www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колірна температура Колі рна температу ра характеристика розподілу інтенсивності випромінення джерела світла як функція

Колірна температура

Колі́рна температу́ра — характеристика розподілу інтенсивності випромінення джерела світла як функція довжини хвилі в оптичному діапазоні, температура абсолютно чорного тіла, при якій воно випускає випромінювання з тією ж хроматичністю, що і дане випромінення. Колірна температура характеризує спектральний склад випромінювання джерела світла. Служить об'єктивним враженням кольору, відбивальних об'єктів та джерел світла, тому визначає колір предметів, який відчуває людське око при спостереженні в даному світлі.

Колірна температура поширених ламп: розжарення, 2700K; люмінесцентна тепла, 3500K; люмінесцентна холодна, 5500K (див. колір плям на стелі)

Вимірюється в міредах (М) і Кельвінах (К), «Міред» обернено пропорційний до «Кельвін»: .

У зв'язку з тим, що колір об'єкта залежить як від його спектральних властивостей, так і від характеру освітлення, в техніці стандартизують найпоширеніші джерела світла перш за все за колірною температурою.

Застосовується в колориметрії, астрофізиці (при вивченні розподілу енергії в спектрах зір, див. також — спектрофотометрична температура).

Спектрофотометрична температура, або колірна температура (Tc) — параметр, що характеризує залежність інтенсивності Iλ неперервного випромінювання від довжини хвилі λ (в оптичному діапазоні). Визначення спектрофотометричної (колірної) температури засновано на порівнянні характерного для даного джерела спектрального розподілу інтенсивності Iλ зі спектром абсолютно чорного тіла. Колірну температуру приймають рівною температурі абсолютно чорного тіла, яке має в розглянутому інтервалі довжин хвиль Δλ той же нахил кривої LgIλ як функції λ, що й дане джерело.

В астрофізиці поняття колірної температури використовується при вивченні атмосфер зірок.

У загальному випадку, колірна температура не збігається з ефективною температурою зірки і рі́зна для різних ділянок спектру. Причиною цього є відмінність коефіцієнтів поглинання атмосфери зірки в різних інтервалах довжин хвиль Δλ, у зв'язку з чим ми спостережним випромінюванням у атмосферних шарах, розташованих на різній глибині, щоі мають різну температуру.

Що більша непрозорість атмосфери, то з тоншого шару приходить до нас випромінювання, а отже, тим менше розходження колірної температури для різних ділянок спектру. В цьому випадку колірна температура близька до ефективної температури, а випромінювання зірки наближається до випромінювання абсолютно чорного тіла.

Колірну температуру знаходять, порівнюючи інтенсивність випромінювання досліджуваного джерела з інтенсивністю стандартного джерела, температура якого відома. Визначення колірної температури гарячих зірок ускладнене тим, що в області високих температур (kT>>hν) нахил кривої LgIλ слабко залежить від температури. Для зір всіх спектральних класів суттєву роль відіграє міжзоряне поглинання, яке змінює нахил кривої LgIλ, тобто колірну температуру.

Шкала колірних температур поширених джерел світла Редагувати

  • 800 К — початок видимого темно-червоного свічення розжарених тіл;
  • 2000 К — світло від полум'я свічки;
  • 2360 К — лампа розжарення, вакуумна;
  • 2800 – 2854 К — газонаповнені (галогенні) лампи розжарювання з вольфрамовою спіраллю;
  • 3200 – 3250 К — типові кінознімальні лампи;
  • 5500 К — денне пряме сонячне світло;
  • 6500 К — стандартне джерело денного білого світла, близьке до середньо-денного сонячного світла;
  • 7500 К — денне світло з великою часткою розсіяного від чистого блакитного неба;
  • 10000 К — колір джерела з «нескінченно високою температурою».

Вимірювання Редагувати

Колірна температура може бути знайдена без знання абсолютних значень поверхневої яскравості.

Величина

називається абсолютним спектрофотометричним градієнтом, знайденим для середньої довжини хвилі даної ділянки спектру. Різниця величин у формулі (1) Називається відносним спектрофотометричним градієнтом. Використовуючи співвідношення Погсона, можна отримати вираз для відносного спектрофотометричного градієнта через зоряні величини.

Значення температури зірок, отримані по відносним спектрофотометричним градієнтам, є функцією спектрального класу: чим до більш раннього класу належить зірка, тим вища її температура. Зазвичай описаним методом знаходять температури зірок, що мають пізні спектральні класи по відношенню до зорі порівняння, яка береться класу А0. Для гарячіших зірок використовують інші методи.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. Сюняев Р.А., Физика Космоса маленькая энциклопедия, М. - 1986
  2. Курс астрофизики и звездной астрономии, т.1. М., 1973, с. 507-530
  3. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики. М., 1977, с. 388-455
  4. Грэй Д. Наблюдение и анализ звездных фотосфер. М., 1980, с. 209-238, 387-405

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koli rna temperatu ra harakteristika rozpodilu intensivnosti viprominennya dzherela svitla yak funkciya dovzhini hvili v optichnomu diapazoni temperatura absolyutno chornogo tila pri yakij vono vipuskaye viprominyuvannya z tiyeyu zh hromatichnistyu sho i dane viprominennya Kolirna temperatura harakterizuye spektralnij sklad viprominyuvannya dzherela svitla Sluzhit ob yektivnim vrazhennyam koloru vidbivalnih ob yektiv ta dzherel svitla tomu viznachaye kolir predmetiv yakij vidchuvaye lyudske oko pri sposterezhenni v danomu svitli Kolirna temperatura poshirenih lamp rozzharennya 2700K lyuminescentna tepla 3500K lyuminescentna holodna 5500K div kolir plyam na steli Vimiryuyetsya v miredah M i Kelvinah K Mired oberneno proporcijnij do Kelvin M 10 6 K displaystyle M 10 6 K U zv yazku z tim sho kolir ob yekta zalezhit yak vid jogo spektralnih vlastivostej tak i vid harakteru osvitlennya v tehnici standartizuyut najposhirenishi dzherela svitla persh za vse za kolirnoyu temperaturoyu Zastosovuyetsya v kolorimetriyi astrofizici pri vivchenni rozpodilu energiyi v spektrah zir div takozh spektrofotometrichna temperatura Spektrofotometrichna temperatura abo kolirna temperatura Tc parametr sho harakterizuye zalezhnist intensivnosti Il neperervnogo viprominyuvannya vid dovzhini hvili l v optichnomu diapazoni Viznachennya spektrofotometrichnoyi kolirnoyi temperaturi zasnovano na porivnyanni harakternogo dlya danogo dzherela spektralnogo rozpodilu intensivnosti Il zi spektrom absolyutno chornogo tila Kolirnu temperaturu prijmayut rivnoyu temperaturi absolyutno chornogo tila yake maye v rozglyanutomu intervali dovzhin hvil Dl toj zhe nahil krivoyi LgIl yak funkciyi l sho j dane dzherelo V astrofizici ponyattya kolirnoyi temperaturi vikoristovuyetsya pri vivchenni atmosfer zirok U zagalnomu vipadku kolirna temperatura ne zbigayetsya z efektivnoyu temperaturoyu zirki i ri zna dlya riznih dilyanok spektru Prichinoyu cogo ye vidminnist koeficiyentiv poglinannya atmosferi zirki v riznih intervalah dovzhin hvil Dl u zv yazku z chim mi sposterezhnim viprominyuvannyam u atmosfernih sharah roztashovanih na riznij glibini shoi mayut riznu temperaturu Sho bilsha neprozorist atmosferi to z tonshogo sharu prihodit do nas viprominyuvannya a otzhe tim menshe rozhodzhennya kolirnoyi temperaturi dlya riznih dilyanok spektru V comu vipadku kolirna temperatura blizka do efektivnoyi temperaturi a viprominyuvannya zirki nablizhayetsya do viprominyuvannya absolyutno chornogo tila Kolirnu temperaturu znahodyat porivnyuyuchi intensivnist viprominyuvannya doslidzhuvanogo dzherela z intensivnistyu standartnogo dzherela temperatura yakogo vidoma Viznachennya kolirnoyi temperaturi garyachih zirok uskladnene tim sho v oblasti visokih temperatur kT gt gt hn nahil krivoyi LgIl slabko zalezhit vid temperaturi Dlya zir vsih spektralnih klasiv suttyevu rol vidigraye mizhzoryane poglinannya yake zminyuye nahil krivoyi LgIl tobto kolirnu temperaturu Zmist 1 Shkala kolirnih temperatur poshirenih dzherel svitla 2 Vimiryuvannya 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaShkala kolirnih temperatur poshirenih dzherel svitla Redaguvati800 K pochatok vidimogo temno chervonogo svichennya rozzharenih til 2000 K svitlo vid polum ya svichki 2360 K lampa rozzharennya vakuumna 2800 2854 K gazonapovneni galogenni lampi rozzharyuvannya z volframovoyu spirallyu 3200 3250 K tipovi kinoznimalni lampi 5500 K denne pryame sonyachne svitlo 6500 K standartne dzherelo dennogo bilogo svitla blizke do seredno dennogo sonyachnogo svitla 7500 K denne svitlo z velikoyu chastkoyu rozsiyanogo vid chistogo blakitnogo neba 10000 K kolir dzherela z neskinchenno visokoyu temperaturoyu Vimiryuvannya RedaguvatiKolirna temperatura mozhe buti znajdena bez znannya absolyutnih znachen poverhnevoyi yaskravosti D F d l n I l 0 I l d 1 l C 2 T 0 1 e C 2 l T 0 1 C 2 T 1 e C 2 l T 1 1 displaystyle Delta Phi frac d ln frac I lambda 0 I lambda prime d frac 1 lambda frac C 2 T 0 1 e frac C 2 lambda T 0 1 frac C 2 T 1 e frac C 2 lambda T 1 1 nbsp VelichinaF C 2 T 1 e C 2 l T 1 2 displaystyle Phi frac C 2 T 1 e frac C 2 lambda T 1 2 nbsp nazivayetsya absolyutnim spektrofotometrichnim gradiyentom znajdenim dlya serednoyi dovzhini hvili danoyi dilyanki spektru Riznicya velichin F 0 F displaystyle Phi 0 Phi nbsp u formuli 1 Nazivayetsya vidnosnim spektrofotometrichnim gradiyentom Vikoristovuyuchi spivvidnoshennya Pogsona mozhna otrimati viraz dlya vidnosnogo spektrofotometrichnogo gradiyenta cherez zoryani velichini D F d l n I l 0 I l d 1 l 2 30 d l g I l 0 I l d 1 l 0 92 d D m l d 1 l 3 displaystyle Delta Phi frac d ln frac I lambda 0 I lambda prime d frac 1 lambda 2 30 frac d lg frac I lambda 0 I lambda prime d frac 1 lambda 0 92 frac d Delta m lambda d frac 1 lambda 3 nbsp Znachennya temperaturi zirok otrimani po vidnosnim spektrofotometrichnim gradiyentam ye funkciyeyu spektralnogo klasu chim do bilsh rannogo klasu nalezhit zirka tim visha yiyi temperatura Zazvichaj opisanim metodom znahodyat temperaturi zirok sho mayut pizni spektralni klasi po vidnoshennyu do zori porivnyannya yaka beretsya klasu A0 Dlya garyachishih zirok vikoristovuyut inshi metodi Div takozh RedaguvatiSpektrofotometriya Kolir Indeks peredavannya koloru Koloropodil Arhitekturnij dizajn osvitlennya Spektrofotometrichni standartiLiteratura RedaguvatiSyunyaev R A Fizika Kosmosa malenkaya enciklopediya M 1986 Kurs astrofiziki i zvezdnoj astronomii t 1 M 1973 s 507 530 Martynov D Ya Kurs prakticheskoj astrofiziki M 1977 s 388 455 Grej D Nablyudenie i analiz zvezdnyh fotosfer M 1980 s 209 238 387 405Posilannya RedaguvatiCvetovaya temperatura Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolirna temperatura amp oldid 36285860