www.wikidata.uk-ua.nina.az

Форма держави Форма лат formal структура система організації держави це поєднання способу організації та здійснення держ

Форма держави

Форма (лат. formal — структура, система організації) держави — це поєднання способу організації та здійснення державної влади, методів її здійснення та форм зворотного зв'язку органів держави із населенням. Тобто форма держави — це специфічна політична організація суспільства.

Історія поняття форми держави Редагувати

Аналіз форми держави відбувався в різні часи, від античності до сьогодення. Існує велика кількість різноманітних поглядів та теорій, які зосереджені на вивченні такого поняття як «форма держави». Різні дослідники вкладали неоднаковий зміст у це поняття.

Стародавні греки підкреслювали важливе значення форми держави для існування самої держави. Наприклад, Платон відводив формі держави визначальну, активну роль. Форма держави, а також і її суть та зміст ніколи не залишаються статичними категоріями, а постійно змінюються та розвиваються під впливом багатьох економічних, соціально-політичних, ідеологічних та інших факторів. Постійно змінювалось і уявлення про них. Платон вважав, що ідеальною формою держави є законна влада меншості — аристократія. Так само, ним розглядалася «законна монархія» — царська влада — і «незаконна» — олігархія.

Платон створив цілісне вчення про динаміку державного життя і зміну його форм. Ідеальна держава і її аристократична форма, відповідно до цього вчення, не вічні. Держава може деградувати і змінювати свої форми. Аристократія, що призводить до появи приватної власності на землю і перетворенню вільних людей на рабів, може вироджуватися в так звану тимократію, панування найсильніших воїнів, може поступово перетворюватися на олігархію. Олігархія ж, як лад, заснований на майновому цензі і владі багатих, — на демократію. А вже демократія може переродитись у свою протилежність — тиранію. Це — найгірша форма держави, при якій безроздільно панує сваволя, насильство, безправ'я широких мас населення. Глава держави — тиран, захоплює владу.

Цицерон критерій розмежування форм держави вбачав у характері і волі тих, хто править у державі. За цим критерієм він розділяв три прості форми держави: царську владу — монархію, владу оптиматів — аристократію — та народну владу — демократію. Проте ці форми, за Цицероном, не є найкращими. Ідеальною формою держави він вважав змішану форму, де поєднані позитивні риси усіх простих форм держави.

Арістотель поділяв форми держави в залежності від двох ознак:

1) кількість тих, хто править (один, декілька, багато);

2) в інтересах кого (скількох) здійснюється правління.

За останньою ознакою він розділяв держави на правильні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править).

Правильними формами держави Арістотель вважав:

Неправильними:

Французький просвітитель і правознавець XVIII ст. Шарль Монтеск'є під формою держави розумів лише те, що сучасна наука визначає як державний (політичний) режим, а саме — методи здійснення державної влади. Він визначав такі конкретні форми держави: 1) республіка, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність; 2) монархія (основа влади — честь); 3) деспотія (основа влади — страх).

Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищих державних органів і на цій підставі виділяв: І) монархію — влада в одних руках; 2) аристократію — влада знаходиться у невеликої групи осіб; 3) демократію — владу здійснюють усі. З цього можна зробити висновок, що Руссо формою держави вважав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління.

Загальна характеристика Редагувати

Форма держави є юридичною конструкцією, яка складається з таких взаємопов'язаних елементів як:

  • Форма державного правління — спосіб, або порядок організації та взаємодії вищих органів державної влади;
  • Форма державного устрою — порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини, та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;
  • Форма державного режиму — порядок здійснення державної влади певними способами і методами.

Форма держави дозволяє дати відповідь на питання:

  • як формується влада у державі?
  • якими органами вона представлена?
  • який порядок їх утворення?
  • термін їхніх повноважень?
  • які взаємовідносини глави держави, вищих органів законодавчої та виконавчої влади тощо?
  • яка внутрішня структура держави?
  • в який спосіб поділено державну владу?
  • міра централізації державної влади?
  • які прийоми, методи і способи використовуються для здійснення державної влади?

Зазвичай форма держави має відповідне правове закріплення. Всі її елементи завжди мають правову основу, тобто, фіксуються у конституції, законах та інших підзаконних актах. Форма держави відображає єдність, взаємообумовленість об'єднаних у ній елементів, у результаті чого народжується нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим — її функціональний аспект. В цілому, форма держави — це така категорія, яка характеризує єдність структури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади.

Форми держави у світі Редагувати

Існує велика кількість різноманітних форм зарубіжних держав. У кожній країні форми держави мають свої особливості, характерні ознаки. Ці особливості обумовлені впливом таких чинників як:

  • Політичні — ступінь розвитку суспільного та державного життя, завдання і цілі, що ставить перед собою держава, співвідношення політичних сил, які визначають внутрішню суспільно-політичну ситуацію в країні, характер діяльності владних еліт;
  • Економічні — економічний устрій держави, тобто матеріальні умови життя суспільства, економічні зв'язки держави у міждержавних відносинах та ін.;
  • Ідеологічно-культурні — панування у суспільстві певних ідеологій, культурний рівень народу, характер релігійних міркувань, історичні традиції;
  • Соціально-національні — наявність у державі різних національностей, соціальних груп і класів, які здійснюють вплив на розвиток форми держави;
  • Міжнародні — вплив інших країн, міжнародних організацій, міжнародного співробітництва стосовно конкретної держави.

Форма держави залежить від конкретно-історичних умов її виникнення і розвитку. Суттєвий вплив на неї, має історично сформований тип держави. Так феодальному типу держави відповідала, зазвичай, монархічна форма правління, а буржуазному – республіканська. Форма держави багато в чому залежить від співвідношення політичних сил в державі, особливо у період її виникнення. Наприклад, буржуазні революції в Англії призвели до компромісу між буржуазією і феодалами, наслідком чого стала конституційна монархія. Конституція – задовольнила вимоги та інтереси буржуазії, монархія – феодалів.

Зазвичай форма держави обумовлена її історичним розвитком (федеральна форма територіально-політичного устрою держави в США), історичними традиціями (монархія у Великій Британії), перипетіями внутрішньополітичної боротьби (кількаразові модифікації форми низки держав Африки), системою морально-релігійних цінностей, що панує в суспільстві (теократична республіка в Ірані). Певним чином може впливати і суб'єктивний чинник. Достатньо пригадати вплив генерала Де Голля на функціонування інститутів П'ятої республіки у Франції.

Виходячи з того, що форма держави є об'єктом конституційного регулювання, слід зазначити, що правове закріплення мають лише відносно недавно створені конституції (наприклад, у Конституції Туреччини 1982 р., Конституції Ефіопії 1987 р.). У більшості держав, які не мають у змісті конституції відповідної глави, елементи, з яких складається поняття «форма держави», закріплюються або в тексті основного закону (наприклад, у Франції, Іспанії, ФРН), або в окремих конституційних законах (наприклад, у Швеції).

У країнах, де відсутня писана конституція, форма держави визначається не стільки статутом (законом), скільки конвенційними нормами, що складаються в процесі багатовікової еволюції державних інститутів (наприклад, правовий статус глави держави – монарха у Великій Британії і його взаємовідносини з урядом).

У випадках, коли в конституції відсутня спеціальна глава про форму держави, то відповідні норми, як правило, розміщуються в розділі, що закріплює основи конституційного ладу. Зазвичай ці норми забезпечуються підвищеним правовим захистом (наприклад, заборона на перегляд республіканської форми правління в Італії). Деякі окремі положення можуть бути включені в розділи, що встановлюють територіальний устрій держави й організацію органів державної влади.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Ратушняк С. П. Правознавство. Академічний рівень. 10 клас: підручник./ Вид 2-ге, перероб. і доп. -Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012. -288 с.
  2. ↑ Волинка К. Г. "Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 240 с. — Бібліогр.2. Кельман М. С., О. Г. Мурашин. Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006.
  3. ↑ М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] ; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2011. — 584 с.
  4. ↑ Кельман М. С., О. Г. Мурашин. Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006.
  5. Алексеев С. С. та ін.;Теория государства и права: [підручник]/Норма; Москва; 2004—283 стр.
  6. ↑ Навчальна дисципліна: «Державне право зарубіжних країн»;Лекція № 5. Форми держави в зарубіжних країнах

Джерела Редагувати

  • Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики. — Монографія. — Запоріжжя: Юридичний інститут, 2005.
  • Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України. //Право України. – 2000. – № 6. – С. 19-23.
  • Волинка К. Г. "Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 240 с.
  • Кельман М. С., О. Г. Мурашин. Загальна теорія держави і права: Підручник. — К.: Кондор, 2006.
  • Петров В. С. Сущность, содержание и форма государства/ Петров В. С. –Л., 1971.
  • Ратушняк С. П. Правознавство. Академічний рівень. 10 клас: підручник./ Вид 2-ге, перероб. і доп. -Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012. -288 с.
  • Алексеев С. С. та ін.;Теория государства и права: [підручник]/Норма; Москва; 2004—283 стр.
  • М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] ; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Харків: Право, 2011. — 584 с.
  • http://www-jurfak.univer.kharkov.ua/studentu/newlections/DPZKua.pdf
  • Линецький С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму. // Право України. – 1999. – № 7.
  • Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. – 2002. – № 5. – с. 149—155.
  • Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження. //Право України. –2001. – № 8.
  • Міма І. В. Моделі державно-церковних відносин: порівняльний аспект/ І. В. Міма// Держава і право: Зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005. – Вип. 29. – С. 63-70.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Forma lat formal struktura sistema organizaciyi derzhavi ce poyednannya sposobu organizaciyi ta zdijsnennya derzhavnoyi vladi metodiv yiyi zdijsnennya ta form zvorotnogo zv yazku organiv derzhavi iz naselennyam Tobto forma derzhavi ce specifichna politichna organizaciya suspilstva 1 Zmist 1 Istoriya ponyattya formi derzhavi 2 Zagalna harakteristika 3 Formi derzhavi u sviti 4 Primitki 5 Dzherela 5 1 Literatura 6 PosilannyaIstoriya ponyattya formi derzhavi RedaguvatiAnaliz formi derzhavi vidbuvavsya v rizni chasi vid antichnosti do sogodennya Isnuye velika kilkist riznomanitnih poglyadiv ta teorij yaki zoseredzheni na vivchenni takogo ponyattya yak forma derzhavi Rizni doslidniki vkladali neodnakovij zmist u ce ponyattya Starodavni greki pidkreslyuvali vazhlive znachennya formi derzhavi dlya isnuvannya samoyi derzhavi Napriklad Platon vidvodiv formi derzhavi viznachalnu aktivnu rol Forma derzhavi a takozh i yiyi sut ta zmist nikoli ne zalishayutsya statichnimi kategoriyami a postijno zminyuyutsya ta rozvivayutsya pid vplivom bagatoh ekonomichnih socialno politichnih ideologichnih ta inshih faktoriv Postijno zminyuvalos i uyavlennya pro nih Platon vvazhav sho idealnoyu formoyu derzhavi ye zakonna vlada menshosti aristokratiya Tak samo nim rozglyadalasya zakonna monarhiya carska vlada i nezakonna oligarhiya 2 Platon stvoriv cilisne vchennya pro dinamiku derzhavnogo zhittya i zminu jogo form Idealna derzhava i yiyi aristokratichna forma vidpovidno do cogo vchennya ne vichni Derzhava mozhe degraduvati i zminyuvati svoyi formi Aristokratiya sho prizvodit do poyavi privatnoyi vlasnosti na zemlyu i peretvorennyu vilnih lyudej na rabiv mozhe virodzhuvatisya v tak zvanu timokratiyu panuvannya najsilnishih voyiniv mozhe postupovo peretvoryuvatisya na oligarhiyu Oligarhiya zh yak lad zasnovanij na majnovomu cenzi i vladi bagatih na demokratiyu A vzhe demokratiya mozhe pereroditis u svoyu protilezhnist tiraniyu Ce najgirsha forma derzhavi pri yakij bezrozdilno panuye svavolya nasilstvo bezprav ya shirokih mas naselennya Glava derzhavi tiran zahoplyuye vladu 2 Ciceron kriterij rozmezhuvannya form derzhavi vbachav u harakteri i voli tih hto pravit u derzhavi Za cim kriteriyem vin rozdilyav tri prosti formi derzhavi carsku vladu monarhiyu vladu optimativ aristokratiyu ta narodnu vladu demokratiyu Prote ci formi za Ciceronom ne ye najkrashimi Idealnoyu formoyu derzhavi vin vvazhav zmishanu formu de poyednani pozitivni risi usih prostih form derzhavi 3 Aristotel podilyav formi derzhavi v zalezhnosti vid dvoh oznak 1 kilkist tih hto pravit odin dekilka bagato 2 v interesah kogo skilkoh zdijsnyuyetsya pravlinnya Za ostannoyu oznakoyu vin rozdilyav derzhavi na pravilni pravlinnya zdijsnyuyetsya v interesah usih i nepravilni pravlinnya zdijsnyuyetsya v interesah tilki tih hto pravit 4 Pravilnimi formami derzhavi Aristotel vvazhav 4 monarhiyu aristokratiyu politiyu Nepravilnimi tiraniyu oligarhiyu demokratiyu Francuzkij prosvititel i pravoznavec XVIII st Sharl Montesk ye pid formoyu derzhavi rozumiv lishe te sho suchasna nauka viznachaye yak derzhavnij politichnij rezhim a same metodi zdijsnennya derzhavnoyi vladi Vin viznachav taki konkretni formi derzhavi 1 respublika v yakij organizaciyu i zdijsnennya derzhavnoyi vladi viznachayut taki yakosti yak dobrochesnist i rivnist 2 monarhiya osnova vladi chest 3 despotiya osnova vladi strah 4 Zh Zh Russo pid formoyu derzhavi rozumiv strukturnu organizaciyu vishih derzhavnih organiv i na cij pidstavi vidilyav I monarhiyu vlada v odnih rukah 2 aristokratiyu vlada znahoditsya u nevelikoyi grupi osib 3 demokratiyu vladu zdijsnyuyut usi Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho Russo formoyu derzhavi vvazhav tu kategoriyu yaka v suchasnomu pravoznavstvi nazivayetsya formoyu pravlinnya 4 Zagalna harakteristika RedaguvatiForma derzhavi ye yuridichnoyu konstrukciyeyu yaka skladayetsya z takih vzayemopov yazanih elementiv yak Forma derzhavnogo pravlinnya sposib abo poryadok organizaciyi ta vzayemodiyi vishih organiv derzhavnoyi vladi 1 Forma derzhavnogo ustroyu poryadok organizaciyi teritorialnogo ustroyu tobto podilu derzhavi na pevni skladovi chastini ta spivvidnoshennya derzhavi yak cilogo z yiyi skladovimi chastinami 1 Forma derzhavnogo rezhimu poryadok zdijsnennya derzhavnoyi vladi pevnimi sposobami i metodami 1 Forma derzhavi dozvolyaye dati vidpovid na pitannya yak formuyetsya vlada u derzhavi yakimi organami vona predstavlena yakij poryadok yih utvorennya termin yihnih povnovazhen yaki vzayemovidnosini glavi derzhavi vishih organiv zakonodavchoyi ta vikonavchoyi vladi tosho yaka vnutrishnya struktura derzhavi v yakij sposib podileno derzhavnu vladu mira centralizaciyi derzhavnoyi vladi yaki prijomi metodi i sposobi vikoristovuyutsya dlya zdijsnennya derzhavnoyi vladi Zazvichaj forma derzhavi maye vidpovidne pravove zakriplennya Vsi yiyi elementi zavzhdi mayut pravovu osnovu tobto fiksuyutsya u konstituciyi zakonah ta inshih pidzakonnih aktah Forma derzhavi vidobrazhaye yednist vzayemoobumovlenist ob yednanih u nij elementiv u rezultati chogo narodzhuyetsya nova yakist yaka ne vlastiva zhodnomu z cih okremo vzyatih elementiv Pri comu forma pravlinnya i derzhavnij ustrij harakterizuyut golovnim chinom strukturnij aspekt formi derzhavi a derzhavnij rezhim yiyi funkcionalnij aspekt V cilomu forma derzhavi ce taka kategoriya yaka harakterizuye yednist strukturi i teritorialnoyi organizaciyi a takozh metodiv zdijsnennya derzhavnoyi vladi Formi derzhavi u sviti RedaguvatiIsnuye velika kilkist riznomanitnih form zarubizhnih derzhav U kozhnij krayini formi derzhavi mayut svoyi osoblivosti harakterni oznaki Ci osoblivosti obumovleni vplivom takih chinnikiv yak 3 Politichni stupin rozvitku suspilnogo ta derzhavnogo zhittya zavdannya i cili sho stavit pered soboyu derzhava spivvidnoshennya politichnih sil yaki viznachayut vnutrishnyu suspilno politichnu situaciyu v krayini harakter diyalnosti vladnih elit Ekonomichni ekonomichnij ustrij derzhavi tobto materialni umovi zhittya suspilstva ekonomichni zv yazki derzhavi u mizhderzhavnih vidnosinah ta in Ideologichno kulturni panuvannya u suspilstvi pevnih ideologij kulturnij riven narodu harakter religijnih mirkuvan istorichni tradiciyi Socialno nacionalni nayavnist u derzhavi riznih nacionalnostej socialnih grup i klasiv yaki zdijsnyuyut vpliv na rozvitok formi derzhavi Mizhnarodni vpliv inshih krayin mizhnarodnih organizacij mizhnarodnogo spivrobitnictva stosovno konkretnoyi derzhavi Forma derzhavi zalezhit vid konkretno istorichnih umov yiyi viniknennya i rozvitku Suttyevij vpliv na neyi maye istorichno sformovanij tip derzhavi Tak feodalnomu tipu derzhavi vidpovidala zazvichaj monarhichna forma pravlinnya a burzhuaznomu respublikanska Forma derzhavi bagato v chomu zalezhit vid spivvidnoshennya politichnih sil v derzhavi osoblivo u period yiyi viniknennya Napriklad burzhuazni revolyuciyi v Angliyi prizveli do kompromisu mizh burzhuaziyeyu i feodalami naslidkom chogo stala konstitucijna monarhiya Konstituciya zadovolnila vimogi ta interesi burzhuaziyi monarhiya feodaliv 5 Zazvichaj forma derzhavi obumovlena yiyi istorichnim rozvitkom federalna forma teritorialno politichnogo ustroyu derzhavi v SShA istorichnimi tradiciyami monarhiya u Velikij Britaniyi peripetiyami vnutrishnopolitichnoyi borotbi kilkarazovi modifikaciyi formi nizki derzhav Afriki sistemoyu moralno religijnih cinnostej sho panuye v suspilstvi teokratichna respublika v Irani Pevnim chinom mozhe vplivati i sub yektivnij chinnik Dostatno prigadati vpliv generala De Gollya na funkcionuvannya institutiv P yatoyi respubliki u Franciyi 6 Vihodyachi z togo sho forma derzhavi ye ob yektom konstitucijnogo regulyuvannya slid zaznachiti sho pravove zakriplennya mayut lishe vidnosno nedavno stvoreni konstituciyi napriklad u Konstituciyi Turechchini 1982 r Konstituciyi Efiopiyi 1987 r U bilshosti derzhav yaki ne mayut u zmisti konstituciyi vidpovidnoyi glavi elementi z yakih skladayetsya ponyattya forma derzhavi zakriplyuyutsya abo v teksti osnovnogo zakonu napriklad u Franciyi Ispaniyi FRN abo v okremih konstitucijnih zakonah napriklad u Shveciyi 6 U krayinah de vidsutnya pisana konstituciya forma derzhavi viznachayetsya ne stilki statutom zakonom skilki konvencijnimi normami sho skladayutsya v procesi bagatovikovoyi evolyuciyi derzhavnih institutiv napriklad pravovij status glavi derzhavi monarha u Velikij Britaniyi i jogo vzayemovidnosini z uryadom 6 U vipadkah koli v konstituciyi vidsutnya specialna glava pro formu derzhavi to vidpovidni normi yak pravilo rozmishuyutsya v rozdili sho zakriplyuye osnovi konstitucijnogo ladu Zazvichaj ci normi zabezpechuyutsya pidvishenim pravovim zahistom napriklad zaborona na pereglyad respublikanskoyi formi pravlinnya v Italiyi Deyaki okremi polozhennya mozhut buti vklyucheni v rozdili sho vstanovlyuyut teritorialnij ustrij derzhavi j organizaciyu organiv derzhavnoyi vladi 6 Primitki Redaguvati a b v g Ratushnyak S P Pravoznavstvo Akademichnij riven 10 klas pidruchnik Vid 2 ge pererob i dop Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2012 288 s a b Volinka K G Teoriya derzhavi i prava Navch posib K MAUP 2003 240 s Bibliogr 2 Kelman M S O G Murashin Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik K Kondor 2006 a b M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2011 584 s a b v g Kelman M S O G Murashin Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik K Kondor 2006 Alekseev S S ta in Teoriya gosudarstva i prava pidruchnik Norma Moskva 2004 283 str a b v g Navchalna disciplina Derzhavne pravo zarubizhnih krayin Lekciya 5 Formi derzhavi v zarubizhnih krayinahDzherela RedaguvatiBostan S K Forma pravlinnya suchasnoyi derzhavi problemi istoriyi teoriyi praktiki Monografiya Zaporizhzhya Yuridichnij institut 2005 Lineckij S Metodologichni zasadi osmislennya miscya i roli derzhavnogo rezhimu v strukturi derzhavnogo ladu Ukrayini Pravo Ukrayini 2000 6 S 19 23 Volinka K G Teoriya derzhavi i prava Navch posib K MAUP 2003 240 s Kelman M S O G Murashin Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik K Kondor 2006 Petrov V S Sushnost soderzhanie i forma gosudarstva Petrov V S L 1971 Ratushnyak S P Pravoznavstvo Akademichnij riven 10 klas pidruchnik Vid 2 ge pererob i dop Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2012 288 s Alekseev S S ta in Teoriya gosudarstva i prava pidruchnik Norma Moskva 2004 283 str M V Cvik O V Petrishin L V Avramenko ta in Zagalnateoriya derzhavi i prava Pidruchnik dlya studentiv yuridichnih vishih navchalnih zakladiv Za red d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini M V Cvika d ra yurid nauk prof akad APrN Ukrayini O V Petrishina Harkiv Pravo 2011 584 s http www jurfak univer kharkov ua studentu newlections DPZKua pdf Lineckij S Teoretichni pidhodi do viznachennya ta evolyuciyi ukrayinskoyi modeli derzhavnogo rezhimu Pravo Ukrayini 1999 7 Vasilyuk S Teoriya podilu vladi i sudova vlada v Ukrayini Pravo Ukrayini 2002 5 s 149 155 Rabinovich P Loboda Yu Socialna sutnist derzhavi teoretiko metodologichni zasadi doslidzhennya Pravo Ukrayini 2001 8 Mima I V Modeli derzhavno cerkovnih vidnosin porivnyalnij aspekt I V Mima Derzhava i pravo Zb nauk pr Yurid i polit nauki K In t derzhavi i prava NAN Ukrayini 2005 Vip 29 S 63 70 Literatura Redaguvati Forma derzhavi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 811 ISBN 978 966 937 233 8 Posilannya RedaguvatiForma derzhavi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Forma derzhavi amp oldid 35882920