www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західна філософія За хідна філосо фія загальний термін що окреслює філософську думку і праці західної цивілізації протис

Західна філософія

За́хідна філосо́фія — загальний термін, що окреслює філософську думку і праці західної цивілізації, протиставляючи їх східним філософіям і різноманіттю автохтонних філософій. Слово філософія походить з давньогрецької мови: philosophia (дав.-гр. φιλοσοφία), буквально, «любов до мудрості» (дав.-гр. φιλεῖν — philein «любити» і дав.-гр. σοφία — sophia «мудрість», в сенсі: знання).

Історично термін західна філософія ввели порівняно нещодавно для позначення філософського мислення західної культури, починаючи з давньогрецької філософії в Стародавній Греції, у розвитку згодом охоплюючи великі території Землі, включаючи Північну Америку та Австралію. Існують суперечки про включення також території Північної Африки, окремих ареалів Середнього Сходу, Східної Європи і так далі.

У сучасній термінології західна філософія відноситься до двох основних «традицій» сучасної філософії: аналітична філософія та континентальна філософія.

Походження

У розуміння філософії в давнину і в твори (принаймні деяких) древніх філософів входили проблеми філософії, актуальні й тепер, але філософські студії одночасно охоплювали багато інших дисциплін : чисту математику та природничі науки (фізика, астрономія, біологія). Наприклад, Арістотель писав твори з усіх цих предметів. Термін західна філософія — даремний і нечіткий, якщо мова йде про визначення величезного розмаїття окремих традицій, політичних груп, релігійних груп, індивідуальних авторів протягом тисячоліть.

Субдисципліни західної філософії

Західні філософи зазвичай поділяються на кілька великих напрямків, які відрізняються за областю досліджень. В Античності був поширений розподіл філософії, запропонований стоїками, на логіку, етику і фізику (вивчення природи, що включає як природні науки, так і метафізику). У сучасній філософії спеціалізація зазвичай така: метафізика, епістемологія, етика та естетика. Логіка іноді включається в основні розділи філософії, іноді вважається окремою міждисциплінарною наукою.

Усередині цих об'ємних розділів філософії сьогодні присутні численні субдисципліни. Існує найзагальніше розділення, зокрема в англомовних країнах, на аналітичну і континентальну «традиції». Інтерес до конкретних субдисциплін може з плином часу зростатати і зменшуватися.

Філософія та інші дисципліни

Природознавство

Спочатку термін філософія застосовувався до всіх наук про природу. Арістотеля цікавили питання, які в наш час[коли?] можуть бути співвіднесені з біологією, метеорологією, фізикою, космологією спільно з його метафізикою і етикою. Ще в XVIII столітті фізику і хімію класифікували як «натуральну філософію», тобто філософське вивчення природи. Сьогодні ці галузі знань віднесені до наук і формально відокремлені від філософії. Однак такий поділ неоднозначний: деякі філософи стверджують, що наука, як і раніше, нерозривно пов'язана з філософією.

Порівняно недавно психологія, економіка, соціологія та лінгвістика входили в поле наукової діяльності філософів, але в наш час[коли?] між ними існує слабкий взаємозв'язок. Слід розуміти різницю між філософією науки і наукою.

Теологія і релігійні пошуки

Подібно філософії більшість релігійних пошуків не носить експериментального характеру. Область досліджень теології частково перетинається з філософією релігії. Аристотель розглядав теологію як розділ метафізики, також багато філософів до XX століття приділяли велику увагу питанням богослов'я. Тому теологія і філософія релігії не є непов'язаними. Тим не менш, за своєю методологією філософія релігії ближче до історії та соціології, ніж до теології.

В емпіричній традиції сучасної філософії релігійні пошуки часто розглядаються поза сферою знання. У філософії XX століття помітно менше філософів, що серйозно займалися питаннями богослов'я.

Математика

Математика використовує дуже специфічні і строгі методи доведення, які філософи іноді намагаються наслідувати. Більшість філософських творів написано прозою і зазвичай не досягає рівня математичної чіткості. Як наслідок, математики не часто погоджуються з висновками філософів, у свою чергу філософи не часто погоджуються з результатами математиків, як і з їхніми методами.

Філософія математики — розділ у складі філософії науки, але математика має особливий стосунок до філософії: логіка вважається розділом філософії і математика є парадигмальним прикладом логіки. Наприкінці XIX — початку XX століть логіка здійснила величезний прорив у розвитку, і чиста математика, як доводилося, зводиться до логіки. У свою чергу, використання формальної логіки у філософії на кшталт використання математики в науці.

Література

  1. Нариси  історії  західної  філософії  ХІХ–ХХ  ст. :  навч. посіб. /  Андрій  Дахній. –  Львів: ЛНУ  імені  Івана Франка, 2015. — 488 с. — ISBN 978‐617‐10‐0176‐3
  2. (рос.) Современная западная философия. — М., 1998.
  3. (рос.) Рассел Б. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. — Новосибирск, 1999. — C. 492—624.
  4. (рос.) Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 3. От Леонардо до Канта. — СПб., 1996. — С. 43-451.
  5. (рос.) История философии / Под редакцией Н. В. Мотрошилова. — Том 1-4. — М.
  6. (рос.) Зотов А.Ф. Современная западная философия: Учеб. /А.Ф. Зотов.— 2-е изд., испр.— М.: Высш. шк., 2005.— 781 с. (link)

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za hidna filoso fiya zagalnij termin sho okreslyuye filosofsku dumku i praci zahidnoyi civilizaciyi protistavlyayuchi yih shidnim filosofiyam i riznomanittyu avtohtonnih filosofij Slovo filosofiya pohodit z davnogreckoyi movi philosophia dav gr filosofia bukvalno lyubov do mudrosti dav gr fileῖn philein lyubiti i dav gr sofia sophia mudrist v sensi znannya Istorichno termin zahidna filosofiya vveli porivnyano neshodavno dlya poznachennya filosofskogo mislennya zahidnoyi kulturi pochinayuchi z davnogreckoyi filosofiyi v Starodavnij Greciyi u rozvitku zgodom ohoplyuyuchi veliki teritoriyi Zemli vklyuchayuchi Pivnichnu Ameriku ta Avstraliyu Isnuyut superechki pro vklyuchennya takozh teritoriyi Pivnichnoyi Afriki okremih arealiv Serednogo Shodu Shidnoyi Yevropi i tak dali U suchasnij terminologiyi zahidna filosofiya vidnositsya do dvoh osnovnih tradicij suchasnoyi filosofiyi analitichna filosofiya ta kontinentalna filosofiya Zmist 1 Pohodzhennya 2 Subdisciplini zahidnoyi filosofiyi 3 Filosofiya ta inshi disciplini 3 1 Prirodoznavstvo 3 2 Teologiya i religijni poshuki 3 3 Matematika 4 Literatura 5 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiDokladnishe Istoriya filosofiyiU rozuminnya filosofiyi v davninu i v tvori prinajmni deyakih drevnih filosofiv vhodili problemi filosofiyi aktualni j teper ale filosofski studiyi odnochasno ohoplyuvali bagato inshih disciplin chistu matematiku ta prirodnichi nauki fizika astronomiya biologiya Napriklad Aristotel pisav tvori z usih cih predmetiv Termin zahidna filosofiya daremnij i nechitkij yaksho mova jde pro viznachennya velicheznogo rozmayittya okremih tradicij politichnih grup religijnih grup individualnih avtoriv protyagom tisyacholit Subdisciplini zahidnoyi filosofiyi RedaguvatiZahidni filosofi zazvichaj podilyayutsya na kilka velikih napryamkiv yaki vidriznyayutsya za oblastyu doslidzhen V Antichnosti buv poshirenij rozpodil filosofiyi zaproponovanij stoyikami na logiku etiku i fiziku vivchennya prirodi sho vklyuchaye yak prirodni nauki tak i metafiziku U suchasnij filosofiyi specializaciya zazvichaj taka metafizika epistemologiya etika ta estetika Logika inodi vklyuchayetsya v osnovni rozdili filosofiyi inodi vvazhayetsya okremoyu mizhdisciplinarnoyu naukoyu Useredini cih ob yemnih rozdiliv filosofiyi sogodni prisutni chislenni subdisciplini Isnuye najzagalnishe rozdilennya zokrema v anglomovnih krayinah na analitichnu i kontinentalnu tradiciyi Interes do konkretnih subdisciplin mozhe z plinom chasu zrostatati i zmenshuvatisya Filosofiya ta inshi disciplini RedaguvatiPrirodoznavstvo Redaguvati Spochatku termin filosofiya zastosovuvavsya do vsih nauk pro prirodu Aristotelya cikavili pitannya yaki v nash chas koli mozhut buti spivvidneseni z biologiyeyu meteorologiyeyu fizikoyu kosmologiyeyu spilno z jogo metafizikoyu i etikoyu She v XVIII stolitti fiziku i himiyu klasifikuvali yak naturalnu filosofiyu tobto filosofske vivchennya prirodi Sogodni ci galuzi znan vidneseni do nauk i formalno vidokremleni vid filosofiyi Odnak takij podil neodnoznachnij deyaki filosofi stverdzhuyut sho nauka yak i ranishe nerozrivno pov yazana z filosofiyeyu Porivnyano nedavno psihologiya ekonomika sociologiya ta lingvistika vhodili v pole naukovoyi diyalnosti filosofiv ale v nash chas koli mizh nimi isnuye slabkij vzayemozv yazok Slid rozumiti riznicyu mizh filosofiyeyu nauki i naukoyu Teologiya i religijni poshuki Redaguvati Podibno filosofiyi bilshist religijnih poshukiv ne nosit eksperimentalnogo harakteru Oblast doslidzhen teologiyi chastkovo peretinayetsya z filosofiyeyu religiyi Aristotel rozglyadav teologiyu yak rozdil metafiziki takozh bagato filosofiv do XX stolittya pridilyali veliku uvagu pitannyam bogoslov ya Tomu teologiya i filosofiya religiyi ne ye nepov yazanimi Tim ne mensh za svoyeyu metodologiyeyu filosofiya religiyi blizhche do istoriyi ta sociologiyi nizh do teologiyi V empirichnij tradiciyi suchasnoyi filosofiyi religijni poshuki chasto rozglyadayutsya poza sferoyu znannya U filosofiyi XX stolittya pomitno menshe filosofiv sho serjozno zajmalisya pitannyami bogoslov ya Matematika Redaguvati Matematika vikoristovuye duzhe specifichni i strogi metodi dovedennya yaki filosofi inodi namagayutsya nasliduvati Bilshist filosofskih tvoriv napisano prozoyu i zazvichaj ne dosyagaye rivnya matematichnoyi chitkosti Yak naslidok matematiki ne chasto pogodzhuyutsya z visnovkami filosofiv u svoyu chergu filosofi ne chasto pogodzhuyutsya z rezultatami matematikiv yak i z yihnimi metodami Filosofiya matematiki rozdil u skladi filosofiyi nauki ale matematika maye osoblivij stosunok do filosofiyi logika vvazhayetsya rozdilom filosofiyi i matematika ye paradigmalnim prikladom logiki Naprikinci XIX pochatku XX stolit logika zdijsnila velicheznij proriv u rozvitku i chista matematika yak dovodilosya zvoditsya do logiki U svoyu chergu vikoristannya formalnoyi logiki u filosofiyi na kshtalt vikoristannya matematiki v nauci Literatura RedaguvatiNarisi istoriyi zahidnoyi filosofiyi HIH HH st navch posib Andrij Dahnij Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 488 s ISBN 978 617 10 0176 3 ros Sovremennaya zapadnaya filosofiya M 1998 ros Rassel B Istoriya zapadnoj filosofii i eyo svyazi s politicheskimi i socialnymi usloviyami ot antichnosti do nashih dnej V 3 h knigah Novosibirsk 1999 C 492 624 ros Reale Dzh Antiseri D Zapadnaya filosofiya ot istokov do nashih dnej Tom 3 Ot Leonardo do Kanta SPb 1996 S 43 451 ros Istoriya filosofii Pod redakciej N V Motroshilova Tom 1 4 M ros Zotov A F Sovremennaya zapadnaya filosofiya Ucheb A F Zotov 2 e izd ispr M Vyssh shk 2005 781 s link Posilannya Redaguvati angl The Stanford Encyclopedia of Philosophy Arhivovano 27 grudnya 1996 u Wayback Machine Stenfordska filosofska enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidna filosofiya amp oldid 39449453