Фра́нко Дзефіре́ллі (італ. Franco Zeffirelli, ім'я при народженні — Джанфра́нко Ко́рсі, італ. Gianfranco Corsi, 12 лютого 1923, Флоренція — 15 червня 2019, Рим) — італійський кінорежисер та сценарист, член італійського сенату з 1994 по 2001, представляв консервативну партію Forza Italia. Володар премії BAFTA за найкращий дизайн, номінований на премію «Оскар» за фільм «Ромео і Джульєтта».
| Франко Дзефіреллі італ. Gianfranco Corsi Zeffirelli | |
|---|---|
| італ. Franco Zeffirelli | |
| Дзефіреллі у 1978 р. | |
| Ім'я при народженні | Gianfranco Corsi |
| Псевдо | Franco Zeffirelli |
| Народився | 12 лютого 1923 Флоренція |
| Помер | 15 червня 2019 (96 років) Рим, Італія ·хвороба |
| Поховання | Цвинтар Порте-Сантеd |
| Країна | Італія |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | актор, модель, театральний і кінорежисер |
| Галузь | постановкаd і кінорежисураd |
| Відомий завдяки | кінорежисер |
| Alma mater | Флорентійський університет |
| Знання мов | італійська |
| Членство | Академія витончених мистецтвd |
| Роки активності | 1950 — 1999 |
| Титул | Лицар Британської імперії |
| Посада | сенатор Італії[d] і сенатор Італії[d] |
| Партія | Вперед, Італіє і Християнсько-демократична партія |
| Конфесія | католик |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0001874 |
| Сайт | francozeffirelli.it |
|
Біографія Редагувати
Позашлюбна дитина багатого торговця текстилем Отторіно Корсі і його партнерки-кравчині. Отримав ім'я Джанфранко Корсі. Народився в місті Флоренція. Батько мав другу родину і не схотів брати хлопця до себе.
У віці шести років Франко став сиротою, бо померла його мати. Його вихованням опікувались суворі пані з британської діаспори. Виховання отримав у коледжі монастиря Св. Марка у Флоренції. Про своє несолодке дитинство пізніше він розповість в автобіографічній стрічці — «Чай з Муссоліні». Але вивчив англійську. Працював як модель і декоратор в театрі.
Значний вплив на юнака мала також тітка Інес Альфані Телліні, що виступала на сцені як сопрано.
В роки 2-ї Світової війни подався до партизан і зустрівся з армією англійців з 1-го Гвардійського полку. Був у них перекладачем.
Повернувся у Флоренцію, де вивчав у міському університеті архітектуру і мистецтво, з 1945 р. займається театром.
Після зустрічі з Лукіно Вісконті перейшов на працю в кіно. Франко Дзефіреллі — це псевдонім митця.
Знання англійської дало можливість працювати в Лондоні і Нью-Йорку, де був режисером-постановником власних вистав.
Його кіноопери дали змогу знімати і працювати з зірками оперних сцен, серед них -Джоан Сазерленд Пласідо Домінго, Катя Річареллі, Хуан Понс, Марія Каллас, Тіто Гоббі.
Не менш важлива і робота з зірками музики, серед яких — Герберт фон Караян, Бернстайн . Серед його знайомих — Коко Шанель і декілька всесвітньо відомих кінорежисерів.
У 2008 р. вийшла з друку книга (Franco Zeffirelli, Autobiografia, Mondadori, coll. Oscar bestsellers, 2008 ISBN 8804575212;)
Дзеффіреллі не приховував своєї гомосексуальності.
Помер після тривалої хвороби 15 червня 2019 року.
Нагороди Редагувати
У 1977 р. — кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою».
У 1999 р. отримав премію «Кришталева куля» на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за особисто цінний внесок в розвиток кіно.
В 2004 р. отримав звання лицаря від Королеви Британії (єдиний серед італійців) за популяризацію англійського театрального мистецтва в кіно.
Фільмографія Редагувати
Режисер Редагувати
- Кемпінг, 1957 (про життя молоді)
- Марія Каллас в Ковент Гарден, 1964, ТВ фільм
- Документальна кінострічка про руйнівні наслідки повені у Флоренції, 1966 р.
- Приборкання норовливої, 1967 (The Taming Of The Shrew)
- Ромео і Джульєтта, 1968 (Romeo and Juliet)
- Брат Сонце, сестра Місяць, 1972, про Франциска Асізького (Brother Sun, Sister Moon)
- Ісус з Назарета, 1977 (esus of Nazareth)
- Чемпіон, 1979 (The Champ)
- Нескінченна любов, 1981 (Endless Love)
- Паяци, 1982 (Pagliacci)
- Травіата, 1983 (La Traviata)
- Отелло, 1986 (Otello)
- Молодий Тосканіні, 1988 (Il giovane Toscanini)
- Гамлет, 1990 (Hamlet)
- Горобець, 1993 (Sparrow)
- Джейн Ейр, 1996 (Jane Eyre)
- Чай з Муссоліні, 1999 (Tea With Mussolini)
- Каллас назавжди, 2002 (Callas Forever)
Сценарист Редагувати
- Приборкання норовливої, 1967
- Травіата, 1982
- Гамлет, 1990
- Горобець, 1993
- Джейн Ейр, 1996
- Чай з Муссоліні, 1999
Примітки Редагувати
- https://www.lanazione.it/firenze/cronaca/morto-franco-zeffirelli-1.4647533
- OPAC SBN
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- http://www.senato.it/leg/12/BGT/Schede/Attsen/00000692.htm
- http://www.senato.it/leg/13/BGT/Schede/Attsen/00000692.htm
- https://twitter.com/DarioNardella/status/1139848687008518145 Повідомлення мера Флоренції Даріо Нарделли про смерть режисера.
- Помер видатний італійський режисер Франко Дзефіреллі
Посилання Редагувати
- Дзефіреллі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франко Дзефіреллі |
| Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |