www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мовленнєвий акт МА цілеспрямована мовленнєва дія що здійснюється згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки п

Мовленнєвий акт

Мовленнєвий акт (МА) — цілеспрямована мовленнєва дія, що здійснюється згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в даному суспільстві; мінімальна одиниця нормативної соціомовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації. Оскільки мовленнєвий акт — це вид дії, то при його аналізі використовуються по суті ті ж категорії, які необхідні для характеристики і оцінки будь-якої дії: суб'єкт, мета, спосіб, інструмент, засіб, результат, умови, успішність тощо. Залежно від обставин або від умов, в яких здійснюється мовленнєвий акт, він може або досягти поставленої мети і тим самим виявитися успішним, або не досягти її. Щоб бути успішним, мовленнєвий акт як мінімум повинен бути доречним, інакше його супроводжує комунікативна невдача.

Основними рисами МА є інтенціональність, цілеспрямованість і конвенціальність.

МА завжди співвіднесені з особою мовця і є складовою комунікативного акту поряд з актом адитивним (тобто комунікативною дією слухача) і комунікативною ситуацією.

Відкриття мовних актів перевертало класичну позитивістську картину співвідношення мови і реальності, відповідно до якої мові наказувало описувати реальність, констатувати положення справ за допомогою таких пропозицій.

Основи теорії МА було закладено Джоном Остіном у 1955 році. У 1962 його погляди знайшли своє втілення в посмертно виданій книзі «How to do things with words» («Слово як дія»). Ідеї Остіна розвивали філософи-аналітики, логіки та прагматики Джон Серль, П. Строссон, Г.-П. Грайс, Дж. Ліч, Д. Шпербер, лінгвісти Анна Вєжбіцька, М. Нікітін та ін.

Складові мовленнєвого акту

До структури мовленнєвого акту відносять локуцію, іллокуцію та перлокуцію.

  • Локуція (англ. locution — мовний зворот) (локутивний акт) — побудова фонетично і граматично правильного висловлювання певної мови з певним смислом і референцією. Іншими словами, це акт «говоріння», вимовляння.
  • Іллокуція (il — префікс, який має посилювальне значення, і анг. locution — мовний зворот) (іллокутивний акт) — втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості.
  • Перлокуція (лат. per префікс, який має посилювальне значення, і анг. locution — мовний зворот) (перлокутивний акт) — наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата чи аудиторію.

Таким чином, головним нововведенням охарактеризованої вище трирівневої схеми аналізу мовної дії, запропонованої англійським філософом і логіком Дж. Остіном, є поняття іллокутивного акту і відповідне йому семантичне поняття іллокутивної функції (сили), оскільки вони відображають такі аспекти акту мови і змісту висловлювання, які не отримали адекватного опису ні в традиційній лінгвістиці, ні в класичній риториці. Природно, що саме цьому аспекту мовного акту в теорії мовних актів приділяється основна увага.

Класифікація мовленнєвих актів

Іллокутивні акти розрізняються між собою не тільки своєю метою, але і рядом інших ознак. Однією із поширених класифікацій МА є класифікація Дж. Серля, створена в 60-ті роки ХХ ст.

У своїй статті «Класифікація іллокутивних актів» він визначив найважливіші лінгвістично значущі параметри, за якими розрізняються іллокутивні акти, а значить і МА. Дж. Серль виокремлює п'ять типів МА:

  • Репрезентативи, або асертиви. Зобов'язують мовця нести відповідальність за істинність висловлювання.
  • Директиви. Змушують адресата зробити дещо.
  • Комісиви. Зобов'язують виконати певні дії у майбутньому або дотримуватися певної лінії поведінки.
  • Експресиви. Виражають психологічний стан мовця, характеризують міру його відвертості.
  • Декларативи. Встановлюють відповідність між пропозиційним змістом висловлювання та реальністю.

В рамках п'яти основних іллокутивних класів мовні акти розрізняються рядом додаткових параметрів:

  • співвідношення мовного акту з попереднім текстом;
  • співвідношення соціальних статусів коммунікантів (наприклад, наказ і вимога суть директиви, але при наказі статус того, хто говорить повинен бути вище ніж статус того, хто слухає, а при вимозі це не обов'язково);
  • спосіб зв'язку мовного акту з інтересами того, хто говорить і того, хто слухає;
  • ступінь інтенсивності представлення іллокутивної мети (так, прохання і благання, рівно що є директивами, відрізняються один від одного перш за все цим параметром).

Непря́мий мовленнє́вий акт, непряма мова — стиль мови, мовлення, усне висловлювання, вираз, речення, мовленнєва дія, мовленнєвий акт адресанта (автора), смисл якої виводиться не буквально, а з опертям на підтекст, прихований зміст, імплікатури дискурсу.

Типові приклади непрямих мовленнєвих актів:

  • «Ви не змогли б зачинити двері?» — комунікативний смисл «зачиніть двері»
  • «Чи можу попросити вас передати мені сіль?» — комунікативний смисл «прошу передати мені сіль»
  • «Ти не даси мені свій конспект?» — комунікативний смисл «дай мені свій конспект»

Отже, комунікативний смисл непрямих мовленнєвих актів виводиться не із змісту (значення) пропозиції, а із засобів мовленнєвого коду, вжитих у конкретній конституції, з конкретними мовцями, конкретною тематикою спілкування.

Ефективність комунікативного акту залежить від осіб адресата і адресанта. Саме мовець визначає, яким буде мовленнєвий акт: перформативним чи констативним, прямим чи непрямим. Від адресата, у свою чергу, залежить те, чи зможе він інтерпретувати цей мовленнєвий акт як перформативний чи констативний, прямий чи непрямий і відповідно відреагувати реплікою в діалозі або конкретним не мовленнєвим вчинком.

Приклад

Ззвертаючись до сусіда за столом, адресант каже: «Ви не змогли б передати мені сіль?» Цей мовленнєвий акт є непрямим тому, що у формі запитання мовець сформулював прохання «передайте, будь ласка, сіль». Але адресат, якщо він є носієм конкретної мови і культури, володіє достатнім рівнем комунікативної компетенції, правильно проінтерпретує це повідомлення і передасть сіль. Неправильна інтерпретація можлива у разі орієнтації лише на структуру пропозиції.

Відповідь: «Так, можу», але відсутність відповідної дії (передача солі тому, хто просить). У випадках правильної інтерпретації мовець орієнтується не на конвенції мови, де домінують логічні імплікації, а на конвенції спілкування, де домінують імплікатури дискурсу. Тобто адресат «висновує» потрібний зміст, спираючись на комунікативну, а не на мовну компетенцію.

Імплікація стосовно комунікативних аспектів мови спрацьовує не строго; йдеться про «висовування» адресатом іллокутивного змісту повідомлень у їх «прямому» вживанні, у межах прямих мовленнєвих актів.

Однак часто спостерігаються випадки непрямого вживання повідомлень мовленнєвих актів, де такі імплікації не чинні або «не спрацьовують». Адресат спирається на якісь інші закономірності вияву іллокутивного змісту мовленевого акту. Саме Г.-П. Грайс назвав імплікатурами мовленнєвого спілкування, або імплікатурами дискурсу.

Імплікатури мовленнєвого спілкування — прагматичні компоненти змісту повідомлень, мовленнєвих жанрів, дискурсів, які виводяться адресатом з контексту спілкування завдяки знанню комунікативних принципів, максим, постулатів та конвенцій спілкування. Іншими словами, імплікатури дискурсу породжуються не структурою мовного коду, а виникають із загальних умов успішності комунікації.

Значна кількість МА може бути інтерпретована адресатом лише на основі імплікатур дискурсу. Наприклад, висловлювання Життя є життя чи Закон є закон порушують максиму Г.-П. Грайса «будь інформативним», оскільки вони формально тавтологічні. Спираючись на принцип кооперативного спілкування, адресат сприймає їх не як тавтологічні, а інформативні, «вичитавши» в цих висловлюваннях імплікатури «життя завжди складне і його треба сприймати таким, яким воно є» та «закон потрібно виконувати». Йдеться про непрямий мовленнєвий акт.

Однак, як зазначає Дж. Серль, орієнтація адресата лише на пропозиційний зміст МА не завжди дає змогу пізнати адекватний намірам адресанта комунікативний смисл. Так, висловлювання Я не можу зачинити двері може бути носієм мовленнєвих актів з різним пропорційним змістом: повідомлення, попередження, докору, прохання, заперечення та ін.

І навпаки, висловлювання Ви мені заважаєте не може бути носієм мовленнєвих актів з пропозиційним змістом доручення, питаня, дозволу, передбачення, вибачення, благословення та ін. Тобто пропозиційний зміст лише задає висловлюванню комунікативний напрям; «вичитування» ж адресатом справжнього комунікативного наміру адресанта відбувається з опертям на імплікатури дискурсу конкретного повідомлення.

Імплікатурам дискуру властиві такі особливості:

  • мовні одиниці в комунікації можуть бути носіями різних значень;
  • зміщення цих значень стосовно одних і тих самих мовленнєвих актів регулярні;
  • зміщення, пов'язані з різними типами пропозитивних установок і модальностей (можливість, бажання, необхідність, причинність тощо);
  • мовні засоби в непрямих мовленнєвих актах часто конвенціоналізуються, стають прагматичними кліше (наприклад, за питанням іде прохання: «Ви не скажете, котра година?»);
  • мовні засоби непрямих мовленнєвих актів «відсилають» до сфери немовних знань учасників комунікації (пресупозицій, знань принципів спілкування, ознак успішності комунікації);
  • мовні одиниці непрямих мовленнєві акти ніби свідчать про «порушення» мовцем одного чи кількох постулатів комунікативного кодексу та ін.

Загалом непрямий мовленнєвий акт «розпізнається» у межах конкретного комунікативного акту з урахуванням усіх без винятку його складових. Особливе значення при цьому має рівень комунікативної компетенції учасників спілкування, контекст і ситуація, у межах яких це спілкування відбувається.

Теорія Дж. Серля непрямого мовленнєвого акту

Серль ввів поняття непрямого мовленнєвого акту, що в його розумінні більш конкретно ніж поняття іллокуції. Застосовуючи концепцію таких іллокутивних актів, згідно з якими вони діють спілкуючись з аудиторією, він описує непрямі мовні акти наступним чином: У непрямому мовленнєвому акті промовець повідомляє слухача більше, ніж він насправді говорить спираючись на інформацію якою вони взаємно обмінялись. Тому цей процес потребує аналізу довідкової інформації про розмову, раціональність і мовних конвенцій. У праці про непрямий мовленнєвий акт Серль намагається пояснити, що промовець може говорити про одне, але мати на увазі зовсім інше. Судячи з праці автора можна зробити висновок, що слухач в будь-якому випадку зможе з'ясувати про що промовець веде мову.

Аналіз за теорією Серля

Для того, щоб узагальнити цей ескіз непрямим запитом, Серль запропонував програму для аналізу непрямих мовленнєвих актів. Крок 1: Зрозуміти факти розмови. Крок 2: Припустити співпрацю та релевантність від імені учасників. Крок 3: Створити фактичну довідкову інформацію стосовно розмови. Крок 4: Зробити припущення про розмову засновані на кроках 1-3. Крок 5: Якщо кроки 1-4 не дають логічного змісту, то відповідно є дві робочі іллокутівні сили Крок 6: Припустимо, слухач має можливість виконати пропозицію промовця. Запитання, яке задасть промовець повинно бути змістовним. Наприклад, слухач має можливість передати певний предмет спікеру, але не має цієї можливості під час розмови по телефоні. Крок 7: Зробити висновки із кроків 1-6 відносно можливих первинних іллокуцій Крок 8: Використовувати довідкову інформацію для встановлення первинної іллокуції

Протягом розвитку мови

Дор (1975) припустив, що дитячі висловлювання були реалізацією одного з дев'яти примітивних мовленнєвих актів:

  1. Маркування
  2. Повторювання
  3. Відповіді на питання
  4. Запит(дія)
  5. Запит (відповідь)
  6. Кликання
  7. Вітання
  8. Протест
  9. Практикування

МА в комп'ютерних науках

Були розроблені моделі обчислювальних мовленнєвих актів людини з комп'ютером. Теорія мовного акту була використана для моделювання розмови автоматизованої класифікації та пошуку. Інший високий вплив мовленнєвих актів був у праці «Дійові бесіди», розробленою Т. Виноградом і Ф. Флоресом в їхньому тексті «Сприймання комп'ютера та його пізнання: новий фундамент для дизайну». Ймовірно, найбільш важливою частиною їх аналізу лежить в діаграмі переходів станів, в основі чого лежать мовленнєві акти, які намагаються координувати один з одним(незалежно чи це: людина-людина, людина-комп'ютер чи комп'ютер-комп'ютер. Ключовою частиною цього аналізу є твердження, що одним з аспектів соціального домену — відстеження іллокутивного статусу угоди дуже легко присвоєно комп'ютерному процесу, що залежить від того чи має комп'ютер здатність для адекватного відображення реального питання. Таким чином комп'ютер має корисну здатність моделювати стан поточної соціальної реальності незалежної від будь-якої зовнішньої реальності, в якій можуть бути застосовані соціальні претензії. Цей вид угоди мовленнєвих актів має значні застосування в багатьох областях, в яких (люди) фізичні особи мали різні ролі, наприклад пацієнт і лікар домовились про зустріч, в якій пацієнт робить запит на лікування, в результаті чого лікар відповідає пропозицією за участю лікування і пацієнт під час тривалого лікування почувається значно краще. Аналогічно в праці «Дійові бесіди» можна описати ситуацію, в якій зовнішній спостерігач наприклад, на комп'ютері можна вистежити іллокутивний стан переговорів між пацієнтом та лікарем, навіть при відсутності адекватної моделі хвороби або пропонованих процедур. Ключовий момент в тому, що діаграма переходу станів представляє соціальні переговори двох сторін, які беруть участь набагато простіше, ніж будь-яка інша модель, коротше система відстеження статусу «Дійові бесіди» не повинна мати справу з моделюванням зовнішнього світу, а залежати від певних стереотипних тверджень про статус світу зробленим двома сторонами. Таким чином «Дійові бесіди» можуть легко відслідковуватись і сприяти пристрою, практично без здатності моделювати обставини в реальному світі крім претензій конкретних агентів про домен.

Див. також

Література

  • Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. — К.: Академія, 2004. — 344 с.
  • Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. — М., 1986.
  • Серль Дж. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике: Вып. XVII. — М.: Прогрес, 1986.
  • Серль Дж. Р., Вандервекен Д. Основные понятия исчисления речевых актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVIII. М., 1986
  • John Searle Speech Acts, Cambridge University Press 1969,.
  • John Searle, «Indirect speech acts.» In Syntax and Semantics, 3: Speech Acts, ed. P. Cole & J. L. Morgan, pp. 59–82. New York: Academic Press. (1975). Reprinted inPragmatics: A Reader, ed. S. Davis, pp. 265—277. Oxford: Oxford University Press. (1991)
  • Winograd, T. & Flores, F., Understanding Computers and Cognition: A New Foundation for Design, Ablex Publishing Corp, (Norwood), 1986.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Movlennyevij akt MA cilespryamovana movlennyeva diya sho zdijsnyuyetsya zgidno z principami i pravilami movlennyevoyi povedinki prijnyatimi v danomu suspilstvi minimalna odinicya normativnoyi sociomovlennyevoyi povedinki sho rozglyadayetsya v mezhah pragmatichnoyi situaciyi Oskilki movlennyevij akt ce vid diyi to pri jogo analizi vikoristovuyutsya po suti ti zh kategoriyi yaki neobhidni dlya harakteristiki i ocinki bud yakoyi diyi sub yekt meta sposib instrument zasib rezultat umovi uspishnist tosho Zalezhno vid obstavin abo vid umov v yakih zdijsnyuyetsya movlennyevij akt vin mozhe abo dosyagti postavlenoyi meti i tim samim viyavitisya uspishnim abo ne dosyagti yiyi Shob buti uspishnim movlennyevij akt yak minimum povinen buti dorechnim inakshe jogo suprovodzhuye komunikativna nevdacha Osnovnimi risami MA ye intencionalnist cilespryamovanist i konvencialnist MA zavzhdi spivvidneseni z osoboyu movcya i ye skladovoyu komunikativnogo aktu poryad z aktom aditivnim tobto komunikativnoyu diyeyu sluhacha i komunikativnoyu situaciyeyu Vidkrittya movnih aktiv perevertalo klasichnu pozitivistsku kartinu spivvidnoshennya movi i realnosti vidpovidno do yakoyi movi nakazuvalo opisuvati realnist konstatuvati polozhennya sprav za dopomogoyu takih propozicij Osnovi teoriyi MA bulo zakladeno Dzhonom Ostinom u 1955 roci U 1962 jogo poglyadi znajshli svoye vtilennya v posmertno vidanij knizi How to do things with words Slovo yak diya Ideyi Ostina rozvivali filosofi analitiki logiki ta pragmatiki Dzhon Serl P Strosson G P Grajs Dzh Lich D Shperber lingvisti Anna Vyezhbicka M Nikitin ta in Zmist 1 Skladovi movlennyevogo aktu 2 Klasifikaciya movlennyevih aktiv 3 Priklad 4 Teoriya Dzh Serlya nepryamogo movlennyevogo aktu 5 Analiz za teoriyeyu Serlya 6 Protyagom rozvitku movi 7 MA v komp yuternih naukah 8 Div takozh 9 Literatura 10 Posilannya Skladovi movlennyevogo aktu Redaguvati Do strukturi movlennyevogo aktu vidnosyat lokuciyu illokuciyu ta perlokuciyu Lokuciya angl locution movnij zvorot lokutivnij akt pobudova fonetichno i gramatichno pravilnogo vislovlyuvannya pevnoyi movi z pevnim smislom i referenciyeyu Inshimi slovami ce akt govorinnya vimovlyannya Illokuciya il prefiks yakij maye posilyuvalne znachennya i ang locution movnij zvorot illokutivnij akt vtilennya u vislovlyuvanni porodzhuvanomu v procesi movlennyevogo aktu pevnoyi komunikativnoyi intenciyi komunikativnoyi meti sho nadaye vislovlyuvannyu konkretnoyi spryamovanosti Perlokuciya lat per prefiks yakij maye posilyuvalne znachennya i ang locution movnij zvorot perlokutivnij akt naslidki vplivu illokutivnogo aktu na konkretnogo adresata chi auditoriyu Takim chinom golovnim novovvedennyam oharakterizovanoyi vishe tririvnevoyi shemi analizu movnoyi diyi zaproponovanoyi anglijskim filosofom i logikom Dzh Ostinom ye ponyattya illokutivnogo aktu i vidpovidne jomu semantichne ponyattya illokutivnoyi funkciyi sili oskilki voni vidobrazhayut taki aspekti aktu movi i zmistu vislovlyuvannya yaki ne otrimali adekvatnogo opisu ni v tradicijnij lingvistici ni v klasichnij ritorici Prirodno sho same comu aspektu movnogo aktu v teoriyi movnih aktiv pridilyayetsya osnovna uvaga Klasifikaciya movlennyevih aktiv Redaguvati Illokutivni akti rozriznyayutsya mizh soboyu ne tilki svoyeyu metoyu ale i ryadom inshih oznak Odniyeyu iz poshirenih klasifikacij MA ye klasifikaciya Dzh Serlya stvorena v 60 ti roki HH st U svoyij statti Klasifikaciya illokutivnih aktiv vin viznachiv najvazhlivishi lingvistichno znachushi parametri za yakimi rozriznyayutsya illokutivni akti a znachit i MA Dzh Serl viokremlyuye p yat tipiv MA Reprezentativi abo asertivi Zobov yazuyut movcya nesti vidpovidalnist za istinnist vislovlyuvannya Direktivi Zmushuyut adresata zrobiti desho Komisivi Zobov yazuyut vikonati pevni diyi u majbutnomu abo dotrimuvatisya pevnoyi liniyi povedinki Ekspresivi Virazhayut psihologichnij stan movcya harakterizuyut miru jogo vidvertosti Deklarativi Vstanovlyuyut vidpovidnist mizh propozicijnim zmistom vislovlyuvannya ta realnistyu V ramkah p yati osnovnih illokutivnih klasiv movni akti rozriznyayutsya ryadom dodatkovih parametriv spivvidnoshennya movnogo aktu z poperednim tekstom spivvidnoshennya socialnih statusiv kommunikantiv napriklad nakaz i vimoga sut direktivi ale pri nakazi status togo hto govorit povinen buti vishe nizh status togo hto sluhaye a pri vimozi ce ne obov yazkovo sposib zv yazku movnogo aktu z interesami togo hto govorit i togo hto sluhaye stupin intensivnosti predstavlennya illokutivnoyi meti tak prohannya i blagannya rivno sho ye direktivami vidriznyayutsya odin vid odnogo persh za vse cim parametrom Neprya mij movlennye vij akt nepryama mova stil movi movlennya usne vislovlyuvannya viraz rechennya movlennyeva diya movlennyevij akt adresanta avtora smisl yakoyi vivoditsya ne bukvalno a z opertyam na pidtekst prihovanij zmist implikaturi diskursu Tipovi prikladi nepryamih movlennyevih aktiv Vi ne zmogli b zachiniti dveri komunikativnij smisl zachinit dveri Chi mozhu poprositi vas peredati meni sil komunikativnij smisl proshu peredati meni sil Ti ne dasi meni svij konspekt komunikativnij smisl daj meni svij konspekt Otzhe komunikativnij smisl nepryamih movlennyevih aktiv vivoditsya ne iz zmistu znachennya propoziciyi a iz zasobiv movlennyevogo kodu vzhitih u konkretnij konstituciyi z konkretnimi movcyami konkretnoyu tematikoyu spilkuvannya Efektivnist komunikativnogo aktu zalezhit vid osib adresata i adresanta Same movec viznachaye yakim bude movlennyevij akt performativnim chi konstativnim pryamim chi nepryamim Vid adresata u svoyu chergu zalezhit te chi zmozhe vin interpretuvati cej movlennyevij akt yak performativnij chi konstativnij pryamij chi nepryamij i vidpovidno vidreaguvati replikoyu v dialozi abo konkretnim ne movlennyevim vchinkom Priklad RedaguvatiZzvertayuchis do susida za stolom adresant kazhe Vi ne zmogli b peredati meni sil Cej movlennyevij akt ye nepryamim tomu sho u formi zapitannya movec sformulyuvav prohannya peredajte bud laska sil Ale adresat yaksho vin ye nosiyem konkretnoyi movi i kulturi volodiye dostatnim rivnem komunikativnoyi kompetenciyi pravilno prointerpretuye ce povidomlennya i peredast sil Nepravilna interpretaciya mozhliva u razi oriyentaciyi lishe na strukturu propoziciyi Vidpovid Tak mozhu ale vidsutnist vidpovidnoyi diyi peredacha soli tomu hto prosit U vipadkah pravilnoyi interpretaciyi movec oriyentuyetsya ne na konvenciyi movi de dominuyut logichni implikaciyi a na konvenciyi spilkuvannya de dominuyut implikaturi diskursu Tobto adresat visnovuye potribnij zmist spirayuchis na komunikativnu a ne na movnu kompetenciyu Implikaciya stosovno komunikativnih aspektiv movi spracovuye ne strogo jdetsya pro visovuvannya adresatom illokutivnogo zmistu povidomlen u yih pryamomu vzhivanni u mezhah pryamih movlennyevih aktiv Odnak chasto sposterigayutsya vipadki nepryamogo vzhivannya povidomlen movlennyevih aktiv de taki implikaciyi ne chinni abo ne spracovuyut Adresat spirayetsya na yakis inshi zakonomirnosti viyavu illokutivnogo zmistu movlenevogo aktu Same G P Grajs nazvav implikaturami movlennyevogo spilkuvannya abo implikaturami diskursu Implikaturi movlennyevogo spilkuvannya pragmatichni komponenti zmistu povidomlen movlennyevih zhanriv diskursiv yaki vivodyatsya adresatom z kontekstu spilkuvannya zavdyaki znannyu komunikativnih principiv maksim postulativ ta konvencij spilkuvannya Inshimi slovami implikaturi diskursu porodzhuyutsya ne strukturoyu movnogo kodu a vinikayut iz zagalnih umov uspishnosti komunikaciyi Znachna kilkist MA mozhe buti interpretovana adresatom lishe na osnovi implikatur diskursu Napriklad vislovlyuvannya Zhittya ye zhittya chi Zakon ye zakon porushuyut maksimu G P Grajsa bud informativnim oskilki voni formalno tavtologichni Spirayuchis na princip kooperativnogo spilkuvannya adresat sprijmaye yih ne yak tavtologichni a informativni vichitavshi v cih vislovlyuvannyah implikaturi zhittya zavzhdi skladne i jogo treba sprijmati takim yakim vono ye ta zakon potribno vikonuvati Jdetsya pro nepryamij movlennyevij akt Odnak yak zaznachaye Dzh Serl oriyentaciya adresata lishe na propozicijnij zmist MA ne zavzhdi daye zmogu piznati adekvatnij namiram adresanta komunikativnij smisl Tak vislovlyuvannya Ya ne mozhu zachiniti dveri mozhe buti nosiyem movlennyevih aktiv z riznim proporcijnim zmistom povidomlennya poperedzhennya dokoru prohannya zaperechennya ta in I navpaki vislovlyuvannya Vi meni zavazhayete ne mozhe buti nosiyem movlennyevih aktiv z propozicijnim zmistom doruchennya pitanya dozvolu peredbachennya vibachennya blagoslovennya ta in Tobto propozicijnij zmist lishe zadaye vislovlyuvannyu komunikativnij napryam vichituvannya zh adresatom spravzhnogo komunikativnogo namiru adresanta vidbuvayetsya z opertyam na implikaturi diskursu konkretnogo povidomlennya Implikaturam diskuru vlastivi taki osoblivosti movni odinici v komunikaciyi mozhut buti nosiyami riznih znachen zmishennya cih znachen stosovno odnih i tih samih movlennyevih aktiv regulyarni zmishennya pov yazani z riznimi tipami propozitivnih ustanovok i modalnostej mozhlivist bazhannya neobhidnist prichinnist tosho movni zasobi v nepryamih movlennyevih aktah chasto konvencionalizuyutsya stayut pragmatichnimi klishe napriklad za pitannyam ide prohannya Vi ne skazhete kotra godina movni zasobi nepryamih movlennyevih aktiv vidsilayut do sferi nemovnih znan uchasnikiv komunikaciyi presupozicij znan principiv spilkuvannya oznak uspishnosti komunikaciyi movni odinici nepryamih movlennyevi akti nibi svidchat pro porushennya movcem odnogo chi kilkoh postulativ komunikativnogo kodeksu ta in Zagalom nepryamij movlennyevij akt rozpiznayetsya u mezhah konkretnogo komunikativnogo aktu z urahuvannyam usih bez vinyatku jogo skladovih Osoblive znachennya pri comu maye riven komunikativnoyi kompetenciyi uchasnikiv spilkuvannya kontekst i situaciya u mezhah yakih ce spilkuvannya vidbuvayetsya Teoriya Dzh Serlya nepryamogo movlennyevogo aktu RedaguvatiSerl vviv ponyattya nepryamogo movlennyevogo aktu sho v jogo rozuminni bilsh konkretno nizh ponyattya illokuciyi Zastosovuyuchi koncepciyu takih illokutivnih aktiv zgidno z yakimi voni diyut spilkuyuchis z auditoriyeyu vin opisuye nepryami movni akti nastupnim chinom U nepryamomu movlennyevomu akti promovec povidomlyaye sluhacha bilshe nizh vin naspravdi govorit spirayuchis na informaciyu yakoyu voni vzayemno obminyalis Tomu cej proces potrebuye analizu dovidkovoyi informaciyi pro rozmovu racionalnist i movnih konvencij U praci pro nepryamij movlennyevij akt Serl namagayetsya poyasniti sho promovec mozhe govoriti pro odne ale mati na uvazi zovsim inshe Sudyachi z praci avtora mozhna zrobiti visnovok sho sluhach v bud yakomu vipadku zmozhe z yasuvati pro sho promovec vede movu Analiz za teoriyeyu Serlya RedaguvatiDlya togo shob uzagalniti cej eskiz nepryamim zapitom Serl zaproponuvav programu dlya analizu nepryamih movlennyevih aktiv Krok 1 Zrozumiti fakti rozmovi Krok 2 Pripustiti spivpracyu ta relevantnist vid imeni uchasnikiv Krok 3 Stvoriti faktichnu dovidkovu informaciyu stosovno rozmovi Krok 4 Zrobiti pripushennya pro rozmovu zasnovani na krokah 1 3 Krok 5 Yaksho kroki 1 4 ne dayut logichnogo zmistu to vidpovidno ye dvi robochi illokutivni sili Krok 6 Pripustimo sluhach maye mozhlivist vikonati propoziciyu promovcya Zapitannya yake zadast promovec povinno buti zmistovnim Napriklad sluhach maye mozhlivist peredati pevnij predmet spikeru ale ne maye ciyeyi mozhlivosti pid chas rozmovi po telefoni Krok 7 Zrobiti visnovki iz krokiv 1 6 vidnosno mozhlivih pervinnih illokucij Krok 8 Vikoristovuvati dovidkovu informaciyu dlya vstanovlennya pervinnoyi illokuciyiProtyagom rozvitku movi RedaguvatiDor 1975 pripustiv sho dityachi vislovlyuvannya buli realizaciyeyu odnogo z dev yati primitivnih movlennyevih aktiv Markuvannya Povtoryuvannya Vidpovidi na pitannya Zapit diya Zapit vidpovid Klikannya Vitannya Protest PraktikuvannyaMA v komp yuternih naukah RedaguvatiBuli rozrobleni modeli obchislyuvalnih movlennyevih aktiv lyudini z komp yuterom Teoriya movnogo aktu bula vikoristana dlya modelyuvannya rozmovi avtomatizovanoyi klasifikaciyi ta poshuku Inshij visokij vpliv movlennyevih aktiv buv u praci Dijovi besidi rozroblenoyu T Vinogradom i F Floresom v yihnomu teksti Sprijmannya komp yutera ta jogo piznannya novij fundament dlya dizajnu Jmovirno najbilsh vazhlivoyu chastinoyu yih analizu lezhit v diagrami perehodiv staniv v osnovi chogo lezhat movlennyevi akti yaki namagayutsya koordinuvati odin z odnim nezalezhno chi ce lyudina lyudina lyudina komp yuter chi komp yuter komp yuter Klyuchovoyu chastinoyu cogo analizu ye tverdzhennya sho odnim z aspektiv socialnogo domenu vidstezhennya illokutivnogo statusu ugodi duzhe legko prisvoyeno komp yuternomu procesu sho zalezhit vid togo chi maye komp yuter zdatnist dlya adekvatnogo vidobrazhennya realnogo pitannya Takim chinom komp yuter maye korisnu zdatnist modelyuvati stan potochnoyi socialnoyi realnosti nezalezhnoyi vid bud yakoyi zovnishnoyi realnosti v yakij mozhut buti zastosovani socialni pretenziyi Cej vid ugodi movlennyevih aktiv maye znachni zastosuvannya v bagatoh oblastyah v yakih lyudi fizichni osobi mali rizni roli napriklad paciyent i likar domovilis pro zustrich v yakij paciyent robit zapit na likuvannya v rezultati chogo likar vidpovidaye propoziciyeyu za uchastyu likuvannya i paciyent pid chas trivalogo likuvannya pochuvayetsya znachno krashe Analogichno v praci Dijovi besidi mozhna opisati situaciyu v yakij zovnishnij sposterigach napriklad na komp yuteri mozhna vistezhiti illokutivnij stan peregovoriv mizh paciyentom ta likarem navit pri vidsutnosti adekvatnoyi modeli hvorobi abo proponovanih procedur Klyuchovij moment v tomu sho diagrama perehodu staniv predstavlyaye socialni peregovori dvoh storin yaki berut uchast nabagato prostishe nizh bud yaka insha model korotshe sistema vidstezhennya statusu Dijovi besidi ne povinna mati spravu z modelyuvannyam zovnishnogo svitu a zalezhati vid pevnih stereotipnih tverdzhen pro status svitu zroblenim dvoma storonami Takim chinom Dijovi besidi mozhut legko vidslidkovuvatis i spriyati pristroyu praktichno bez zdatnosti modelyuvati obstavini v realnomu sviti krim pretenzij konkretnih agentiv pro domen Div takozh RedaguvatiStilistika movoznavstvo Stilistika suchasnoyi ukrayinskoyi movi Ezopivska mova Vvichlivist Spilkuvannya Kultura spilkuvannya Etiket i kultura spilkuvannya Telepatiya Fatichnij aktLiteratura RedaguvatiBacevich F S Osnovi komunikativnoyi lingvistiki K Akademiya 2004 344 s Ostin Dzh Slovo kak dejstvie Novoe v zarubezhnoj lingvistike Vyp XVII M 1986 Serl Dzh Klassifikaciya illokutivnyh aktov Novoe v zarubezhnoj lingvistike Vyp XVII M Progres 1986 Serl Dzh R Vanderveken D Osnovnye ponyatiya ischisleniya rechevyh aktov Novoe v zarubezhnoj lingvistike Vyp XVIII M 1986 John Searle Speech Acts Cambridge University Press 1969 John Searle Indirect speech acts In Syntax and Semantics 3 Speech Acts ed P Cole amp J L Morgan pp 59 82 New York Academic Press 1975 Reprinted inPragmatics A Reader ed S Davis pp 265 277 Oxford Oxford University Press 1991 Winograd T amp Flores F Understanding Computers and Cognition A New Foundation for Design Ablex Publishing Corp Norwood 1986 Posilannya RedaguvatiPerlokuciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 205 damar ucoz ru Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine www nauka shop com axiology vspu ru nedostupne posilannya z lipnya 2019 library rehab org ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 MOVLENNYeVA DIYaLNIST YaK PROBLEMA PSIHOLINGVISTIKI www nbuv gov ua Gumanitarnye nauki Lingvistika REChEVOJ AKT Arhivovano 20 travnya 2009 u Wayback Machine ros ru philosophy kiev ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Movlennyevij akt amp oldid 39435266