Конус руйнування або конус струсу — конусоподібне ущільнення матеріалу внаслідок його удару твердим предметом чи падіння на твердий предмет. При рівній густині поверхні та предмета при зіткненні може бути двостороннім. У побуті прототипом такого конуса є залишений слід від грудки землі або шматка щільного снігу, кинутої із силою на тверду стіну. З погляду геології — ущільнення, яке утворюється під метеоритним кратером, рідкісна геологічна знахідка. Може бути знайдена як на дні як метеоритного кратера так і в місці ядерного вибуху. Часто, конус струсу є свідченням, що породі був завданий удар в межах 2-30 ГПа.
Морфологія
Конус руйнування має явно конічну форму, яка «випромінюється» з верхньої частини (вершини) конуса повторюючи конус в оберненому вигляді при руйнуванні в одній і тій же пробі. Іноді має більш ложкоподібну форму на стороні великого конуса. У дрібнозернистих породах, таких як вапняк, конус руйнування утворює легко пізнаваний «кінський хвіст», візерунок з тонкими лініями.
Грубозернисті породи, як правило, менш схильні утворювати конуси руйнування, часто їх важко навіть відрізнити від інших геологічних утворень, таких як дзеркало ковзання. Геологи мають різні теорії про формування конуса струсу, включаючи стиснення хвилею, яке проходить через скелю або напруги по мірі того як камені відскакують, після того, як тиск спаде. Результатом є численні тріщинки в породі та сам конус.
Конуси руйнування можуть змінюватись в розмірах від мікроскопічних до декількох метрів. Найбільший відомий конус руйнування в гірській породі у світі (більше 10 метрів в довжину) знайдено на Сланцевих островах, поблизу міста Терас-Бей в Онтаріо (Канада)[джерело?]. Осі конусів, як правило, спрямовані назовні від точки удару, вгору й до центру ударного кратера, хоча, їх орієнтація може бути змінена після зіткнення.
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ French, B.M. (1998). . Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 20 травня 2007.
- ↑ Sagy, A.; Fineberg, J.; Reches, Z. (2004). . Journal of Geophysical Research 109. с. B10209. Bibcode:2004JGRB..10910209S. doi:10.1029/2004JB003016. Архів оригіналу за 27 лютого 2009.
- ↑ French, Bevan M. (2005). (pdf). Impacts in the Field 2 (Winter) (Impact Field Studies Group). с. s 3–10. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 26 жовтня 2016.