www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сріблясті хмари рідкісні атмосферні явища подібні до хмар розташовані в мезосфері на висотах між 76 та 85 км Видимі в гл

Сріблясті хмари

Сріблясті хмари — рідкісні атмосферні явища, подібні до хмар, розташовані в мезосфері на висотах між 76 та 85 км. Видимі в глибоких сутінках. Складаються з водяної криги. Зазвичай спостерігаються влітку, між 50° та 70° північної та південної широти.

Сріблясті хмари
Сріблясті хмари над озером Сайма, Фінляндія
Абревіатура NLC/PMC
Символ
Висота 76-85 км
Опади Не випадають
 Медіафайли у Вікісховищі

Це найвищі хмари в атмосфері Землі. Зрідка спостерігаються в Україні.

Сріблясті хмари досі не вивчено. Це порівняно молоде метеорологічне явище — не існує даних про їх спостереження до 1885 року. Супутник AIM[en], запущений NASA 25 квітня 2007 року, вивчає сріблясті хмари з орбіти.

Формування Редагувати

Нічні хмари або сріблясті хмари складаються з дрібних кристалів водяного льоду до 100 нм у діаметрі й існують на висоті близько 76—85 км, вище, ніж будь-які інші хмари в земній атмосфері. Хмари в нижній частині атмосфери Землі формуються, коли вода збирається на частинках пилу, але мезосферні хмари, на додачу до звичайного способу формування, можуть утворюватися безпосередньо з парів води.

Дані супутника АІМ[en] свідчать, що для формування сріблястих хмар потрібні водяна пара, пил і дуже низька температура. Джерела пилу й парів води у верхніх шарах атмосфери ще точно не відомі. Пил, імовірно, походить з мікрометеорів, хоча можливими джерелами є також частинки вулканічного попелу й пилу з тропосфери. Пара може підніматися через проміжки в тропопаузі, а також формуватися внаслідок реакції метану з гідроксильними групами в стратосфері.

Причиною утворення рідкісних сріблястих хмар можливо є антропогенне забруднення

Було встановлено, що вихлопи з шатлів, які майже повністю складаються з парів води, після відриву твердопаливного прискорювача на висоті близько 46 км, генерують незначні поодинокі хмари. Близько половини парів при цьому викидається в термосфері, як правило, на висоті від 103 до 114 км. У серпні 2014 року запуск SpaceX Falcon 9 викликав сріблясті хмари над містом Орландо у штаті Флорида.

Вихлоп може досягти полярних регіонів протягом часу, що трохи перевищує одну добу, хоча точний спосіб такого швидкісного перенесення невідомий. У міру наближення парів до полюса, вони опускаються з термосфери в холоднішу мезосферу. Хоча описаний механізм є причиною появи деяких сріблястих хмар, малоймовірно, що він становить суттєву частку явища в цілому.

Оскільки мезосфера містить дуже мало вологи (приблизно в сто мільйонів разів менше, ніж пустельне повітря з Сахари) і є надзвичайно розрідженою, кристали льоду можуть утворюватися тільки за температури нижче -120° С. Це означає, що сріблясті хмари утворюються переважно в літній час, коли мезосфера, всупереч інтуїтивному очікуванню, є найхолоднішою, а також що їх не можна побачити (навіть якщо вони утворюються) на широтах вище полярного кола, де в цю пору року Сонце ніколи не опускається досить низько під горизонт. Сріблясті хмари утворюються в основному поблизу полярних районів, тому що мезосфера там найхолодніша. Хмари в південній півкулі розташовуються приблизно на 1 км вище, ніж у північній півкулі.

Ультрафіолетове випромінювання Сонця руйнує молекули води, зменшуючи їхню кількість, доступну для формування сріблястих хмар. Інтенсивність випромінювання періодично змінюється протягом сонячного циклу. Супутники зафіксували зменшення яскравості хмар зі зростанням ультрафіолетового випромінювання протягом останніх двох сонячних циклів. Було виявлено, що зміни в хмарах відбуваються вслід за змінами в інтенсивності ультрафіолетових променів із затримкою близько року, але причина такого тривалого відставання поки що невідома.

Сріблясті хмари мають високу радіолокаційну відбивну здатність у діапазоні частот від 50 МГц до 1,3 ГГц. . Це явище погано вивчене, але можливе пояснення полягає в тому, що частинки льоду вкриваються тонкою металевою плівкою, яка складається з натрію й заліза, що значно збільшує відбивну здатність хмари. Імовірно, атоми натрію й заліза надходять з мікрометеорів і потрапляють у шар атмосфери трохи вище сріблястих хмар. Вимірювання показали, що їхня концентрація суттєво менша, коли наявні хмари. Інші експерименти показали, що при надзвичайно низьких температурах, характерних для сріблястих хмар, пари натрію можуть швидко осідати на поверхню кристалів льоду. Утім, таке пояснення залишається доволі суперечливим.

Примітки Редагувати

  1. Phillips, Tony (25 серпня 2008). . NASA. Архів оригіналу за жовтень 4, 2008. Процитовано вересень 5, 2015. 
  2. Hsu, Jeremy (3 вересня 2008). . USAtoday. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 5 вересня 2015. 
  3. Simons, Paul (12 травня 2008). . TimesOnline. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 6 жовтня 2008. 
  4. Murray, B.J.; Jensen, E.J. (2000). Homogeneous nucleation of amorphous solid water particles in the upper mesosphere. J. Atm. Sol-Terr. Phys. 72 (1): 51–61. Bibcode:2010JASTP..72...51M. doi:10.1016/j.jastp.2009.10.007. 
  5. ↑ Chang, Kenneth (24 липня 2007). . New York Times. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 5 жовтня 2008. 
  6. . Science Daily. 11 квітня 2014. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано May 7, 2014. 
  7. ↑ About NLCs, Polar Mesospheric Clouds [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], from Atmospheric optics
  8. Антропогенне забруднення можливо є причиною утворення рідкісних хмар
  9. (пресреліз). Naval Research Laboratories. 6 березня 2003. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 19 жовтня 2008. 
  10. https://twitter.com/SpaceX/status/498935052235857921 [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] 11 Aug 2014 SpaceX Falcon 9 caused spectacular noctilucent clouds
  11. . NASA. 3 червня 2003. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 5 жовтня 2008. 
  12. Phillips, Tony (19 лютого 2003). . NASA. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 5 жовтня 2008. 
  13. ↑ (пресреліз). Caltech. 25 вересня 2008. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 19 жовтня 2008. 
  14. ↑ . Australian Antarctic Division. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 26 листопада 2016. 
  15. Cole, Stephen (14 березня 2007). . NASA. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  16. . ECE News (Virginia Tech): 3. Fall 2003. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 19 жовтня 2008. 
  17. Murray, B.J.; Plane, J.M.C. (2005). Uptake of Fe, Na and K atoms on low-temperature ice: implications for metal atom scavenging in the vicinity of polar mesospheric clouds. Phys. Chem. Chem. Phys. 7 (23): 3970–3979. Bibcode:2005PCCP....7.3970M. PMID 19810327. doi:10.1039/b508846a. 
  18. Rapp, M.; Lubken, F.J. (2009). Comment on 'Ice iron/sodium film as cause for high noctilucent cloud radar reflectivity' by P. M. Bellan. Geophys. Res, Lett. 114 (D11): D11204. Bibcode:2009JGRD..11411204R. doi:10.1029/2008JD011323. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sriblyasti hmari ridkisni atmosferni yavisha podibni do hmar roztashovani v mezosferi na visotah mizh 76 ta 85 km Vidimi v glibokih sutinkah Skladayutsya z vodyanoyi krigi Zazvichaj sposterigayutsya vlitku mizh 50 ta 70 pivnichnoyi ta pivdennoyi shiroti Sriblyasti hmariSriblyasti hmari nad ozerom Sajma FinlyandiyaAbreviatura NLC PMCSimvolVisota 76 85 kmOpadi Ne vipadayut Mediafajli u VikishovishiCe najvishi hmari v atmosferi Zemli Zridka sposterigayutsya v Ukrayini Sriblyasti hmari dosi ne vivcheno Ce porivnyano molode meteorologichne yavishe ne isnuye danih pro yih sposterezhennya do 1885 roku Suputnik AIM en zapushenij NASA 25 kvitnya 2007 roku vivchaye sriblyasti hmari z orbiti Formuvannya RedaguvatiNichni hmari abo sriblyasti hmari skladayutsya z dribnih kristaliv vodyanogo lodu do 100 nm u diametri 1 j isnuyut na visoti blizko 76 85 km 2 vishe nizh bud yaki inshi hmari v zemnij atmosferi 3 Hmari v nizhnij chastini atmosferi Zemli formuyutsya koli voda zbirayetsya na chastinkah pilu ale mezosferni hmari na dodachu do zvichajnogo sposobu formuvannya mozhut utvoryuvatisya bezposeredno z pariv vodi 4 5 Dani suputnika AIM en svidchat sho dlya formuvannya sriblyastih hmar potribni vodyana para pil i duzhe nizka temperatura 6 Dzherela pilu j pariv vodi u verhnih sharah atmosferi she tochno ne vidomi Pil imovirno pohodit z mikrometeoriv hocha mozhlivimi dzherelami ye takozh chastinki vulkanichnogo popelu j pilu z troposferi Para mozhe pidnimatisya cherez promizhki v tropopauzi a takozh formuvatisya vnaslidok reakciyi metanu z gidroksilnimi grupami v stratosferi 7 Prichinoyu utvorennya ridkisnih sriblyastih hmar mozhlivo ye antropogenne zabrudnennya 8 Bulo vstanovleno sho vihlopi z shatliv yaki majzhe povnistyu skladayutsya z pariv vodi pislya vidrivu tverdopalivnogo priskoryuvacha na visoti blizko 46 km generuyut neznachni poodinoki hmari Blizko polovini pariv pri comu vikidayetsya v termosferi yak pravilo na visoti vid 103 do 114 km 9 U serpni 2014 roku zapusk SpaceX Falcon 9 viklikav sriblyasti hmari nad mistom Orlando u shtati Florida 10 Vihlop mozhe dosyagti polyarnih regioniv protyagom chasu sho trohi perevishuye odnu dobu hocha tochnij sposib takogo shvidkisnogo perenesennya nevidomij U miru nablizhennya pariv do polyusa voni opuskayutsya z termosferi v holodnishu mezosferu 11 Hocha opisanij mehanizm ye prichinoyu poyavi deyakih sriblyastih hmar malojmovirno sho vin stanovit suttyevu chastku yavisha v cilomu 7 Oskilki mezosfera mistit duzhe malo vologi priblizno v sto miljoniv raziv menshe nizh pustelne povitrya z Sahari 12 i ye nadzvichajno rozridzhenoyu kristali lodu mozhut utvoryuvatisya tilki za temperaturi nizhche 120 S 7 Ce oznachaye sho sriblyasti hmari utvoryuyutsya perevazhno v litnij chas koli mezosfera vsuperech intuyitivnomu ochikuvannyu ye najholodnishoyu 13 a takozh sho yih ne mozhna pobachiti navit yaksho voni utvoryuyutsya na shirotah vishe polyarnogo kola de v cyu poru roku Sonce nikoli ne opuskayetsya dosit nizko pid gorizont 14 Sriblyasti hmari utvoryuyutsya v osnovnomu poblizu polyarnih rajoniv 5 tomu sho mezosfera tam najholodnisha 14 Hmari v pivdennij pivkuli roztashovuyutsya priblizno na 1 km vishe nizh u pivnichnij pivkuli 5 Ultrafioletove viprominyuvannya Soncya rujnuye molekuli vodi zmenshuyuchi yihnyu kilkist dostupnu dlya formuvannya sriblyastih hmar Intensivnist viprominyuvannya periodichno zminyuyetsya protyagom sonyachnogo ciklu Suputniki zafiksuvali zmenshennya yaskravosti hmar zi zrostannyam ultrafioletovogo viprominyuvannya protyagom ostannih dvoh sonyachnih cikliv Bulo viyavleno sho zmini v hmarah vidbuvayutsya vslid za zminami v intensivnosti ultrafioletovih promeniv iz zatrimkoyu blizko roku ale prichina takogo trivalogo vidstavannya poki sho nevidoma 15 Sriblyasti hmari mayut visoku radiolokacijnu vidbivnu zdatnist 13 u diapazoni chastot vid 50 MGc do 1 3 GGc 16 Ce yavishe pogano vivchene ale mozhlive poyasnennya polyagaye v tomu sho chastinki lodu vkrivayutsya tonkoyu metalevoyu plivkoyu yaka skladayetsya z natriyu j zaliza sho znachno zbilshuye vidbivnu zdatnist hmari 13 Imovirno atomi natriyu j zaliza nadhodyat z mikrometeoriv i potraplyayut u shar atmosferi trohi vishe sriblyastih hmar Vimiryuvannya pokazali sho yihnya koncentraciya suttyevo mensha koli nayavni hmari Inshi eksperimenti pokazali sho pri nadzvichajno nizkih temperaturah harakternih dlya sriblyastih hmar pari natriyu mozhut shvidko osidati na poverhnyu kristaliv lodu 17 Utim take poyasnennya zalishayetsya dovoli superechlivim 18 Primitki Redaguvati Phillips Tony 25 serpnya 2008 Strange Clouds at the Edge of Space NASA Arhiv originalu za zhovten 4 2008 Procitovano veresen 5 2015 Hsu Jeremy 3 veresnya 2008 Strange clouds spotted at the edge of Earth s atmosphere USAtoday Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2015 Simons Paul 12 travnya 2008 Mysterious noctilucent clouds span the heavens TimesOnline Arhiv originalu za 24 lipnya 2008 Procitovano 6 zhovtnya 2008 Murray B J Jensen E J 2000 Homogeneous nucleation of amorphous solid water particles in the upper mesosphere J Atm Sol Terr Phys 72 1 51 61 Bibcode 2010JASTP 72 51M doi 10 1016 j jastp 2009 10 007 a b v Chang Kenneth 24 lipnya 2007 First Mission to Explore Those Wisps in the Night Sky New York Times Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 5 zhovtnya 2008 Appearance of night shining clouds has increased Science Daily 11 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 13 veresnya 2015 Procitovano May 7 2014 a b v About NLCs Polar Mesospheric Clouds Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine from Atmospheric optics Antropogenne zabrudnennya mozhlivo ye prichinoyu utvorennya ridkisnih hmar Study Finds Space Shuttle Exhaust Creates Night Shining Clouds presreliz Naval Research Laboratories 6 bereznya 2003 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 19 zhovtnya 2008 https twitter com SpaceX status 498935052235857921 Arhivovano 2 zhovtnya 2015 u Wayback Machine 11 Aug 2014 SpaceX Falcon 9 caused spectacular noctilucent clouds STUDY FINDS SPACE SHUTTLE EXHAUST CREATES NIGHT SHINING CLOUDS NASA 3 chervnya 2003 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 5 zhovtnya 2008 Phillips Tony 19 lyutogo 2003 Strange Clouds NASA Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 5 zhovtnya 2008 a b v Caltech Scientist Proposes Explanation for Puzzling Property of Night Shining Clouds at the Edge of Space presreliz Caltech 25 veresnya 2008 Arhiv originalu za 29 veresnya 2008 Procitovano 19 zhovtnya 2008 a b Noctilucent clouds Australian Antarctic Division Arhiv originalu za 4 lyutogo 2013 Procitovano 26 listopada 2016 Cole Stephen 14 bereznya 2007 AIM at the Edge of Space NASA Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 26 listopada 2016 Project Studies Night Clouds Radar Echoes ECE News Virginia Tech 3 Fall 2003 Arhiv originalu za 19 lipnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2008 Murray B J Plane J M C 2005 Uptake of Fe Na and K atoms on low temperature ice implications for metal atom scavenging in the vicinity of polar mesospheric clouds Phys Chem Chem Phys 7 23 3970 3979 Bibcode 2005PCCP 7 3970M PMID 19810327 doi 10 1039 b508846a Rapp M Lubken F J 2009 Comment on Ice iron sodium film as cause for high noctilucent cloud radar reflectivity by P M Bellan Geophys Res Lett 114 D11 D11204 Bibcode 2009JGRD 11411204R doi 10 1029 2008JD011323 Posilannya RedaguvatiVideo zi svitlinami ta tajmlaps video sriblyastih hmar Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sriblyasti hmari amp oldid 39715372