Те́фра (від грец. tephra — «попіл») — загальний термін для всіх матеріалів, що виділяються при вулканічному виверженні та падають з повітря, незалежно від розміру фрагментів.
Опис
Тефра зазвичай складається з ріоліту, через те, що найвибуховіші вулкани характеризуються високою в'язкістю лави через великий вміст кремнію в магмі. Тефрові відкладення легко розмиваються поверхневими водами і, змішуючись з уламками звичайних гірських порід, утворюють проміжні між пірокластичними і осадовими гірськими породами осадово-пірокластичні породи - туфопісковики, туфоалевроліти і т. п.
Термін «тефра» зустрічається у працях Аристотеля для позначення вулканічного попелу. Торарінссон (ісл. Sigurður Þórarinsson, 1954) виділяє автигенну, пірокластичну й алогенну тефру.
Див. також
Посилання
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Примітки
- Визначення, запропоноване ісландським вулканологом Сігудуром Тораріссоном в 1954 році після виверження вулкану Гекла (Thorarinsson, «The eruption of Hekla, 1947-48II, 3, The tephra-fall from Hekla, March 29th, 1947», Visindafélag ĺslendinga (1954:1-3).
| Це незавершена стаття з вулканології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |