Гемати́т (староукраїнська назва — желізовець) — це:
- чорний мінерал класу оксидів та гідроксидів;
- низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.
| Гематит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d] |
| IMA-номер | IMA1971 s.p. |
| Абревіатура | Hem |
| Хімічна формула | Fe₂O₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CB.05 |
| Dana 8 | 4.3.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Просторова група | space group R-3cd |
| Злам | напівраковистий |
| Твердість | 5,5—6 |
| Блиск | напівметалічний |
| Колір риси | вишнево-червона |
| Густина | 4,3—5,2 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | кров (давньогрецька мова), камінь (давньогрецька мова) |
| Гематит у Вікісховищі |
Гематит — мінерал Редагувати
«Гематит» з грецької — «кривавий камінь» (від грецького слова кров αἷμα (гайма)). Ця назва походить від властивого йому червоного кольору деяких різновидів гематиту та фарб, виготовлених із нього.
Історія Редагувати
Напис червоною крейдою на цьому мінералі був одним з найперших в історії людства. Порошкоподібний мінерал вперше був використаний 164 000 років тому людиною з Піннакл-Пойнт, можливо, з соціальною метою. Залишки гематиту також знаходять у могилах віком 80 000 років. Поблизу Ридно в Польщі та Ловаса в Угорщині були знайдені шахти червоної крейди, які датуються 5000 р. до н. е., що належать до культури лінійної кераміки на Верхньому Рейні.
На острові Ельба знайдено багаті поклади гематиту, які добували ще з часів етрусків.
Одні з найдавніших розробок гематиту (червоного залізняку) засвідчені у Есватіні (т. зв. «Левова печера») і датовані 41-м тисячоліттям до Р. Х. Залишки численних ямних розробок гематиту виявлені на території Франції та Угорщини (вік — близько 35 тис. років). Цей «кривавий камінь» видобували в епоху каменю для виготовлення мінеральної фарби, яку широко застосовували для проведення магічних та обрядових дій протягом багатьох тисячоліть. Зокрема, в період неоліту в Південно-Східній Європі поширеним був обряд поховань з покриттям небіжчиків шаром червоної вохри, що потребувало значних обсягів видобутку гематиту. Можна вважати, що видобуток перших руд (пірит, гематит) розпочався 40–45 тис. років тому, і хоча їх використання не було пов'язане з отриманням металів, пошук матеріалів відмінних від традиційного каменю, відкривав нові можливості використання земних багатств.
Загальний опис Редагувати
Поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів. Група гематиту. Формула: Fe2O3.
Сингонія тригональна.
Густина 4,3—5,2.
Твердість 5,5—6.
Кристали пластинчасті, ромбоедричні, таблитчасті, звичайно в суцільних, щільних, прихованокристалічних, листуватих, лускуватих, а також землистих агрегатах. Колір кристалічних різновидів — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалічний. Риса вишнево-червона.
Спайність відсутня.
Злом переважно напівраковистий. Прихованокристалічні різновиди мінералу на зламі мають нерівно-зазубрену поверхню, кристалічні різновиди — східчасто-раковисту або напівраковисту.
Крихкий.
Немагнітний.
Утворює щільні або пухкі псевдоморфози гематиту за магнетитом — мартит.
Гематит — звичайний мінерал скарнових родовищ.
Відомий також у багатьох гідротермальних родовищах: високотемпературних — з магнетитом, хлоритом, кальцитом; середньотемпературних — із сидеритом, баритом.
Асоціація: ільменіт, рутил, магнетит (метаморфічний і магматичний); гетит, сидерит, лепідокрокіт (осадовий).
Утворюється в оксидних умовах у родовищах і гірських породах різних генетичних типів. Зокрема:
- при метаморфізмі гірських порід, що містять лімоніт;
- у контактово-метаморфічних умовах є продуктом контакту вапняків з гідротермальними розчинами, що виходять із магматичних вогнищ;
- при окисненні магнетиту у верхніх шарах магнетитових родовищ;
- при хімічному вивітрюванні серпентинітів і магматичних порід;
- як виділення з гідротермальних розчинів;
- при вулканічній діяльності є наслідком взаємодії водяної пари і хлорного заліза. Такий гематит осідає на поверхні вулканічних лав або на стінках кратерів;
- поширений цемент в осадових породах, входить до складу оолітових утворень заліза.
Поширення: Ґоттардський масив (гірський масив у Швейцарії в межах чотирьох кантонів Граубюнден, Тічино, Урі та Вале); територія комуни Окна-де-Ф'єр (Румунія); муніципалітети Ріо-Маріна та Альба (Італія); графство Камбрія (Англія); штат Мінас-Жерайс (Бразилія); район Куруман Капської провінції (ПАР); Надора; вілаєт Тіпаза (Алжир); США (гірський хребет Томас (штат Юта), район міста Кварцсайт округу Ла-Пас штату Аризона), Україна (Криворізький залізорудний басейн).
Космічними апаратами NASA Mars Global Surveyor, Mars Odyssey та марсоходом Opportunity гематит виявлений на Марсі.
Для збагачення гематитових руд застосовують комбіновані схеми, що охоплюють гравітаційний і флотаційний методи.
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- гематит бурий (гематит, частково заміщений лімонітом);
- гематит вохристий (землиста відміна гематиту червоного кольору);
- гематит глинистий (суміш глини з оксидами заліза);
- гематит чорний (псиломелан);
- гематит яшмовий (яшмоподібний гематит);
- гематитогеліт (колоїдно-дисперсна відміна гематиту; зустрічається у бокситах);
- гідрогематит — гематит, що містить невизначену кількість води;
- кривавик — щільний натічний, ниркоподібний різновид гематиту («червона скляна голова»);
- «залізна троянда» — концентричні агрегати пластинчастих кристалів гематиту;
- мартит — псевдоморфоза гематиту по магнетиту.
Застосування Редагувати
Гематит широко використовується в багатьох областях людської діяльності: ювелірній справі, будівництві, виробництві чавуну. Гематит входить до складу залізистого обважнювача бурових розчинів. Різновид гематиту — кривавик використовують як виробне каміння, а також для полірування виробів із золота. Залізна руда.
Гематит — чавун Редагувати
Низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно із червоного залізняку.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Raphisiderite
- https://www.britannica.com/science/hematite
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- (пресреліз). AAAS. ASU News. 17 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
- Levato, Chiara (2016). . Anthropologica et Præhistorica 126: 9–23. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гематит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гематит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. I, 527—534.
Посилання Редагувати
- Гематит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- .
- Mars spheres image [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.].
- Mars trench image showing a shiny texture of half-buried spheres [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.] (dark line is equipment shadow)
- .
- MineralData.org [ 6 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Martite — Mindat w/ location data [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Iron rose — Mindat w/ locations [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Камінь гематит — походження і властивості
- Hematite / Handbook of Mineralogy. [ 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]
