www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стиль У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення від лат stylus первісно паличка для письма стиль кат

Стиль

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стиль (значення).

Стиль (від лат. stylus, первісно — «паличка для письма», «стиль») — категорія формальна, що відзначає спільність пластичної мови та художньої форми.

Стиль в історії культури

Стильове багатоманіття по різному проявлялося у різні історичні епохи.

В древню епоху, інформація про яку черпається з археологічних знахідок, стильове багатоманіття проявляється у співставленні взірців пам'ятників древньої культури, що виявляють не тільки хронологічні ланцюги, але і відчутні лінії розквіту та занепаду культур. Древнім стилям властивий тісний зв'язок з властивим цьому регіону ландшафтом, типами розселення, побутового укладу. Вони чітко виражають різні ремісничі навички (напр. «червонофігурний» або «чорнофігурний» стилі давньогрецького вазопису). Зароджується й іконографічне визначення стилю (тісно сполучене з каноном): вирішальним виявляється який-небудь символ, основоположний для вірувань даного регіону або періоду (наприклад, «звіриний» стиль мистецтва євразійського степу, споконвічно пов'язаний з тотемізмом).

Сам термін «стиль» формується в добу класичної і пізньої античності. Стиль відокремлюється від речі або вірувань, перетворюючись у мірило творчої виразності як такий. В античній риториці та поетиці виникає розуміння необхідності різноманіття стилів, якими необхідно володіти поету чи оратору для ефективного впливу на сприймача; виділяються три стилі: «серйозний» (gravis), «середній» (mediocris) і «спрощений» (attenuatus). Регіональні стилі виходять за межі свого географічного походження: наприклад «аттичний» чи «азійський» вже не обов'язково стосуються створеного в Аттиці чи Малій Азії, але позначають «суворіше» або «квітчастіше й пишніше» у своїй манері.

В середні віки переважають географічний та релігійний чинники. Паралельно виникненню й поширенню світових релігій, ключовим чинником стилетвірної спорідненості стає іконографія. В Європі відмітні риси отримують романський та візантійський стилі, кожен з яких базується на особливій системі символічних ієрархій. Стильова спорідненість властива локальним центрам ранньохристиянської художньої культури Європи, Передньої Азії й Північної Африки. Подібні процеси властиві і мусульманській культурі, де віросповідальний чинник стає провідним у процесах стилеутворення, і почасти уніфікує місцеві традиції.

В епоху відродження категорія стилю остаточно відособлюється. Примітно, що і сам термін ренесанс окреслює не тільки певну історичну епоху, але й стильову категорію. Культурні феномени, що тяжіли один до одного в силу регіональної чи релігійної спільності в епоху Відродження отримують оціночні судження, що намічають стильовим явищам певне місце в історичному процесі. Поняття і історичної часу починає відділятися від образу цього часу, вираженого у ретроспекціях. З цього моменту стиль починає претендувати на нормативну загальність, а з іншого боку — індивідуалізується. Висуваються такі митці, як Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, творчість яких розглядається в контексті поняття стилю певної особистості.

У 17–18 столітті відбувається подальша психологізація поняття стилю. Відомі вислови Р. Бертона «Стиль виявляє (arguit) людину» і Бюффона «Стиль — це людина» передували появі психоаналізу, показуючи, що мова йде не тільки про узагальнення, але про виявлення суті. Амбівалентність особистого і нормативного загострюється стилістичним антагонізмом, за якого будь-який стиль передбачав наявність певного протилежного стилю. В подальшому подібна стилістична діалектика стає рушієм постійної боротьби традиціоналізму та авангарду, а властивою рисою історично значимих творів стає їх монолітна цілісність.

У просторі просвітительської культури епохальні стилі поступово витісняються напрямками, що часто змінюють один одного і визначають динаміку художньої моди. Ряд дослідників розглядають стиль як головний напрям історико-художнього дослідження, що виявляє світосприймання епохи, будову і ритм її буття, зокрема Шпенглер називає стиль «пульсом самоздійснення культури».

Поняття стилю на сучасному етапі

Ідеалізація поняття стилю вносить ряд проблем у культурологію. Зокрема іноді стиль виявляється абстрагованою філософською програмою, що накладається ззовні на історико-культурну дійсність і, в результаті, замість певних культурних феноменів предметом досліджується їх відповідність тим чи іншим абстрактним стилістичним нормам.

Постмодерна епоха перетворює стиль на певний інструмент вираження у творчості митця. Сучасна практика показує, що різні стилі вже не стільки народжуються спонтанно, будучи підсумованими пост фактум, скільки свідомо моделюються, орієнтуючись на історичні стилі. Наприклад, художник-стиліст не стільки винаходить, скільки комбінує історичний досвід; дизайнерське поняття «стайлінгу» (тобто створення візуального іміджу фірми) теж відрізняються комбінаторикою і еклектикою. В той же час сучасна видимість усієї світової історико-стилістичної панорами дозволяє не тільки плідно вивчати її багатоманніття, але і творчо її використовувати для пошуків індивідуального вираження.

Носії стилю

Дослідник О. Соколов вважає «носіями стилю» компоненти форми, такі, як композиція, система образів, жанрові форми, ритм, колорит; на його думку, саме ці «стильотворчі фактори» об'єднують зміст твору — тему, проблематику, ідеї.

Примітки

  1. Кириченко О. І. Формування духовно розвиненої особистості студента в процесі вивчення архітектурних стилів на прикладі фасадів історичних будівель Кіровограда
  2. Соколов А. Н. Теория стиля. М., 1968

Література

  • Енциклопедія «Культурология XX век» Энциклопедия. Т.1. — СПб.: Университетская книга; 000 «Алетейя», 1998. 447 с. ISBN 5-7914-0027-6 ISBN 5-7914-0028-4
  • Соколов А. Н. Теория стиля. М., 1968
  • Лосев А. Ф. Понимание стиля от Бюффона до Шлегеля // Лит. учеба. 1988. № 1;
  • Шапиро М. Стиль//Советское искусствознание. Вып. 24. 1988;
  • Лосев А. Ф. Проблема художественного стиля. Киев, 1994;
  • Власов В. Г. Стили в искусстве: Словарь. Т. 1. СПб., 1995.
  • Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-т роки XX ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. — Ч.1. — 587 с. https://www.academia.edu/21615791
  • Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-т роки XX ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. —  Ч.2. — 650 с. https://www.academia.edu/21616031

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stil znachennya Stil vid lat stylus pervisno palichka dlya pisma stil kategoriya formalna sho vidznachaye spilnist plastichnoyi movi ta hudozhnoyi formi 1 Zmist 1 Stil v istoriyi kulturi 2 Ponyattya stilyu na suchasnomu etapi 3 Nosiyi stilyu 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaStil v istoriyi kulturi RedaguvatiStilove bagatomanittya po riznomu proyavlyalosya u rizni istorichni epohi V drevnyu epohu informaciya pro yaku cherpayetsya z arheologichnih znahidok stilove bagatomanittya proyavlyayetsya u spivstavlenni vzirciv pam yatnikiv drevnoyi kulturi sho viyavlyayut ne tilki hronologichni lancyugi ale i vidchutni liniyi rozkvitu ta zanepadu kultur Drevnim stilyam vlastivij tisnij zv yazok z vlastivim comu regionu landshaftom tipami rozselennya pobutovogo ukladu Voni chitko virazhayut rizni remisnichi navichki napr chervonofigurnij abo chornofigurnij stili davnogreckogo vazopisu Zarodzhuyetsya j ikonografichne viznachennya stilyu tisno spoluchene z kanonom virishalnim viyavlyayetsya yakij nebud simvol osnovopolozhnij dlya viruvan danogo regionu abo periodu napriklad zvirinij stil mistectva yevrazijskogo stepu spokonvichno pov yazanij z totemizmom Sam termin stil formuyetsya v dobu klasichnoyi i piznoyi antichnosti Stil vidokremlyuyetsya vid rechi abo viruvan peretvoryuyuchis u mirilo tvorchoyi viraznosti yak takij V antichnij ritorici ta poetici vinikaye rozuminnya neobhidnosti riznomanittya stiliv yakimi neobhidno voloditi poetu chi oratoru dlya efektivnogo vplivu na sprijmacha vidilyayutsya tri stili serjoznij gravis serednij mediocris i sproshenij attenuatus Regionalni stili vihodyat za mezhi svogo geografichnogo pohodzhennya napriklad attichnij chi azijskij vzhe ne obov yazkovo stosuyutsya stvorenogo v Attici chi Malij Aziyi ale poznachayut suvorishe abo kvitchastishe j pishnishe u svoyij maneri V seredni viki perevazhayut geografichnij ta religijnij chinniki Paralelno viniknennyu j poshirennyu svitovih religij klyuchovim chinnikom stiletvirnoyi sporidnenosti staye ikonografiya V Yevropi vidmitni risi otrimuyut romanskij ta vizantijskij stili kozhen z yakih bazuyetsya na osoblivij sistemi simvolichnih iyerarhij Stilova sporidnenist vlastiva lokalnim centram rannohristiyanskoyi hudozhnoyi kulturi Yevropi Perednoyi Aziyi j Pivnichnoyi Afriki Podibni procesi vlastivi i musulmanskij kulturi de virospovidalnij chinnik staye providnim u procesah stileutvorennya i pochasti unifikuye miscevi tradiciyi V epohu vidrodzhennya kategoriya stilyu ostatochno vidosoblyuyetsya Primitno sho i sam termin renesans okreslyuye ne tilki pevnu istorichnu epohu ale j stilovu kategoriyu Kulturni fenomeni sho tyazhili odin do odnogo v silu regionalnoyi chi religijnoyi spilnosti v epohu Vidrodzhennya otrimuyut ocinochni sudzhennya sho namichayut stilovim yavisham pevne misce v istorichnomu procesi Ponyattya i istorichnoyi chasu pochinaye viddilyatisya vid obrazu cogo chasu virazhenogo u retrospekciyah Z cogo momentu stil pochinaye pretenduvati na normativnu zagalnist a z inshogo boku individualizuyetsya Visuvayutsya taki mitci yak Leonardo da Vinchi Rafael Mikelandzhelo tvorchist yakih rozglyadayetsya v konteksti ponyattya stilyu pevnoyi osobistosti U 17 18 stolitti vidbuvayetsya podalsha psihologizaciya ponyattya stilyu Vidomi vislovi R Bertona Stil viyavlyaye arguit lyudinu i Byuffona Stil ce lyudina pereduvali poyavi psihoanalizu pokazuyuchi sho mova jde ne tilki pro uzagalnennya ale pro viyavlennya suti Ambivalentnist osobistogo i normativnogo zagostryuyetsya stilistichnim antagonizmom za yakogo bud yakij stil peredbachav nayavnist pevnogo protilezhnogo stilyu V podalshomu podibna stilistichna dialektika staye rushiyem postijnoyi borotbi tradicionalizmu ta avangardu a vlastivoyu risoyu istorichno znachimih tvoriv staye yih monolitna cilisnist U prostori prosvititelskoyi kulturi epohalni stili postupovo vitisnyayutsya napryamkami sho chasto zminyuyut odin odnogo i viznachayut dinamiku hudozhnoyi modi Ryad doslidnikiv rozglyadayut stil yak golovnij napryam istoriko hudozhnogo doslidzhennya sho viyavlyaye svitosprijmannya epohi budovu i ritm yiyi buttya zokrema Shpengler nazivaye stil pulsom samozdijsnennya kulturi Ponyattya stilyu na suchasnomu etapi RedaguvatiIdealizaciya ponyattya stilyu vnosit ryad problem u kulturologiyu Zokrema inodi stil viyavlyayetsya abstragovanoyu filosofskoyu programoyu sho nakladayetsya zzovni na istoriko kulturnu dijsnist i v rezultati zamist pevnih kulturnih fenomeniv predmetom doslidzhuyetsya yih vidpovidnist tim chi inshim abstraktnim stilistichnim normam Postmoderna epoha peretvoryuye stil na pevnij instrument virazhennya u tvorchosti mitcya Suchasna praktika pokazuye sho rizni stili vzhe ne stilki narodzhuyutsya spontanno buduchi pidsumovanimi post faktum skilki svidomo modelyuyutsya oriyentuyuchis na istorichni stili Napriklad hudozhnik stilist ne stilki vinahodit skilki kombinuye istorichnij dosvid dizajnerske ponyattya stajlingu tobto stvorennya vizualnogo imidzhu firmi tezh vidriznyayutsya kombinatorikoyu i eklektikoyu V toj zhe chas suchasna vidimist usiyeyi svitovoyi istoriko stilistichnoyi panorami dozvolyaye ne tilki plidno vivchati yiyi bagatomannittya ale i tvorcho yiyi vikoristovuvati dlya poshukiv individualnogo virazhennya Nosiyi stilyu RedaguvatiDoslidnik O Sokolov vvazhaye nosiyami stilyu komponenti formi taki yak kompoziciya sistema obraziv zhanrovi formi ritm kolorit na jogo dumku same ci stilotvorchi faktori ob yednuyut zmist tvoru temu problematiku ideyi 2 Primitki Redaguvati Kirichenko O I Formuvannya duhovno rozvinenoyi osobistosti studenta v procesi vivchennya arhitekturnih stiliv na prikladi fasadiv istorichnih budivel Kirovograda Sokolov A N Teoriya stilya M 1968Literatura RedaguvatiEnciklopediya Kulturologiya XX vek Enciklopediya T 1 SPb Universitetskaya kniga 000 Aletejya 1998 447 s ISBN 5 7914 0027 6 ISBN 5 7914 0028 4 Sokolov A N Teoriya stilya M 1968 Losev A F Ponimanie stilya ot Byuffona do Shlegelya Lit ucheba 1988 1 Shapiro M Stil Sovetskoe iskusstvoznanie Vyp 24 1988 Losev A F Problema hudozhestvennogo stilya Kiev 1994 Vlasov V G Stili v iskusstve Slovar T 1 SPb 1995 Yas O Istorik i stil Viznachni postati ukrayinskogo istoriopisannya u svitli kulturnih epoh pochatok XIX 80 t roki XX st Monografiya U 2 ch za red V A Smoliya Kiyiv 2014 Ch 1 587 s https www academia edu 21615791 Yas O Istorik i stil Viznachni postati ukrayinskogo istoriopisannya u svitli kulturnih epoh pochatok XIX 80 t roki XX st Monografiya U 2 ch za red V A Smoliya Kiyiv 2014 Ch 2 650 s https www academia edu 21616031Posilannya RedaguvatiStil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1845 1846 1000 ekz Azianizm VUE Stilistichna norma Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 432 Zhanrovij stil Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 204 634 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stil amp oldid 38656370