Земля принцеси Єлизавети (англ. Princess Elizabeth Land) — частина території Східної Антарктиди, що лежить між 73 і 88° східної довготи.
| Земля принцеси Єлизавети | |
|---|---|
| | |
| Названо на честь | Єлизавета II |
| Координати | 80°00′ пд. ш. 78°00′ зх. д. / 80.000° пд. ш. 78.000° зх. д. |
| Включає | Берег Інгрід Крістенсен, Берег Леопольда і Астрід |
| Географічні об'єкти | Західний шельфовий льодовик, оази Ларсман-Гіллз[en] Вестфолль |
| Акваторія | Індійський океан |
| Найвища точка | Мак-Мастер[en] - 2830 м |
| Материк | Антарктида |
| Територіальні претензії | Австралійська антарктична територія |
| Полярні станції | Девіс, Прогрес-2, Чжуншань, Лоу-Раковиці Бхараті[en] |
На заході межує з Долиною МГГ і шельфовим льодовиком Еймері, на сході переходить в Землю Вільгельма II. Омивається морями Співдружності і Дейвіса.
Земля принцеси Єлизавети охоплює дві прибережні частини:
- Берег Інгрід Крістенсен - від 73° 35' до 81° 24' східної довготи
- Берег Леопольда і Астрід - від 81° 24' до 87° 43' східної довготи
У східній частині узбережжя знаходиться Західний шельфовий льодовик. Висота льодовикового покриву в центральній частині становить 2000-2500 м; товщина льоду - 1000-1500 м. На узбережжі зустрічаються ділянки, вільні від льоду (наприклад, оаза Вестфолль).
Земля принцеси Єлизавети була відкрита Британсько-австрало-новозеландської експедицією Дугласа Моусона в 1931 році і названа на честь принцеси, нині королеви Великої Британії Єлизавети II. На її території працюють наукові станції Девіс (Австралія), Чжуншань (КНР), Лоу-Раковиці (Румунія), Бхараті[en], а також Прогрес-2 (Росія).
Див. Також ред.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2014) |