www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лінгвістична філософія філософія буденної мови філософський напрямок що ставить своїм основним завданням аналіз природно

Лінгвістична філософія

Лінгвістична філософія (філософія «буденної мови») — філософський напрямок, що ставить своїм основним завданням аналіз природної мови строгими методами. Це один із напрямів аналітичної філософії, що отримав найбільше розповсюдження у Великій Британії, США і деяких інших країнах у 1930-60-ті роки.

Історія виникнення Редагувати

Лінгвістична філософія виникла в англійських університетах Кембриджу та Оксфорду (тому інколи її називають оксфордською школою) і бере початок у ідеях Джорджа Мура (його концепцію прийнято називати «філософією здорового глузду»). Як цілісний напрям, лінгвістична філософія оформилась у середині XX століття. Її засновником (разом із Джорджем Муром) вважають Людвіга Вітґенштайна.

Основні положення Редагувати

Ідеї лінгвістичної філософії спирались на вивчення двох типів мови — повсякденних розмов (діалогів) та практичного міркування. Цьому розділенню областей вивчення відповідають 2 основних напрямки лінгвістичної філософії: аналіз повсякденної мови та аналіз мови моралі.
Вивчаючи повсякденне мовлення у дії та як явище, лінгвістична філософія включила до кола своїх інтересів динамічний аспект мови: пропорційні установки, їх взаємодія із пропозицією, ситуативні умови та цілі комунікації. Результатами цього напрямку пошуків стали: теорія мовленнєвих актів (Джон Остін), виявлення правил (конвенцій, постулатів) спілкування, поняття імплікатур мови (Герберт Грайс) та ін.
Логічний аналіз практичного судження (тобто мови моралі) було введено представниками лінгвістичної філософії, що займались проблемами етики (Джордж Мур, Патрік Ноулелл-Сміт, Річард Хеар). На противагу етичному натуралізму, вони намагались показати, що ключові для етики оцінні предикати («добрий», «поганий») не відображають жодної природної властивості об'єктів. Це стимулювало пошук нових принципів визначення оцінних та інших значень. Відповідно до загальної для лінгвістичної філософії тенденції, оцінку було визначено у термінах комунікативної установки: позитивна оцінка виражає рекомендацію, що стимулює до дії (за Річардом Хеаром).

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lingvistichna filosofiya filosofiya budennoyi movi filosofskij napryamok sho stavit svoyim osnovnim zavdannyam analiz prirodnoyi movi strogimi metodami Ce odin iz napryamiv analitichnoyi filosofiyi sho otrimav najbilshe rozpovsyudzhennya u Velikij Britaniyi SShA i deyakih inshih krayinah u 1930 60 ti roki Zmist 1 Istoriya viniknennya 2 Osnovni polozhennya 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriya viniknennya RedaguvatiLingvistichna filosofiya vinikla v anglijskih universitetah Kembridzhu ta Oksfordu tomu inkoli yiyi nazivayut oksfordskoyu shkoloyu i bere pochatok u ideyah Dzhordzha Mura jogo koncepciyu prijnyato nazivati filosofiyeyu zdorovogo gluzdu Yak cilisnij napryam lingvistichna filosofiya oformilas u seredini XX stolittya Yiyi zasnovnikom razom iz Dzhordzhem Murom vvazhayut Lyudviga Vitgenshtajna Osnovni polozhennya RedaguvatiIdeyi lingvistichnoyi filosofiyi spiralis na vivchennya dvoh tipiv movi povsyakdennih rozmov dialogiv ta praktichnogo mirkuvannya Comu rozdilennyu oblastej vivchennya vidpovidayut 2 osnovnih napryamki lingvistichnoyi filosofiyi analiz povsyakdennoyi movi ta analiz movi morali Vivchayuchi povsyakdenne movlennya u diyi ta yak yavishe lingvistichna filosofiya vklyuchila do kola svoyih interesiv dinamichnij aspekt movi proporcijni ustanovki yih vzayemodiya iz propoziciyeyu situativni umovi ta cili komunikaciyi Rezultatami cogo napryamku poshukiv stali teoriya movlennyevih aktiv Dzhon Ostin viyavlennya pravil konvencij postulativ spilkuvannya ponyattya implikatur movi Gerbert Grajs ta in Logichnij analiz praktichnogo sudzhennya tobto movi morali bulo vvedeno predstavnikami lingvistichnoyi filosofiyi sho zajmalis problemami etiki Dzhordzh Mur Patrik Noulell Smit Richard Hear Na protivagu etichnomu naturalizmu voni namagalis pokazati sho klyuchovi dlya etiki ocinni predikati dobrij poganij ne vidobrazhayut zhodnoyi prirodnoyi vlastivosti ob yektiv Ce stimulyuvalo poshuk novih principiv viznachennya ocinnih ta inshih znachen Vidpovidno do zagalnoyi dlya lingvistichnoyi filosofiyi tendenciyi ocinku bulo viznacheno u terminah komunikativnoyi ustanovki pozitivna ocinka virazhaye rekomendaciyu sho stimulyuye do diyi za Richardom Hearom Literatura RedaguvatiLingvistichna filosofiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Kozlova M S Filosofiya i yazyk M Mysl 1972 254 s Mur Dzh Principy etiki M Progress 1984 327 s Petrov V V Filosofiya Logika Yazyk M Progress 1987 336 s Frolov I T Filosofskij slovar M Politizdat 1981 445 s Yulina N S Problemy i protivorechiya burzhuaznoj filosofii 60 70 h godov M Nauka 1983 383 s Posilannya RedaguvatiLingvistichna filosofiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 557 558 nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lingvistichna filosofiya amp oldid 40434861