www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бригідки пол Brygidki найстаріша чинна в язниця у Львові й на території сучасної України розташована на вулиці Городоцьк

Бригідки

Бригідки (пол. Brygidki) — найстаріша чинна в'язниця у Львові й на території сучасної України, розташована на вулиці Городоцькій 20 , у будівлі, переобладнаній наприкінці XVIII століття зі старовинного римо-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди.

Бригідки
Географічні координати 49°50′35″ пн. ш. 24°01′18″ сх. д. / 49.843333330028° пн. ш. 24.02194444002777729° сх. д. / 49.843333330028; 24.02194444002777729Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′18″ сх. д. / 49.843333330028° пн. ш. 24.02194444002777729° сх. д. / 49.843333330028; 24.02194444002777729
Країна  Україна
Регіон Львів
Екстер'єр
Дошка Біласу і Данилишину

Історія Редагувати

Монастир Редагувати

Дерев'яний монастир був споруджений у 1614 році з дозволу Львівського архієпископа і на кошти благодійниць Анни Фастковської[джерело?] (Агнешки Ястковської) та Ганни Порадовської для дівчат зі шляхетних родин. У дворі був збудований костел-каплиця Святого Апостола Петра (повна назва костел Святого Петра в Кайданах) з вівтарем у стилі бароко. У трохи зміненому вигляді будівля костелу існує донині.

Австрійська в'язниця Редагувати

У 1782 році за ініціативою австрійської влади, яка змінила в Галичині польську адміністрацію та проводили політику секуляризації, монастир, де на той час перебувало 30 черниць, ліквідували, а його будівлю у 1785 році перетворено на чоловічу в'язницю, яку назвали «Бригідки».

Наприкінці XVIII століття навколо костелу, який залишався діючим (надалі його обслуговували ченці-місіонери), виникла прямокутна забудова — добудували крило від вул. Городоцької та замкнули його зі сходу. Камери для в'язнів розташували в келіях, а сам заклад навіть не огородили парканом. У 1840 році «Бригідки» розбудували, після чого у ній могло одночасно перебувати 1080 в'язнів, у надзвичайних випадках — 1290. Більшість в'язнів сиділо в багатомісних камерах. У в'язниці було 8 одномісних камер — 4 «світлі» (з вікнами) та 4 «темні». В одномісних камерах відбували покарання за порушення внутрішнього тюремного розпорядку.

Наприкінці ХІХ століття у в'язниці перебувало в середньому 1500 ув'язнених, тобто всі камери були переповнені. За внутрішнє порушення для відбування покарання в одномісній камері потрібно було чекати на свою чергу. Через постійне перевантаження та неможливість територіально розширити тюрму, через те, що із західного та північного боків її обмежувала житлова забудова, а з південного та східного — вул. Городоцька та вул. Карна (нинішня вулиця Данилишина) в'язницю вирішили перенести на Цитадель. У колишньому монастирі мали облаштувати військові казарми.

У 1875 році тут перебувало 1468 в'язнів. Серед них майже 200 відбували покарання за вбивство. У 1902 році у в'язниці відбувся бунт в'язнів, які вимагали пом'якшення режиму утримання. Адміністрація пішла на поступки і дещо лібералізувала тюремний режим, тому в кримінальному світі в'язниця отримала іронічну назву «Америка».

Польська в'язниця Редагувати

Під час перебування західноукраїнських земель під окупацією Польщі «Бригідки» була однією з найбільших в'язниць Галичини. У її внутрішньому подвір'ї виконувались смертні вироки, а на території в'язниці функціонували каплиця, шпиталь та школа.

Радянська тюрма Редагувати

У вересні 1939 році Львів окупували радянські війська і радянська влада далі використовувала «Бригідки» під тюремне приміщення. Офіційно в'язниця отримала назву «Тюрма № 4». До цієї тюрми більшовики відносили також і в'язницю на вул. Яховича (нинішня вулиця Академіка Кучера), де за часів Польщі знаходився Комісаріат державної поліції міста Львова. У червні-липні 1941 року, на часі відступу Червоної Армії на початку війни з Німеччиною, у Бригідках, як і в інших в'язницях Львова відбувалися масові розстріли органами НКВС політичних в'язнів. На Янівському цвинтарі біля поля № 55 є братська могила «Три хрести» — невідомих жертв тюрми «Бригідки». Поруч у 1990 року встановлено стилізований під березу пам'ятний хрест жертвам терору НКВС, які загинули у червні 1941 року.

Винищення в'язнів НКВС Редагувати

Під час німецької окупації, у 1941–1944 роках, будівля стояла пусткою. Її відремонтували з приходом «других совітів». У повоєнний час у «Бригідках» виконували смертні вироки. Для цього було пристосовано приміщення «посту № 1» (у частині приміщень від вул. Городоцької. Засуджених розстрілювали у підвалі пострілом у потилицю з малокаліберної гвинтівки. Розстріляних таємно ховали за містом. Наприкінці 1980-х років розстріли припинили, а вхід до «розстрільного підвалу» замурували.

Львівський СІЗО Редагувати

Нині в будівлі розташовано львівський слідчий ізолятор № 19 (повна назва — Державна установа «Львівська установа виконання покарань № 19»). У різні роки установу очолювали: С. І. Гольцев, М. М. Мандириковський, А. П. Заяць, М. О. Тимощук, В. С. Романишин, В. П. Підвірний, Б. С. Гальчишак. На даний час її очолює В. А. Кутовой.

У 2008 році розглядалося питання про перенесення львівського СІЗО за межі міста в зв'язку з підготовкою з чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

У 2009 році за жорстоке поводження з ув'язненими до 3,5 років позбавлення волі умовно був засуджений колишній начальник львівського СІЗО № 19.

23 грудня 2017 року на фасаді було встановлено меморіальну дошку оунівцям Василю Біласу та Дмитру Данилишину.

У 2018—2020 роках планувалося перенесення слідчого ізолятора за межі історичного центру міста, спочатку у промзону «Сигнівка» на вул. Збиральну, а наприкінці липня 2018 року винесено остаточне рішення, а саме, будівля нового ізолятора буде споруджена на території Личаківської виправної колонії № 30, що на вул. Шевченка, 156. Новий ізолятор зможе вмістити 850 осіб.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Ocalony stary zabytek we Lwowie [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 11—12, 17. (пол.)
  2. . Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  3. . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 3 грудня 2011. 
  4. Харчук Х. Вул. Шевченка — Янівський цвинтар [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
  5. Львівський слідчий ізолятор. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 1 вересня 2019. 
  6. На месте львовского СИЗО и двух исправительных колоний инвесторы построят гостиницы [ 12 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  8. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  9. . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 
  10. . Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 

Джерела Редагувати

Бригідки
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Бригідки у Вікісховищі?

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Brigidki pol Brygidki najstarisha chinna v yaznicya u Lvovi j na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini roztashovana na vulici Gorodockij 20 u budivli pereobladnanij naprikinci XVIII stolittya zi starovinnogo rimo katolickogo monastirya zhinochogo ordena Svyatoyi Brigidi BrigidkiGeografichni koordinati 49 50 35 pn sh 24 01 18 sh d 49 843333330028 pn sh 24 02194444002777729 sh d 49 843333330028 24 02194444002777729 Koordinati 49 50 35 pn sh 24 01 18 sh d 49 843333330028 pn sh 24 02194444002777729 sh d 49 843333330028 24 02194444002777729Krayina UkrayinaRegion LvivEkster yerDoshka Bilasu i Danilishinu Zmist 1 Istoriya 1 1 Monastir 1 2 Avstrijska v yaznicya 1 3 Polska v yaznicya 1 4 Radyanska tyurma 1 4 1 Vinishennya v yazniv NKVS 1 5 Lvivskij SIZO 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiMonastir Redaguvati Derev yanij monastir buv sporudzhenij u 1614 roci z dozvolu Lvivskogo arhiyepiskopa i na koshti blagodijnic Anni Fastkovskoyi dzherelo Agneshki Yastkovskoyi 1 ta Ganni Poradovskoyi dlya divchat zi shlyahetnih rodin U dvori buv zbudovanij kostel kaplicya Svyatogo Apostola Petra povna nazva kostel Svyatogo Petra v Kajdanah z vivtarem u stili baroko U trohi zminenomu viglyadi budivlya kostelu isnuye donini Avstrijska v yaznicya Redaguvati U 1782 roci za iniciativoyu avstrijskoyi vladi yaka zminila v Galichini polsku administraciyu ta provodili politiku sekulyarizaciyi monastir de na toj chas perebuvalo 30 chernic likviduvali a jogo budivlyu u 1785 roci peretvoreno na cholovichu v yaznicyu yaku nazvali Brigidki Naprikinci XVIII stolittya navkolo kostelu yakij zalishavsya diyuchim nadali jogo obslugovuvali chenci misioneri vinikla pryamokutna zabudova dobuduvali krilo vid vul Gorodockoyi ta zamknuli jogo zi shodu Kameri dlya v yazniv roztashuvali v keliyah a sam zaklad navit ne ogorodili parkanom U 1840 roci Brigidki rozbuduvali pislya chogo u nij moglo odnochasno perebuvati 1080 v yazniv u nadzvichajnih vipadkah 1290 Bilshist v yazniv sidilo v bagatomisnih kamerah U v yaznici bulo 8 odnomisnih kamer 4 svitli z viknami ta 4 temni V odnomisnih kamerah vidbuvali pokarannya za porushennya vnutrishnogo tyuremnogo rozporyadku Naprikinci HIH stolittya u v yaznici perebuvalo v serednomu 1500 uv yaznenih tobto vsi kameri buli perepovneni Za vnutrishnye porushennya dlya vidbuvannya pokarannya v odnomisnij kameri potribno bulo chekati na svoyu chergu Cherez postijne perevantazhennya ta nemozhlivist teritorialno rozshiriti tyurmu cherez te sho iz zahidnogo ta pivnichnogo bokiv yiyi obmezhuvala zhitlova zabudova a z pivdennogo ta shidnogo vul Gorodocka ta vul Karna ninishnya vulicya Danilishina v yaznicyu virishili perenesti na Citadel U kolishnomu monastiri mali oblashtuvati vijskovi kazarmi U 1875 roci tut perebuvalo 1468 v yazniv Sered nih majzhe 200 vidbuvali pokarannya za vbivstvo U 1902 roci u v yaznici vidbuvsya bunt v yazniv yaki vimagali pom yakshennya rezhimu utrimannya Administraciya pishla na postupki i desho liberalizuvala tyuremnij rezhim tomu v kriminalnomu sviti v yaznicya otrimala ironichnu nazvu Amerika Polska v yaznicya Redaguvati Pid chas perebuvannya zahidnoukrayinskih zemel pid okupaciyeyu Polshi Brigidki bula odniyeyu z najbilshih v yaznic Galichini U yiyi vnutrishnomu podvir yi vikonuvalis smertni viroki a na teritoriyi v yaznici funkcionuvali kaplicya shpital ta shkola 2 Radyanska tyurma Redaguvati U veresni 1939 roci Lviv okupuvali radyanski vijska i radyanska vlada dali vikoristovuvala Brigidki pid tyuremne primishennya Oficijno v yaznicya otrimala nazvu Tyurma 4 Do ciyeyi tyurmi bilshoviki vidnosili takozh i v yaznicyu na vul Yahovicha ninishnya vulicya Akademika Kuchera de za chasiv Polshi znahodivsya Komisariat derzhavnoyi policiyi mista Lvova U chervni lipni 1941 roku na chasi vidstupu Chervonoyi Armiyi na pochatku vijni z Nimechchinoyu u Brigidkah yak i v inshih v yaznicyah Lvova vidbuvalisya masovi rozstrili organami NKVS politichnih v yazniv 3 Na Yanivskomu cvintari bilya polya 55 ye bratska mogila Tri hresti nevidomih zhertv tyurmi Brigidki Poruch u 1990 roku vstanovleno stilizovanij pid berezu pam yatnij hrest zhertvam teroru NKVS yaki zaginuli u chervni 1941 roku 4 Vinishennya v yazniv NKVS Redaguvati Dokladnishe Vinishennya lvivskih v yazniv u chervni 1941Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah budivlya stoyala pustkoyu Yiyi vidremontuvali z prihodom drugih sovitiv U povoyennij chas u Brigidkah vikonuvali smertni viroki Dlya cogo bulo pristosovano primishennya postu 1 u chastini primishen vid vul Gorodockoyi Zasudzhenih rozstrilyuvali u pidvali postrilom u potilicyu z malokalibernoyi gvintivki Rozstrilyanih tayemno hovali za mistom Naprikinci 1980 h rokiv rozstrili pripinili a vhid do rozstrilnogo pidvalu zamuruvali Lvivskij SIZO Redaguvati Nini v budivli roztashovano lvivskij slidchij izolyator 19 povna nazva Derzhavna ustanova Lvivska ustanova vikonannya pokaran 19 U rizni roki ustanovu ocholyuvali S I Golcev M M Mandirikovskij A P Zayac M O Timoshuk V S Romanishin V P Pidvirnij B S Galchishak Na danij chas yiyi ocholyuye V A Kutovoj 5 U 2008 roci rozglyadalosya pitannya pro perenesennya lvivskogo SIZO za mezhi mista v zv yazku z pidgotovkoyu z chempionatu Yevropi z futbolu 2012 roku 6 U 2009 roci za zhorstoke povodzhennya z uv yaznenimi do 3 5 rokiv pozbavlennya voli umovno buv zasudzhenij kolishnij nachalnik lvivskogo SIZO 19 7 23 grudnya 2017 roku na fasadi bulo vstanovleno memorialnu doshku ounivcyam Vasilyu Bilasu ta Dmitru Danilishinu 8 U 2018 2020 rokah planuvalosya perenesennya slidchogo izolyatora za mezhi istorichnogo centru mista spochatku u promzonu Signivka na vul Zbiralnu 9 a naprikinci lipnya 2018 roku vineseno ostatochne rishennya a same budivlya novogo izolyatora bude sporudzhena na teritoriyi Lichakivskoyi vipravnoyi koloniyi 30 sho na vul Shevchenka 156 Novij izolyator zmozhe vmistiti 850 osib 10 Div takozh RedaguvatiArhitektura baroko Drogobicki Brigidki Kostel Blagovishennya i monastir brigidok Grodno Pam yatka arhitekturiPrimitki Redaguvati Ocalony stary zabytek we Lwowie Arhivovano 22 chervnya 2020 u Wayback Machine S 11 12 17 pol Tyurma 4 Brigidki Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Na skrivavlenij zemli Ukrayinskij tizhden 29 serpnya 2011 Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2011 Harchuk H Vul Shevchenka Yanivskij cvintar Arhivovano 13 bereznya 2014 u Wayback Machine Lvivskij slidchij izolyator Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 1 veresnya 2019 Na meste lvovskogo SIZO i dvuh ispravitelnyh kolonij investory postroyat gostinicy Arhivovano 12 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Eks nachalnika Lvivskogo SIZO zasudili za pobittya v yazniv Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2020 Brigidki pereyidut z Gorodockoyi na Signivku Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Nove SIZO zbuduyut u Lvovi za tri roki Arhiv originalu za 25 lipnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Dzherela RedaguvatiBrigidkiu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Brigidki u Vikishovishi Mizak N Svitlina podvir ya tyurmi pislya rozstrilu nkvsivcyami cherven 1941 Buchackij povit u vizvolnij bortbi OUN UPA Kniga chetverta Chernivci Bukrek 2004 S 85 ISBN 966 8500 41 5 Onishko O M Brigidki Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 377 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Posilannya RedaguvatiSpogadi Bogdana Kazanivskogo Moyi perezhivannya v tyurmi Brigidki u Lvovi 1940 1941 rr Arhivovano 1 veresnya 2019 u Wayback Machine Sporuda kolishnoyi v yaznici Brigidki Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Specproyekt Lokalnoyi istoriyi Krivavij cherven Masovi rozstrili u tyurmah NKVS Arhivovano 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brigidki amp oldid 39562470