www.wikidata.uk-ua.nina.az

Брекчія італ breccia МФА ˈbretʧa 1 бре ччя грубоуламкова гірська порода що складається з гострокутних зцементованих улам

Брекчія

Брекчія́ (італ. breccia, МФА: [ˈbretʧa] — «бре́ччя») — грубоуламкова гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих уламків розміром понад 2 мм. Уламки, що складають брекчію, можуть бути однорідними і різнорідними, різко відрізняючись від цементу. У брекчії нерідко наявний заповнювальний матеріал.

Брекчія
Міоценова вапнякова брекчія на відслоненні зі схилів Серра-да-Арабіда, півострів Сетубал, Португалія
Загальні відомості
Мінеральний склад різноманітний
Генезис Осадовий, вулканогенно-осадовий, гідротермально-осадовий, тектонічний
Ідентифікація
Колір Різноманітний, залежить від співвідношення кольорів уламків і цементу
Структура Псефітова
Текстура Масивна, шарувата
Форма залягання пласти, потоки, дайки
Різновиди Багато
Використання
облицювальне каміння, бутовий камінь
 Брекчія у Вікісховищі

Від конгломерату брекчія відрізняється необкатаністю уламкової фракції. Необкатаність (або погана обкатаність) уламків брекчії свідчить про те, що вони не транспортувалися на значну віддаль від джерела утворення.

Назва Редагувати

Назва цієї гірської породи походить від італійського гірничого терміну «breccia», яким середньовічні гірничі майстри і каменотеси позначали зцементовані гострокутні уламки порід. У літературі він вперше зафіксований у 1469 році.

Класифікація Редагувати

За розміром уламків Редагувати

Гранулометрична класифікація уламкових порід

Залежно від розмірів уламків виділяють брекчії брилові — 1000 мм, велико-, середньо- і дрібноуламкові (1000—100 мм) і велико-, середньо- і дрібнощебневі (100—2 мм).

За складом Редагувати

Залежно від мінерального складу уламків і цементу брекчії поділяють на 3 види:

  • мономінеральна — і уламки, і цемент представлені одним мінералом, який складає більше 95 % брекчії. Наприклад, вапнякова мономінеральна брекчія складена уламками вапняку, зцементованими карбонатним цементом;
  • олігомінеральна — головний мінерал складає від 75 до 95 % уламків, зцементованих однорідним або змішаним типом цементу;
  • полімінеральна (поліміктова) — уламки кількох різних мінералів, головний мінерал складає менше 75 % породи.

За генезисом Редагувати

Залежно від умов утворення брекчії поділяють на 5 головних типів: брекчії осадові, карстові, хімічні, вулканічні, тектонічні. У спеціалізованих джерелах виділяють додаткові види чи підвиди (імпактні брекчії, туфобрекчії, «костяні брекчії»).

Осадова Редагувати

Осадові брекчії представлені гострокутними і погано обкатаними, неорієнтованими уламками осадових/метаморфічних порід, які зцементовані іншим осадовим матеріалом. Як правило це літифікований колювій або осипи на схилах. Товсті пласти колювіальних осадових брекчій зазвичай утворюються поруч уступів тектонічних розломів у грабенах. Осадові брекчії можуть бути утворені як результат селей. У районах розвитку карсту також спостерігаються осадові брекчії, як результат обвалу склепінь та стінок порожнин. Іноді в печерах, гротах, карстових порожнинах та на річкових терасах зустрічаються так звані «костяні брекчії» — скупчення зцементованих карбонатним/кременистим або глинистим матеріалом уламків кісток хребетних тварин.

Вулканічна Редагувати

Базальтова брекчія з острова Ла-Пальма. Кутасті уламки базальту зцементовані епідотом

Це гірська порода, що утворилася із зцементованих кутастих вулканічних уламків різних розмірів, викинутих при виверженні вулкана. Вона може утворитись, коли уламки лави попереднього виверження або цього самого цементуються рідкою лавою, або коли потік в'язкої лави подрібнюється у процесі руху по схилу (лавова брекчія). Під час накопичення товщ вулканічної тефри нерідко виникають туфобрекчії. У процесі діагенезу лахарів також утворюються вулканогенно-осадові брекчії.

Тектонічна Редагувати

Тектонічну брекчію також називають «дислокаційною брекчією» або «брекчією тертя». До цього типу відносять брекчії, утворені при формуванні тектонічних дислокацій. Брекчії виникають при русі уздовж площини розривного порушення, а також при складкоутворенні. Пов'язані з розривними порушеннями, зустрічаються уздовж площин насувів, зсувів, скидів і підкидів, іноді є наслідком тертя окремих блоків, що пересуваються (звідси термін «брекчії тертя»). Розміри уламків коливаються від мікроскопічних до величезних брил у десятки й сотні метрів. Простір між уламками звичайно заповнений частинками тих же, але дрібніше роздроблених порід або жильним матеріалом. Товщина шару брекчієвих порід залежить від їхнього складу, величини зсуву по розриву й глибини дислокації від поверхні землі. Тектонічні брекчії при складкоутворенні виникають у результаті пошарового переміщення й роздроблення речовини. Утворення таких порід приурочене до приповерхневої зони земної кори. У деяких альпійських насувах товщина пластів тектонічних брекчій досягає декількох сотень метрів. Спостерігається характерне для такого типу брекчій перемішування уламків алохтону й автохтону, деяка їх обкатаність і часто груба орієнтованість у напрямку руху. У тектонічних брекчій, приурочених до скидів, уламки більш кутасті й звичайно розташовані безладно. Крім того, в них часто присутній привнесений матеріал, що заповнює тріщини й проміжки між уламками. Підвидом тектонічної брекчії є ін'єкційна брекчія — вона утворюється шляхом проникнення подрібнених уламків однієї породи у тріщини іншої. Окремим підвидом тектонічної брекчії є брекчія соляних куполів — гірська порода, яка виникає у процесі формування солянокупольних структур. Вона представлена вміщуючими соляний купол породами, які залягають по периферії останнього. На родовищах вуглеводнів Дніпровсько-Донецької западини в апікальних частинах солянокупольних структур (Ромни, Ісачки) знайдені брекчії з уламками пісковиків і глин, що раніше були включені у соляні тіла, а після розчинення солі — зцементовані глинисто-карбонатним цементом.

Імпактна Редагувати

Утворюється подрібненням скелястих гірських порід внаслідок зіткнення небесних тіл. Може містити також речовину метеороїда. Таку брекчію знайдено в астроблемах, а також на поверхні Місяця.

Однією з головних петрографічних ознак є наявність щільних фаз кремнезему, що утворюються за дуже великого тиску, — коеситу, стишовіту, шокового кварцу. Іншою важливою ознакою є аномальне збагачення кобальтом, нікелем, іридієм та іншими сидерофільними елементами, які є індикаторами метеоритної речовини.

Гідротермальна Редагувати

Гідротермальні брекчії зазвичай утворюються на глибинах менше 1 км і температурах між 150 і 350 ° C, коли сейсмічна або вулканічна активність призводить до відкриття порожнин вздовж розлому глибоко під землею. Раптове розкриття порожнини призводить до дестабілізації та розриву гірської породи по боках розлому, а зламана гірська порода потрапляє в подрібнену суміш породи, пари та окропу. Уламки гірських порід стикаються між собою і з боками порожнини, а кутасті уламки стають більш округлими. Леткі гази втрачають парову фазу в міру продовження кипіння, зокрема вуглекислий газ. В результаті хімія рідин змінюється, і рудні мінерали швидко осідають. Досить поширені рудні родовища, що містять гідротермальні брекчії.

Гідротермальні брекчії часто утворюються в результаті природного гідророзриву гірських порід під тиском гідротермальних рідин під тиском. Вони типові для епітермального та мезотермального рудного середовища і тісно пов'язані з інтрузивними родовищами руди, такими як скарни, грейзени та мінералізація, пов'язана з порфіром.

Використання Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  2. ↑ Вовк В.М., Мацібора О.В. . Геологічний словник. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 20 серпня 2019. 
  3. Брекчія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 60. — ISBN 966-613-263-X.
  4. В.Н. Криводубський, В.І. Солоненко, К.І. Чурюмов. Іллінецька астроблема — найдавніша на Українському кристалічному щиті // Вісник Астрономічної школи. — 2004. — Т. 5, вип. 1–2. — С. 23–29. — УДК 551.311.5. — ISSN 1607–2855.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брекчія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Brekchiya ital breccia MFA ˈbretʧa 1 bre chchya gruboulamkova girska poroda sho skladayetsya z gostrokutnih zcementovanih ulamkiv rozmirom ponad 2 mm Ulamki sho skladayut brekchiyu mozhut buti odnoridnimi i riznoridnimi rizko vidriznyayuchis vid cementu U brekchiyi neridko nayavnij zapovnyuvalnij material BrekchiyaMiocenova vapnyakova brekchiya na vidslonenni zi shiliv Serra da Arabida pivostriv Setubal PortugaliyaZagalni vidomostiMineralnij sklad riznomanitnijGenezis Osadovij vulkanogenno osadovij gidrotermalno osadovij tektonichnijIdentifikaciyaKolir Riznomanitnij zalezhit vid spivvidnoshennya koloriv ulamkiv i cementuStruktura PsefitovaTekstura Masivna sharuvataForma zalyagannya plasti potoki dajkiRiznovidi BagatoVikoristannyaoblicyuvalne kaminnya butovij kamin Brekchiya u VikishovishiVid konglomeratu brekchiya vidriznyayetsya neobkatanistyu ulamkovoyi frakciyi Neobkatanist abo pogana obkatanist ulamkiv brekchiyi svidchit pro te sho voni ne transportuvalisya na znachnu viddal vid dzherela utvorennya Zmist 1 Nazva 2 Klasifikaciya 2 1 Za rozmirom ulamkiv 2 2 Za skladom 2 3 Za genezisom 2 3 1 Osadova 2 3 2 Vulkanichna 2 3 3 Tektonichna 2 3 4 Impaktna 2 3 5 Gidrotermalna 3 Vikoristannya 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva ciyeyi girskoyi porodi pohodit vid italijskogo girnichogo terminu breccia yakim serednovichni girnichi majstri i kamenotesi poznachali zcementovani gostrokutni ulamki porid U literaturi vin vpershe zafiksovanij u 1469 roci Klasifikaciya RedaguvatiZa rozmirom ulamkiv Redaguvati nbsp Granulometrichna klasifikaciya ulamkovih poridZalezhno vid rozmiriv ulamkiv vidilyayut brekchiyi brilovi 1000 mm veliko seredno i dribnoulamkovi 1000 100 mm i veliko seredno i dribnoshebnevi 100 2 mm 2 Za skladom Redaguvati Zalezhno vid mineralnogo skladu ulamkiv i cementu brekchiyi podilyayut na 3 vidi 2 monomineralna i ulamki i cement predstavleni odnim mineralom yakij skladaye bilshe 95 brekchiyi Napriklad vapnyakova monomineralna brekchiya skladena ulamkami vapnyaku zcementovanimi karbonatnim cementom oligomineralna golovnij mineral skladaye vid 75 do 95 ulamkiv zcementovanih odnoridnim abo zmishanim tipom cementu polimineralna polimiktova ulamki kilkoh riznih mineraliv golovnij mineral skladaye menshe 75 porodi Za genezisom Redaguvati Zalezhno vid umov utvorennya brekchiyi podilyayut na 5 golovnih tipiv brekchiyi osadovi karstovi himichni vulkanichni tektonichni 2 U specializovanih dzherelah vidilyayut dodatkovi vidi chi pidvidi impaktni brekchiyi tufobrekchiyi kostyani brekchiyi Osadova Redaguvati Osadovi brekchiyi predstavleni gostrokutnimi i pogano obkatanimi neoriyentovanimi ulamkami osadovih metamorfichnih porid yaki zcementovani inshim osadovim materialom Yak pravilo ce litifikovanij kolyuvij abo osipi na shilah Tovsti plasti kolyuvialnih osadovih brekchij zazvichaj utvoryuyutsya poruch ustupiv tektonichnih rozlomiv u grabenah Osadovi brekchiyi mozhut buti utvoreni yak rezultat selej U rajonah rozvitku karstu takozh sposterigayutsya osadovi brekchiyi yak rezultat obvalu sklepin ta stinok porozhnin Inodi v pecherah grotah karstovih porozhninah ta na richkovih terasah zustrichayutsya tak zvani kostyani brekchiyi skupchennya zcementovanih karbonatnim kremenistim abo glinistim materialom ulamkiv kistok hrebetnih tvarin Vulkanichna Redaguvati nbsp Bazaltova brekchiya z ostrova La Palma Kutasti ulamki bazaltu zcementovani epidotomCe girska poroda sho utvorilasya iz zcementovanih kutastih vulkanichnih ulamkiv riznih rozmiriv vikinutih pri viverzhenni vulkana Vona mozhe utvoritis koli ulamki lavi poperednogo viverzhennya abo cogo samogo cementuyutsya ridkoyu lavoyu abo koli potik v yazkoyi lavi podribnyuyetsya u procesi ruhu po shilu lavova brekchiya Pid chas nakopichennya tovsh vulkanichnoyi tefri neridko vinikayut tufobrekchiyi U procesi diagenezu lahariv takozh utvoryuyutsya vulkanogenno osadovi brekchiyi Tektonichna Redaguvati Dokladnishe Tektonichna brekchiyaTektonichnu brekchiyu takozh nazivayut dislokacijnoyu brekchiyeyu abo brekchiyeyu tertya Do cogo tipu vidnosyat brekchiyi utvoreni pri formuvanni tektonichnih dislokacij Brekchiyi vinikayut pri rusi uzdovzh ploshini rozrivnogo porushennya a takozh pri skladkoutvorenni Pov yazani z rozrivnimi porushennyami zustrichayutsya uzdovzh ploshin nasuviv zsuviv skidiv i pidkidiv inodi ye naslidkom tertya okremih blokiv sho peresuvayutsya zvidsi termin brekchiyi tertya Rozmiri ulamkiv kolivayutsya vid mikroskopichnih do velicheznih bril u desyatki j sotni metriv Prostir mizh ulamkami zvichajno zapovnenij chastinkami tih zhe ale dribnishe rozdroblenih porid abo zhilnim materialom Tovshina sharu brekchiyevih porid zalezhit vid yihnogo skladu velichini zsuvu po rozrivu j glibini dislokaciyi vid poverhni zemli Tektonichni brekchiyi pri skladkoutvorenni vinikayut u rezultati posharovogo peremishennya j rozdroblennya rechovini Utvorennya takih porid priurochene do pripoverhnevoyi zoni zemnoyi kori U deyakih alpijskih nasuvah tovshina plastiv tektonichnih brekchij dosyagaye dekilkoh soten metriv Sposterigayetsya harakterne dlya takogo tipu brekchij peremishuvannya ulamkiv alohtonu j avtohtonu deyaka yih obkatanist i chasto gruba oriyentovanist u napryamku ruhu U tektonichnih brekchij priurochenih do skidiv ulamki bilsh kutasti j zvichajno roztashovani bezladno Krim togo v nih chasto prisutnij privnesenij material sho zapovnyuye trishini j promizhki mizh ulamkami Pidvidom tektonichnoyi brekchiyi ye in yekcijna brekchiya vona utvoryuyetsya shlyahom proniknennya podribnenih ulamkiv odniyeyi porodi u trishini inshoyi Okremim pidvidom tektonichnoyi brekchiyi ye brekchiya solyanih kupoliv girska poroda yaka vinikaye u procesi formuvannya solyanokupolnih struktur Vona predstavlena vmishuyuchimi solyanij kupol porodami yaki zalyagayut po periferiyi ostannogo Na rodovishah vuglevodniv Dniprovsko Doneckoyi zapadini v apikalnih chastinah solyanokupolnih struktur Romni Isachki znajdeni brekchiyi z ulamkami piskovikiv i glin sho ranishe buli vklyucheni u solyani tila a pislya rozchinennya soli zcementovani glinisto karbonatnim cementom Impaktna Redaguvati Utvoryuyetsya podribnennyam skelyastih girskih porid vnaslidok zitknennya nebesnih til Mozhe mistiti takozh rechovinu meteoroyida Taku brekchiyu znajdeno v astroblemah a takozh na poverhni Misyacya 3 Odniyeyu z golovnih petrografichnih oznak ye nayavnist shilnih faz kremnezemu sho utvoryuyutsya za duzhe velikogo tisku koesitu stishovitu shokovogo kvarcu Inshoyu vazhlivoyu oznakoyu ye anomalne zbagachennya kobaltom nikelem iridiyem ta inshimi siderofilnimi elementami yaki ye indikatorami meteoritnoyi rechovini 4 Gidrotermalna Redaguvati Gidrotermalni brekchiyi zazvichaj utvoryuyutsya na glibinah menshe 1 km i temperaturah mizh 150 i 350 C koli sejsmichna abo vulkanichna aktivnist prizvodit do vidkrittya porozhnin vzdovzh rozlomu gliboko pid zemleyu Raptove rozkrittya porozhnini prizvodit do destabilizaciyi ta rozrivu girskoyi porodi po bokah rozlomu a zlamana girska poroda potraplyaye v podribnenu sumish porodi pari ta okropu Ulamki girskih porid stikayutsya mizh soboyu i z bokami porozhnini a kutasti ulamki stayut bilsh okruglimi Letki gazi vtrachayut parovu fazu v miru prodovzhennya kipinnya zokrema vuglekislij gaz V rezultati himiya ridin zminyuyetsya i rudni minerali shvidko osidayut Dosit poshireni rudni rodovisha sho mistyat gidrotermalni brekchiyi Gidrotermalni brekchiyi chasto utvoryuyutsya v rezultati prirodnogo gidrorozrivu girskih porid pid tiskom gidrotermalnih ridin pid tiskom Voni tipovi dlya epitermalnogo ta mezotermalnogo rudnogo seredovisha i tisno pov yazani z intruzivnimi rodovishami rudi takimi yak skarni grejzeni ta mineralizaciya pov yazana z porfirom Vikoristannya RedaguvatiGalereya Redaguvati nbsp Tektonichna brekchiya nbsp Brekchiya u grafstvi Kerri Irlandiya nbsp Brekchiya v Dolini Smerti SShA nbsp Yurska brekchiya v Novij Shotlandiyi Kanada nbsp Piroklastichna brekchiya nbsp Bazaltova brekchiyaDiv takozh RedaguvatiKataklastichni porodi Milonit TufobrekchiyaPrimitki Redaguvati Dizionario Italiano Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2018 a b v Vovk V M Macibora O V Porodi ulamkovi Geologichnij slovnik Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 20 serpnya 2019 Brekchiya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 60 ISBN 966 613 263 X V N Krivodubskij V I Solonenko K I Churyumov Illinecka astroblema najdavnisha na Ukrayinskomu kristalichnomu shiti Visnik Astronomichnoyi shkoli 2004 T 5 vip 1 2 S 23 29 UDK 551 311 5 ISSN 1607 2855 Posilannya RedaguvatiBrekchiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BrekchiyaD Ye Makarenko BRE KChIYa Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Webseite vom Steinheimer Becken mit Bildern von Impaktbrekzien Arhivovano 17 travnya 2014 u Wayback Machine Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ulamkovi osadovi porodi Grupa porid Rozmir ulamkiv Ne zcementovani puhki ZcementovaniObkatani Ne obkatani Obkatani Ne obkataniPsefiti Pf gt 1024 mm Brilovij valunnik Skupchennya bril Brilovij konglomerat Brilova brekchiya1024 256 mm Valunnik Neobkatanij valunnik Valunnij konglomerat Valunna brekchiya256 4 mm Galechnik Shebin Konglomerat Brekchiya4 2 mm Gravijnik Zhorstva Gravelit ZhorstvyanikPsamiti Ps 2 0 0 063 mm Pisok PiskovikAlevriti Al 0 063 0 004 mm Alevrit AlevrolitPeliti Pe lt 0 004 mm Glina Argilit Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brekchiya amp oldid 38158551