www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аналітична філософія Аналіти чна філосо фія два пов язані між собою напрями у філософії логічний позитивізм та як його с

Аналітична філософія

Аналіти́чна філосо́фія — два пов'язані між собою напрями у філософії: логічний позитивізм та, як його суттєво видозмінене продовження, — лінгвістична філософія. Лінгвістичну філософію можна розглядати як певне відгалуження від логічного позитивізму, оскільки після її появи деякі з логічних позитивістів залишалися вірними основному духові логічного позитивізму. Хронологічні межі аналітичної філософії — початок 20-х — 60-ті роки XX ст.

У ширшому та вільнішому значенні висловом «аналітична філософія» позначають таку тенденцію сучасної філософії, в якій існує підвищена увага до способу висловлювання думки, до аналізу та уточнення значень і смислів. Одним із перших джерел логічного позитивізму стали філософські праці Рассела «Наше знання зовнішнього світу» та «Філософія логічного атомізму». Рассел, заперечивши ідеалістичну онтологію Бредлі (духовна єдність буття), прийняв плюралістичну онтологію: першоелементами всього існуючого в його онтології є різнорідні види буття — такі, як ознаки та відношення. Ці першоелементи доступні досліднику у вигляді «фактів»: Рассел не вважав їх ні ідеальними (суб'єктивними), ні матеріальними, а нейтральними. Тому свою концепцію він називав також терміном «нейтральний монізм». Другим засновником ідей логічного позитивізму був Людвіг Вітґенштейн, який у 1921 р. опублікував «Логіко-філософський трактат», що став своєрідною програмою для логічного позитивізму. Висловом «логічний позитивізм» у його вузькому значенні позначають філософію Віденського гуртка, який виник у Відні на початку 1920-х років, і до якого входили Карнап, Шлік, Нейрат, Фейгль та Вайсман. Висловом «лінгвістична філософія» позначають досить широкий філософський рух, започаткований у 30-х роках, основними центрами якого стали Кембридж та Оксфорд.

Лінгвістичну філософію переважно вважають варіантом аналітичної філософії (хоча іноді її протиставляють аналітичній філософії, звужуючи поняття останньої до традиції логічного позитивізму). Засновником лінгвістичної філософії вважають «пізнього» Вітґенштайна, який переглянув свою філософську концепцію, сформульовану в «Логіко-філософському трактаті», і обґрунтував принципово відмінну від попередньої філософську концепцію. У розробці своїх нових ідей він зазнав деякого впливу «неореалізм» Мура, що ґрунтувався на реабілітації «здорового глузду». У цій праці зазнає принципового перегляду теорія значення і ставлення до повсякденної мови. Суть нової концепції полягала в тому, що значення не є предметом (як було прийнято в концепції іменування), а способом застосування висловів. Вітгенштайн, розрізняючи (слідом за Сосюром) мову і мовлення, показував це на прикладі гри в шахи: правила гри в шахи — це мова, а ті партії, які розігрують гравці, — мовлення. Звичайно, самі правила виникли в процесі гри і в результаті домовленості щодо правил використання фігур, але позаяк вони виникли, то з'явилася й різниця між самими правилами і їх використанням. Розуміння значення як способу застосування означало принципову зміну у філософській семантиці — перехід від так званої «реалістичної» семантики до прагматичної. У семіотиці прагматика, таким чином, мала включати також семантику. З цього погляду відкидалися деякі з принципів логічного позитивізму — передусім емпіричний фундаменталізм разом з принципом емпіричної верифікації. Метафізика та філософія ставали одним із можливих видів мовних ігор. Звичайна мова, відтак, більше не оцінювалась як недосконала (у порівнянні з штучною символічною мовою, пристосованою для логіки і математики). Оскільки первинною мовою була безперечно звичайна мова (адже штучні спеціальні мови виникли на її основі), то шляхом для з'ясування значення тих чи тих термінів може бути з'ясування тих первинних значень повсякденної мови, на основі яких був введений певний термін. Значення того чи того терміна потрібно розглядати з погляду історії його використання. Це пояснює те місце, яке в лінгвістичній філософії зайняла повсякденна мова та аналіз повсякденного застосування висловів для виявлення (часто прихованих, неусвідомлених) значень. Тому лінгвістична філософія має ще іншу паралельну назву — «філософія звичайної мови».

Джерела та література Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Analiti chna filoso fiya dva pov yazani mizh soboyu napryami u filosofiyi logichnij pozitivizm ta yak jogo suttyevo vidozminene prodovzhennya lingvistichna filosofiya Lingvistichnu filosofiyu mozhna rozglyadati yak pevne vidgaluzhennya vid logichnogo pozitivizmu oskilki pislya yiyi poyavi deyaki z logichnih pozitivistiv zalishalisya virnimi osnovnomu duhovi logichnogo pozitivizmu Hronologichni mezhi analitichnoyi filosofiyi pochatok 20 h 60 ti roki XX st U shirshomu ta vilnishomu znachenni vislovom analitichna filosofiya poznachayut taku tendenciyu suchasnoyi filosofiyi v yakij isnuye pidvishena uvaga do sposobu vislovlyuvannya dumki do analizu ta utochnennya znachen i smisliv Odnim iz pershih dzherel logichnogo pozitivizmu stali filosofski praci Rassela Nashe znannya zovnishnogo svitu ta Filosofiya logichnogo atomizmu Rassel zaperechivshi idealistichnu ontologiyu Bredli duhovna yednist buttya prijnyav plyuralistichnu ontologiyu pershoelementami vsogo isnuyuchogo v jogo ontologiyi ye riznoridni vidi buttya taki yak oznaki ta vidnoshennya Ci pershoelementi dostupni doslidniku u viglyadi faktiv Rassel ne vvazhav yih ni idealnimi sub yektivnimi ni materialnimi a nejtralnimi Tomu svoyu koncepciyu vin nazivav takozh terminom nejtralnij monizm Drugim zasnovnikom idej logichnogo pozitivizmu buv Lyudvig Vitgenshtejn yakij u 1921 r opublikuvav Logiko filosofskij traktat sho stav svoyeridnoyu programoyu dlya logichnogo pozitivizmu Vislovom logichnij pozitivizm u jogo vuzkomu znachenni poznachayut filosofiyu Videnskogo gurtka yakij vinik u Vidni na pochatku 1920 h rokiv i do yakogo vhodili Karnap Shlik Nejrat Fejgl ta Vajsman Vislovom lingvistichna filosofiya poznachayut dosit shirokij filosofskij ruh zapochatkovanij u 30 h rokah osnovnimi centrami yakogo stali Kembridzh ta Oksford Lingvistichnu filosofiyu perevazhno vvazhayut variantom analitichnoyi filosofiyi hocha inodi yiyi protistavlyayut analitichnij filosofiyi zvuzhuyuchi ponyattya ostannoyi do tradiciyi logichnogo pozitivizmu Zasnovnikom lingvistichnoyi filosofiyi vvazhayut piznogo Vitgenshtajna yakij pereglyanuv svoyu filosofsku koncepciyu sformulovanu v Logiko filosofskomu traktati i obgruntuvav principovo vidminnu vid poperednoyi filosofsku koncepciyu U rozrobci svoyih novih idej vin zaznav deyakogo vplivu neorealizm Mura sho gruntuvavsya na reabilitaciyi zdorovogo gluzdu U cij praci zaznaye principovogo pereglyadu teoriya znachennya i stavlennya do povsyakdennoyi movi Sut novoyi koncepciyi polyagala v tomu sho znachennya ne ye predmetom yak bulo prijnyato v koncepciyi imenuvannya a sposobom zastosuvannya visloviv Vitgenshtajn rozriznyayuchi slidom za Sosyurom movu i movlennya pokazuvav ce na prikladi gri v shahi pravila gri v shahi ce mova a ti partiyi yaki rozigruyut gravci movlennya Zvichajno sami pravila vinikli v procesi gri i v rezultati domovlenosti shodo pravil vikoristannya figur ale pozayak voni vinikli to z yavilasya j riznicya mizh samimi pravilami i yih vikoristannyam Rozuminnya znachennya yak sposobu zastosuvannya oznachalo principovu zminu u filosofskij semantici perehid vid tak zvanoyi realistichnoyi semantiki do pragmatichnoyi U semiotici pragmatika takim chinom mala vklyuchati takozh semantiku Z cogo poglyadu vidkidalisya deyaki z principiv logichnogo pozitivizmu peredusim empirichnij fundamentalizm razom z principom empirichnoyi verifikaciyi Metafizika ta filosofiya stavali odnim iz mozhlivih vidiv movnih igor Zvichajna mova vidtak bilshe ne ocinyuvalas yak nedoskonala u porivnyanni z shtuchnoyu simvolichnoyu movoyu pristosovanoyu dlya logiki i matematiki Oskilki pervinnoyu movoyu bula bezperechno zvichajna mova adzhe shtuchni specialni movi vinikli na yiyi osnovi to shlyahom dlya z yasuvannya znachennya tih chi tih terminiv mozhe buti z yasuvannya tih pervinnih znachen povsyakdennoyi movi na osnovi yakih buv vvedenij pevnij termin Znachennya togo chi togo termina potribno rozglyadati z poglyadu istoriyi jogo vikoristannya Ce poyasnyuye te misce yake v lingvistichnij filosofiyi zajnyala povsyakdenna mova ta analiz povsyakdennogo zastosuvannya visloviv dlya viyavlennya chasto prihovanih neusvidomlenih znachen Tomu lingvistichna filosofiya maye she inshu paralelnu nazvu filosofiya zvichajnoyi movi Dzherela ta literatura RedaguvatiV S Lisovij Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X A S Sinicya Analitichna filosofiya Lviv LDUFK 2013 Arhivovano 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine 304 s ISBN 978 966 2328 41 7 Antologiya suchasnoyi analitichnoyi filosofiyi abo zhuk zalishaye korobku Za naukovoyu redakciyeyu A S Sinici Lviv Litopis 2014 374 s ISBN 978 966 8853 47 0 Logichnij atomizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Logichnogo analizu filosofiya tam zhe Nikonenko S V Analiticheskaya filosofiya osnovnye koncepcii SPb Izd vo SPbGU 2007 546 s ISBN 978 5 288 04345 1Div takozh RedaguvatiPozitivizm Logichnij atomizm en Lingvistichnij povorot Bertran Rassel Dzhordzh Mur Lyudvig Vitgenshtajn nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Analitichna filosofiya amp oldid 39475281