Неомарксизм (або західний марксизм) — широкий термін, що позначає філософські та соціологічні теорії 20 ст., що намагалися продовжити й модернізувати вчення марксизму з врахуванням новітніх течій філософської думки, таких як фрейдизм, соціальну філософію Макса Вебера тощо.
До неомарксизму належать франкфуртська школа, зокрема фрейдо-марксизм, аналітичний марксизм, структурний марксизм Луї Альтюсера та інші.
Неомарксистські пошуки загалом не узгоджуються із марксизмом-ленінізмом, тому неомарксизм розглядався в СРСР як частина буржуазної філософії.
Неомарксизм в Україні Редагувати
Ідеї неомарксизму в Україні не надто поширені, однак деякі соціально-політичні об'єднання все-таки існують, зокрема «Соціальний рух».
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
Література Редагувати
- О. Сорба. Неомарксизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.499 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Редагувати
- Майкл А. МакКарті, Джефф Манза. Неомарксистський спадок в американській соціології (2011)
- Роман Тиса. Біля витоків «західного марксизму»: Лукач, Корш, Ґрамші
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |