www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західний марксизм нім Westlicher Marxismus англ Western Marxism теоретичний рух в марксизмі який зародився після Першої

Західний марксизм

Західний марксизм (нім. Westlicher Marxismus, англ. Western Marxism) — теоретичний рух в марксизмі, який зародився після Першої світової війни та сформувався як самостійна течія після Другої світової війни. Назву явищу в 1950-х роках надав Моріс Мерло-Понті.

Західний марксизм розвиває спадщину Маркса і Енгельса, традиційно критикуючи капіталістичну систему зліва, з іншого боку протистоїть радянській ленінській інтерпретації марксизму і так званому «реального соціалізму» в СРСР, а також Маоїзму в Китаї та країнах Третього Світу.

Засновниками прийнято вважати[ким?] Дьйордя Лукача, Карла Корша, Антоніо Грамші.

В рамках цього напрямку сформувалися дві основні традиції: діалектико-гуманістична та сцієнтистська.

Діалектико-гуманістична традиція Редагувати

«Діалектико-гуманістична» традиція пропонувала поставити людину в центр марксистської філософії. В даному випадку поєднуються розробки Маркса з «Економічно філософських рукописів 1844 року» і фрейдизм, екзистенціалізм, неогегельянство.

До даного напрямку входять:

  • Франкфуртська школа (Теодор Адорно, Макс Горкгаймер, Лео Левенталь, Франц Леопольд Нейман, Юрген Габермас, Оскар Негт).
  • Фрейдо-марксизм (Вільгельм Райх, Герберт Маркузе, Еріх Фромм).
  • Екзистенціалістський марксизм (Жан-Поль Сартр, К. Касторіадіс, К. Лефор). Також ідеї, близькі до марксизму, розробляли Е. Фішер, А. Шафф, К. Косик, Ф. Марек. Серед робіт Сартра, присвячених цій тематиці, можна виділити «Проблеми методу» і «Критика діалектичного розуму». Сартр представляє практично діючого індивіда як джерело соціальної діалектики. Основний акцент в цьому напрямку робиться на людську суб'єктивність, проблеми відчуження (те, на що робив сильний наголос ранній Маркс), проблеми відновлення цілісності людини.
  • Феноменологічний марксизм, що одержав поширення в основному в Італії та США (Енцо Пачі, П. Пікон). Енцо Пачі намагався поєднати Гуссерля з Марксом шляхом поєднання феноменології та марксизму. Роватті, Вігореллі розробляли проблематику людських потреб, революційного суб'єкта історії тощо.
  • Марксистський історицизм — цього напряму дотримувалися послідовники Антоніо Грамші — Н. Баладоні, Л. Группі, Е. Серені. Виходячи з його розуміння філософії як «філософії практики», вони відкинули поділ марксистської філософії на діалектичний та історичний матеріалізм.
  • Будапештська школа (А. Хеллер, М. Вайда, Д. Маркуш, Ф. Фехер) — послідовники ідей молодого Дьєрдя Лукача (зокрема, особливе значення має його робота «Історія та класова свідомість»), в якій діалектика представляється як взаємозв'язок і взаємоперехід об'єкта і суб'єкта, а на перше місце ставиться поняття суспільства як цілісності.
  • Школа «Праксис», що склалася навколо однойменного югославського журналу, що виходив у Загребі (Г. Петрович, П. Враніцький, М. Кангрга, Р. Супек, М. Маркович, С. Стоянович). В основі їхніх робіт лежить поняття практики як фундаментального відношення між суб'єктом і об'єктом. Вони розробляли проблематику людини, а також намагалися впливати на систему самоврядування в Югославії.
  • Ернст Блох (1885–1977) з його «філософією надії». Блох будує загальну концепцію розвитку світу, в якій суб'єкт і об'єкт спочатку злиті, потім розділяються, а потім возз'єднуються знову. Марксизм, за Блохом, це «конкретна утопія», що з'єднує передбачення майбутнього з можливістю його революційного створення.

Сцієнтистський напрямок Редагувати

«Сцієнтистський напрямок» пропонував підняти марксизм на високий науковий рівень, очистивши його від абстрактного філософування. Сюди належать:

  • Луї Альтюсер і його послідовники (Етьєн Балібар, Д. Лекур, П. Реймон). Цю течію нерідко називають «структуралістським марксизмом» або «альтюсеріанством». Представники цього напряму вважають, що марксизм повинен виявляти свою специфіку як науки, звільняючись від філософії суб'єкта, від телеологічної гегелівської діалектики, від ідеології, від емпіризму. Висувається концепція «наддетермінаціі» — думка про те, що основне економічне протиріччя в суспільстві повинно вирішуватися за допомогою політики, ідеології тощо. Тому революція відбувається не там, де економічне протиріччя найбільш розвинене, а там, де на нього накладаються інші протиріччя.
  • Ґальвано Делля Вольпе і його послідовники. Розглядаючи марксистське вчення про суспільство як конкретну науку. Делла Вольпе вважав, що науці необхідні певні абстракції, а філософія зводиться до загальної методології.
  • Аналітичний марксизм (80-90-ті роки XX ст.) — Представники (Ерік Олін Райт, Дж. Коен, Дж. Елстер, Дж. Ремер та ін) — прагнули розвинути вчення про суспільство як науку на основі строгих сучасних методів. Розвиваються мікро- і макрорівневі підходи. На макрорівні запропоновано концепцію співвідношення продуктивних сил і виробничих відносин, базису і надбудови, на мікрорівні — дослідження поведінки індивідів. Ці дослідження проводилися за допомогою методів математичного моделювання, теорії ігор і т. д.
  • Теорія залежного розвитку Андре Ґундера Франка, Теотоніу душ Сантуша, Руй Мауро Маріні, Родольфо Ставенхагена, Рауля Пребіша та інших.
  • Світ-системний аналіз Іммануїла Валлерстайна, Андре Гундер Франка, Самір Аміна та інших.

Першоджерела Редагувати

  • Ернст Блох. Дух утопії (1918).
  • Ґеорґ Лукач. Історія та клясова свідомість (1923).
  • Карл Корш. Марксизм і філософія (1923).
  • Антоніо Ґрамші. В'язничні зошити (1929–1935).
  • Вальтер Беньямін. Про поняття історії (1940).
  • Герберт Маркузе. Розум і революція. Геґель і виникнення соціяльної теорії (1941).
  • Теодор Адорно, Макс Горкгаймер. Діялєктика Просвітництва (1947).
  • Ґальвано делля Вольпе. Критика смаку (1960).
  • Жан-Поль Сартр. Критика діялєктичного розуму (1960).
  • Луї Альтюсер. За Маркса (1965).
  • Лучіо Коллетті. Ідеолоґія і суспільство (1968).
  • Іштван Месарош. По той бік капіталу (1995).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 27 березня 2012. 

Література Редагувати

  • Андерсон Перри. Размышления о западном марксизме. На путях исторического материализма. — Москва: «Интер-Версо», 1991. — 272 с.(рос.)
  • Грецкий М.Н., Лягушев Г.Е. Западный марксизм // «Вестник КГУ им. Н.А. Некрасова». — № 9, 2006. — С. 115-118.(рос.)
  • Anderson, Perry, Considerations on Western Marxism, London: New Left Books, 1976. 140 p.(англ.)
  • Anderson, Perry, In the Tracks of Historical Materialism, London: Verso, 1983. 116 p.(англ.)
  • Callinicos, Alex, "Considerations on Western Marxism" (review of Perry Anderson's Considerations on Western Marxism), in International Socialism, No.99, June 1977, p. 29-30.(англ.)
  • Gorman, Robert A. (ed.), Biographical Dictionary of Neo-Marxism, Westport: Greenwood, 1985, 463 pp.(англ.)
  • Habermei, Ralner: «Westlicher Marxismus: Zur Kritik der Marxistischen Orthodoxie an der Frankfurter Schule», in Hitotsubashi Journal of Arts and Sciences, Nr.29 (1988), S. 13-33.(нім.)
  • Haug, Wolfgang Fritz: «Westlicher Marxismus? Kritik eines notwendigen Versuchs, die marxistische Theorie zu historisieren», in Das Argument, 110, 20. Jg., 1978, S. 484-502.(нім.)
  • Kellner, Douglas, "Western Marxism", in Austin Harrington (ed.), Modern Social Theory: An Introduction, Oxford, 2005, pp. 154–174.(англ.)

Посилання Редагувати

Твори «західних марксистів» Редагувати

Про «західний марксизм» Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zahidnij marksizm nim Westlicher Marxismus angl Western Marxism teoretichnij ruh v marksizmi yakij zarodivsya pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta sformuvavsya yak samostijna techiya pislya Drugoyi svitovoyi vijni Nazvu yavishu v 1950 h rokah nadav Moris Merlo Ponti Zahidnij marksizm rozvivaye spadshinu Marksa i Engelsa tradicijno kritikuyuchi kapitalistichnu sistemu zliva z inshogo boku protistoyit radyanskij leninskij interpretaciyi marksizmu i tak zvanomu realnogo socializmu v SRSR a takozh Maoyizmu v Kitayi ta krayinah Tretogo Svitu Zasnovnikami prijnyato vvazhati kim Djordya Lukacha Karla Korsha Antonio Gramshi 1 V ramkah cogo napryamku sformuvalisya dvi osnovni tradiciyi dialektiko gumanistichna ta sciyentistska Zmist 1 Dialektiko gumanistichna tradiciya 2 Sciyentistskij napryamok 3 Pershodzherela 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 Posilannya 7 1 Tvori zahidnih marksistiv 7 2 Pro zahidnij marksizm Dialektiko gumanistichna tradiciya Redaguvati Dialektiko gumanistichna tradiciya proponuvala postaviti lyudinu v centr marksistskoyi filosofiyi V danomu vipadku poyednuyutsya rozrobki Marksa z Ekonomichno filosofskih rukopisiv 1844 roku i frejdizm ekzistencializm neogegelyanstvo Do danogo napryamku vhodyat Frankfurtska shkola Teodor Adorno Maks Gorkgajmer Leo Levental Franc Leopold Nejman Yurgen Gabermas Oskar Negt Frejdo marksizm Vilgelm Rajh Gerbert Markuze Erih Fromm Ekzistencialistskij marksizm Zhan Pol Sartr K Kastoriadis K Lefor Takozh ideyi blizki do marksizmu rozroblyali E Fisher A Shaff K Kosik F Marek Sered robit Sartra prisvyachenih cij tematici mozhna vidiliti Problemi metodu i Kritika dialektichnogo rozumu Sartr predstavlyaye praktichno diyuchogo individa yak dzherelo socialnoyi dialektiki Osnovnij akcent v comu napryamku robitsya na lyudsku sub yektivnist problemi vidchuzhennya te na sho robiv silnij nagolos rannij Marks problemi vidnovlennya cilisnosti lyudini Fenomenologichnij marksizm sho oderzhav poshirennya v osnovnomu v Italiyi ta SShA Enco Pachi P Pikon Enco Pachi namagavsya poyednati Gusserlya z Marksom shlyahom poyednannya fenomenologiyi ta marksizmu Rovatti Vigorelli rozroblyali problematiku lyudskih potreb revolyucijnogo sub yekta istoriyi tosho Marksistskij istoricizm cogo napryamu dotrimuvalisya poslidovniki Antonio Gramshi N Baladoni L Gruppi E Sereni Vihodyachi z jogo rozuminnya filosofiyi yak filosofiyi praktiki voni vidkinuli podil marksistskoyi filosofiyi na dialektichnij ta istorichnij materializm Budapeshtska shkola A Heller M Vajda D Markush F Feher poslidovniki idej molodogo Dyerdya Lukacha zokrema osoblive znachennya maye jogo robota Istoriya ta klasova svidomist v yakij dialektika predstavlyayetsya yak vzayemozv yazok i vzayemoperehid ob yekta i sub yekta a na pershe misce stavitsya ponyattya suspilstva yak cilisnosti Shkola Praksis sho sklalasya navkolo odnojmennogo yugoslavskogo zhurnalu sho vihodiv u Zagrebi G Petrovich P Vranickij M Kangrga R Supek M Markovich S Stoyanovich V osnovi yihnih robit lezhit ponyattya praktiki yak fundamentalnogo vidnoshennya mizh sub yektom i ob yektom Voni rozroblyali problematiku lyudini a takozh namagalisya vplivati na sistemu samovryaduvannya v Yugoslaviyi Ernst Bloh 1885 1977 z jogo filosofiyeyu nadiyi Bloh buduye zagalnu koncepciyu rozvitku svitu v yakij sub yekt i ob yekt spochatku zliti potim rozdilyayutsya a potim vozz yednuyutsya znovu Marksizm za Blohom ce konkretna utopiya sho z yednuye peredbachennya majbutnogo z mozhlivistyu jogo revolyucijnogo stvorennya Sciyentistskij napryamok Redaguvati Sciyentistskij napryamok proponuvav pidnyati marksizm na visokij naukovij riven ochistivshi jogo vid abstraktnogo filosofuvannya Syudi nalezhat Luyi Altyuser i jogo poslidovniki Etyen Balibar D Lekur P Rejmon Cyu techiyu neridko nazivayut strukturalistskim marksizmom abo altyuserianstvom Predstavniki cogo napryamu vvazhayut sho marksizm povinen viyavlyati svoyu specifiku yak nauki zvilnyayuchis vid filosofiyi sub yekta vid teleologichnoyi gegelivskoyi dialektiki vid ideologiyi vid empirizmu Visuvayetsya koncepciya naddeterminacii dumka pro te sho osnovne ekonomichne protirichchya v suspilstvi povinno virishuvatisya za dopomogoyu politiki ideologiyi tosho Tomu revolyuciya vidbuvayetsya ne tam de ekonomichne protirichchya najbilsh rozvinene a tam de na nogo nakladayutsya inshi protirichchya Galvano Dellya Volpe i jogo poslidovniki Rozglyadayuchi marksistske vchennya pro suspilstvo yak konkretnu nauku Della Volpe vvazhav sho nauci neobhidni pevni abstrakciyi a filosofiya zvoditsya do zagalnoyi metodologiyi Analitichnij marksizm 80 90 ti roki XX st Predstavniki Erik Olin Rajt Dzh Koen Dzh Elster Dzh Remer ta in pragnuli rozvinuti vchennya pro suspilstvo yak nauku na osnovi strogih suchasnih metodiv Rozvivayutsya mikro i makrorivnevi pidhodi Na makrorivni zaproponovano koncepciyu spivvidnoshennya produktivnih sil i virobnichih vidnosin bazisu i nadbudovi na mikrorivni doslidzhennya povedinki individiv Ci doslidzhennya provodilisya za dopomogoyu metodiv matematichnogo modelyuvannya teoriyi igor i t d Teoriya zalezhnogo rozvitku Andre Gundera Franka Teotoniu dush Santusha Ruj Mauro Marini Rodolfo Stavenhagena Raulya Prebisha ta inshih Svit sistemnij analiz Immanuyila Vallerstajna Andre Gunder Franka Samir Amina ta inshih Pershodzherela RedaguvatiErnst Bloh Duh utopiyi 1918 Georg Lukach Istoriya ta klyasova svidomist 1923 Karl Korsh Marksizm i filosofiya 1923 Antonio Gramshi V yaznichni zoshiti 1929 1935 Valter Benyamin Pro ponyattya istoriyi 1940 Gerbert Markuze Rozum i revolyuciya Gegel i viniknennya sociyalnoyi teoriyi 1941 Teodor Adorno Maks Gorkgajmer Diyalyektika Prosvitnictva 1947 Galvano dellya Volpe Kritika smaku 1960 Zhan Pol Sartr Kritika diyalyektichnogo rozumu 1960 Luyi Altyuser Za Marksa 1965 Luchio Kolletti Ideologiya i suspilstvo 1968 Ishtvan Mesarosh Po toj bik kapitalu 1995 Div takozh RedaguvatiKarl Korsh Djord Georg Lukach Antonio Gramshi Valter Benyamin Maks Gorkgajmer Galvano Dellya Volpe Gerbert Markuze Erih Fromm Roman Rozdolskij Teodor Adorno Moris Merlo Ponti Luyi Altyuser Lyuchio Kollyetti Ishtvan Mesarosh Fredrik Dzhejmson Nikos PulanzasPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 sichnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2012 Literatura RedaguvatiAnderson Perri Razmyshleniya o zapadnom marksizme Na putyah istoricheskogo materializma Moskva Inter Verso 1991 272 s ros Greckij M N Lyagushev G E Zapadnyj marksizm Vestnik KGU im N A Nekrasova 9 2006 S 115 118 ros Anderson Perry Considerations on Western Marxism London New Left Books 1976 140 p angl Anderson Perry In the Tracks of Historical Materialism London Verso 1983 116 p angl Callinicos Alex Considerations on Western Marxism review of Perry Anderson s Considerations on Western Marxism in International Socialism No 99 June 1977 p 29 30 angl Gorman Robert A ed Biographical Dictionary of Neo Marxism Westport Greenwood 1985 463 pp angl Habermei Ralner Westlicher Marxismus Zur Kritik der Marxistischen Orthodoxie an der Frankfurter Schule in Hitotsubashi Journal of Arts and Sciences Nr 29 1988 S 13 33 nim Haug Wolfgang Fritz Westlicher Marxismus Kritik eines notwendigen Versuchs die marxistische Theorie zu historisieren in Das Argument 110 20 Jg 1978 S 484 502 nim Kellner Douglas Western Marxism in Austin Harrington ed Modern Social Theory An Introduction Oxford 2005 pp 154 174 angl Posilannya RedaguvatiTvori zahidnih marksistiv Redaguvati Georg Lukach Sho take ortodoksalnij marksizm 1919 Arhivovano 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Karl Korsh Marksizm i filosofiya 1923 Arhivovano 8 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Antonio Gramshi Deyaki storoni pivdennogo pitannya 1926 Arhivovano 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Valter Benyamin Pro ponyattya istoriyi 1940 Arhivovano 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Maks Gorkgajmer Tri pomilki Marksa 1956 1958 Arhivovano 13 sichnya 2020 u Wayback Machine Luyi Altyusser Marksizm i gumanizm 1963 Arhivovano 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Galvano dellya Volpe Moralizm j utopizm Markuze 1967 Arhivovano 31 travnya 2019 u Wayback Machine Teodor Adorno Aktualnist filosofiyi 1967 Arhivovano 13 sichnya 2020 u Wayback Machine Gerbert Markuze Pereglyad ponyattya revolyuciyi 1968 Arhivovano 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lyuchio Kollyetti Marksizm nauka chi revolyuciya 1970 Arhivovano 31 travnya 2019 u Wayback Machine Nikos Pulanzas Nova dribna burzhuaziya 1977 Arhivovano 29 travnya 2019 u Wayback Machine Rajmond Vilyams Ideologiya 1977 Arhivovano 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Anri Lyefevr Formalna logika i diyalyektichna logika 1982 Arhivovano 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Ishtvan Mesarosh Alternativa parlyamentarizmu 2010 Arhivovano 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Etyen Balibar Marksizm i vijna 2010 Arhivovano 16 bereznya 2015 u Wayback Machine Pro zahidnij marksizm Redaguvati Perri Anderson Razmyshleniya o zapadnom marksizme 1976 Arhivovano 22 bereznya 2020 u Wayback Machine ros Erik Gobsbaum Gramshi ta politichna teoriya 1977 Dzhekson Garsiya Adorno pro zadovolennya 2020 Volodimir Yermolenko Personazhi Valtera Benyamina 2003 Roman Tisa Bilya vitokiv zahidnogo marksizmu Lukach Korsh Gramshi 2018 Arhivovano 29 travnya 2019 u Wayback Machine Roman Tisa Ishtvan Mesarosh i formacijna kriza kapitalizmu 2020 Roman Tisa Gerbert Markuze u poshukah revolyucijnogo sub yektu 2021 Roman Tisa Luyi Altyusser ideologiya i derzhavni ideologichni aparati 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidnij marksizm amp oldid 39605412