www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціалістична держава Термін соціалістична держава або соціалістична республіка або робітнича держава може мати декілька

Соціалістична держава

Термін соціалістична держава (або соціалістична республіка, або робітнича держава) може мати декілька різних, але взаємопов'язаних значень.

Синім позначено: Перший світ
Червоний позначено: Другий світ або соціалістичні держави
Зелений позначено: Третій світ
Соціалістичні країни у другій половині 20 ст.

Термін Соціалістична Республіка використовується соціалістами, які хотіли б підкреслити, що вони виступають за республіканську форму правління. Крім того, оскільки багато різновидів соціалізму претендує на представлення інтересів робітничого класу, багато соціалістичних держав є робітничими державами. Інші соціалісти, на кшталт анархо-соціалістів та інших лібертаріанських соціалістів відкидають концепцію соціалістичної держави в цілому, вважаючи, що держава не зобов'язана встановлювати соціалістичну систему.

Значення терміну 'соціалістична республіка', 'соціалістична держава' і 'робітнича держава' , як правило, варіюються залежно від прихильників варіантів марксизму, марксизму-ленінізму, і не комуністичних соціалістичних теорій. Більшість з цих теорій (але не всі) вимагають щонайменше націоналізацію економіки, яка, як правило, працюватиме відповідно до планової економіки і використання найманої праці для отримання приватного прибутку, яка скасовується принаймні в виробничій і соціальній сферах,, хоча є деякі соціалістичні економічні теорії сприяють різним рівням ринкових відносин, в поєднанні з суспільною власністю і/або робітничими кооперативами.

Більшість теорій мають на увазі широку демократію, а деякі припускають, демократичну участь робітників на всіх рівнях економічного і державного управління, при цьому економічні рішення делегуються державним посадовим особам і адміністративним фахівцям. Держава, де демократія пригнічується на користь економіки під контролем держави називають за ортодоксальною троцькістською теорію «соціалістичною робочою державою», але не соціалістичною державою з використанням понять «виродженої» або «деформованої» робітничої держави.

Деякі політологи використовують термін «соціалістична держава», щоб описати державу, яка забезпечує соціальні гарантії, як охорона здоров'я та допомога з безробіття, незважаючи на певні економічні капіталістичні засади держави.

Марксистська концепція соціалістичної держави

На думку багатьох марксистів, соціалізм є етапом соціально-економічного розвитку, який має замінити капіталізм, і в свою чергу буде замінений комунізмом. Таким чином, за марксистськими уявленнями, соціалістична держава є державою, яка скасувала капіталізм і прямує до комунізму. В. І. Ленін стверджував, що після того як соціалізм заміне комунізм, держава «відімре».

Фрідріх Енгельс стверджували, що держава при соціалізмі не є «урядом народу, але керує ним». Інші домарксистські соціалісти, на кшталт Анрі де Сен-Сімона розуміли, що характер держави буде змінюватися при соціалізмі від політичного правління (з допомогою примусу) над людьми і до наукового керування ними і виробничими процесами; тобто держава стане координувати економічні процеси

Рання марксистська концепція соціалістичної держави

Одне з найвпливовіших сучасних бачень соціалістичної держави було віддзеркалено Паризькою Комуною, за часів якої робітники і найбідніші взяли під контроль місто Париж у 1871. Карл Маркс описав Паризьку Комуну як прототип для революційного уряду майбутнього, для звільнення пролетаріату.

Фрідріх Енгельс відзначив, що «всі чиновники, всіх рівнів, мали дохід який вони отримували від інших робітників … Таким чином, ефективний бар'єр на місці зловживань і кар'єризму був створений».

Коментуючи положення держави, Енгельс продовжує: «З самого початку Комуни був змушений визнати, що робочий клас, прийшовши до влади, не зміг впоратися зі старою державною машиною».

Щоб не бути поваленим раз завоювавши владу, Енгельс стверджує, що робочий клас "повинен, з одного боку, усунути всю стару машину гноблення яка раніше використовувалися проти нього самого, і, з іншого боку, має забезпечити себе захист проти своїх власних депутатів і чиновників, оголошуючи їх усіх, без винятку, можливим бути змінюваним в будь-який момент. "

Нове покоління, припустив він, виховане у «нових і вільних суспільних умовах», буде в змозі «викинути весь цей мотлох держави на смітник».

Ці ідеї були прийняті В. І. Леніна в 1917 році незадовго до Жовтневої революції в Росії і опубліковані в Держава і революція, центральний текст для багатьох марксистів. Після провалу світової революції передбачених Леніном і Троцьким, громадянської війни, і, нарешті, смерті Леніна, військові заходи, які, як вважається, носили тимчасовий характер, такі, як примусова реквізиція продуктів харчування і відсутність демократичного контролю, стали постійними інструментом для збільшення влади Сталіна.

Марксизм-ленінізм або комуністичні держави

Кілька колишніх і сьогоденних держав прямували шляхом марксизму, як правило, марксизму-ленінізму. Радянський Союз першим оголосив себе «соціалістичною державою» у своїй Конституції 1936 року і наступною конституцією 1977. Іншим добре відомим прикладом є Китайська Народна Республіка, яка проголосила себе «соціалістичною державою» в Конституції Китайської Народної Республіки від 1982. На Заході такі держави, як правило, відомі як «комуністичні держави»(хоча вони не використовують цей термін для позначення себе).

Політичні режими

Політичні системи та режими «країн соціалізму» — є перехідною («транзитарною») еволюційною формою від «колективного» традиційного суспільства до громадянського, такого, де людина-особа вже є політично-правовим суб'єктом. Соціалістнчними країнами, як правило, стають суспільства з ранньою початковою формою державності (протодежрави, недавні колоніальні території Азії, Африки та Лат. Америки), або країни з вчора ще традиційним феодальним суспільним устроєм (СРСР, КНР)

Політичні режими у «соціалістичних» країнах, як правило розподіляються у спектрі від авторитарного до тоталітарного і, як правило, є диктаторськими. Політичною опорою єдиновласному диктатору (або диктаторській «колективній» хунті) є монопольно правляча комуністична або соціалістична партія. Іноді назва може відхилятися. Оскільки політична система соціалізму історично є протитезою «буржуазної» демократії з її багатопартійною системою відкритої політичної конкуренції та правовою державою, в соціалістичній системі інші політичні партії (окрім правлячої) та організації забороняються, пригнічувати або знищуються (приклад — СРСР, КНР). Іноді бувають відхилення в бік декоративного «лібералізму». Так наприклад в країнах «народної демократії» Східної Європи у другій половині ХХ ст., які зовнішньополітично були сателітами СРСР, при яскраво виражених авторитарних диктаторських режимах (режими Йосипа Броз Тіто, Ніколае Чаушеску, Тодора Живкова, Владислава Гомулки, напівавторитарні режими Яноша Кадара та Густава Гусака) продовжували номінально існувати маленькі псевдоальтернативні «некомуністичні» партії, котрі все однак входили до місцевих «Народних фронтів», які контролювалися правлячою партією та її службами безпеки.

Класичними прикладами тоталітарних режимів в ХХ ст. в політичних науках вважаються СРСР та КНР. Перші десятиріччя свого існування режим створений в Росії Леніним з його більшовиками та продовжений Сталіним, так офіційно і звався — диктатура пролетаріату. Спроба його «модернізувати», «лібералізувати» або «реформувати» з доданням трохи «соціалізму з людським обличчям», зроблена частиною радянської партноменклатури на чолі з М.Горбачовим наприкінці 1980-х — початку 1990-х років — призвела до краху всієї політичної і державної системи СРСР. В Китаї модернізація йде шляхом поступової лібералізації, в першу чергу в економіці. В політичній системі монопольна влада лишається у КПК. Режим перейшов від крайніх тоталітарних форм до «м'якого» авторитаризму при збереженні диктатури колективних органів партії, збройних сил та таємних служб, та при повній відсутності правової держави, громадянських прав і прав людини.

Не комуністичні країни

Деякі інші країни використовують термін «соціалістичний» в офіційній назві або конституції, не претендуючи на прямування до комунізму.

У таких випадках, значення «соціалізм» може широко варіювати, а іноді у конституції залишились посилання на соціалізм, що залишився від попереднього періоду в історії країни.

Приклади країн, що використовують слово «соціалізм» в некомуністичному сенсі — Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка і Соціалістичний Союз Бірманський Союз. Країни, в яких елементи соціалізму затвердженні в конституціях, як Індія і Португалія, до соціалістичних країн СРСР не відносились.

Нинішні соціалістичні країни

Наразі до соціалістичних країн як у політичному, так і в економічному відношенні відносять КНДР і Кубу.

У КНР і В'єтнамі при владі й надалі перебувають комуністичні партії, проте в економіці присутній значний сектор приватної власності на засоби виробництва. Схожа ситуація спостерігається і в Лаосі.

На початку XXI століття соціалізм став підсилювати свої позиції в країнах Латинської Америки. На 2010, уряди Нікарагуа, Венесуели і Болівії проводять у життя соціалістичну політику.

Див. також

Примітки

  1. C.J. Atkins, 'The Problem of Transition: Development, Socialism and Lenin's NEP', Political Affairs Magazine, April 2009, http://www.politicalaffairs.net/article/articleview/8331/[недоступне посилання з травня 2019] accessed 30/7/09
  2. Leon Trotsky, The Workers’ State, Thermidor and Bonapartism, (February 1935), New International (New York), Vol.2 No.4, July 1935, ppp.116-122. Trotsky argues that Russia was, at that time, a «distorted» or degenerated workers' state and not a socialist republic or state, because the "bureaucracy wrested the power from the hands of mass organizations, " thereby necessitating only political revolution rather than a completely new social revolution, for workers' political control (i.e. state democracy) to be reclaimed. It remained at base a workers' state, he argued, because the capitalists and landlords had been expropriated. http://www.marxists.org/archive/trotsky/1935/02/ws-therm-bon.htm accessed 30/7/09
  3. Typical is, 'Choose happiness or misery in Obama's socialist state'. Cal Thomas, Glens Falls (New York) PostStar newspaper, Tuesday, February 10, 2009, http://www.poststar.com/articles/2009/02/10/opinion/columns/cal_thomas/14411508.txt accessed 30/7/09.
  4. Lenin, Vladimir, The State and Revolution, p70, cf, Chapter V, The economic basis for the withering away of the state.
  5. Encyclopaedia Britannica, Saint Simon; Socialism
  6. Socialism: Utopian and Scientific, on Marxists.org: http://www.marxists.org/archive/marx/works/1880/soc-utop/ch01.htm: «In 1816, he declares that politics is the science of production, and foretells the complete absorption of politics by economics. The knowledge that economic conditions are the basis of political institutions appears here only in embryo. Yet what is here already very plainly expressed is the idea of the future conversion of political rule over men into an administration of things and a direction of processes of production.»
  7. Marx, The Civil War in France (1871)
  8. Marx, The Civil War in France (1871), 1891 Introduction by Frederick Engels, 'On the 20th Anniversary of the Paris Commune'
  9. http://www.marxists.org/archive/marx/works/1871/civil-war-france/postscript.htm
  10. Так наприклад в Польщі правляча комуніста партія мала назву «Польської об'єднаної робітничої». В НДР вона звалася «Соціалістична єдина партія Німеччини»

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Termin socialistichna derzhava abo socialistichna respublika abo robitnicha derzhava mozhe mati dekilka riznih ale vzayemopov yazanih znachen Sinim poznacheno Pershij svitChervonij poznacheno Drugij svit abo socialistichni derzhaviZelenij poznacheno Tretij svitSocialistichni krayini u drugij polovini 20 st Termin Socialistichna Respublika vikoristovuyetsya socialistami yaki hotili b pidkresliti sho voni vistupayut za respublikansku formu pravlinnya Krim togo oskilki bagato riznovidiv socializmu pretenduye na predstavlennya interesiv robitnichogo klasu bagato socialistichnih derzhav ye robitnichimi derzhavami Inshi socialisti na kshtalt anarho socialistiv ta inshih libertarianskih socialistiv vidkidayut koncepciyu socialistichnoyi derzhavi v cilomu vvazhayuchi sho derzhava ne zobov yazana vstanovlyuvati socialistichnu sistemu Znachennya terminu socialistichna respublika socialistichna derzhava i robitnicha derzhava yak pravilo variyuyutsya zalezhno vid prihilnikiv variantiv marksizmu marksizmu leninizmu i ne komunistichnih socialistichnih teorij Bilshist z cih teorij ale ne vsi vimagayut shonajmenshe nacionalizaciyu ekonomiki yaka yak pravilo pracyuvatime vidpovidno do planovoyi ekonomiki i vikoristannya najmanoyi praci dlya otrimannya privatnogo pributku yaka skasovuyetsya prinajmni v virobnichij i socialnij sferah 1 hocha ye deyaki socialistichni ekonomichni teoriyi spriyayut riznim rivnyam rinkovih vidnosin v poyednanni z suspilnoyu vlasnistyu i abo robitnichimi kooperativami Bilshist teorij mayut na uvazi shiroku demokratiyu a deyaki pripuskayut demokratichnu uchast robitnikiv na vsih rivnyah ekonomichnogo i derzhavnogo upravlinnya pri comu ekonomichni rishennya deleguyutsya derzhavnim posadovim osobam i administrativnim fahivcyam Derzhava de demokratiya prignichuyetsya na korist ekonomiki pid kontrolem derzhavi nazivayut za ortodoksalnoyu trockistskoyu teoriyu socialistichnoyu robochoyu derzhavoyu ale ne socialistichnoyu derzhavoyu 2 z vikoristannyam ponyat virodzhenoyi abo deformovanoyi robitnichoyi derzhavi Deyaki politologi vikoristovuyut termin socialistichna derzhava shob opisati derzhavu yaka zabezpechuye socialni garantiyi yak ohorona zdorov ya ta dopomoga z bezrobittya nezvazhayuchi na pevni ekonomichni kapitalistichni zasadi derzhavi 3 Zmist 1 Marksistska koncepciya socialistichnoyi derzhavi 1 1 Rannya marksistska koncepciya socialistichnoyi derzhavi 2 Marksizm leninizm abo komunistichni derzhavi 3 Politichni rezhimi 4 Ne komunistichni krayini 5 Ninishni socialistichni krayini 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaMarksistska koncepciya socialistichnoyi derzhavi RedaguvatiDokladnishe Marksistska koncepciya socialistichnoyi derzhaviNa dumku bagatoh marksistiv socializm ye etapom socialno ekonomichnogo rozvitku yakij maye zaminiti kapitalizm i v svoyu chergu bude zaminenij komunizmom Takim chinom za marksistskimi uyavlennyami socialistichna derzhava ye derzhavoyu yaka skasuvala kapitalizm i pryamuye do komunizmu V I Lenin stverdzhuvav sho pislya togo yak socializm zamine komunizm derzhava vidimre 4 Fridrih Engels stverdzhuvali sho derzhava pri socializmi ne ye uryadom narodu ale keruye nim Inshi domarksistski socialisti na kshtalt Anri de Sen Simona rozumili sho harakter derzhavi bude zminyuvatisya pri socializmi vid politichnogo pravlinnya z dopomogoyu primusu nad lyudmi i do naukovogo keruvannya nimi i virobnichimi procesami tobto derzhava stane koordinuvati ekonomichni procesi 5 6 Rannya marksistska koncepciya socialistichnoyi derzhavi Redaguvati Odne z najvplivovishih suchasnih bachen socialistichnoyi derzhavi bulo viddzerkaleno Parizkoyu Komunoyu za chasiv yakoyi robitniki i najbidnishi vzyali pid kontrol misto Parizh u 1871 Karl Marks opisav Parizku Komunu yak prototip dlya revolyucijnogo uryadu majbutnogo dlya zvilnennya proletariatu 7 Fridrih Engels vidznachiv sho vsi chinovniki vsih rivniv mali dohid yakij voni otrimuvali vid inshih robitnikiv Takim chinom efektivnij bar yer na misci zlovzhivan i kar yerizmu buv stvorenij 8 Komentuyuchi polozhennya derzhavi Engels prodovzhuye Z samogo pochatku Komuni buv zmushenij viznati sho robochij klas prijshovshi do vladi ne zmig vporatisya zi staroyu derzhavnoyu mashinoyu Shob ne buti povalenim raz zavoyuvavshi vladu Engels stverdzhuye sho robochij klas povinen z odnogo boku usunuti vsyu staru mashinu gnoblennya yaka ranishe vikoristovuvalisya proti nogo samogo i z inshogo boku maye zabezpechiti sebe zahist proti svoyih vlasnih deputativ i chinovnikiv ogoloshuyuchi yih usih bez vinyatku mozhlivim buti zminyuvanim v bud yakij moment 9 Nove pokolinnya pripustiv vin vihovane u novih i vilnih suspilnih umovah bude v zmozi vikinuti ves cej motloh derzhavi na smitnik Ci ideyi buli prijnyati V I Lenina v 1917 roci nezadovgo do Zhovtnevoyi revolyuciyi v Rosiyi i opublikovani v Derzhava i revolyuciya centralnij tekst dlya bagatoh marksistiv Pislya provalu svitovoyi revolyuciyi peredbachenih Leninom i Trockim gromadyanskoyi vijni i nareshti smerti Lenina vijskovi zahodi yaki yak vvazhayetsya nosili timchasovij harakter taki yak primusova rekviziciya produktiv harchuvannya i vidsutnist demokratichnogo kontrolyu stali postijnimi instrumentom dlya zbilshennya vladi Stalina Marksizm leninizm abo komunistichni derzhavi RedaguvatiDokladnishe komunistichna derzhavaKilka kolishnih i sogodennih derzhav pryamuvali shlyahom marksizmu yak pravilo marksizmu leninizmu Radyanskij Soyuz pershim ogolosiv sebe socialistichnoyu derzhavoyu u svoyij Konstituciyi 1936 roku i nastupnoyu konstituciyeyu 1977 Inshim dobre vidomim prikladom ye Kitajska Narodna Respublika yaka progolosila sebe socialistichnoyu derzhavoyu v Konstituciyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki vid 1982 Na Zahodi taki derzhavi yak pravilo vidomi yak komunistichni derzhavi hocha voni ne vikoristovuyut cej termin dlya poznachennya sebe Politichni rezhimi RedaguvatiPolitichni sistemi ta rezhimi krayin socializmu ye perehidnoyu tranzitarnoyu evolyucijnoyu formoyu vid kolektivnogo tradicijnogo suspilstva do gromadyanskogo takogo de lyudina osoba vzhe ye politichno pravovim sub yektom Socialistnchnimi krayinami yak pravilo stayut suspilstva z rannoyu pochatkovoyu formoyu derzhavnosti protodezhravi nedavni kolonialni teritoriyi Aziyi Afriki ta Lat Ameriki abo krayini z vchora she tradicijnim feodalnim suspilnim ustroyem SRSR KNR Politichni rezhimi u socialistichnih krayinah yak pravilo rozpodilyayutsya u spektri vid avtoritarnogo do totalitarnogo i yak pravilo ye diktatorskimi Politichnoyu oporoyu yedinovlasnomu diktatoru abo diktatorskij kolektivnij hunti ye monopolno pravlyacha komunistichna abo socialistichna partiya Inodi nazva mozhe vidhilyatisya 10 Oskilki politichna sistema socializmu istorichno ye protitezoyu burzhuaznoyi demokratiyi z yiyi bagatopartijnoyu sistemoyu vidkritoyi politichnoyi konkurenciyi ta pravovoyu derzhavoyu v socialistichnij sistemi inshi politichni partiyi okrim pravlyachoyi ta organizaciyi zaboronyayutsya prignichuvati abo znishuyutsya priklad SRSR KNR Inodi buvayut vidhilennya v bik dekorativnogo liberalizmu Tak napriklad v krayinah narodnoyi demokratiyi Shidnoyi Yevropi u drugij polovini HH st yaki zovnishnopolitichno buli satelitami SRSR pri yaskravo virazhenih avtoritarnih diktatorskih rezhimah rezhimi Josipa Broz Tito Nikolae Chaushesku Todora Zhivkova Vladislava Gomulki napivavtoritarni rezhimi Yanosha Kadara ta Gustava Gusaka prodovzhuvali nominalno isnuvati malenki psevdoalternativni nekomunistichni partiyi kotri vse odnak vhodili do miscevih Narodnih frontiv yaki kontrolyuvalisya pravlyachoyu partiyeyu ta yiyi sluzhbami bezpeki Klasichnimi prikladami totalitarnih rezhimiv v HH st v politichnih naukah vvazhayutsya SRSR ta KNR Pershi desyatirichchya svogo isnuvannya rezhim stvorenij v Rosiyi Leninim z jogo bilshovikami ta prodovzhenij Stalinim tak oficijno i zvavsya diktatura proletariatu Sproba jogo modernizuvati liberalizuvati abo reformuvati z dodannyam trohi socializmu z lyudskim oblichchyam zroblena chastinoyu radyanskoyi partnomenklaturi na choli z M Gorbachovim naprikinci 1980 h pochatku 1990 h rokiv prizvela do krahu vsiyeyi politichnoyi i derzhavnoyi sistemi SRSR V Kitayi modernizaciya jde shlyahom postupovoyi liberalizaciyi v pershu chergu v ekonomici V politichnij sistemi monopolna vlada lishayetsya u KPK Rezhim perejshov vid krajnih totalitarnih form do m yakogo avtoritarizmu pri zberezhenni diktaturi kolektivnih organiv partiyi zbrojnih sil ta tayemnih sluzhb ta pri povnij vidsutnosti pravovoyi derzhavi gromadyanskih prav i prav lyudini Ne komunistichni krayini RedaguvatiDeyaki inshi krayini vikoristovuyut termin socialistichnij v oficijnij nazvi abo konstituciyi ne pretenduyuchi na pryamuvannya do komunizmu U takih vipadkah znachennya socializm mozhe shiroko variyuvati a inodi u konstituciyi zalishilis posilannya na socializm sho zalishivsya vid poperednogo periodu v istoriyi krayini Prikladi krayin sho vikoristovuyut slovo socializm v nekomunistichnomu sensi Demokratichna Socialistichna Respublika Shri Lanka i Socialistichnij Soyuz Birmanskij Soyuz Krayini v yakih elementi socializmu zatverdzhenni v konstituciyah yak Indiya i Portugaliya do socialistichnih krayin SRSR ne vidnosilis Ninishni socialistichni krayini RedaguvatiNarazi do socialistichnih krayin yak u politichnomu tak i v ekonomichnomu vidnoshenni vidnosyat KNDR i Kubu U KNR i V yetnami pri vladi j nadali perebuvayut komunistichni partiyi prote v ekonomici prisutnij znachnij sektor privatnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva Shozha situaciya sposterigayetsya i v Laosi Na pochatku XXI stolittya socializm stav pidsilyuvati svoyi poziciyi v krayinah Latinskoyi Ameriki Na 2010 uryadi Nikaragua Venesueli i Boliviyi provodyat u zhittya socialistichnu politiku Div takozh RedaguvatiVarshavskij dogovir 1955 Spisok socialistichnih krayin Byurokratichnij kolektivizm Komunistichna derzhava Radyanska imperiya Golodomor na Kubani Deformovana robocha derzhava Degenerovana robocha derzhava Diktatura proletariatu Socializm Derzhavnij kapitalizm Derzhavnij socializm Socialistichni pravovi sistemiPrimitki Redaguvati C J Atkins The Problem of Transition Development Socialism and Lenin s NEP Political Affairs Magazine April 2009 http www politicalaffairs net article articleview 8331 nedostupne posilannya z travnya 2019 accessed 30 7 09 Leon Trotsky The Workers State Thermidor and Bonapartism February 1935 New International New York Vol 2 No 4 July 1935 ppp 116 122 Trotsky argues that Russia was at that time a distorted or degenerated workers state and not a socialist republic or state because the bureaucracy wrested the power from the hands of mass organizations thereby necessitating only political revolution rather than a completely new social revolution for workers political control i e state democracy to be reclaimed It remained at base a workers state he argued because the capitalists and landlords had been expropriated http www marxists org archive trotsky 1935 02 ws therm bon htm accessed 30 7 09 Typical is Choose happiness or misery in Obama s socialist state Cal Thomas Glens Falls New York PostStar newspaper Tuesday February 10 2009 http www poststar com articles 2009 02 10 opinion columns cal thomas 14411508 txt accessed 30 7 09 Lenin Vladimir The State and Revolution p70 cf Chapter V The economic basis for the withering away of the state Encyclopaedia Britannica Saint Simon Socialism Socialism Utopian and Scientific on Marxists org http www marxists org archive marx works 1880 soc utop ch01 htm In 1816 he declares that politics is the science of production and foretells the complete absorption of politics by economics The knowledge that economic conditions are the basis of political institutions appears here only in embryo Yet what is here already very plainly expressed is the idea of the future conversion of political rule over men into an administration of things and a direction of processes of production Marx The Civil War in France 1871 Marx The Civil War in France 1871 1891 Introduction by Frederick Engels On the 20th Anniversary of the Paris Commune http www marxists org archive marx works 1871 civil war france postscript htm Tak napriklad v Polshi pravlyacha komunista partiya mala nazvu Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi V NDR vona zvalasya Socialistichna yedina partiya Nimechchini Posilannya RedaguvatiVsevolod Golubnichij Malenkij komentar na veliku temu 1977 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 2 Vid Zhovtnevoyi revolyuciyi do stalinskih chasiv 1917 1929 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 3 Vid stalinskogo velikogo stribka do Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1929 1941 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 4 Vid Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni do upodibnennya struktur Shidnoyi Evropi 1941 1956 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 5 Vid HH z yizdu KPRS do pridushennya Prazkoyi vesni 1956 1968 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 6 Vid pridushennya Prazkoyi vesni do perebudovi 1968 1985 Ernest Mandel Dekilka zavvag do statti G Tiktina Do politichnoyi ekonomiyi SRSR 1977 Ernest Mandel Na zahist socialistichnogo planuvannya 1986 Ivan Majstrenko Zavvagi do statti Gillelya G Tiktina 1977 Gerbert Markuze Protosociyalizm i piznij kapitalizm do teoretichnoyi sintezi bazovanoyi na analizi Baro 1979 Roman Tisa Rudolf Baro komunist proti realnogo sociyalizmu ta megamashini 2019 Gillel G Tiktin Do politichnoyi ekonomiyi SRSR 1973 Lev Trockij Robitnicha derzhava termidor i bonapartizm istorichno teoretichna perevirka 1935 Panas Fedenko Rec na kn Milovana Dzhilasa Rozmovi z Stalinom 1962 Andre Gunder Frank Sho pishlo ne tak na sociyalistichnomu Shodi 1998 Klyasovij podil v sovitskim suspilstvi 1955 Sho take SRSR Problema harakterizaciyi suspilstva 1977 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Socialistichna derzhava amp oldid 39463824