Земля Палмера (англ. Palmer Land) — південна частина Антарктичного півострова, між Землею Ґреяма і Землею Елсворта. До 1964 року на американських картах так називався весь Антарктичний півострів.
| Земля Палмера | |
|---|---|
| | |
| Названо на честь | Натаніель Палмер |
| Координати | 71°30′ пд. ш. 65°00′ зх. д. / 71.500° пд. ш. 65.000° зх. д. |
| У межах | Антарктичний півострів |
| Включає | Берег Блека[en], Берег Інгліша[en], Берег Лассітера, Берег Орвілла[en], Берег Раймілла[en], Берег Вілкінса[en], Берег Зумбержа[en] |
| Географічні об'єкти | шельфові льодовики Ларсена, Ронне, Георга VI[en] |
| Акваторія | Тихий океан, Атлантика |
| Найвища точка | Маунт-Гоуп (гора Надії) — 3239 м |
| Материк | Антарктида |
| Територіальні претензії | Британська антарктична територія, Чилійська Антарктика, Аргентинська Антарктида |
| Населення (2010) | 0 |
Назва Редагувати
Земля названа на честь американського капітана Натаніеля Палмера, який досліджував район Антарктичного півострова в 1820–1821 роках.
Розташування та межі Редагувати
Земля Палмера розташована на півдні Антарктичного півострова, в його основі.
- Північна межа — кордон з Землею Ґреяма, умовна лінія між мисами Джеремі[en] на заході і Агассіз[en] на сході.
- Західний кордон — протока Георга VI[en], що відокремлює Землю Палмера від Землі Олександра I. Протока вкрита шельфовим льодовиком Георга VI[en].
- Східний кордон — море Ведделла і шельфовий льодовик Ронне.
- Південний кордон — Земля Елсворта. Є кілька варіантів розмежування земель Палмера і Елсворта:
- Пряма лінія від фіорда Карлсона[en] (78° 0'пд.ш., 78° 30' з.д.) і далі по меридіану 80 ° з.д. до моря Беллінсгаузена. Це також східний кордон Британської Антарктичної території.
- По межі Антарктичного півострова: це умовна лінія від мису Адамс[en] (75° 40'пд.ш., 62° 20' з.д.) до точки 73° 24'пд.ш., 72° 00' з.д.
- Уявна лінія, що з'єднує півострів Рюдберга[en] (73° пд.ш., 80° з.д.) і лінію налягання льодовика Еванса[en] (76° 34'пд.ш., 75° 00' з. д.).
Рельєф Редагувати
Рельєф регіону — високогірний. Земля вкрита масивними льодовиками, за винятком найвищих піків та скель, деякі з них утворюють вільні від льоду ділянки берегової лінії моря Ведделла. Північну частину Землі Палмера займає плато Дайєра[en].
Основні гірські хребти: хребет Вічності, гори Сьюарда[en], гори Суіні[en], гори Гутенко[en], гори Летеді[en], Пегасові гори[en].
Найвищі вершини: Маунт-Гоуп (гора Надії, 3239 м, найвища на Антарктичному півострові), гора Джексон (3184 м), гора Милосердя[en].
Береги: Вілкінса[en], Блека[en] Лассітера, Орвілля[en], Інглиш[en].
Шельфові льодовики: Ларсена, Ронне, Георга VI[en].
Геологія Редагувати
На Землі Палмера були виявлені такі мінерали як магнетит, гематит, лімоніт, пірит, халькопірит і азурит, а також сліди золота та срібла.
Пам'ятки Редагувати
- Скеля Альдебаран (англ. Aldebaran Rock, 70° 50'пд.ш., 66° 41' з.д.) — яскраво-червоний нунатак, помітно виділяється на тлі снігу. Розташована за 8 кілометрів на північний схід від Пегасових гір, в західній частині Землі Палмера.
Назва була затверджена Британським комітетом антарктичних топонімів на честь зірки Альдебаран в сузір'ї Тельця. Географічні об'єкти по сусідству також отримали «зоряні» назви: нунатак Тельця, пагорб Кита, нунатак Фомальгаута, скеля Капела, стрімчаки Персея тощо.
- Скай-Блю (англ. Sky-Blu — «Небесна синь», 74° 51'пд.ш., 71° 34' з.д.) — зона блакитного льоду, розташована поряд з нунатаком Скай-Хай[en]. Використовується як злітно-посадкова смуга Британською антарктичною службою.
Територіальні претензії Редагувати
За текстом договору про Антарктику Земля Палмера, як і інші території, які лежать південніше 60-й паралелі, не належить жодній державі. Проте, на цю територію претендують Велика Британія, Чилі та Аргентина. Земля Палмера повністю входить в Британську Антарктичну територію та Чилійську Антарктику, і частково в Аргентинську Антарктиду.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Palmer Land. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). Процитовано: 2015-12-24 (англ.)
- Encyclopedia of the Antarctic /edit. Beau Riffenburgh. — Taylor & Francis Group, LLC, 2007
- John Stewart. Antarctica: an encyclopedia / by John Stewart., 2nd ed. — McFarland & Company, Inc., 2011. Vol. 2, p. 1173.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2014.