www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франкфуртська школа нім Frankfurter Schule школа соціальної теорії та критичної філософії що виникла у 1929 році і пов я

Франкфуртська школа

Франкфуртська школа (нім. Frankfurter Schule) — школа соціальної теорії та критичної філософії, що виникла у 1929 році і пов'язана з Інститутом соціальних досліджень у Франкфурті-на-Майні. Франкфуртська школа об'єднувала інтелектуалів, академіків і політичних дисидентів, незадоволених соціально-економічними системами 1930-х (капіталізмом, фашизмом, комунізмом). Теоретики школи вважали, що соціальна теорія неадекватно пояснює бурхливий політичний фракціонізм і реакціоністську політику, що відбувалися у 20 столітті в капіталістичних суспільствах. Критики капіталізму та марксизму-ленінізму як негнучких систем суспільної організації.

Макс Горкгаймер (зліва), Теодор Адорно (справа) та Юрген Габермас (справа на задньому плані) в Гайдельберзі, 1965 р.

Основні представники: Теодор Адорно, Макс Горкгаймер, Герберт Маркузе, Еріх Фромм, Вальтер Беньямін, Лео Левенталь, Франц Леопольд Нейман, Фрідріх Поллок, з «другого покоління» — Юрген Габермас, Оскар Негт. Термін «франкфуртська школа» є збірною назвою, вживаною до мислителів, пов'язаних з Інститутом соціальних досліджень у Франкфурті-на-Майні, самі представники критичної теорії ніколи не об'єднували себе під таким найменуванням.

Передісторія Редагувати

Франкфуртська школа виникла на базі Інституту соціальних досліджень[de] при Університеті Франкфурту-на-Майні. Хоча відлік її існування заведено вести з 1930 року, коли інститут очолив Макс Горкгаймер, але марксистські дослідження велися в Інституті з моменту його заснування в 1923. Перший його директор, історик і правознавець австромарксистської школи Карл Грюнберг, привернув до роботи в Інституті цілу низку талановитих молодих інтелектуалів з комуністичними й соціал-демократичними переконаннями, заснував перший вагомий журнал з історії робітничого руху в Європі і налагодив тісні зв'язки з Інститутом Маркса-Енгельса в Москві. Вже до 1930 року у франкфуртському інституті були закладені основи майбутніх напрямів роботи, а його журнал включав новітні статті Карла Корша, Дьйордя Лукача, Генрика Гроссмана і Давида Рязанова.

Теорія культурного марксизму Редагувати

Франкфуртська школа займає центральне місце в теорії культурного марксизму, що з'явилася наприкінці 1990-х років і популярна серед американських консерваторів та релігійних мислителів. Її прихильники розглядають Франкфуртську школу як частину ширшого руху, спрямованого на завоювання та знищення Західної цивілізації, використовуючи контркультуру 60-х, прогресивізм, мультикультуралізм, політичну коректність та інші методи.

Основні праці Редагувати

  • Беньямін В. Мистецька робота в епоху механічного відтворення (нім. Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit, 1936)
  • Фромм Е. Втеча від свободи (англ. Escape from Freedom, 1941)
  • Маркузе Г. Розум і революція. Геґель і виникнення соціальної теорії (англ. Reason and Revolution: Hegel and the Rise of Social Theory, 1941)
  • Горкгаймер М., Адорно Т. Діалектика Просвітництва (нім. Dialektik der Aufklärung, 1947)
  • Горкгаймер М. Затьмарення розуму (англ. Eclipse of Reason, 1947)
  • Адорно Т. Minima Moralia (нім. Minima Moralia: Reflexionen aus dem beschädigten Leben, 1951)
  • Маркузе Г. Ерос і цивілізація (англ. Eros and Civilization, 1955)
  • Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості (нім. Strukturwandel der Öffentlichkeit, 1962)
  • Маркузе Г. Одновимірна людина (англ. One-Dimensional Man, 1964)
  • Адорно Т. Негативна діалектика (нім. Negative Dialektik, 1966)
  • Габермас Ю. Теорія комунікативної дії (нім. Theorie des kommunikativen Handelns, 1981)

Джерела та література Редагувати

  • Дмитриев А. Н. Марксизм без пролетариата: Георг Лукач и ранняя Франкфуртская школа (1920—1930-е гг.). — СПб.: Европейский университет в Санкт-Петербурге; Летний сад, 2004. — 528 с.

Примітки Редагувати

  1. Jay, Martin. . skidmore.edu. Salmagundi Magazine. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. 
  2. Berkowitz, Bill (15 серпня 2003). 'Cultural Marxism' Catching On. Intelligence Report (англ.) (Southern Poverty Law Center). оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018. 
  3. Wodak, ed. by Ruth; KhosraviNik, Majid; Mral, Brigitte (2012). Right wing populism in Europe: Politics and discourse (вид. 1st. publ. 2013.). London: Bloomsbury Academic. с. 96, 97. ISBN 978-1-7809-3245-3. Процитовано 30 липня 2015. 

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Frankfurtska shkola nim Frankfurter Schule shkola socialnoyi teoriyi ta kritichnoyi filosofiyi sho vinikla u 1929 roci i pov yazana z Institutom socialnih doslidzhen u Frankfurti na Majni Frankfurtska shkola ob yednuvala intelektualiv akademikiv i politichnih disidentiv nezadovolenih socialno ekonomichnimi sistemami 1930 h kapitalizmom fashizmom komunizmom Teoretiki shkoli vvazhali sho socialna teoriya neadekvatno poyasnyuye burhlivij politichnij frakcionizm i reakcionistsku politiku sho vidbuvalisya u 20 stolitti v kapitalistichnih suspilstvah Kritiki kapitalizmu ta marksizmu leninizmu yak negnuchkih sistem suspilnoyi organizaciyi Maks Gorkgajmer zliva Teodor Adorno sprava ta Yurgen Gabermas sprava na zadnomu plani v Gajdelberzi 1965 r Osnovni predstavniki Teodor Adorno Maks Gorkgajmer Gerbert Markuze Erih Fromm Valter Benyamin Leo Levental Franc Leopold Nejman Fridrih Pollok z drugogo pokolinnya Yurgen Gabermas Oskar Negt Termin frankfurtska shkola ye zbirnoyu nazvoyu vzhivanoyu do misliteliv pov yazanih z Institutom socialnih doslidzhen u Frankfurti na Majni sami predstavniki kritichnoyi teoriyi nikoli ne ob yednuvali sebe pid takim najmenuvannyam Zmist 1 Peredistoriya 2 Teoriya kulturnogo marksizmu 3 Osnovni praci 4 Dzherela ta literatura 5 Primitki 6 Div takozh 7 PosilannyaPeredistoriya RedaguvatiFrankfurtska shkola vinikla na bazi Institutu socialnih doslidzhen de pri Universiteti Frankfurtu na Majni Hocha vidlik yiyi isnuvannya zavedeno vesti z 1930 roku koli institut ocholiv Maks Gorkgajmer ale marksistski doslidzhennya velisya v Instituti z momentu jogo zasnuvannya v 1923 Pershij jogo direktor istorik i pravoznavec avstromarksistskoyi shkoli Karl Gryunberg privernuv do roboti v Instituti cilu nizku talanovitih molodih intelektualiv z komunistichnimi j social demokratichnimi perekonannyami zasnuvav pershij vagomij zhurnal z istoriyi robitnichogo ruhu v Yevropi i nalagodiv tisni zv yazki z Institutom Marksa Engelsa v Moskvi Vzhe do 1930 roku u frankfurtskomu instituti buli zakladeni osnovi majbutnih napryamiv roboti a jogo zhurnal vklyuchav novitni statti Karla Korsha Djordya Lukacha Genrika Grossmana i Davida Ryazanova Teoriya kulturnogo marksizmu RedaguvatiFrankfurtska shkola zajmaye centralne misce v teoriyi kulturnogo marksizmu sho z yavilasya naprikinci 1990 h rokiv i populyarna sered amerikanskih konservatoriv ta religijnih misliteliv Yiyi prihilniki rozglyadayut Frankfurtsku shkolu yak chastinu shirshogo ruhu spryamovanogo na zavoyuvannya ta znishennya Zahidnoyi civilizaciyi vikoristovuyuchi kontrkulturu 60 h progresivizm multikulturalizm politichnu korektnist ta inshi metodi 1 2 3 Osnovni praci RedaguvatiBenyamin V Mistecka robota v epohu mehanichnogo vidtvorennya nim Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit 1936 Fromm E Vtecha vid svobodi angl Escape from Freedom 1941 Markuze G Rozum i revolyuciya Gegel i viniknennya socialnoyi teoriyi angl Reason and Revolution Hegel and the Rise of Social Theory 1941 Gorkgajmer M Adorno T Dialektika Prosvitnictva nim Dialektik der Aufklarung 1947 Gorkgajmer M Zatmarennya rozumu angl Eclipse of Reason 1947 Adorno T Minima Moralia nim Minima Moralia Reflexionen aus dem beschadigten Leben 1951 Markuze G Eros i civilizaciya angl Eros and Civilization 1955 Gabermas Yu Strukturni peretvorennya u sferi vidkritosti nim Strukturwandel der Offentlichkeit 1962 Markuze G Odnovimirna lyudina angl One Dimensional Man 1964 Adorno T Negativna dialektika nim Negative Dialektik 1966 Gabermas Yu Teoriya komunikativnoyi diyi nim Theorie des kommunikativen Handelns 1981 Dzherela ta literatura RedaguvatiDmitriev A N Marksizm bez proletariata Georg Lukach i rannyaya Frankfurtskaya shkola 1920 1930 e gg SPb Evropejskij universitet v Sankt Peterburge Letnij sad 2004 528 s Primitki Redaguvati Jay Martin Dialectic of Counter Enlightenment The Frankfurt School as Scapegoat of the Lunatic Fringe skidmore edu Salmagundi Magazine Arhiv originalu za 24 listopada 2011 Berkowitz Bill 15 serpnya 2003 Cultural Marxism Catching On Intelligence Report angl Southern Poverty Law Center Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 2 zhovtnya 2018 Wodak ed by Ruth KhosraviNik Majid Mral Brigitte 2012 Right wing populism in Europe Politics and discourse vid 1st publ 2013 London Bloomsbury Academic s 96 97 ISBN 978 1 7809 3245 3 Procitovano 30 lipnya 2015 Div takozh RedaguvatiMarkuzianstvo Kritichna socialna teoriyaPosilannya RedaguvatiFrankfurtska shkola Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 546 547 Frankfurtska shkola Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frankfurtska shkola amp oldid 39481188