www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астроблема Астробле ми від грец άστρον зоря і βλήμα рана давні структури на поверхні Землі що утворилися внаслідок падін

Астроблема

Астробле́ми (від грец. άστρον — зоря і βλήμα — рана) — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння космічних об'єктів.

Аризонський метеоритний кратер
Кратер Тихо на Місяці, фото NASA

Ці геологічні структури могли втратити чітку виразність у рельєфі, але зберігають інші геологічні ознаки падіння великого небесного тіла. Подібні утворення під назвою метеоритних кратерів добре відомі на Місяці, Меркурії та інших небесних тілах, де вони збереглися майже в незмінному вигляді (на відміну від Землі). Іноді їх називають імпактними структурами (від англ. impact — зіткнення, удар). Класичним прикладом є Аризонський кратер. Попри його невеликі розміри (діаметр — 1200 м, глибина — близько 180 м) цей кратер чи не найкраще зберіг свій первинний вигляд і його метеоритне походження було доведено одним з перших.

Вивчення

Назву «астроблема» запропонував 1959 року американський геолог Р. Дітц після того, як виявив у цих структурах конуси руйнування — борознисті утворення, що мають форму кульового сектора, переважно спрямовані вершиною вгору. Втім, більшість геологів і далі продовжували вважати, що давні кратери на Землі мають ендогенну природу — їх вважали згаслими вулканами або грабенами.

У 1960-ті роки розпочалося вивчення вибухових кратерів (зокрема, кратерів ядерних вибухів) та ефектів ударного метаморфізму. Е. Чао (англ. E. C. T. Chao), Юджин Шумейкер i Б. Мадсен (англ. B. M. Madsen) знайшли в Аризонському метеоритному кратері силікатні мінерали коесит і стишовіт — поліморфні модифікації кварцу, що утворюються лише за високого тиску. Їх наявність вважають основною петрографічною ознакою ударного метамофізму.

Наприкінці 1970-х років було виявлено аномально високий вміст іридію в тонкому шарі осадових порід на межі між мезозойською та кайнозойською геологічними ерами (близько 65 млн років тому). Іридій належить до сидерофільних елементів і більша його частина міститься в ядрі Землі (у вигляді сплаву з залізом), тоді як у гірських породах земної кори він надзвичайно рідкісний. У зазначеному шарі концентрація іридію була в 10—100 разів вищою, ніж зазвичай. У той же час речовина метеоритів зазвичай має значно більший вміст сидерофільних елементів — нікелю, кобальту та іридію. Вважається, що збагачення шару іридієм сталося внаслідок зіткнення Землі з великим астероїдом (або кількома астероїдами). Це дало підстави для гіпотези Альвареса, за якою зіткнення Землі з одним чи кількома великими астероїдами близько 65 млн років тому призвело до значних кліматичних змін та вимирання динозаврів. Кратер Чиксулуб, який утворився приблизно в той час і є одним з найбільших на Землі, було виявлено через кілька років. Гіпотеза Альвареса здобула досить широку підтримку, однак залишається дискусійною.

Супутниковий знімок валу Вредефорта.

Наприкінці 1980 років було встановлено понад сто астроблем, а на початку XXI сторіччя їх кількість досягла майже двохсот. Найбільшими серед них є:

Кратер Нордлінгер Рис у Німеччині (25 км) є одним з найбільших у Європі та найкраще вивченим.

Деякі джерела вважають, що астроблемами є Тенгізська (Ішимська) кільцева структура (700 км), Прибалхасько-Ілійська западина (700 км), кратер Землі Вілкса (480 км), Улоговина пекла в Естонії (80 м) та інші, але їх належність до астроблем поки що залишається лише припущенням.

Астроблеми на теренах України

В Україні налічується сім підтверджених астроблем до яких, зокрема, зараховують Бовтиську (діаметром 25 км), Оболонську (12 км), Іллінецьку (7 км) та Ротмістрівську (5 км). Вік Бовтиської астроблеми — 80 млн років, а Іллінецької — 400 млн років. Майже всі вони (за винятком Іллінецького кратера) поховані під товстим шаром осадових порід і їх вивчення здійснювалося за кернами свердловин.

Утворення кратера

До поверхні Землі долітають лише досить великі метеороїди — дрібні згоряють в атмосфері внаслідок великої швидкості руху, яка становить в середньому становить близько 20 км/с.
Масивні тіла, що долітають до поверхні в незруйнованому вигляді, практично миттєво гальмуються внаслідок зіткнення. Якщо швидкість метеорита на момент зіткнення більша 4—5 км/с, то виділена енергія перевищує енергію зв'язку кристалічних ґраток (107 Дж/кг). Температура у місці зіткнення сягає кількох тисяч градусів, речовина перетворюється на високотемпературний стиснений газ. Виникає ударна хвиля, яка рухається від місця зіткнення навсібіч із надзвуковою швидкістю. Тиск сягає мільйонів атмосфер. Під таким тиском кристалічні речовини переходять у склоподібний стан, а безводні силікати внаслідок адіабатичного стиснення починають плавитися. У таких умовах тверді (зазвичай) породи поводять себе подібно до рідини.
Проходження ударної хвилі триває частки секунди, вона майже повністю руйнує метеорит. Вибух викидає частину порід мішені та метеорита, утворюється западина округлої форми (кратер), оточена валом викидів. Гідродинамічні явища призводять до утворення в кратері центральної гірки. Деяка частина викинутої речовини, перемішаної з рештками метеорита, падає назад, в ударний розплав на дні кратера. Після застигання утворюється шар імпактиту. Розмір утвореного кратера залежить від маси метеороїда, швидкості та кута зіткнення, а також від складу порід ударника та мішені.

Уламкові породи, що утворюються в метеоритному кратері (брекчії), поділяють на дві групи:

  • аутигенні — ті, що залишилися на місці (не пересунуті);
  • алогенні — пересунуті внаслідок вибуху.

Ерозія кратера

Під дією води, вітру й тектонічних процесів кратери поступово втрачають свої морфологічні ознаки. Молоді кратери краще зберігаються в пустелях. Більшість давніх астроблем виявлено на геологічних платформах та їх підвищених ділянках — кристалічних щитах, які мають тривалий спокійний тектонічний режим. Для давніх кратерів встановити їх космічне походження можливо лише шляхом спеціальних досліджень.

Див. також

Джерела

  1. Астроблема // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 30—31. — ISBN 966-613-263-X.
  2. ↑ В.Н. Криводубський, В.І. Солоненко, К.І. Чурюмов. Іллінецька астроблема — найдавніша на Українському кристалічному щиті // Вісник Астрономічної школи. — 2004. — Т. 5, вип. 1–2. — С. 23–29. — УДК 551.311.5. — ISSN 1607–2855.
  3. ↑ Кац Я.Г., Козлов В.В., Полетаев А.И., Сулиди-Кондратьев Е.Д. Кольцевые структуры лика планеты : [ ][рос.]. — Знание. — М., 1989. — 55 с. — (Науки о Земле). — ISBN 5-07-000389-5.
  4. Robert S. Dietz. Shatter cones in cryptoexplosion structures (meteorite impact?) : [ ][англ.] // The Journal of Geology. — 1959. — Vol. 67, no. 5 (September). — С. 496—505. — JSTOR 30056104.
  5. ↑ В. Г. Кручиненко. Астроблеми // Астрономічний календар. — 2002. — С. 207—210.
  6. Метью Понсфорд (25 листопада 2018). . BBC News Україна. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. 
  7. Keller, G. (2005). . Australian Journal of Earth Sciences 52 (4-5): 725–757. Bibcode:2005AuJES..52..725K. doi:10.1080/08120090500170393. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 28 листопада 2018. 
  8. Impact Structures Sorted by Diameter. Earth Impact Database. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 вересня 2012. (англ.)
  9. . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  10. А. В. Михеева. . ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 2 вересня 2012. (рос.)
  11. А. В. Михеева. Болтышский Украина. Полный каталог импактных структур Земли. ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 вересня 2012. (рос.)
  12. ↑ Бурба Г. Шрамы на ликах планет // Вокруг света. — М., 2009. — Вип. 3 (2822). (рос.)

Література

  • Фурман В. Фізика імпактних взаємодій космічних тіл із оболонками Землі. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 10 листопада 2012. 
  • Phil Hawke & M. C. Dentith Детальне аеромагнітне дослідження астроблеми Яллалі[недоступне посилання з червня 2019]. Centre for Global Metallogeny, The University of Western Australia. (англ.)
  • (рос.) Вишневский С. А. Астроблемы. — Новосибирск : Нон-парель, 2007. — 288 с.
  • (рос.) Гуров Е. П., Гожик П. Ф. Импактное кратерообразование в истории Земли. — К. : Институт геологических наук НАН Украины, Гнозіс, 2006. — 195 с.
  • (рос.) Масайтис В. Л. и др. Геология астроблем. — Л. : Недра, 1980. — 231 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Impact craters on Earth
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astroble mi vid grec astron zorya i blhma rana davni strukturi na poverhni Zemli sho utvorilisya vnaslidok padinnya kosmichnih ob yektiv 1 Arizonskij meteoritnij kraterKrater Tiho na Misyaci foto NASACi geologichni strukturi mogli vtratiti chitku viraznist u relyefi ale zberigayut inshi geologichni oznaki padinnya velikogo nebesnogo tila 2 Podibni utvorennya pid nazvoyu meteoritnih krateriv dobre vidomi na Misyaci Merkuriyi ta inshih nebesnih tilah de voni zbereglisya majzhe v nezminnomu viglyadi na vidminu vid Zemli Inodi yih nazivayut impaktnimi strukturami vid angl impact zitknennya udar 3 Klasichnim prikladom ye Arizonskij krater Popri jogo neveliki rozmiri diametr 1200 m glibina blizko 180 m cej krater chi ne najkrashe zberig svij pervinnij viglyad i jogo meteoritne pohodzhennya bulo dovedeno odnim z pershih Zmist 1 Vivchennya 1 1 Astroblemi na terenah Ukrayini 2 Utvorennya kratera 3 Eroziya kratera 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaVivchennya RedaguvatiNazvu astroblema zaproponuvav 1959 roku amerikanskij geolog R Ditc 4 pislya togo yak viyaviv u cih strukturah konusi rujnuvannya boroznisti utvorennya sho mayut formu kulovogo sektora perevazhno spryamovani vershinoyu vgoru Vtim bilshist geologiv i dali prodovzhuvali vvazhati sho davni krateri na Zemli mayut endogennu prirodu 5 yih vvazhali zgaslimi vulkanami abo grabenami 3 U 1960 ti roki rozpochalosya vivchennya vibuhovih krateriv zokrema krateriv yadernih vibuhiv ta efektiv udarnogo metamorfizmu E Chao angl E C T Chao Yudzhin Shumejker i B Madsen angl B M Madsen znajshli v Arizonskomu meteoritnomu krateri silikatni minerali koesit i stishovit polimorfni modifikaciyi kvarcu sho utvoryuyutsya lishe za visokogo tisku Yih nayavnist vvazhayut osnovnoyu petrografichnoyu oznakoyu udarnogo metamofizmu 2 Naprikinci 1970 h rokiv bulo viyavleno anomalno visokij vmist iridiyu v tonkomu shari osadovih porid na mezhi mizh mezozojskoyu ta kajnozojskoyu geologichnimi erami blizko 65 mln rokiv tomu Iridij nalezhit do siderofilnih elementiv i bilsha jogo chastina mistitsya v yadri Zemli u viglyadi splavu z zalizom todi yak u girskih porodah zemnoyi kori vin nadzvichajno ridkisnij U zaznachenomu shari koncentraciya iridiyu bula v 10 100 raziv vishoyu nizh zazvichaj U toj zhe chas rechovina meteoritiv zazvichaj maye znachno bilshij vmist siderofilnih elementiv nikelyu kobaltu ta iridiyu Vvazhayetsya sho zbagachennya sharu iridiyem stalosya vnaslidok zitknennya Zemli z velikim asteroyidom abo kilkoma asteroyidami Ce dalo pidstavi dlya gipotezi Alvaresa za yakoyu zitknennya Zemli z odnim chi kilkoma velikimi asteroyidami blizko 65 mln rokiv tomu prizvelo do znachnih klimatichnih zmin ta vimirannya dinozavriv 5 Krater Chiksulub yakij utvorivsya priblizno v toj chas i ye odnim z najbilshih na Zemli bulo viyavleno cherez kilka rokiv 6 Gipoteza Alvaresa zdobula dosit shiroku pidtrimku 3 odnak zalishayetsya diskusijnoyu 7 Suputnikovij znimok valu Vredeforta Naprikinci 1980 rokiv bulo vstanovleno ponad sto astroblem 3 a na pochatku XXI storichchya yih kilkist dosyagla majzhe dvohsot 5 2 Najbilshimi sered nih ye 8 Val Vredeforta v PAR diametr 160 km krater Chiksulub na Yukatani 150 km Sadberi Kanada 130 km Popigajska zapadina 90 km Rosiya ozero Manikuagan 85 km Kanada Krater Nordlinger Ris u Nimechchini 25 km ye odnim z najbilshih u Yevropi ta najkrashe vivchenim 3 Dokladnishe Perelik astroblemDeyaki dzherela vvazhayut sho astroblemami ye Tengizska Ishimska kilceva struktura 700 km Pribalhasko Ilijska zapadina 700 km 3 krater Zemli Vilksa 480 km Ulogovina pekla v Estoniyi 80 m ta inshi 9 ale yih nalezhnist do astroblem poki sho zalishayetsya lishe pripushennyam 10 Astroblemi na terenah Ukrayini Redaguvati V Ukrayini nalichuyetsya sim pidtverdzhenih astroblem 11 do yakih zokrema zarahovuyut Bovtisku diametrom 25 km Obolonsku 12 km Illinecku 7 km ta Rotmistrivsku 5 km Vik Bovtiskoyi astroblemi 80 mln rokiv a Illineckoyi 400 mln rokiv Majzhe vsi voni za vinyatkom Illineckogo kratera pohovani pid tovstim sharom osadovih porid i yih vivchennya zdijsnyuvalosya za kernami sverdlovin Dokladnishe Meteoritni krateri UkrayiniUtvorennya kratera RedaguvatiDo poverhni Zemli dolitayut lishe dosit veliki meteoroyidi dribni zgoryayut v atmosferi vnaslidok velikoyi shvidkosti ruhu yaka stanovit v serednomu stanovit blizko 20 km s 12 Masivni tila sho dolitayut do poverhni v nezrujnovanomu viglyadi praktichno mittyevo galmuyutsya vnaslidok zitknennya Yaksho shvidkist meteorita na moment zitknennya bilsha 4 5 km s to vidilena energiya perevishuye energiyu zv yazku kristalichnih gratok 107 Dzh kg Temperatura u misci zitknennya syagaye kilkoh tisyach gradusiv rechovina peretvoryuyetsya na visokotemperaturnij stisnenij gaz Vinikaye udarna hvilya yaka ruhayetsya vid miscya zitknennya navsibich iz nadzvukovoyu shvidkistyu Tisk syagaye miljoniv atmosfer Pid takim tiskom kristalichni rechovini perehodyat u sklopodibnij stan a bezvodni silikati vnaslidok adiabatichnogo stisnennya pochinayut plavitisya 5 U takih umovah tverdi zazvichaj porodi povodyat sebe podibno do ridini Prohodzhennya udarnoyi hvili trivaye chastki sekundi vona majzhe povnistyu rujnuye meteorit Vibuh vikidaye chastinu porid misheni ta meteorita utvoryuyetsya zapadina okrugloyi formi krater otochena valom vikidiv Gidrodinamichni yavisha prizvodyat do utvorennya v krateri centralnoyi girki Deyaka chastina vikinutoyi rechovini peremishanoyi z reshtkami meteorita padaye nazad v udarnij rozplav na dni kratera Pislya zastigannya utvoryuyetsya shar impaktitu Rozmir utvorenogo kratera zalezhit vid masi meteoroyida shvidkosti ta kuta zitknennya a takozh vid skladu porid udarnika ta misheni 12 Ulamkovi porodi sho utvoryuyutsya v meteoritnomu krateri brekchiyi podilyayut na dvi grupi 3 autigenni ti sho zalishilisya na misci ne peresunuti alogenni peresunuti vnaslidok vibuhu Eroziya kratera RedaguvatiPid diyeyu vodi vitru j tektonichnih procesiv krateri postupovo vtrachayut svoyi morfologichni oznaki Molodi krateri krashe zberigayutsya v pustelyah Bilshist davnih astroblem viyavleno na geologichnih platformah ta yih pidvishenih dilyankah kristalichnih shitah yaki mayut trivalij spokijnij tektonichnij rezhim Dlya davnih krateriv vstanoviti yih kosmichne pohodzhennya mozhlivo lishe shlyahom specialnih doslidzhen 2 Div takozh RedaguvatiMeteoritnij krater Kosmologiya Tunguskij meteorit Potencijno nebezpechni astronomichni ob yekti Shkala Torino Shkala PalermoDzherela Redaguvati Astroblema Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 30 31 ISBN 966 613 263 X a b v g V N Krivodubskij V I Solonenko K I Churyumov Illinecka astroblema najdavnisha na Ukrayinskomu kristalichnomu shiti Visnik Astronomichnoyi shkoli 2004 T 5 vip 1 2 S 23 29 UDK 551 311 5 ISSN 1607 2855 a b v g d e zh Kac Ya G Kozlov V V Poletaev A I Sulidi Kondratev E D Kolcevye struktury lika planety ros Znanie M 1989 55 s Nauki o Zemle ISBN 5 07 000389 5 Robert S Dietz Shatter cones in cryptoexplosion structures meteorite impact angl The Journal of Geology 1959 Vol 67 no 5 September S 496 505 JSTOR 30056104 a b v g V G Kruchinenko Astroblemi Astronomichnij kalendar 2002 S 207 210 Metyu Ponsford 25 listopada 2018 Yak z yasuvali odnu z najbilshih zagadok v istoriyi Zemli BBC News Ukrayina Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 7 grudnya 2018 Keller G 2005 Impacts volcanism and mass extinction random coincidence or cause and effect Australian Journal of Earth Sciences 52 4 5 725 757 Bibcode 2005AuJES 52 725K doi 10 1080 08120090500170393 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 28 listopada 2018 Impact Structures Sorted by Diameter Earth Impact Database Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2012 angl U Grenlandiyi znajdeno velicheznij krater vid meteorita Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 A V Miheeva Polnyj katalog impaktnyh struktur Zemli IVMiMG SO RAN Arhiv originalu za 11 serpnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2012 ros A V Miheeva Boltyshskij Ukraina Polnyj katalog impaktnyh struktur Zemli IVMiMG SO RAN Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2012 ros a b Burba G Shramy na likah planet Vokrug sveta M 2009 Vip 3 2822 ros Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Chepmen K R Impaktna zagroza suchasnomu svitu Visnik NAN Ukrayini zhurnal K 2003 11 S 38 49 Churyumov K Zoryani rani Zemli Nashe nebo zhurnal K 2003 4 S 28 30 Furman V Fizika impaktnih vzayemodij kosmichnih til iz obolonkami Zemli Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 10 listopada 2012 Phil Hawke amp M C Dentith Detalne aeromagnitne doslidzhennya astroblemi Yallali nedostupne posilannya z chervnya 2019 Centre for Global Metallogeny The University of Western Australia angl ros Vishnevskij S A Astroblemy Novosibirsk Non parel 2007 288 s ros Gurov E P Gozhik P F Impaktnoe krateroobrazovanie v istorii Zemli K Institut geologicheskih nauk NAN Ukrainy Gnozis 2006 195 s ros Masajtis V L i dr Geologiya astroblem L Nedra 1980 231 s Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Impact craters on Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astroblema amp oldid 38155465