www.wikidata.uk-ua.nina.az

В язниця В язни ця 1 тюрма 2 установа та приміщення де люди відбувають покарання шляхом позбавлення волі Кількість ув яз

В'язниця

В'язни́ця, тюрма́ — установа та приміщення, де люди відбувають покарання шляхом позбавлення волі.

Кількість ув'язнених на 100 тис. громадян за країною, 2012
Запит «Поруб» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Центральна Азія Редагувати

Зіндан (Бухарський емірат, Російська імперія, 1917).

У центральноазійських країнах в'язниця називається зіндан — від перського زندان, zindân — «тюрма». Слово утворене від зіна — «злочин» і дан — «приміщення». Зіндани споруджували у вигляді ям, землянок або напівземлянок.

Україна Редагувати

За ґратами.
В'язниця Бригідки у Львові (слідчий ізолятор № 19).

Київська Русь Редагувати

З княжої доби докладніших відомостей про форми ув'язнення немає. Місцем ув'язнення для вищих верств суспільства був так званий «поруб», до якого саджали політичних в'язнів (князів-противників, змовників-бояр тощо); в окремих монастирських приміщеннях ув'язнювали «церковних людей» і злочинців проти релігії. За всілякі інші провини тримали в різних місцях під вартою. Пізніше місцем ув'язнення звичайно були ратуші, в яких були спеціальні «турми» (від нім. der Turm — «вежа»). У джерелах згадуються також і замкові «турми».

Ув'язнених називали також колодниками, бо їх часто тримали в колодках (дерев'яних кайданах). Церковні суди тримали винних у «куні», тобто заковували в залізну скобу з замками, прикріплену до зовнішньої стіни дзвіниці або церкви. По селах винних тримали під вартою в коморах, хлівах або в приміщеннях, спеціально на це призначених. За Гетьманщини були тюрми в полкових містах, в яких в'язні перебували, переважно, під слідством. Головними формами покарання були грошові й тілесні кари і страта. На підставі судового рішення також забивали в колодки, приковували до гармати, іноді віддавали на відробітки до монастиря. Ув'язнення застосовувалося рідко (за переховування злодіїв, перелюбство, відмову повернути вкрадене, а також за неправдиву апеляцію). Строк ув'язнення, залежно від провини, тривав від 12 тижнів до 2 років.

Російська імперія Редагувати

Лук'янівська в'язниця у Києві, 1900 р.

У Російській імперії до середини 17 ст. ув'язнених тримали лише під слідством у підземеллях, льохах і так званих «застінках». З 1649 тюрму почали застосовувати як додатковий засіб покарання. У царських тюрмах аж до реформи середини 19 ст. панували жахливі умови. Ще у 18 ст. уряд не давав жодних коштів на утримання в'язнів, часом їх випускали на жебри, і були випадки смерти з голоду. Загальне число тюрем — каторжних, кріпосних, монастирських — досягало 20 тисяч.

У 19 ст. позбавлення волі стає головною мірою покарання. На українських землях під Австрією при кожному суді були тюрми, в яких тримали також в'язнів під слідством. Ця система поволі прищепилася і в Росії, хоч тут широко було практиковане заслання і каторжні роботи. Щойно в другій половині 19 ст. розпочато реформи. 1879 ухвалено закон про тюремне управління й реорганізацію тюрем за різними категоріями. Тоді ж розпочато планову розбудову тюремних приміщень. 1890 ухвалено закон про перебування під вартою, а 1909 — про виховно-виправні заклади для неповнолітніх. У 19—20 віках кожне місто в Росії мало тюремний будинок, часто не один; вони називалися різно: тюрма, острог, тюремний замок. Приміщення при волосній управі, поліцейській дільниці тощо для тимчасового утримання заарештованих (аналог сучасного ІТУ) називалося «холодна». У Києві була велика Лук'янівська тюрма і менша на Бібіковському бульварі, у Харкові — тюрма на Холодній горі. Політичних в'язнів за царського часу тримали у 18 — першій половині 19 ст. в льохах Києво-Печерської лаври, а пізніше — у Київській фортеці (зокрема в т. зв. «Косому Капонірі»). На українських землях під Австрією тюремні справи регулював закон 1873 про кримінальне злочинство, а також різні правила.

Друга Річ Посполита Редагувати

Під Польщею були збережені російська й австрійська системи, доповнені окремими законодавчими актами. Ці закони регулювали питання відбуття кари позбавлення волі, тюремної адміністрації, праці в'язнів тощо. Спеціальних тюрем для політв'язнів у Польщі не було, так що українці, засуджені за антидержавну діяльність, відбували ув'язнення у тюрмах в корінній Польщі (Вісніч, Вронки, Равіч, Сєрадз, Свєнти Кжиж). Найбільша тюрма загального типу була у Львові — «Бриґідки»,  і через неї перейшли тисячі українських політичних в'язнів. 1934 року створено концентраційний табір у Березі Картузькій.

Радянські часи Редагувати

Колишній табір ГУЛАГу Перм-36.

В СРСР основною формою позбавлення волі стали концентраційні табори (звичайно під назвою «виправно-трудових колоній»). Але політичний терор набрав такого масового характеру, що не тільки колишні царські тюрми були настільки переповнені, що в одиночних чи призначених на 2—4 особи камерах утримувалось по кільканадцять в'язнів, а під тюрми пристосовано й будови іншого призначення. Тюремний тип покарання відзначається певною ізоляцією, максимальним обмеженням прав в'язнів (обмеження, а то й заборона побачень, заборона набувати додаткові харчі і предмети першої потреби, обмеження листування тощо).

У 1920 — 50-их pp. з політичних мотивів масово ув'язнювали без жодних законних чи судових формальностей і чинили жорстокі розправи до фізичних знущань включно: відомі жорстокі масові розстріли у Вінниці 1937—38 (див. Вінницький злочин), у Львові, Дрогобичі, Тернополі, Дубному й інших містах перед відступом Червоної армії в 1941 і багато ін. З другої половини 1950-х років ув'язнення в тюрму відбувається формально тільки на підставі судового вироку, але фактично й тепер порушення норм законности стосовно політичних в'язнів лишається типовою ознакою радянської пенітенціарної системи. Про це свідчать ув'язнення й суди над діячами українського опору 1960—70-их років. Політичних в'язнів як правило утримують у тюрмах усуміш з кримінальними в'язнями, що робиться з політичною метою: щоб приховати рух опору і назовні твердити, ніби в ув'язненні перебувають лише кримінальні злочинці. Боротьба ув'язнених діячів опору за статус політв'язня не дала помітних наслідків. У 1960—70-х роках, як і раніше, радянський уряд ув'язнював українських політичних в'язнів у тюрми (як і в концентраційні табори) за межами УРСР (відома Владимірська тюрма), що література Самвидаву оцінює як повний брак суверенности республіки, яка позбавлена навіть права вирішувати справи своїх в'язнів.

Режим тюрем у ті часи регулювалися документами «Основи виправно-трудового законодавства СРСР» (1969) і «Виправно-трудовий кодекс УРСР» (1971). Статистичні дані про загальну кількість в'язнів повідомляли — і поділ їх на кримінальних і політичних вважалися державною таємницею.

Незалежна Україна Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (липень 2013)

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: В'язниця

Примітки Редагувати

  1. В'язниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Тюрма // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Hobley, C. W. (1920) «The Tana River». The Geographical Journal, Vol. 56, No. 4 (Oct., 1920), pp. 297—305
  4. Donald, D. (1996) Barry Politics and Justice in Russia: major trials of the post-Stalin era (M.E. Sharpe) ISBN 1-56324-344-X
  5. Холодна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
V yazni cya 1 tyurma 2 ustanova ta primishennya de lyudi vidbuvayut pokarannya shlyahom pozbavlennya voli Kilkist uv yaznenih na 100 tis gromadyan za krayinoyu 2012Zapit Porub perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zmist 1 Centralna Aziya 2 Ukrayina 2 1 Kiyivska Rus 2 2 Rosijska imperiya 2 3 Druga Rich Pospolita 2 4 Radyanski chasi 2 5 Nezalezhna Ukrayina 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaCentralna Aziya Redaguvati nbsp Zindan Buharskij emirat Rosijska imperiya 1917 U centralnoazijskih krayinah v yaznicya nazivayetsya zindan vid perskogo زندان zindan tyurma 3 Slovo utvorene vid zina zlochin i dan primishennya Zindani sporudzhuvali u viglyadi yam zemlyanok abo napivzemlyanok 4 Ukrayina Redaguvati nbsp Za gratami nbsp V yaznicya Brigidki u Lvovi slidchij izolyator 19 Kiyivska Rus Redaguvati Z knyazhoyi dobi dokladnishih vidomostej pro formi uv yaznennya nemaye Miscem uv yaznennya dlya vishih verstv suspilstva buv tak zvanij porub do yakogo sadzhali politichnih v yazniv knyaziv protivnikiv zmovnikiv boyar tosho v okremih monastirskih primishennyah uv yaznyuvali cerkovnih lyudej i zlochinciv proti religiyi Za vsilyaki inshi provini trimali v riznih miscyah pid vartoyu Piznishe miscem uv yaznennya zvichajno buli ratushi v yakih buli specialni turmi vid nim der Turm vezha U dzherelah zgaduyutsya takozh i zamkovi turmi Uv yaznenih nazivali takozh kolodnikami bo yih chasto trimali v kolodkah derev yanih kajdanah Cerkovni sudi trimali vinnih u kuni tobto zakovuvali v zaliznu skobu z zamkami prikriplenu do zovnishnoyi stini dzvinici abo cerkvi Po selah vinnih trimali pid vartoyu v komorah hlivah abo v primishennyah specialno na ce priznachenih Za Getmanshini buli tyurmi v polkovih mistah v yakih v yazni perebuvali perevazhno pid slidstvom Golovnimi formami pokarannya buli groshovi j tilesni kari i strata Na pidstavi sudovogo rishennya takozh zabivali v kolodki prikovuvali do garmati inodi viddavali na vidrobitki do monastirya Uv yaznennya zastosovuvalosya ridko za perehovuvannya zlodiyiv perelyubstvo vidmovu povernuti vkradene a takozh za nepravdivu apelyaciyu Strok uv yaznennya zalezhno vid provini trivav vid 12 tizhniv do 2 rokiv Rosijska imperiya Redaguvati nbsp Luk yanivska v yaznicya u Kiyevi 1900 r U Rosijskij imperiyi do seredini 17 st uv yaznenih trimali lishe pid slidstvom u pidzemellyah lohah i tak zvanih zastinkah Z 1649 tyurmu pochali zastosovuvati yak dodatkovij zasib pokarannya U carskih tyurmah azh do reformi seredini 19 st panuvali zhahlivi umovi She u 18 st uryad ne davav zhodnih koshtiv na utrimannya v yazniv chasom yih vipuskali na zhebri i buli vipadki smerti z golodu Zagalne chislo tyurem katorzhnih kriposnih monastirskih dosyagalo 20 tisyach U 19 st pozbavlennya voli staye golovnoyu miroyu pokarannya Na ukrayinskih zemlyah pid Avstriyeyu pri kozhnomu sudi buli tyurmi v yakih trimali takozh v yazniv pid slidstvom Cya sistema povoli prishepilasya i v Rosiyi hoch tut shiroko bulo praktikovane zaslannya i katorzhni roboti Shojno v drugij polovini 19 st rozpochato reformi 1879 uhvaleno zakon pro tyuremne upravlinnya j reorganizaciyu tyurem za riznimi kategoriyami Todi zh rozpochato planovu rozbudovu tyuremnih primishen 1890 uhvaleno zakon pro perebuvannya pid vartoyu a 1909 pro vihovno vipravni zakladi dlya nepovnolitnih U 19 20 vikah kozhne misto v Rosiyi malo tyuremnij budinok chasto ne odin voni nazivalisya rizno tyurma ostrog tyuremnij zamok Primishennya pri volosnij upravi policejskij dilnici tosho dlya timchasovogo utrimannya zaareshtovanih analog suchasnogo ITU nazivalosya holodna 5 U Kiyevi bula velika Luk yanivska tyurma i mensha na Bibikovskomu bulvari u Harkovi tyurma na Holodnij gori Politichnih v yazniv za carskogo chasu trimali u 18 pershij polovini 19 st v lohah Kiyevo Pecherskoyi lavri a piznishe u Kiyivskij forteci zokrema v t zv Kosomu Kaponiri Na ukrayinskih zemlyah pid Avstriyeyu tyuremni spravi regulyuvav zakon 1873 pro kriminalne zlochinstvo a takozh rizni pravila Druga Rich Pospolita Redaguvati Pid Polsheyu buli zberezheni rosijska j avstrijska sistemi dopovneni okremimi zakonodavchimi aktami Ci zakoni regulyuvali pitannya vidbuttya kari pozbavlennya voli tyuremnoyi administraciyi praci v yazniv tosho Specialnih tyurem dlya politv yazniv u Polshi ne bulo tak sho ukrayinci zasudzheni za antiderzhavnu diyalnist vidbuvali uv yaznennya u tyurmah v korinnij Polshi Visnich Vronki Ravich Syeradz Svyenti Kzhizh Najbilsha tyurma zagalnogo tipu bula u Lvovi Brigidki i cherez neyi perejshli tisyachi ukrayinskih politichnih v yazniv 1934 roku stvoreno koncentracijnij tabir u Berezi Kartuzkij Radyanski chasi Redaguvati nbsp Kolishnij tabir GULAGu Perm 36 V SRSR osnovnoyu formoyu pozbavlennya voli stali koncentracijni tabori zvichajno pid nazvoyu vipravno trudovih kolonij Ale politichnij teror nabrav takogo masovogo harakteru sho ne tilki kolishni carski tyurmi buli nastilki perepovneni sho v odinochnih chi priznachenih na 2 4 osobi kamerah utrimuvalos po kilkanadcyat v yazniv a pid tyurmi pristosovano j budovi inshogo priznachennya Tyuremnij tip pokarannya vidznachayetsya pevnoyu izolyaciyeyu maksimalnim obmezhennyam prav v yazniv obmezhennya a to j zaborona pobachen zaborona nabuvati dodatkovi harchi i predmeti pershoyi potrebi obmezhennya listuvannya tosho U 1920 50 ih pp z politichnih motiviv masovo uv yaznyuvali bez zhodnih zakonnih chi sudovih formalnostej i chinili zhorstoki rozpravi do fizichnih znushan vklyuchno vidomi zhorstoki masovi rozstrili u Vinnici 1937 38 div Vinnickij zlochin u Lvovi Drogobichi Ternopoli Dubnomu j inshih mistah pered vidstupom Chervonoyi armiyi v 1941 i bagato in Z drugoyi polovini 1950 h rokiv uv yaznennya v tyurmu vidbuvayetsya formalno tilki na pidstavi sudovogo viroku ale faktichno j teper porushennya norm zakonnosti stosovno politichnih v yazniv lishayetsya tipovoyu oznakoyu radyanskoyi penitenciarnoyi sistemi Pro ce svidchat uv yaznennya j sudi nad diyachami ukrayinskogo oporu 1960 70 ih rokiv Politichnih v yazniv yak pravilo utrimuyut u tyurmah usumish z kriminalnimi v yaznyami sho robitsya z politichnoyu metoyu shob prihovati ruh oporu i nazovni tverditi nibi v uv yaznenni perebuvayut lishe kriminalni zlochinci Borotba uv yaznenih diyachiv oporu za status politv yaznya ne dala pomitnih naslidkiv U 1960 70 h rokah yak i ranishe radyanskij uryad uv yaznyuvav ukrayinskih politichnih v yazniv u tyurmi yak i v koncentracijni tabori za mezhami URSR vidoma Vladimirska tyurma sho literatura Samvidavu ocinyuye yak povnij brak suverennosti respubliki yaka pozbavlena navit prava virishuvati spravi svoyih v yazniv Rezhim tyurem u ti chasi regulyuvalisya dokumentami Osnovi vipravno trudovogo zakonodavstva SRSR 1969 i Vipravno trudovij kodeks URSR 1971 Statistichni dani pro zagalnu kilkist v yazniv povidomlyali i podil yih na kriminalnih i politichnih vvazhalisya derzhavnoyu tayemniceyu Nezalezhna Ukrayina Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2013 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu V yaznicyaPenitenciarna sistema Politichni v yazni Spisok krayin za uv yaznennyamiPrimitki Redaguvati V yaznicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Tyurma Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Hobley C W 1920 The Tana River The Geographical Journal Vol 56 No 4 Oct 1920 pp 297 305 Donald D 1996 Barry Politics and Justice in Russia major trials of the post Stalin era M E Sharpe ISBN 1 56324 344 X Holodna Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kravchuk P P Stanovlennya institutu pozbavlennya voli v Davnoruskij derzhavi istoriko pravovij naris Zaporizhzhya SSVPR 2009 28 s Bibliogr s 23 27 Kravchuk Pavel GULAG dalekij i blizkij Rasskaz sotrudnika penitenciarnoj sistemyPosilannya RedaguvatiTyurma Arhivovano 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Porub Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1443 1000 ekz Tyurma v yaznicya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1943 1944 1000 ekz U SShA z yavilas rozheva tyurma ros Arhivovano 17 chervnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V 27yaznicya amp oldid 39808663