www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кітера Кі тера або Кі фіра грец Κύθηρα Kýthira острів в Егейському морі на півдні Греції Входить до групи Іонічних остро

Кітера

Кі́тера, або Кі́фіра (грец. Κύθηρα, Kýthira) — острів в Егейському морі, на півдні Греції. Входить до групи Іонічних островів. В античності — місце розташування храму Афродіти Кітерійської, головного центру культу Афродіти. Адміністративний центр острова — місто Кітера. Площа — 27.360 км². Населення — 3354 особи (2001).

Кітера
грец. Κύθηρα
Головний порт острова Діякофті
Карта
Кітера на мапі Греції
Кітера на мапі Греції
Географія
36°10′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 23.367° сх. д. / 36.167; 23.367Координати: 36°10′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 23.367° сх. д. / 36.167; 23.367 і
Місцерозташування Егейське море
Акваторія Егейське море
Група островів Іонічні острови
Площа 27 360  км² 
Довжина 29 км
Ширина 16 км
Найвища точка 506 м
Країна
Греція
Регіон ном Пірей
Адм. одиниця Kythira Municipalityd
Населення 3 354 (2001)
Вебсайт www.kythira.gr
Кітера
Кітера (Греція)
 Кітера у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кітера (значення).

Назва Редагувати

  • Кі́тера (дав.-гр. Κύθηρα, Kýthera; лат. Cythera) — антична назва.
  • Кі́фера (дав.-гр. Κύθηρα, Kýthera) — візантійська назва.
  • Кі́фіра, або Кіт́іра (грец. Κύθηρα, Kýthira, МФА: [ˈciθira]) — сучасна грецька назва, за дімотікою.
  • Сері́го, або Сері́ґо (італ. Cerìgo) — італійська, венеціанська назва.

Географія Редагувати

Рельєф гористий. Гори — Палеокастро (253 м).

Історія Редагувати

На початку ІІ тисячоліття до н. е. острів перебував під впливом мінойської цивілізації. У 424 до н. е. підпав під контроль Афінам. Пізніше тут послідовно правили римляни та візантійці. Після захоплення Константинополя в 1204 році під час IV хрестового походу, Кітера опинилась в складі частки в 3/8 територій Візантійської імперії, яка за домовленностями між організаторами походу відійшла Венеційській республіці, в складі якої Кітера перебувала до моменту, коли ліквідації республіки Наполеоном у 1797 році. І в часи візантійського, і в часи венеційського правління, мешканці острова часто ставали жертвами нападів берберських піратів з Північної Африки. У 1800—1807 роках острів входив до складу Республіки Семи Островів. Нарешті 21 травня 1864 р. острів був приєднаний до Грецької Республіки.

Найбільша кількість населення у піковий період розвитку острова (1864 рік) склала близько 14 тисяч чоловік. В 20 ст. чисельність мешканців значно зменшилась: більшість з них виїхала та оселилась на материковій частині Греції. Кітера розташований в зоні високої сейсмічної активності, 8 січня 2006 року тут було зареєстровано потужний землетрус.

Острів має свій власний порт на Діякофті, який підтримує сполучення із островом Антикітера, портом Пірей та Неаполь, островом Крит. Існує також аеропорт на відстані 8 км від столиці острова міста Кітера — Національний аеропорт острів Кітера.

Замок Хора в м. Кітера Редагувати

Замок Хора в м. Кітера

В місті Кітера на домінуючій висоті (200 м.) розташовано замок Хора, побудований венеційцями в XIII — XVI століттях, який слугував резиденцією венеційською губернатора острова та британського Верховного комісара. Замок, розташований в стратегічному місті, вважався неприступним та називався "Критським оком" або "Оком грецьких морів", оскільки дозволяв контролювати судноплавство одразу в трьох морях: Іонічному, Егейському та Критському, та морський шлях між островами Кітера та Антікітера.

В замку залишилась забудова з в'язниці, порохового складу, церков та двоповерхових будинків, які щільно забудовували східну частину замку, а також склепінчаста цистерна для запасів води.

Докладніше: Замок Хора (Кітера)

Персоналії Редагувати

У поп-культурі Редагувати

Відеоігри Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Castle of Chora on Kythera - GTP. www.gtp.gr (англ.). Процитовано 28 вересня 2020. 
  2. . www.kythera.gr (en-us). Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 27 вересня 2020. 
  3. . www.kythera.gr (en-us). Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 27 вересня 2020. 
  4. . Greekacom (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 28 вересня 2020. 

Література Редагувати

  • Coldstream, J; Huxley, G. Kythera: Excavation and Studies Conducted by the University of Pennsylvania Museum and the British School of Athens, Noyes Press, 1973.
  • Vanges, Peter D. Kythera A History of the Island of Kythera and its People. Kytherian Brotherhood of Australia, 1993.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кітера

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ki tera abo Ki fira grec Ky8hra Kythira ostriv v Egejskomu mori na pivdni Greciyi Vhodit do grupi Ionichnih ostroviv V antichnosti misce roztashuvannya hramu Afroditi Kiterijskoyi golovnogo centru kultu Afroditi Administrativnij centr ostrova misto Kitera Plosha 27 360 km Naselennya 3354 osobi 2001 Kiteragrec Ky8hraGolovnij port ostrova DiyakoftiKartaKitera na mapi GreciyiKitera na mapi GreciyiGeografiya36 10 pn sh 23 22 sh d 36 167 pn sh 23 367 sh d 36 167 23 367 Koordinati 36 10 pn sh 23 22 sh d 36 167 pn sh 23 367 sh d 36 167 23 367 iMisceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske moreGrupa ostroviv Ionichni ostroviPlosha 27 360 km Dovzhina 29 kmShirina 16 kmNajvisha tochka 506 mKrayinaGreciyaRegion nom PirejAdm odinicya Kythira MunicipalitydNaselennya 3 354 2001 Vebsajt www kythira grKiteraKitera Greciya Kitera u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kitera znachennya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 3 1 Zamok Hora v m Kitera 4 Personaliyi 5 U pop kulturi 5 1 Videoigri 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiKi tera dav gr Ky8hra Kythera lat Cythera antichna nazva Ki fera dav gr Ky8hra Kythera vizantijska nazva Ki fira abo Kit ira grec Ky8hra Kythira MFA ˈci8ira suchasna grecka nazva za dimotikoyu Seri go abo Seri go ital Cerigo italijska venecianska nazva Geografiya RedaguvatiRelyef goristij Gori Paleokastro 253 m Istoriya RedaguvatiNa pochatku II tisyacholittya do n e ostriv perebuvav pid vplivom minojskoyi civilizaciyi U 424 do n e pidpav pid kontrol Afinam Piznishe tut poslidovno pravili rimlyani ta vizantijci Pislya zahoplennya Konstantinopolya v 1204 roci pid chas IV hrestovogo pohodu Kitera opinilas v skladi chastki v 3 8 teritorij Vizantijskoyi imperiyi yaka za domovlennostyami mizh organizatorami pohodu vidijshla Venecijskij respublici v skladi yakoyi Kitera perebuvala do momentu koli likvidaciyi respubliki Napoleonom u 1797 roci I v chasi vizantijskogo i v chasi venecijskogo pravlinnya meshkanci ostrova chasto stavali zhertvami napadiv berberskih pirativ z Pivnichnoyi Afriki U 1800 1807 rokah ostriv vhodiv do skladu Respubliki Semi Ostroviv Nareshti 21 travnya 1864 r ostriv buv priyednanij do Greckoyi Respubliki Najbilsha kilkist naselennya u pikovij period rozvitku ostrova 1864 rik sklala blizko 14 tisyach cholovik V 20 st chiselnist meshkanciv znachno zmenshilas bilshist z nih viyihala ta oselilas na materikovij chastini Greciyi Kitera roztashovanij v zoni visokoyi sejsmichnoyi aktivnosti 8 sichnya 2006 roku tut bulo zareyestrovano potuzhnij zemletrus Ostriv maye svij vlasnij port na Diyakofti yakij pidtrimuye spoluchennya iz ostrovom Antikitera portom Pirej ta Neapol ostrovom Krit Isnuye takozh aeroport na vidstani 8 km vid stolici ostrova mista Kitera Nacionalnij aeroport ostriv Kitera Zamok Hora v m Kitera Redaguvati nbsp Zamok Hora v m KiteraV misti Kitera na dominuyuchij visoti 200 m roztashovano zamok Hora pobudovanij venecijcyami v XIII XVI stolittyah yakij sluguvav rezidenciyeyu venecijskoyu gubernatora ostrova ta britanskogo Verhovnogo komisara Zamok roztashovanij v strategichnomu misti vvazhavsya nepristupnim ta nazivavsya Kritskim okom abo Okom greckih moriv oskilki dozvolyav kontrolyuvati sudnoplavstvo odrazu v troh moryah Ionichnomu Egejskomu ta Kritskomu ta morskij shlyah mizh ostrovami Kitera ta Antikitera 1 2 V zamku zalishilas zabudova z v yaznici porohovogo skladu cerkov ta dvopoverhovih budinkiv yaki shilno zabudovuvali shidnu chastinu zamku a takozh sklepinchasta cisterna dlya zapasiv vodi 3 4 Dokladnishe Zamok Hora Kitera Personaliyi RedaguvatiValerios Stais greckij arheolog vidkrivach Antikiterskogo mehanizmu U pop kulturi RedaguvatiVideoigri Redaguvati Assassin s Creed Odyssey 2018 u gri predstavlena 3 D model ostrova chasiv Peleponneskoyi vijni Primitki Redaguvati Castle of Chora on Kythera GTP www gtp gr angl Procitovano 28 veresnya 2020 CASTLE OF CHORA Castles www kythera gr en us Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2020 CASTLE OF CHORA Castles www kythera gr en us Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2020 Chora Castle in Kythira Greece Greeka com Greekacom angl Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 28 veresnya 2020 Literatura RedaguvatiColdstream J Huxley G Kythera Excavation and Studies Conducted by the University of Pennsylvania Museum and the British School of Athens Noyes Press 1973 Vanges Peter D Kythera A History of the Island of Kythera and its People Kytherian Brotherhood of Australia 1993 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitera Oficijnij sajt Arhivovano 28 lipnya 2011 u Wayback Machine gr Visit Kythera Tourist amp Culture Guide of Kythera Island Arhivovano 20 travnya 2013 u Wayback Machine Greek English Francais Deutsch Italiano Espanol Turkce Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kitera amp oldid 35151799