www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іммануїл Валлерстайн Іммануї л Мо ріс Валлерста йн англ Immanuel Wallerstein 28 вересня 1930 19300928 Нью Йорк 31 серпня

Іммануїл Валлерстайн

Іммануї́л Мо́ріс Валлерста́йн (англ. Immanuel Wallerstein; 28 вересня 1930(19300928), Нью-Йорк — 31 серпня 2019, Нью-Йорк) — американський соціолог та історик, відомий світ-системним підходом, один із лідерів сучасного неомарксизму.

Іммануїл Валлерстайн
Соціологія
Іммануїл Валлерстайн на семінарі в Європейському університеті у Санкт-Петербурзі (24 травня 2008)
Народження 28 вересня 1930(1930-09-28)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Смерть 31 серпня 2019(2019-08-31) (88 років)
Бренфорд
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • французька і англійська
    • Ім'я при народженні англ. Immanuel Maurice Wallerstein
    Діяльність
  • економіст, геополітик, історик економіки, історик, політолог, письменник, соціолог, викладач університету
    • Викладав Бінгемтонський університет
    Член Американська академія мистецтв і наук і Фі Бета Каппа
    Науковий ступінь доктор філософії
    Основні інтереси соціологія, соціальна історія
    Значні ідеї засновник світ-системного підходу
    Alma mater Колумбійський університет
    Зазнав впливу
  • Карл Маркс
    • Визначний твір
  • The Modern World-Systemd
    • Історичний період Соціологія XX—XXI ст.
    Нагороди

    W.E.B. Du Bois Career of Distinguished Scholarship awardd (2003)

    honorary doctor of the University of Brasíliad

    почесний доктор Національного автономного університету Мексикиd

    Kondratiev Medald

    iwallerstein.com
     Іммануїл Валлерстайн у Вікісховищі

    Освіта та академічна кар'єра Редагувати

    Навчався у Колумбійському університеті. У 1951 році отримав ступінь бакалавра, в 1954 році отримав ступінь магістра, а в 1959 році доктора філософії. З 1959 по 1971 рік викладав на факультеті соціології Колумбійського університету. З 1971 по 1976 рік — професор соціології в Університеті МакГілла (Монреаль, Канада). З 1976 по 1999 рік — почесний професор соціології в Бінгемтонському університеті (штат Нью-Йорк, США). З 2000 року — провідний дослідник у Єльському університеті. З 1994 по 1998 рік займав пост голови Міжнародної соціологічної асоціації.

    Теорія Редагувати

    Валлерстайн розпочав як експерт із питань пост-колоніальної Африки після міжнародно-молодіжної конференції, яку він відвідав 1951 року. До 1970 він обмежувався публікаціями на цю тему, але потім почав набувати статусу історика й теоретика глобальної капіталістичної економіки на макрорівні. Його критика світового капіталізму й заклики до антисистемного руху зробили його сірим кардиналом антиглобалізму як в академічному співтоваристві, так і за його межами, поряд із Ноамом Чомскі та П'єром Бурдьє.

    Найважливіша праця Валлерстайна «Сучасна світ-система» вийшла у чотирьох томах 1974, 1980, 1989 та 2011 року. Плануються ще два томи. У цій праці Валлерстайн наголошує на економічних факторах, які на його думку переважають над ідеологічними факторами в глобальній політиці. В основному погляди Валлерстайна визначили три або чотири інтелектуальні джерела впливу:

    • Філософ Карл Маркс, слідом за яким він наголошує на домінуванні економічних факторів над ідеологічними. У Маркса він перейняв ідеї дихотомії між капіталом та працею, погляди на стадії економічного розвитку на кшталт феодалізму й капіталізму, віру в накопичення капіталу, діалектику та багато іншого.
    • Французький історик Фернан Бродель, який описав розвиток і політичну роль широкої мережі товарного обміну в Європі в період між 1400 та 1800 роками.
    • Теорія залежності, насамперед концепції центру та периферії.
    • і, можливо, практичний досвід та враження набуті вродовж власної роботи щодо пост-колоніальної Африки.

    Валлерстайн стверджував також, що на нього сильно вплинула світова революція 1968 року. Він працював тоді в Колумбійському університеті і брав участь у факультетському комітеті, що намагався знайти розв'язок проблем, піднятих студентськими заворушеннями. У кількох працях він відзначав, що ця революція поклала край лібералізму як ідеології в сучасній світовій системі.

    Передбачення Валлерстайном збільшення значення протистояння північ-південь тоді, коли основним світовим конфліктом була холодна війна, заслуговує на особливу увагу.

    З 1980 року він відстоює думку, що США є гегемоном у стані занепаду. У 90-х роках з нього за це часто підсміювалися, але після війни в Іраку ця думка набула поширення. Загалом Валлерстайн бачить розвиток світової каліталістичної системи, як загрозу для більшості населення світу. Як і Маркс, Валлерстайн пророкує, що капіталізм буде замінений соціалістичною економікою.

    Теорія Валлерстайна викликала жорстку критику не тільки з боку неолібералістів чи консерваторів, але й з боку деяких істориків, які заперечують історичну правдивість деяких із її положень. Критики зауважують, що Валлерстайн має схильність нехтувати культурним виміром, зводячи його до «офіційної ідеології» держав, яку потім можна легко видати за інструмент чисто економічних інтересів. Все ж аналітичний підхід Валлерстайна та суміжних теоретиків, таких як Андре Гундер Франк, Теренс Гопкінс, Самір Амін, Крістофер Чейс-Данн та Джованні Аррігі має значну вагу, виробивши загальну базу підходу. Він викликає значний інтерес прихильників антиглобалізму.

    Валлерстайн брав участь і писав про Світовий соціальний форум.

    Світ-система Редагувати

    Теоретизування Валерстайна не фокусується на окремих національних суспільствах, натомість він застосовує категорію світ-система. Поняття «світ» у цьому випадку розуміється не як світ, а як його частина, що являє собою певну окрему цілісність. Просторові зв'язки між суспільствами окреслені межами, що і є межами світ-системи. Всередині цих меж знаходяться центр (ядро), периферія та напівпериферія, вони і становлять собою частини світ-системи. Поза межами — зовнішній простір.

    Існує два види світ-системи: світ-економіка та світ-імперія. Ключова відмінність між ними полягає у різних політичних структурах. Світ-імперія є структурою, яка має одну загальну політичну структуру та один загальний розподіл праці. Головним поняттям розробленої Валлерстайном концепції є світ-економіка — система міжнародних зв'язків, заснована на торгівлі.

    Розуміння історії Редагувати

    Історія розглядається Валлерстайном як розвиток різних регіональних світ-систем (світ-економік і світ-імперій), які довгий час конкурували одна з одною, поки європейська (капіталістична) світ-економіка не стала домінуючою. Тим самим Валлерстайн оспорює традиційні (формаційний і цивілізаційний підходи до історії), пропонуючи нову, третю парадигму суспільного розвитку.

    Центр (ядро) має гегемонну силу, яка є здатністю держави розповсюджувати свої правила у міждержавну систему не тільки через ринок, але й використовуючи політичний вплив. Але гегемонія — це радше не структура, а процес у часі, бо спочатку певна країна може бути лідером, але згодом у світ-системі може з'явитись інша, яка стане для неї конкурентом і сила буде розподілена між двома, а можливо і більше суб'єктами. Тому гегемонна країна має намагатися стримувати економічне зростання своїх союзників, щоб зберегти власну перевагу, але, з іншого боку, їй необхідно, щоб її союзники були доволі сильними, бо вони виступають для неї ринком. Якщо гегемонна держава занепадає, то це не означає, що вона одразу стає слабкою, навпаки, — на довгий період часу вона залишається лідером у політичній та військовій сфері, але вже не в економічній. Таке послаблення гегемонії провокує зміни у всьому світовому порядку.

    Процес інкорпорації у світ-систему або процес «периферізації» полягає у більш детальному розділенні праці між країнами, що провокує об'єднання їх в єдину світ-систему.

    Розуміння капіталізму Редагувати

    Згідно концепції Валлерстайна капіталізм спочатку розвивався як цілісна система світових зв'язків, окремими елементами якої були національні економіки.

    Капіталізм зародився в XVI столітті, коли через випадковий збіг обставин у Західній Європі світ-імперії поступилися місцем світ-економіці, заснованій на торгівлі. Капіталістична світ-економіка породила колоніальну експансію західноєвропейських країн, до XIX століття вона придушила всі інші світ-економіки і світ-імперії, залишившись єдиною сучасної світ-системою.

    Згідно теорії Валлерстайна, всі країни капіталістичної світ-економіки живуть в одному ритмі, що диктується «довгими хвилями» Кондратьєва.

    Основні поняття Редагувати

    • Центр — це домінуюча географічна зона світ-системи, яка експлуатує інші частини системи.
    • Периферія — це зони, які постачають сировину в центральну частину і піддаються експлуатації.
    • Напівпериферія — це залишкова зона, що включає ряд регіонів між експлуатуючими і експлуатованими.
    • Зовнішній простір — це ті території, звідки світова капіталістічна економіка хотіла отримувати товари, але які були у стані чинити опір імпортуванню промислових товарів з провідних країн світ-системи.

    Див. також Редагувати

    Бібліографія Редагувати

    Статті, перекладені українською Редагувати

    Книжки, перекладені російською Редагувати

    • Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире[недоступне посилання з червня 2019] / Пер с англ. П. М. Кудюкина под общей ред. Б. Ю. Кагарлицкого. — СПб.: Университетская книга, 2001. — 416 с.
    • Валлерстайн И.После либерализма[недоступне посилання з червня 2019] / Пер. с англ. М. М. Гурвица, П. М. Кудюкина, Л. В. Феденко под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. — М.: Едиториал УРСС, 2003. — 256 с.
    • Балибар Э., Валлерстайн И. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] = Race, nation, class. Ambiguous identities / Общая ред. Д. Скопина, Б. Кагарлицкого. — М.: Логос-Альтера, Ессе Homo, 2003. — 272 с.
    • Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века[недоступне посилання з червня 2019] / Пер. с англ. под ред. Б. Л. Иноземцева; Центр исследований постиндустриального общества. — М.: Логос, 2003. — 368 с.
    • Валлерстайн И. Миросистемный анализ: Введение / пер. Н. Тюкиной. М.: Издательский дом «Территирия будущего», 2006. — 248 с.
    • Валлерстайн И. Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 176 с.

    Статті, перекладені російською Редагувати

    Джерела Редагувати

    • О. Лісничук. Валерстайн // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.84 ISBN 978-966-611-818-2.
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system I. Capitalist Agriculture and the Origins of the Europian World-Economy in the Sixteenth Century. — University of California Press, 2011.
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system III. The Second Era of Great Expansion of the Capitalist World -Economy, 1 7 3 0 s — 1 8 4 0 s. — University of California Press, 2011.
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system IV. Centrist Liberalism Triumphant, 1789–1914. — University of California Press, 2011.
    • http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/sociologiya/VALLERSTAN_IMMANUIL.html?page=0,0 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • http://www.iwallerstein.com/ [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.]
    • Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»). ISBN 5-318-00687-6

    Примітки Редагувати

    1. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Munzinger Personen
      d:Track:Q107343683
    4. Library of Congress Authorities — US Library of Congress.
      d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
    5. LIBRIS — 2011.
      d:Track:Q1798125
    6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    7. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    8. Paul Halsall Modern History Sourcebook: Summary of Wallerstein on World System Theory [ 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.], August 1997
    9. Carlos A. Martínez-Vela, World Systems Theory [ 11 липня 2009 у Wayback Machine.], paper prepared for the Research Seminar in Engineering Systems [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.], November 2003

    Посилання Редагувати


    Це незавершена стаття про соціолога.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Immanuyi l Mo ris Vallersta jn angl Immanuel Wallerstein 28 veresnya 1930 19300928 Nyu Jork 31 serpnya 2019 Nyu Jork amerikanskij sociolog ta istorik vidomij svit sistemnim pidhodom odin iz lideriv suchasnogo neomarksizmu Immanuyil VallerstajnSociologiyaImmanuyil Vallerstajn na seminari v Yevropejskomu universiteti u Sankt Peterburzi 24 travnya 2008 Narodzhennya 28 veresnya 1930 1930 09 28 1 2 3 Nyu Jork shtat Nyu JorkSmert 31 serpnya 2019 2019 08 31 4 88 rokiv BrenfordGromadyanstvo piddanstvo SShA 5 Znannya mov francuzka 6 i anglijska 6 7 Im ya pri narodzhenni angl Immanuel Maurice WallersteinDiyalnist ekonomist geopolitik istorik ekonomiki istorik politolog pismennik sociolog vikladach universitetuVikladav Bingemtonskij universitetChlen Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Fi Beta KappaNaukovij stupin doktor filosofiyiOsnovni interesi sociologiya socialna istoriyaZnachni ideyi zasnovnik svit sistemnogo pidhoduAlma mater Kolumbijskij universitetZaznav vplivu Karl MarksViznachnij tvir The Modern World SystemdIstorichnij period Sociologiya XX XXI st Nagorodi W E B Du Bois Career of Distinguished Scholarship awardd 2003 honorary doctor of the University of Brasiliad pochesnij doktor Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Meksikid Kondratiev Medaldiwallerstein com Immanuyil Vallerstajn u Vikishovishi Zmist 1 Osvita ta akademichna kar yera 2 Teoriya 2 1 Svit sistema 2 2 Rozuminnya istoriyi 2 3 Rozuminnya kapitalizmu 2 4 Osnovni ponyattya 3 Div takozh 4 Bibliografiya 4 1 Statti perekladeni ukrayinskoyu 4 2 Knizhki perekladeni rosijskoyu 4 3 Statti perekladeni rosijskoyu 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaOsvita ta akademichna kar yera RedaguvatiNavchavsya u Kolumbijskomu universiteti U 1951 roci otrimav stupin bakalavra v 1954 roci otrimav stupin magistra a v 1959 roci doktora filosofiyi Z 1959 po 1971 rik vikladav na fakulteti sociologiyi Kolumbijskogo universitetu Z 1971 po 1976 rik profesor sociologiyi v Universiteti MakGilla Monreal Kanada Z 1976 po 1999 rik pochesnij profesor sociologiyi v Bingemtonskomu universiteti shtat Nyu Jork SShA Z 2000 roku providnij doslidnik u Yelskomu universiteti Z 1994 po 1998 rik zajmav post golovi Mizhnarodnoyi sociologichnoyi asociaciyi Teoriya RedaguvatiVallerstajn rozpochav yak ekspert iz pitan post kolonialnoyi Afriki pislya mizhnarodno molodizhnoyi konferenciyi yaku vin vidvidav 1951 roku Do 1970 vin obmezhuvavsya publikaciyami na cyu temu ale potim pochav nabuvati statusu istorika j teoretika globalnoyi kapitalistichnoyi ekonomiki na makrorivni Jogo kritika svitovogo kapitalizmu j zakliki do antisistemnogo ruhu zrobili jogo sirim kardinalom antiglobalizmu yak v akademichnomu spivtovaristvi tak i za jogo mezhami poryad iz Noamom Chomski ta P yerom Burdye Najvazhlivisha pracya Vallerstajna Suchasna svit sistema vijshla u chotiroh tomah 1974 1980 1989 ta 2011 roku Planuyutsya she dva tomi U cij praci Vallerstajn nagoloshuye na ekonomichnih faktorah yaki na jogo dumku perevazhayut nad ideologichnimi faktorami v globalnij politici V osnovnomu poglyadi Vallerstajna viznachili tri abo chotiri intelektualni dzherela vplivu Filosof Karl Marks slidom za yakim vin nagoloshuye na dominuvanni ekonomichnih faktoriv nad ideologichnimi U Marksa vin perejnyav ideyi dihotomiyi mizh kapitalom ta praceyu poglyadi na stadiyi ekonomichnogo rozvitku na kshtalt feodalizmu j kapitalizmu viru v nakopichennya kapitalu dialektiku ta bagato inshogo Francuzkij istorik Fernan Brodel yakij opisav rozvitok i politichnu rol shirokoyi merezhi tovarnogo obminu v Yevropi v period mizh 1400 ta 1800 rokami Teoriya zalezhnosti nasampered koncepciyi centru ta periferiyi i mozhlivo praktichnij dosvid ta vrazhennya nabuti vrodovzh vlasnoyi roboti shodo post kolonialnoyi Afriki Vallerstajn stverdzhuvav takozh sho na nogo silno vplinula svitova revolyuciya 1968 roku Vin pracyuvav todi v Kolumbijskomu universiteti i brav uchast u fakultetskomu komiteti sho namagavsya znajti rozv yazok problem pidnyatih studentskimi zavorushennyami U kilkoh pracyah vin vidznachav sho cya revolyuciya poklala kraj liberalizmu yak ideologiyi v suchasnij svitovij sistemi Peredbachennya Vallerstajnom zbilshennya znachennya protistoyannya pivnich pivden todi koli osnovnim svitovim konfliktom bula holodna vijna zaslugovuye na osoblivu uvagu Z 1980 roku vin vidstoyuye dumku sho SShA ye gegemonom u stani zanepadu U 90 h rokah z nogo za ce chasto pidsmiyuvalisya ale pislya vijni v Iraku cya dumka nabula poshirennya Zagalom Vallerstajn bachit rozvitok svitovoyi kalitalistichnoyi sistemi yak zagrozu dlya bilshosti naselennya svitu 8 Yak i Marks Vallerstajn prorokuye sho kapitalizm bude zaminenij socialistichnoyu ekonomikoyu 9 Teoriya Vallerstajna viklikala zhorstku kritiku ne tilki z boku neoliberalistiv chi konservatoriv ale j z boku deyakih istorikiv yaki zaperechuyut istorichnu pravdivist deyakih iz yiyi polozhen Kritiki zauvazhuyut sho Vallerstajn maye shilnist nehtuvati kulturnim vimirom zvodyachi jogo do oficijnoyi ideologiyi derzhav yaku potim mozhna legko vidati za instrument chisto ekonomichnih interesiv Vse zh analitichnij pidhid Vallerstajna ta sumizhnih teoretikiv takih yak Andre Gunder Frank Terens Gopkins Samir Amin Kristofer Chejs Dann ta Dzhovanni Arrigi maye znachnu vagu virobivshi zagalnu bazu pidhodu Vin viklikaye znachnij interes prihilnikiv antiglobalizmu Vallerstajn brav uchast i pisav pro Svitovij socialnij forum Svit sistema Redaguvati Teoretizuvannya Valerstajna ne fokusuyetsya na okremih nacionalnih suspilstvah natomist vin zastosovuye kategoriyu svit sistema Ponyattya svit u comu vipadku rozumiyetsya ne yak svit a yak jogo chastina sho yavlyaye soboyu pevnu okremu cilisnist Prostorovi zv yazki mizh suspilstvami okresleni mezhami sho i ye mezhami svit sistemi Vseredini cih mezh znahodyatsya centr yadro periferiya ta napivperiferiya voni i stanovlyat soboyu chastini svit sistemi Poza mezhami zovnishnij prostir Isnuye dva vidi svit sistemi svit ekonomika ta svit imperiya Klyuchova vidminnist mizh nimi polyagaye u riznih politichnih strukturah Svit imperiya ye strukturoyu yaka maye odnu zagalnu politichnu strukturu ta odin zagalnij rozpodil praci Golovnim ponyattyam rozroblenoyi Vallerstajnom koncepciyi ye svit ekonomika sistema mizhnarodnih zv yazkiv zasnovana na torgivli Rozuminnya istoriyi Redaguvati Istoriya rozglyadayetsya Vallerstajnom yak rozvitok riznih regionalnih svit sistem svit ekonomik i svit imperij yaki dovgij chas konkuruvali odna z odnoyu poki yevropejska kapitalistichna svit ekonomika ne stala dominuyuchoyu Tim samim Vallerstajn osporyuye tradicijni formacijnij i civilizacijnij pidhodi do istoriyi proponuyuchi novu tretyu paradigmu suspilnogo rozvitku Centr yadro maye gegemonnu silu yaka ye zdatnistyu derzhavi rozpovsyudzhuvati svoyi pravila u mizhderzhavnu sistemu ne tilki cherez rinok ale j vikoristovuyuchi politichnij vpliv Ale gegemoniya ce radshe ne struktura a proces u chasi bo spochatku pevna krayina mozhe buti liderom ale zgodom u svit sistemi mozhe z yavitis insha yaka stane dlya neyi konkurentom i sila bude rozpodilena mizh dvoma a mozhlivo i bilshe sub yektami Tomu gegemonna krayina maye namagatisya strimuvati ekonomichne zrostannya svoyih soyuznikiv shob zberegti vlasnu perevagu ale z inshogo boku yij neobhidno shob yiyi soyuzniki buli dovoli silnimi bo voni vistupayut dlya neyi rinkom Yaksho gegemonna derzhava zanepadaye to ce ne oznachaye sho vona odrazu staye slabkoyu navpaki na dovgij period chasu vona zalishayetsya liderom u politichnij ta vijskovij sferi ale vzhe ne v ekonomichnij Take poslablennya gegemoniyi provokuye zmini u vsomu svitovomu poryadku Proces inkorporaciyi u svit sistemu abo proces periferizaciyi polyagaye u bilsh detalnomu rozdilenni praci mizh krayinami sho provokuye ob yednannya yih v yedinu svit sistemu Rozuminnya kapitalizmu Redaguvati Zgidno koncepciyi Vallerstajna kapitalizm spochatku rozvivavsya yak cilisna sistema svitovih zv yazkiv okremimi elementami yakoyi buli nacionalni ekonomiki Kapitalizm zarodivsya v XVI stolitti koli cherez vipadkovij zbig obstavin u Zahidnij Yevropi svit imperiyi postupilisya miscem svit ekonomici zasnovanij na torgivli Kapitalistichna svit ekonomika porodila kolonialnu ekspansiyu zahidnoyevropejskih krayin do XIX stolittya vona pridushila vsi inshi svit ekonomiki i svit imperiyi zalishivshis yedinoyu suchasnoyi svit sistemoyu Zgidno teoriyi Vallerstajna vsi krayini kapitalistichnoyi svit ekonomiki zhivut v odnomu ritmi sho diktuyetsya dovgimi hvilyami Kondratyeva Osnovni ponyattya Redaguvati Centr ce dominuyucha geografichna zona svit sistemi yaka ekspluatuye inshi chastini sistemi Periferiya ce zoni yaki postachayut sirovinu v centralnu chastinu i piddayutsya ekspluataciyi Napivperiferiya ce zalishkova zona sho vklyuchaye ryad regioniv mizh ekspluatuyuchimi i ekspluatovanimi Zovnishnij prostir ce ti teritoriyi zvidki svitova kapitalistichna ekonomika hotila otrimuvati tovari ale yaki buli u stani chiniti opir importuvannyu promislovih tovariv z providnih krayin svit sistemi Div takozh RedaguvatiSvit sistemnij pidhid Samir Amin Dzhovanni Arrigi Richard Lahman Andre Gunder FrankBibliografiya RedaguvatiStatti perekladeni ukrayinskoyu Redaguvati Pro postup i perehidni epohi 1983 Arhivovano 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nasilstvo i kapitalistichna svitoekonomika 1995 Arhivovano 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Yi Bagatolikij evropocentrizm 1996 Arhivovano 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Yi Svit 2050 roku bude takim yakim mi jogo stvorimo 1998 Arhivovano 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Spilne Novi bunti proti sistemi 2002 Arhivovano 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine Spilne Strukturni krizi 2009 Arhivovano 27 bereznya 2015 u Wayback Machine Spilne Knizhki perekladeni rosijskoyu Redaguvati Vallerstajn I Analiz mirovyh sistem i situaciya v sovremennom mire nedostupne posilannya z chervnya 2019 Per s angl P M Kudyukina pod obshej red B Yu Kagarlickogo SPb Universitetskaya kniga 2001 416 s Vallerstajn I Posle liberalizma nedostupne posilannya z chervnya 2019 Per s angl M M Gurvica P M Kudyukina L V Fedenko pod red B Yu Kagarlickogo M Editorial URSS 2003 256 s Balibar E Vallerstajn I Rasa naciya klass Dvusmyslennye identichnosti Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Race nation class Ambiguous identities Obshaya red D Skopina B Kagarlickogo M Logos Altera Esse Homo 2003 272 s Vallerstajn I Konec znakomogo mira Sociologiya XXI veka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Per s angl pod red B L Inozemceva Centr issledovanij postindustrialnogo obshestva M Logos 2003 368 s Vallerstajn I Mirosistemnyj analiz Vvedenie per N Tyukinoj M Izdatelskij dom Territiriya budushego 2006 248 s Vallerstajn I Istoricheskij kapitalizm Kapitalisticheskaya civilizaciya M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2008 176 s Statti perekladeni rosijskoyu Redaguvati Vallerstajn I Socialnoe izmenenie vechno Nichto nikogda ne izmenyaetsya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PDF Sociologicheskie issledovaniya 1997 1 S 8 21 Vallerstajn I Mirosistemnyj analiz Vremya mira Almanah sovremennyh issledovanij po teoreticheskoj istorii makrosociologii geopolitike analizu mirovyh sistem i civilizacij Pod red N S Rozova Novosibirsk 1998 Vypusk 1 S 105 123 Vallerstajn I Izobreteniya realnostej Vremeni Prostranstva k ponimaniyu nashih istoricheskih sistem Vremya mira Almanah sovremennyh issledovanij po teoreticheskoj istorii makrosociologii geopolitike analizu mirovyh sistem i civilizacij Pod red N S Rozova Novosibirsk 2001 Vypusk 2 Vallerstajn I Miro sistemnyj analiz Arhivovano 26 chervnya 2012 u Wayback Machine Vallerstajn I Intellektualy v epohu perehoda Vallerstajn I Shok i trepet Logos 2003 1 Vallerstajn I Konec nachala Logos 2003 1 Vallerstajn I Orel poshel na avarijnuyu posadku Logos 2003 2 Vallerstajn I Ni patriotizm ni kosmopolitizm Arhivovano 26 sichnya 2012 u Wayback Machine PDF Logos 2006 2 Vallerstajn I Novye vosstaniya protiv sistemy lt BEZ TEMY gt 2007 4 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Vallerstajn I Marks i slaborazvitost Sociologiya teoriya metody marketing 2008 1 Vallerstajn I Modernizaciya mir prahu ee Sociologiya teoriya metody marketing 2008 2 Vallerstajn I Evropejskij universalizm ritorika vlasti Arhivovano 10 veresnya 2012 u Wayback Machine PDF Prognozis 2008 2 14 Vallerstajn I Marks i istoriya plodotvornoe i neplodotvornoe prochtenie iz knigi E Balibara i I Vallerstajna Rasa naciya klass Dvusmyslennye identichnosti Arhivovano 6 serpnya 2009 u Wayback Machine Vallerstajn I Kapitalizm v blizhajshem budushem ischerpaet svoj potencial Arhivovano 22 serpnya 2012 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiO Lisnichuk Valerstajn Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 84 ISBN 978 966 611 818 2 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system I Capitalist Agriculture and the Origins of the Europian World Economy in the Sixteenth Century University of California Press 2011 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system III The Second Era of Great Expansion of the Capitalist World Economy 1 7 3 0 s 1 8 4 0 s University of California Press 2011 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system IV Centrist Liberalism Triumphant 1789 1914 University of California Press 2011 http www krugosvet ru enc gumanitarnye nauki sociologiya VALLERSTAN IMMANUIL html page 0 0 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www iwallerstein com Arhivovano 19 listopada 2012 u Wayback Machine Ritcer Dzh Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2002 688 s il Seriya Mastera psihologii ISBN 5 318 00687 6Primitki Redaguvati SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Library of Congress Authorities US Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 LIBRIS 2011 d Track Q1798125 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Paul Halsall Modern History Sourcebook Summary of Wallerstein on World System Theory Arhivovano 26 zhovtnya 2007 u Wayback Machine August 1997 Carlos A Martinez Vela World Systems Theory Arhivovano 11 lipnya 2009 u Wayback Machine paper prepared for the Research Seminar in Engineering Systems Arhivovano 19 chervnya 2018 u Wayback Machine November 2003Posilannya RedaguvatiSergij Klimovskij Immanuyil Vallerstajn inshij poglyad na istoriyu 2008 Arhivovano 28 bereznya 2014 u Wayback Machine Igor Usatenko Antiliberalna revolyuciya 1968 roku Poglyad Vallerstajna 2014 Arhivovano 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Igor Usatenko Pro Rosiyu yak zagrozu kapitalistichnij svitosistem abo Chomu Putin mozhe povtoriti dolyu Husejna 2015 Arhivovano 28 sichnya 2015 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro sociologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Immanuyil Vallerstajn amp oldid 39644402