www.wikidata.uk-ua.nina.az

Феноменологія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення напрям філософських досліджень структури дос

Феноменологія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Феноменологія (значення).

Феноменологія — напрям філософських досліджень структури досвіду і свідомості. Засноваником цього руху на початку XX ст. став Едмунд Гуссерль.

Термін «феноменологія» походить від грецьких слів phainómenon, яке означає «те, що з'являється» і lógos — вчення. У викладі Гуссерля феноменологія в основному розглядає та вивчає структури свідомості й явища, які в ній відбуваються. Цей розгляд повинен відбуватися з точки зору «першої особи», але вивчаються явища не так, як вони постають перед моєю свідомістю, а перед будь-якою свідомістю. Гуссерль вірив у те, що збудована таким чином наука про явища, феноменологія, може забезпечити міцну основу для усього людського знання включно із знанням науковим. Таким чином філософія могла б отримати статус строгої науки.

Крім Гуссерля феноменологію розвивали або критикували Мартін Гайдеґґер, Моріс Мерло-Понті та інші — Поль Рікер, Еммануель Левінас, Дітріх фон Гільдебранд.

Ідея феноменології Редагувати

У своїй найпростішій формі феноменологія намагається створити умови для об'єктивного вивчення того, що зазвичай вважається суб'єктивним — свідомості та таких її проявів, як судження, сприйняття та почуття. Хоча феноменологія прагне бути науковою, вона не намагається вивчати свідомість із точки зору клінічної психології чи неврології. Замість цього за допомогою систематичних міркувань вона ставить собі за мету визначити суттєві властивості структур свідомості та проявів свідомості.

Багато важливих для феноменології концепцій Гуссерль запозичив у роботах та лекціях своїх учителів Франца Брентано та Карла Штумпфа. У Брентано Гуссерль взяв важливе поняття інтенціональності — думку про те, що свідомість завжди є усвідомленням чогось. Об'єкт усвідомлення називають інтенціональним об'єктом. Він може виникати в свідомості різним чином: як сприйняття, спогад, знак тощо. Хоча всі ці різні інтенціональності мають різні структури і вони є про щось різним чином, об'єкт усе ж відбудовується в свідомості як той самий ідентичний об'єкт.

Хоча чимало феноменологічних методів застосовують різні редукції (спрощення), феноменологія суттєво антиредукційна. Редукція - це тільки знаряддя, яке допомагає краще зрозуміти й описати дію свідомості. Вона не зводить будь-який феномен до такого опису. Іншими словами, коли йдеться про суть або ідею речі, чи коли деталізується будова ідентичної речі, описуючи те, що «насправді» видно так, ніби це єдині аспекти чи властивості речі, це зовсім не означає, що річ є винятково лише тим, що описується. Мета такої редукції в тому, щоб зрозуміти, як різні аспекти складаються в ту реальну річ, яку отримує спостерігач у досвіді. Суть феноменологічної редукції полягає в спрямуванні думок про об’єкти довколишнього світу до суб'єктивного досвіду (через рефлексію), тобто подальша концентрація уваги на самих переживаннях свідомості (психічних актах чи саморефлексії). Феноменологія — безпосередня реакція на психологізм та фізикалізм, що були популярними у часи Гуссерля.

Література Редагувати

Класики феноменології Редагувати

  • Гуссерль Э. [1] М.: ДИК, 1999.
  • Гуссерль Э. Картезианские размышления / Пер. с нем. Д. В. Скляднева. СПб.: Наука, 2001.
  • Гуссерль Э. Логические исследования. Т. 2. — М.: ДИК, 2001. [2]
  • Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. — К.: Ваклер, 1996. — С. 69-83.
  • Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. — 2002. — № 3. — С. 134–149.
  • Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с.
  • Шпет Г. Явление и смысл (Феноменология как основная наука и ее проблемы). М.: Гермес, 1914. 219 с.
  • Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля / Пер. А. Денежкина, В. Куренного. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999.

Література про феноменологію Редагувати

Феноменологічна періодика Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fenomenologiya znachennya Fenomenologiya napryam filosofskih doslidzhen strukturi dosvidu i svidomosti Zasnovanikom cogo ruhu na pochatku XX st stav Edmund Gusserl Termin fenomenologiya pohodit vid greckih sliv phainomenon yake oznachaye te sho z yavlyayetsya i logos vchennya U vikladi Gusserlya fenomenologiya v osnovnomu rozglyadaye ta vivchaye strukturi svidomosti j yavisha yaki v nij vidbuvayutsya Cej rozglyad povinen vidbuvatisya z tochki zoru pershoyi osobi ale vivchayutsya yavisha ne tak yak voni postayut pered moyeyu svidomistyu a pered bud yakoyu svidomistyu Gusserl viriv u te sho zbudovana takim chinom nauka pro yavisha fenomenologiya mozhe zabezpechiti micnu osnovu dlya usogo lyudskogo znannya vklyuchno iz znannyam naukovim Takim chinom filosofiya mogla b otrimati status strogoyi nauki Krim Gusserlya fenomenologiyu rozvivali abo kritikuvali Martin Gajdegger Moris Merlo Ponti ta inshi Pol Riker Emmanuel Levinas Ditrih fon Gildebrand Zmist 1 Ideya fenomenologiyi 2 Literatura 2 1 Klasiki fenomenologiyi 2 2 Literatura pro fenomenologiyu 2 3 Fenomenologichna periodika 3 PosilannyaIdeya fenomenologiyi RedaguvatiU svoyij najprostishij formi fenomenologiya namagayetsya stvoriti umovi dlya ob yektivnogo vivchennya togo sho zazvichaj vvazhayetsya sub yektivnim svidomosti ta takih yiyi proyaviv yak sudzhennya sprijnyattya ta pochuttya Hocha fenomenologiya pragne buti naukovoyu vona ne namagayetsya vivchati svidomist iz tochki zoru klinichnoyi psihologiyi chi nevrologiyi Zamist cogo za dopomogoyu sistematichnih mirkuvan vona stavit sobi za metu viznachiti suttyevi vlastivosti struktur svidomosti ta proyaviv svidomosti Bagato vazhlivih dlya fenomenologiyi koncepcij Gusserl zapozichiv u robotah ta lekciyah svoyih uchiteliv Franca Brentano ta Karla Shtumpfa U Brentano Gusserl vzyav vazhlive ponyattya intencionalnosti dumku pro te sho svidomist zavzhdi ye usvidomlennyam chogos Ob yekt usvidomlennya nazivayut intencionalnim ob yektom Vin mozhe vinikati v svidomosti riznim chinom yak sprijnyattya spogad znak tosho Hocha vsi ci rizni intencionalnosti mayut rizni strukturi i voni ye pro shos riznim chinom ob yekt use zh vidbudovuyetsya v svidomosti yak toj samij identichnij ob yekt Hocha chimalo fenomenologichnih metodiv zastosovuyut rizni redukciyi sproshennya fenomenologiya suttyevo antiredukcijna Redukciya ce tilki znaryaddya yake dopomagaye krashe zrozumiti j opisati diyu svidomosti Vona ne zvodit bud yakij fenomen do takogo opisu Inshimi slovami koli jdetsya pro sut abo ideyu rechi chi koli detalizuyetsya budova identichnoyi rechi opisuyuchi te sho naspravdi vidno tak nibi ce yedini aspekti chi vlastivosti rechi ce zovsim ne oznachaye sho rich ye vinyatkovo lishe tim sho opisuyetsya Meta takoyi redukciyi v tomu shob zrozumiti yak rizni aspekti skladayutsya v tu realnu rich yaku otrimuye sposterigach u dosvidi Sut fenomenologichnoyi redukciyi polyagaye v spryamuvanni dumok pro ob yekti dovkolishnogo svitu do sub yektivnogo dosvidu cherez refleksiyu tobto podalsha koncentraciya uvagi na samih perezhivannyah svidomosti psihichnih aktah chi samorefleksiyi Fenomenologiya bezposerednya reakciya na psihologizm ta fizikalizm sho buli populyarnimi u chasi Gusserlya Literatura RedaguvatiKlasiki fenomenologiyi Redaguvati Gusserl E Idei k chistoj fenomenologii i fenomenologicheskoj filosofii T 1 1 M DIK 1999 Gusserl E Kartezianskie razmyshleniya Per s nem D V Sklyadneva SPb Nauka 2001 Gusserl E Logicheskie issledovaniya T 2 M DIK 2001 2 Gusserl E Kriza yevropejskogo lyudstva i filosofiya Suchasna zarubizhna filosofiya Techiyi ta napryamki K Vakler 1996 S 69 83 Gusserl E Kriza yevropejskih nauk i transcendentalna fenomenologiya Vstup do fenomenologichnoyi filosofiyi Filosofska dumka 2002 3 S 134 149 Gusserl E Dosvid i sudzhennya Doslidzhennya genealogiyi logiki K PPS 2002 2009 356 s Shpet G Yavlenie i smysl Fenomenologiya kak osnovnaya nauka i ee problemy M Germes 1914 219 s Ingarden R Vvedenie v fenomenologiyu Edmunda Gusserlya Per A Denezhkina V Kurennogo M Dom intellektualnoj knigi 1999 Literatura pro fenomenologiyu Redaguvati S Kosharnij Fenomenologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 666 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Gerbert Shpigelberg Fenomenologicheskoe dvizhenie M 2003 Tymieniecka A T Phenomenology World Wide Foundations Expending Dynamics Life Engagements A Guide for Research and Study Edited by A T Tymieniecka NY Springer 2002 740 pages ISBN 1 4020 0066 9 Bernhard Valdenfels Vstup do fenomenologiyi Kiyiv Alterpres 2002 Kebuladze Vahtang Fenomenologiya dosvidu K Duh i litera 2011 280 s Fenomenologichna periodika Redaguvati Newsletter of Phenomenology online newsletter Research in Phenomenology Duquesne Univ Pr Pittsburgh Pa 1 1971ff ISSN 0085 5553 Studia Phaenomenologica ISSN 1582 5647Posilannya RedaguvatiFenomenologiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fenomenologiya prava Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 265 ISBN 966 7492 06 0 Fenomenologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 529 Smith David Woodruff Phenomenology Stenfordska filosofska enciklopediya vpershe opublikovano 16 listopada 2003 r ostannya versiya 21 kvitnya 2018 r angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fenomenologiya amp oldid 39481862