації, своєрідної лєґальної форми комуністичної партії, забороненої після Громадянської війни (1946–1949). У Франції він продовжив свою діяльність як член цієї орґанізації, але чимдалі більше захоплювався марксизмом-екзистенціялізмом Жана-Поля Сартра (1905–1980) і Сімони де Бовуар (1908–1986) і писав для їх журналу «Там модерн».

    Один з дописів до «Там модерн» 1964 року привернув увагу Луї Альтюссера (1918–1990), і з середини 1960-х він — разом з Етьєном Балібаром (народ. 1942), Режі Дебре (народ. 1940), П'єром Машере (народ. 1938), Жаком Рансьєром (народ. 1940), що входили до «альтюссерівського гуртка» — стає одним з визнаних молодих французьких марксистів. Альтюссер та його структуралістський підхід до марксизму сильно вплинули на Пульанзаса і саме в контексті марксизму-структуралізму він здобуває собі найбільшу славу.

    Починаючи з 1968 року до самої смерти, Пуланзас викладав соціолоґію у Паризькому університеті VIII. Був одружений з французькою письменницею Анною Леклер і мав дочку. У стані гострої депресії він викинувся з вікна квартири свого друга. Йому було лише 43.

    Ідейна спадщина Редагувати

    1969 року англійський журнал New Left Review опублікував критичну рецензію Пуланзаса на книгу англійського марксиста Ралфа Мілібанда (1924–1994) «Держава у капіталістичному суспільстві» (1969). Ця рецензія стала першим колом дискусії, що стала відома як «дискусія Мілібенда—Пуланзаса». Дискусія розгорталась навколо питання про класову упередженість держави: Мілібанд вважав це наслідком класового походження та приналежності людей, що займали керівні посади в державних структурах; Пуланзас дотримувався тієї думки, що така упередженість виходила з самої структури та функцій держави. Дискусія не тільки призвела до поділу марксистів на два табори — «інструменталістський» і «структуралістський», але відродила серед теоретиків-марксистів інтерес до теорії політики та передвістила появу маси досліджень, присвячених державі.

    Пуланзасовим найважливішим твором на цю тему стала книга «Політична влада та суспільні кляси капіталістичної держави» (1968). Саме у цій книзі він розвинув одне зі своїх нововведень у теорію — концепцію «відносної автономії держави». За Пуланзасом, капіталістична держава, щоб функціонувати саме як капіталістична держава, мусить виступати проти інтересів окремих капіталістів і виступати на захист їхніх спільних інтересів: держава має зберігати «відносну автономію» від інтересів і вимог індивідуальних капіталістів. Це також означає, що державу не можна зводити лише до зображення економічних відносин й інтересів, як роблять догматики від марксизму. Пуланзас стверджував, що як учасники економічної діяльності, капіталісти мають схильність розділятися та конкурувати один з одним, а держава слугує своєрідним майданчиком, що на ньому різні фракції кляси капіталістів, а також інших правлячих кляс, можуть зустрічатися, виробляти довготермінову стратегію й укладати довготермінові союзи. Цій системі Пуланзас дав назву «владний блок». Одночасно держава дезорганізує робітничу клясу, розділяючи її на окремих осіб (громадян), ізолюючи членів робітничої кляси один від одного.

    «Фашизм і диктатура» (1970) стала емпіричним дослідженням, основаним на теоретичній роботі. Пуланзас дослідив кляасову сутність фашизму та дійшов висновку, що фашистська держава є виключною формою капіталістичної держави. На його думку, хоча фашизм не є неминучою або «природною» стадією розвитку капіталізму — він є реакцією на політичну кризу, якщо така криза повториться, повториться і фашизм. Подібні ідеї можна знайти у «Кризі диктатур: Португалія, Греція, Еспанія» (1975) — одній з перших марксистських розвідок, присвячених процесу демократизації. Пуланзас стверджував, що перемога демократії у всіх трьох країнах стала результатом політичної боротьби між двома конкуруючими фракціями кляси капіталістів — національної та компрадорської буржуазії.

    У своїй подальшій теоретичній роботі Пуланзас зробив важливий внесок у теорію кляс, виступивши з критикою широко прийнятих понять «кляса-в-собі» та «кляса-для-себе» та відстоюючи ту точку позицію, що кляси не істнують поза клясовим конфліктом і боротьбою, що кляса є сукупність відносин і практики. У книзі «Суспільні кляси за сучасного капіталізму» (1974) він також розглянув політичне значення чимдалі зростаючої транснаціоналізації (ґлобалізації) капіталу та постання «нової дрібної буржуазії».

    Його остання книга «Держава, влада, соціялізм» (1978) містила критику теоретичних конструкцій Мішеля Фуко (1926–1984) та Жиля Дельоза (1925–1995), а також інших теоретиків і доробку його власних поглядів. Зокрема Пуланзас запропонував визначення держави як суспільного відношення і заявив, що питання її відносної автономії є функцією клясової боротьби. Оскільки держава є зосередженням клясової боротьби, вона завжди у плині, ті за неї постійно точиться боротьба. Повну владу над державою не має жадна кляса, проте держава завжди віддає перевагу інтересам панівної кляси. Отже ступінь її відносної автономності постійно змінюється і визначається змістом й інтенсивність політичної боротьби.

    Праці Редагувати

    • Марксистська політична теорія у Великій Британії (Marxist Political Theory in Great Britain, 1967).
    • Політична влада та суспільні класи капіталістичної держави (Pouvoir politique et classes sociales de l’état capitaliste, 1968).
    • Фашизм і диктатура (Fascisme et dictature, 1970).
    • Суспільні класи за сучасного капіталізму (Les Classes sociales dans le capitalisme aujourd'hui, 1974).
    • Криза диктатур: Портуґалія, Греція, Еспанія (La Crise des dictatures: Portugal, Grèce, Espagne, 1975).
    • Держава, влада, соціялізм (L'État, le pouvoir, le socialisme, 1978).
    • Орієнтири вчора та сьогодні. Тексти про державу (Repères, hier et aujourd'hui: textes sur l'État, 1980).
    • Читанка з творами Пуланзаса. Марксизм, право і держава [посмертна збірка статей та інтерв'ю] (The Poulantzas Reader: Marxism, Law and the State, 2008).

    Перекладені українською Редагувати

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. «Interview with Nicos Poulantzas», Marxism Today July 1979), p. 198.
    2. Stuart Hall, «Nicos Poulantzas: State, Power, Socialism», New Left Review, I/119, January-February 1980, p. 61.
    3. Idem.
    4. . The Professor Network. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 20 травня 2009. 
    5. Див.: Nicos Poulantzas, «The Problem of the Capitalist State», New Left Review, No. 58, November—December 1969, pp. 67-78; Ralph Miliband, «The Capitalist State: Reply to Nicos Poulantzas», New Left Reviw, No. 59, January—February 1970, pp. 53-60; Ralph Miliband, «Poulantzas and the Capitalist State», New Left Review, No. 82, November—December 1973, pp. 83-92; Ernesto Laclau, «The Specificity of the Political: The Poulantzas—Miliband Debate», Economy and Society, No. 5, 1975, pp. 87-110; Nicos Poulantzas, «The Capitalist State: A Reply to Miliband and Laclau», New Left Review, No. 95, January—February 1976, pp. 63-83.

    Література Редагувати

    • Б. Дем'яненко. Пуланзас Нікос // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.614 ISBN 978-966-611-818-2
    • Peter Bratsis, «Nicos Poulantzas and the Ontological Status of the State in Marxist Theory», in Journal Of The Hellenic Diaspora, Vol. 25, No. 1-2, February 1999, pp. 155—176.
    • Jane Caplan, «Theories of Fascism: Nicos Poulantzas as Historian», in History Workshop, No. 3, Spring 1977, pp. 83-100.
    • Stuart Hall, «Nicos Poulantzas: State, Power, Socialism», in New Left Review, I/119, January-February 1980, pp. 60-69.
    • Bob Jessop, «On the Originality, Legacy, and Actuality of Nicos Poulantzas», in Studies In Political Economy, No. 34, Spring 1991, pp. 75-107.
    • Bob Jessop, Nicos Poulantzas: Marxist Theory and Political Strategy, London: Macmillan, 1985.
    • Peter Kennedy. «Marxism and the Relative Autonomy of the Capitalist State», in Critique: Journal of Socialist Theory, Vol. 34, Issue 2, 2006, pp. 179—196.
    • Ellen Meiksins Wood, The Retreat from Class, London—New York: Verso, 1986, pp. 25-46 (The Forerunner: Nicos Poulantzas).
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    box width Nikos Pulanzasgrec Nikos PoylantzasZahidna filosofiyaNikos Pulanzas 1970 tiNarodzhennya 21 veresnya 1936 1936 09 21 Ateni GreciyaSmert 3 zhovtnya 1979 1979 10 03 43 roki Parizh FranciyasamogubstvoGromadyanstvo piddanstvo Franciya GreciyaZnannya mov grecka i francuzkaIm ya pri narodzhenni Nikos PulanzasDiyalnist sociolog vikladach universitetu politologVikladav Universitet Parizh VIIIShkola Tradiciya marksizm zahidnij marksizm Osnovni interesi derzhava suspilni klasi fashizmZnachni ideyi vidnosna avtonomiya derzhavi nova dribna burzhuaziyaAlma mater Institut francais de Greced Afinskij nacionalnij universitet imeni Kapodistriyi i Parizkij universitetLiteraturnij napryam kontinentalna filosofiya i zahidnij marksizmZaznav vplivu Marks Lyenin Gramshi AltyusserIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaPartiya Yedina demokratichna liva partiya Komunistichna partiya Greciyi i Communist Party of Greece Interior dU shlyubi z Annie LeclercdNikos Pulanzas grec Nikos Poylantzas 21 veresnya 1936 Afini Greciya 3 zhovtnya 1979 Parizh Franciya greckij politolog sociolog i filosof Pisav francuzkoyu U 1970 ti Pulanzas koristuvavsya reputaciyu odnogo z providnih marksistiv strukturalistiv u svoyij sistemi poglyadiv poyednuyuchi ortodoksalnij lyeninizm z yevrokomunizmom Najbilshu slavu jomu prinesli teoretichni praci prisvyacheni problemi derzhavi ale vin takozh zrobiv svij vnesok v analiz fashizmu vijskovih diktatur u Portugaliyi Espaniyi ta Greciyi klas suchasnogo kapitalistichnogo suspilstva Zmist 1 Zhittyepis 2 Idejna spadshina 3 Praci 3 1 Perekladeni ukrayinskoyu 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiPulanzas narodivsya u zamozhnij rodini Vivchav pravo v Atenskomu universiteti pislya chogo pereyihav do Franciyi de zahistiv doktorsku disertaciyu z filosofiyi prava 1 She v Greciyi Pulanzas vstupiv lav Ob yednanoyi demokratichnoyi livici shirokoyi organizaciyi svoyeridnoyi lyegalnoyi formi komunistichnoyi partiyi zaboronenoyi pislya Gromadyanskoyi vijni 1946 1949 U Franciyi vin prodovzhiv svoyu diyalnist yak chlen ciyeyi organizaciyi ale chimdali bilshe zahoplyuvavsya marksizmom ekzistenciyalizmom Zhana Polya Sartra 1905 1980 i Simoni de Bovuar 1908 1986 i pisav dlya yih zhurnalu Tam modern 2 Odin z dopisiv do Tam modern 1964 roku privernuv uvagu Luyi Altyussera 1918 1990 i z seredini 1960 h vin razom z Etyenom Balibarom narod 1942 Rezhi Debre narod 1940 P yerom Mashere narod 1938 Zhakom Ransyerom narod 1940 sho vhodili do altyusserivskogo gurtka staye odnim z viznanih molodih francuzkih marksistiv 3 Altyusser ta jogo strukturalistskij pidhid do marksizmu silno vplinuli na Pulanzasa i same v konteksti marksizmu strukturalizmu vin zdobuvaye sobi najbilshu slavu Pochinayuchi z 1968 roku do samoyi smerti Pulanzas vikladav sociologiyu u Parizkomu universiteti VIII Buv odruzhenij z francuzkoyu pismenniceyu Annoyu Lekler i mav dochku U stani gostroyi depresiyi vin vikinuvsya z vikna kvartiri svogo druga 4 Jomu bulo lishe 43 Idejna spadshina Redaguvati1969 roku anglijskij zhurnal New Left Review opublikuvav kritichnu recenziyu Pulanzasa na knigu anglijskogo marksista Ralfa Milibanda 1924 1994 Derzhava u kapitalistichnomu suspilstvi 1969 Cya recenziya stala pershim kolom diskusiyi sho stala vidoma yak diskusiya Milibenda Pulanzasa 5 Diskusiya rozgortalas navkolo pitannya pro klasovu uperedzhenist derzhavi Miliband vvazhav ce naslidkom klasovogo pohodzhennya ta prinalezhnosti lyudej sho zajmali kerivni posadi v derzhavnih strukturah Pulanzas dotrimuvavsya tiyeyi dumki sho taka uperedzhenist vihodila z samoyi strukturi ta funkcij derzhavi Diskusiya ne tilki prizvela do podilu marksistiv na dva tabori instrumentalistskij i strukturalistskij ale vidrodila sered teoretikiv marksistiv interes do teoriyi politiki ta peredvistila poyavu masi doslidzhen prisvyachenih derzhavi Pulanzasovim najvazhlivishim tvorom na cyu temu stala kniga Politichna vlada ta suspilni klyasi kapitalistichnoyi derzhavi 1968 Same u cij knizi vin rozvinuv odne zi svoyih novovveden u teoriyu koncepciyu vidnosnoyi avtonomiyi derzhavi Za Pulanzasom kapitalistichna derzhava shob funkcionuvati same yak kapitalistichna derzhava musit vistupati proti interesiv okremih kapitalistiv i vistupati na zahist yihnih spilnih interesiv derzhava maye zberigati vidnosnu avtonomiyu vid interesiv i vimog individualnih kapitalistiv Ce takozh oznachaye sho derzhavu ne mozhna zvoditi lishe do zobrazhennya ekonomichnih vidnosin j interesiv yak roblyat dogmatiki vid marksizmu Pulanzas stverdzhuvav sho yak uchasniki ekonomichnoyi diyalnosti kapitalisti mayut shilnist rozdilyatisya ta konkuruvati odin z odnim a derzhava sluguye svoyeridnim majdanchikom sho na nomu rizni frakciyi klyasi kapitalistiv a takozh inshih pravlyachih klyas mozhut zustrichatisya viroblyati dovgoterminovu strategiyu j ukladati dovgoterminovi soyuzi Cij sistemi Pulanzas dav nazvu vladnij blok Odnochasno derzhava dezorganizuye robitnichu klyasu rozdilyayuchi yiyi na okremih osib gromadyan izolyuyuchi chleniv robitnichoyi klyasi odin vid odnogo Fashizm i diktatura 1970 stala empirichnim doslidzhennyam osnovanim na teoretichnij roboti Pulanzas doslidiv klyaasovu sutnist fashizmu ta dijshov visnovku sho fashistska derzhava ye viklyuchnoyu formoyu kapitalistichnoyi derzhavi Na jogo dumku hocha fashizm ne ye neminuchoyu abo prirodnoyu stadiyeyu rozvitku kapitalizmu vin ye reakciyeyu na politichnu krizu yaksho taka kriza povtoritsya povtoritsya i fashizm Podibni ideyi mozhna znajti u Krizi diktatur Portugaliya Greciya Espaniya 1975 odnij z pershih marksistskih rozvidok prisvyachenih procesu demokratizaciyi Pulanzas stverdzhuvav sho peremoga demokratiyi u vsih troh krayinah stala rezultatom politichnoyi borotbi mizh dvoma konkuruyuchimi frakciyami klyasi kapitalistiv nacionalnoyi ta kompradorskoyi burzhuaziyi U svoyij podalshij teoretichnij roboti Pulanzas zrobiv vazhlivij vnesok u teoriyu klyas vistupivshi z kritikoyu shiroko prijnyatih ponyat klyasa v sobi ta klyasa dlya sebe ta vidstoyuyuchi tu tochku poziciyu sho klyasi ne istnuyut poza klyasovim konfliktom i borotboyu sho klyasa ye sukupnist vidnosin i praktiki U knizi Suspilni klyasi za suchasnogo kapitalizmu 1974 vin takozh rozglyanuv politichne znachennya chimdali zrostayuchoyi transnacionalizaciyi globalizaciyi kapitalu ta postannya novoyi dribnoyi burzhuaziyi Jogo ostannya kniga Derzhava vlada sociyalizm 1978 mistila kritiku teoretichnih konstrukcij Mishelya Fuko 1926 1984 ta Zhilya Deloza 1925 1995 a takozh inshih teoretikiv i dorobku jogo vlasnih poglyadiv Zokrema Pulanzas zaproponuvav viznachennya derzhavi yak suspilnogo vidnoshennya i zayaviv sho pitannya yiyi vidnosnoyi avtonomiyi ye funkciyeyu klyasovoyi borotbi Oskilki derzhava ye zoseredzhennyam klyasovoyi borotbi vona zavzhdi u plini ti za neyi postijno tochitsya borotba Povnu vladu nad derzhavoyu ne maye zhadna klyasa prote derzhava zavzhdi viddaye perevagu interesam panivnoyi klyasi Otzhe stupin yiyi vidnosnoyi avtonomnosti postijno zminyuyetsya i viznachayetsya zmistom j intensivnist politichnoyi borotbi Praci RedaguvatiMarksistska politichna teoriya u Velikij Britaniyi Marxist Political Theory in Great Britain 1967 Politichna vlada ta suspilni klasi kapitalistichnoyi derzhavi Pouvoir politique et classes sociales de l etat capitaliste 1968 Fashizm i diktatura Fascisme et dictature 1970 Suspilni klasi za suchasnogo kapitalizmu Les Classes sociales dans le capitalisme aujourd hui 1974 Kriza diktatur Portugaliya Greciya Espaniya La Crise des dictatures Portugal Grece Espagne 1975 Derzhava vlada sociyalizm L Etat le pouvoir le socialisme 1978 Oriyentiri vchora ta sogodni Teksti pro derzhavu Reperes hier et aujourd hui textes sur l Etat 1980 Chitanka z tvorami Pulanzasa Marksizm pravo i derzhava posmertna zbirka statej ta interv yu The Poulantzas Reader Marxism Law and the State 2008 Perekladeni ukrayinskoyu Redaguvati Nikos Pulanzas Zagalni mirkuvannya pro derzhavu nadzvichajnogo stanu 1974 Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Nikos Pulanzas Narodnij poshtovh do fashizmu 1976 Arhivovano 19 travnya 2015 u Wayback Machine Nikos Pulanzas Nova dribna burzhuaziya 1977 Arhivovano 22 grudnya 2013 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiLuyi Altyusser Zahidnij marksizmPrimitki Redaguvati Interview with Nicos Poulantzas Marxism Today July 1979 p 198 Stuart Hall Nicos Poulantzas State Power Socialism New Left Review I 119 January February 1980 p 61 Idem Nicos Poulantzas The Professor Network Arhiv originalu za 21 sichnya 2010 Procitovano 20 travnya 2009 Div Nicos Poulantzas The Problem of the Capitalist State New Left Review No 58 November December 1969 pp 67 78 Ralph Miliband The Capitalist State Reply to Nicos Poulantzas New Left Reviw No 59 January February 1970 pp 53 60 Ralph Miliband Poulantzas and the Capitalist State New Left Review No 82 November December 1973 pp 83 92 Ernesto Laclau The Specificity of the Political The Poulantzas Miliband Debate Economy and Society No 5 1975 pp 87 110 Nicos Poulantzas The Capitalist State A Reply to Miliband and Laclau New Left Review No 95 January February 1976 pp 63 83 Literatura RedaguvatiB Dem yanenko Pulanzas Nikos Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 614 ISBN 978 966 611 818 2 Peter Bratsis Nicos Poulantzas and the Ontological Status of the State in Marxist Theory in Journal Of The Hellenic Diaspora Vol 25 No 1 2 February 1999 pp 155 176 Jane Caplan Theories of Fascism Nicos Poulantzas as Historian in History Workshop No 3 Spring 1977 pp 83 100 Stuart Hall Nicos Poulantzas State Power Socialism in New Left Review I 119 January February 1980 pp 60 69 Bob Jessop On the Originality Legacy and Actuality of Nicos Poulantzas in Studies In Political Economy No 34 Spring 1991 pp 75 107 Bob Jessop Nicos Poulantzas Marxist Theory and Political Strategy London Macmillan 1985 Peter Kennedy Marxism and the Relative Autonomy of the Capitalist State in Critique Journal of Socialist Theory Vol 34 Issue 2 2006 pp 179 196 Ellen Meiksins Wood The Retreat from Class London New York Verso 1986 pp 25 46 The Forerunner Nicos Poulantzas Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikos Pulanzas amp oldid 39722787