www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церковний суд орган здійснення правосуддя у справах що належать до відання церкви релігійної організації а також процесу

Церковний суд

Церковний суд — орган здійснення правосуддя у справах, що належать до відання церкви (релігійної організації), а також процесуальна діяльність такого органу. Церковні суди, так звані суди Христа або духовні суди, були одними з головних судів, які мали владу вирішувати в основному духовні та релігійні справи. Церковний суд є важливим елементом церковної організації. Значною є роль церковного суду в релігійних правових системах (наприклад, суду шаріату в мусульманському праві). Обсяг юрисдикції церковного суду змінювався в процесі історичного розвитку суспільства і багато в чому залежав (і залежить зараз) від взаємовідносин церкви зі світською владою конкретної держави.

Церковні суди вирішували суперечки всередині церковних інституцій, а на соціальному рівні виконували функції сучасних цивільних, кримінальних та адміністративних судів, особливо там, де світської юрисдикції не існувало або фактично не могло діяти.

У середні віки папи встановили особливий вид церковних судів, безпосередньо їм підпорядкованих. Так виникли трибунали інквізиції. У Середні віки в багатьох Європейських країнах ці суди мали більш широку владу перед тим, як з'явилися державні установи. Суди мали повноваження тлумачити канонічне право, основою якого було Corpus Juris Civilis Юстиніана, який вважався джерелом  цивільного права.

За прикладом церковних інституцій у Європі розвивалася світська судова система під державною владою. Внаслідок цього юрисдикція церковних судів була значно обмежена. Запровадження принципу відокремлення церкви від держави звузило сферу дії церковного права до внутрішніх суперечок у релігійній установі. Виконання рішень церковних судів значно обмежувалося санкціями, які могла застосовуватися церквою (відлучення, позбавлення церковних посад і титулів тощо). У ХХ столітті була проведена реформа канонічного права, яка сформувала сучасні принципи функціонування церковних судів.

Католицькі церковні суди Редагувати

Судочинство в католицьких церквах, у Західній церкві (Латинська церква), керувалося Кодексом канонічного права, а у Східній католицькій церкві (Візантійській, Українській, Маронській, Мальській та інших) — Збіркою канонів Східної церкви.  Кожна система канонічного права пережила великі зміни у кінці ХХ століття, в результаті чого з'явився у 1983 році новий кодекс Латинскої церкви та перша збірка Східного Кодексу у 1990 році.

Суди першої інстанції Редагувати

Справи зазвичай велись у судах тих чи інших церквах (тобто у діоцесах чи єпархіях) сторонами цієї справи. Це судочинство у канонічному праві мало назву судів першої інстанції. Єпископ представляв судову владу своєї церкви. Однак, так як він мав багато інших зобов'язань, більшість справ вели судді, яких він призначав. Їх очолював священник, відомий як судовий вікарій або чиновник.

Один суддя зазвичай міг врегулювати суперечки і кримінальні справи. Однак, склад як мінімум з трьох суддів повинен вести справи, що включають в себе відлучення від церкви, звільнення церковників, анулювання шлюбу або посвячення в сан. Єпископ міг призначати п'ять суддів на справу, яка була складною або важливою. В іншому випадку судовий вікарій призначав суддів, і, у тих справах, в яких вимагалося наявність трьох або більше суддів, проводив засідання або призначав одного з своїх помічників, якщо у нього були такі. Судовий вікарій і помічник судового вікарія повинні були бути священиком і мати докторський ступінь або принаймні ліцензію в канонічному праві. Іншим суддям потрібно було бути лише церковниками з ліцензією, але конфесія єпископів могла дозволяти світським людям з такою ж академічною підготовкою бути суддями в суді присяжних.

Також були й інші члени суду. Пропагандист юстиції, наприклад, — це юрист в канонічному праві, робота якого полягала в представленні єпархії як прокуратури у кримінальних справах. Також він міг втручатися у спірні справи, якщо вони стосувалися «суспільного блага», діючи як спостерігач за людьми в провінціях. Інший важливий службовець — захисник облігацій. У судах також були нотаріуси, які були очевидцями і записували свідчення свідків. Сторони у справах мали право на адвоката, який захищав їх у суді. Якщо людина не могла дозволити собі адвоката, то суд міг самостійно призначати безкоштовно одного з них.

Засноване на все тому ж Римському цивільному праві, яке значно відставало від європейського права, судочинство у канонічних судах було більш подібне до інквізиції.

Деякі справи не могли бути представлені на єпархіальному рівні:

  • справи проти самої єпархії або інституту, який представляє єпископ.
  • справи проти очільників релігійних орденів, справи проти єпархіальних або церковних інститутів, які підпорядковуються Святому Престолу, та інші не-кримінальні справи проти єпископів
  • будь-яка справа де кардинал, патріарх Східного обряду, папський легат або глави держави є відповідачем, та будь-яка кримінальна справа, яка залучає єпископа.

Апеляційні суди Редагувати

Апеляційне судочинство відоме як судочинство другої інстанції. Зазвичай воно ведеться митрополитом. У разі, коли звернення надходить метрополиту у вигляді рішення суду першої інстанції, апеляція береться на розгляд судом, якщо митрополит отримає схвалення Святого Престолу, зазвичай іншим митрополитом, таким чином гарантуючи, що апеляційна скарга ніколи не буде розглянута однією і тією самою єпархією. Наприклад, справа у єпархії Спрінгфілда, Массачусетс, була б оскаржена у суді Архієпархії Бостона, але справа, що відбулась у Архієпархії Бостона буде оскаржена в Архієпархії Нью-Йорку, за згодою архієпископів Нью-Йорку та Бостону.

Якщо суд першої інстанції та суд другої інстанції винесуть однаковий вирок, то справа набуває статусу без подальшого оскарження, за винятком справ, що стосуються особистого статусу. Якщо людина не згодна з вироком, то справа може буде передана до Римської Роти, яка в цьому разі виступає як суд третьої інстанції. Суд Роти складався з п'ятдесяти суддів, яких називали аудиторами, що вирішували справи у складі трьох осіб. Вони служили як кінцева інстанція по більшості справ.

Рішення Папи, що виносились персонально, не можуть бути оскарженні іншими судами.

Інші суди Редагувати

Римська Курія складалася з двох суддів, які вирішували спеціалізовані справи або ті, які не мали нічого спільного з іншими справами. Першим судом є Апостольська Сигнатура, яка складалася з п'яти кардиналів. Вони служили як Вищий суд Римської Католицької Церкви.

Зазвичай справи рідко потрапляють до Сигнатури, виключення з'являються, коли палата подає апеляцію Папі та він призначає їм справу, або якщо Папа за власної ініціативи бере справу та вирішує її. В своїй більшості, суди вирішують справи стосовно використання адміністративної влади, включаючи кримінальні справи, які вирішені з застосуванням виконавчої замість судової влади, яка й вирішує саме ці справи. Вони також вирішують спори між дікастеріями та іншими судами, що підлягають їх юрисдикції.

Як правило, не існує права на оскарження рішення Апостольської Сигнатури. Однак, священнослужителі та світські люди рідко коли переконували Папу вислухати їх справи. Іншим судом була Апостольська Пенітенціарія. Він не мав влади на так званих «зовнішніх форумах», що означали випадки та події, які були загальновідомими. А мали владу лише з питання «внутрішнього форуму», який включав цілком конфіденційні та таємні справи, включаючи (але не обмежуючись) те, що визнається в Таїнстві покаяння. Це, перш за все, стосується випадків, що виникають лише в межах конфесійного характеру і які за своїм характером є приватними, конфіденційними або таємними фактами. Такі справи перед судом починаються з сповіді перед священиком, який записує всі необхідні факти справи. Конфіденційність людини та її священика є обов'язковою умовою, щоб зберігати секретність.

Суд, який знаходиться під керівництвом кардинала Великої виправної колонії, діє від імені Папи Римського, відповідає за сповідника і наділяє його правом накласти епітимію та штраф. Наприклад, акт зневаги до Святого причастя викликає автоматичне відлучення від церкви людини, яка так вчинила  (відлучення відбувається з моменту вчинення дії, яку жоден суд не може взагалі віддавати). Владу до цього відлучення має сам Папа Римський. Тоді ця людина повинна звернутися до священика своєї конфесії, покаятись та обґрунтувати свої дії та факт того, що він діяв таємно. Сповідник у письмовому звернені до суду, викладає основні факти справи, залишаючи особу людини в таємниці. Суд більш ймовірно уповноважить священика правом відлучити її від церкви та використати можливість зняти відлучення та призначити якийсь окремий акт покаяння людини.

Англіканські церковні суди Редагувати

В Англіканській церкві церковні суди організовані аналогічно католицьким судам. Главою англіканської церкви є король Великої Британії, який здійснює титульний нагляд за церковними судами.

Англійська церква складається з системи церковних судів, яку очолює Корона, що має титул Вищого правителя Церкви Англії. Суди володіють юрисдикцією стосовно питань, що стосуються прав і обов'язків членів церкви, що тепер обмежуються спорами у галузі церковного майна і церковного дисциплінарного провадження. В Англії ці суди, на відміну від судів загального права, засновані і працюють за цивільно — процесуальним правом та канонічним правом, які є основою судової практики.

Церковні суди раніше мали право відання у відношенні особистого майна померлих, аби надати заповіт. Ці повноваження церковні суди передали у 1857 році судовим законом про спадок.

Юрисдикція окремих церковних судів поділяється територіально і залежить від характеру справи. На найнижчому рівні питання, що не стосуються віровчення, вирішує Архідияконський суд, який встановлює місцевого архідиякона.

Наступною ланкою у системі судів є архієпископський суд, який в Кантербері називався Вищим судом, а в Йорку — Канцелярським судом. Кожен суд складається з п'яти суддів, а один з них є спільним для обох судів. Спільного суддю називають Вищім патріархом в Кантербері та Аудитором в Йорку. Він або вона призначається спільно обома архієпископами за схваленням Корони, і повинні або провести десять років у Вищому кваліфікаційну суді відповідно до закону  «Про суди і юридичні послуги» 1990 року, розділ 71 або займати високі судові посади. Два члени кожного з судів повинні бути священнослужителями, що призначені Пролокутором Нижньої палати провінційного скликання. Ще два члена кожного суду призначаються головою Палати мирян Генерального Синоду. Вони повинні володіти юридичною кваліфікацією за вимогою Лорда-канцлера Великої Британії.

Коли справа стосується церковної доктрини, церемонії або ритуалу, вище згадані суди не мають юрисдикції по таких справах. Натомість, їх розглядає Суд Захисту Церковних Справ. Він складається з трьох єпархіальних священнослужителів та двох суддів. Суд володіє юрисдикцією щодо обох провінцій Кентербері і Йорку. Але такий суд зустрічається дуже рідко.

Апеляція від Архиєпископського суду та Канцелярського суду (по не доктринних справах) надходить до Королівської Ради. На практиці, справа вислуховується Судовим Комітетом Таємної Ради, яка включає в свій склад діючих та колишніх Лордів Канцелярії, також велику кількість Лордів Апеляції та інших вищих юридичних чиновників. Королівська Рада не має влади у доктринальних справах від Суду Захисту Церковних Справ. Ці справи натомість направляються до спеціальних Оглядових комісій, що складаються з двох архієпископів та трьох Лордів Апеляції (які також є членами Судівського комітету).

Примітки Редагувати

  1. Волощенко О. М., Усенко І. Б. Суд церковний // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 5: П — С. — К., 2003. — С. 690.
  2. Canterbury and York each have a bicameral Convocation, made up of the Upper House (composed of bishops) and the Lower House (composed of representatives of the clergy).
  3. The General Synod, a tricameral body, is the highest governing body of the Church. The House of Bishops is composed of the Upper Houses of the two convocations; the House of Clergy is composed of the Lower Houses of the two convocations; the House of Laity includes representatives of lay members of the Church.

Література Редагувати

  • Гаранова Е. П. Церковное право в правовой системе российского общества (Общетеоретический и исторический аспекты): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. — Кострома, 2004—241 c.
  • Гаращенко А. Ю. Юрисдикция и устройство церковных судов в допетровский период российской истории. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. — Волгоград, 2006. — 181 с.
  • Левчук М. В. Церковний суд у Київській Русі (історико-правове дослідження): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 207 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cerkovnij sud organ zdijsnennya pravosuddya u spravah sho nalezhat do vidannya cerkvi religijnoyi organizaciyi a takozh procesualna diyalnist takogo organu 1 Cerkovni sudi tak zvani sudi Hrista abo duhovni sudi buli odnimi z golovnih sudiv yaki mali vladu virishuvati v osnovnomu duhovni ta religijni spravi Cerkovnij sud ye vazhlivim elementom cerkovnoyi organizaciyi Znachnoyu ye rol cerkovnogo sudu v religijnih pravovih sistemah napriklad sudu shariatu v musulmanskomu pravi Obsyag yurisdikciyi cerkovnogo sudu zminyuvavsya v procesi istorichnogo rozvitku suspilstva i bagato v chomu zalezhav i zalezhit zaraz vid vzayemovidnosin cerkvi zi svitskoyu vladoyu konkretnoyi derzhavi Cerkovni sudi virishuvali superechki vseredini cerkovnih institucij a na socialnomu rivni vikonuvali funkciyi suchasnih civilnih kriminalnih ta administrativnih sudiv osoblivo tam de svitskoyi yurisdikciyi ne isnuvalo abo faktichno ne moglo diyati U seredni viki papi vstanovili osoblivij vid cerkovnih sudiv bezposeredno yim pidporyadkovanih Tak vinikli tribunali inkviziciyi U Seredni viki v bagatoh Yevropejskih krayinah ci sudi mali bilsh shiroku vladu pered tim yak z yavilisya derzhavni ustanovi Sudi mali povnovazhennya tlumachiti kanonichne pravo osnovoyu yakogo bulo Corpus Juris Civilis Yustiniana yakij vvazhavsya dzherelom civilnogo prava Za prikladom cerkovnih institucij u Yevropi rozvivalasya svitska sudova sistema pid derzhavnoyu vladoyu Vnaslidok cogo yurisdikciya cerkovnih sudiv bula znachno obmezhena Zaprovadzhennya principu vidokremlennya cerkvi vid derzhavi zvuzilo sferu diyi cerkovnogo prava do vnutrishnih superechok u religijnij ustanovi Vikonannya rishen cerkovnih sudiv znachno obmezhuvalosya sankciyami yaki mogla zastosovuvatisya cerkvoyu vidluchennya pozbavlennya cerkovnih posad i tituliv tosho U HH stolitti bula provedena reforma kanonichnogo prava yaka sformuvala suchasni principi funkcionuvannya cerkovnih sudiv Zmist 1 Katolicki cerkovni sudi 1 1 Sudi pershoyi instanciyi 1 1 1 Apelyacijni sudi 1 1 1 1 Inshi sudi 2 Anglikanski cerkovni sudi 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaKatolicki cerkovni sudi RedaguvatiSudochinstvo v katolickih cerkvah u Zahidnij cerkvi Latinska cerkva keruvalosya Kodeksom kanonichnogo prava a u Shidnij katolickij cerkvi Vizantijskij Ukrayinskij Maronskij Malskij ta inshih Zbirkoyu kanoniv Shidnoyi cerkvi Kozhna sistema kanonichnogo prava perezhila veliki zmini u kinci HH stolittya v rezultati chogo z yavivsya u 1983 roci novij kodeks Latinskoyi cerkvi ta persha zbirka Shidnogo Kodeksu u 1990 roci Sudi pershoyi instanciyi Redaguvati Spravi zazvichaj velis u sudah tih chi inshih cerkvah tobto u diocesah chi yeparhiyah storonami ciyeyi spravi Ce sudochinstvo u kanonichnomu pravi malo nazvu sudiv pershoyi instanciyi Yepiskop predstavlyav sudovu vladu svoyeyi cerkvi Odnak tak yak vin mav bagato inshih zobov yazan bilshist sprav veli suddi yakih vin priznachav Yih ocholyuvav svyashennik vidomij yak sudovij vikarij abo chinovnik Odin suddya zazvichaj mig vregulyuvati superechki i kriminalni spravi Odnak sklad yak minimum z troh suddiv povinen vesti spravi sho vklyuchayut v sebe vidluchennya vid cerkvi zvilnennya cerkovnikiv anulyuvannya shlyubu abo posvyachennya v san Yepiskop mig priznachati p yat suddiv na spravu yaka bula skladnoyu abo vazhlivoyu V inshomu vipadku sudovij vikarij priznachav suddiv i u tih spravah v yakih vimagalosya nayavnist troh abo bilshe suddiv provodiv zasidannya abo priznachav odnogo z svoyih pomichnikiv yaksho u nogo buli taki Sudovij vikarij i pomichnik sudovogo vikariya povinni buli buti svyashenikom i mati doktorskij stupin abo prinajmni licenziyu v kanonichnomu pravi Inshim suddyam potribno bulo buti lishe cerkovnikami z licenziyeyu ale konfesiya yepiskopiv mogla dozvolyati svitskim lyudyam z takoyu zh akademichnoyu pidgotovkoyu buti suddyami v sudi prisyazhnih Takozh buli j inshi chleni sudu Propagandist yusticiyi napriklad ce yurist v kanonichnomu pravi robota yakogo polyagala v predstavlenni yeparhiyi yak prokuraturi u kriminalnih spravah Takozh vin mig vtruchatisya u spirni spravi yaksho voni stosuvalisya suspilnogo blaga diyuchi yak sposterigach za lyudmi v provinciyah Inshij vazhlivij sluzhbovec zahisnik obligacij U sudah takozh buli notariusi yaki buli ochevidcyami i zapisuvali svidchennya svidkiv Storoni u spravah mali pravo na advokata yakij zahishav yih u sudi Yaksho lyudina ne mogla dozvoliti sobi advokata to sud mig samostijno priznachati bezkoshtovno odnogo z nih Zasnovane na vse tomu zh Rimskomu civilnomu pravi yake znachno vidstavalo vid yevropejskogo prava sudochinstvo u kanonichnih sudah bulo bilsh podibne do inkviziciyi Deyaki spravi ne mogli buti predstavleni na yeparhialnomu rivni spravi proti samoyi yeparhiyi abo institutu yakij predstavlyaye yepiskop spravi proti ochilnikiv religijnih ordeniv spravi proti yeparhialnih abo cerkovnih institutiv yaki pidporyadkovuyutsya Svyatomu Prestolu ta inshi ne kriminalni spravi proti yepiskopiv bud yaka sprava de kardinal patriarh Shidnogo obryadu papskij legat abo glavi derzhavi ye vidpovidachem ta bud yaka kriminalna sprava yaka zaluchaye yepiskopa Apelyacijni sudi Redaguvati Apelyacijne sudochinstvo vidome yak sudochinstvo drugoyi instanciyi Zazvichaj vono vedetsya mitropolitom U razi koli zvernennya nadhodit metropolitu u viglyadi rishennya sudu pershoyi instanciyi apelyaciya beretsya na rozglyad sudom yaksho mitropolit otrimaye shvalennya Svyatogo Prestolu zazvichaj inshim mitropolitom takim chinom garantuyuchi sho apelyacijna skarga nikoli ne bude rozglyanuta odniyeyu i tiyeyu samoyu yeparhiyeyu Napriklad sprava u yeparhiyi Springfilda Massachusets bula b oskarzhena u sudi Arhiyeparhiyi Bostona ale sprava sho vidbulas u Arhiyeparhiyi Bostona bude oskarzhena v Arhiyeparhiyi Nyu Jorku za zgodoyu arhiyepiskopiv Nyu Jorku ta Bostonu Yaksho sud pershoyi instanciyi ta sud drugoyi instanciyi vinesut odnakovij virok to sprava nabuvaye statusu bez podalshogo oskarzhennya za vinyatkom sprav sho stosuyutsya osobistogo statusu Yaksho lyudina ne zgodna z virokom to sprava mozhe bude peredana do Rimskoyi Roti yaka v comu razi vistupaye yak sud tretoyi instanciyi Sud Roti skladavsya z p yatdesyati suddiv yakih nazivali auditorami sho virishuvali spravi u skladi troh osib Voni sluzhili yak kinceva instanciya po bilshosti sprav Rishennya Papi sho vinosilis personalno ne mozhut buti oskarzhenni inshimi sudami Inshi sudi Redaguvati Rimska Kuriya skladalasya z dvoh suddiv yaki virishuvali specializovani spravi abo ti yaki ne mali nichogo spilnogo z inshimi spravami Pershim sudom ye Apostolska Signatura yaka skladalasya z p yati kardinaliv Voni sluzhili yak Vishij sud Rimskoyi Katolickoyi Cerkvi Zazvichaj spravi ridko potraplyayut do Signaturi viklyuchennya z yavlyayutsya koli palata podaye apelyaciyu Papi ta vin priznachaye yim spravu abo yaksho Papa za vlasnoyi iniciativi bere spravu ta virishuye yiyi V svoyij bilshosti sudi virishuyut spravi stosovno vikoristannya administrativnoyi vladi vklyuchayuchi kriminalni spravi yaki virisheni z zastosuvannyam vikonavchoyi zamist sudovoyi vladi yaka j virishuye same ci spravi Voni takozh virishuyut spori mizh dikasteriyami ta inshimi sudami sho pidlyagayut yih yurisdikciyi Yak pravilo ne isnuye prava na oskarzhennya rishennya Apostolskoyi Signaturi Odnak svyashennosluzhiteli ta svitski lyudi ridko koli perekonuvali Papu visluhati yih spravi Inshim sudom bula Apostolska Penitenciariya Vin ne mav vladi na tak zvanih zovnishnih forumah sho oznachali vipadki ta podiyi yaki buli zagalnovidomimi A mali vladu lishe z pitannya vnutrishnogo forumu yakij vklyuchav cilkom konfidencijni ta tayemni spravi vklyuchayuchi ale ne obmezhuyuchis te sho viznayetsya v Tayinstvi pokayannya Ce persh za vse stosuyetsya vipadkiv sho vinikayut lishe v mezhah konfesijnogo harakteru i yaki za svoyim harakterom ye privatnimi konfidencijnimi abo tayemnimi faktami Taki spravi pered sudom pochinayutsya z spovidi pered svyashenikom yakij zapisuye vsi neobhidni fakti spravi Konfidencijnist lyudini ta yiyi svyashenika ye obov yazkovoyu umovoyu shob zberigati sekretnist Sud yakij znahoditsya pid kerivnictvom kardinala Velikoyi vipravnoyi koloniyi diye vid imeni Papi Rimskogo vidpovidaye za spovidnika i nadilyaye jogo pravom naklasti epitimiyu ta shtraf Napriklad akt znevagi do Svyatogo prichastya viklikaye avtomatichne vidluchennya vid cerkvi lyudini yaka tak vchinila vidluchennya vidbuvayetsya z momentu vchinennya diyi yaku zhoden sud ne mozhe vzagali viddavati Vladu do cogo vidluchennya maye sam Papa Rimskij Todi cya lyudina povinna zvernutisya do svyashenika svoyeyi konfesiyi pokayatis ta obgruntuvati svoyi diyi ta fakt togo sho vin diyav tayemno Spovidnik u pismovomu zverneni do sudu vikladaye osnovni fakti spravi zalishayuchi osobu lyudini v tayemnici Sud bilsh jmovirno upovnovazhit svyashenika pravom vidluchiti yiyi vid cerkvi ta vikoristati mozhlivist znyati vidluchennya ta priznachiti yakijs okremij akt pokayannya lyudini Anglikanski cerkovni sudi RedaguvatiV Anglikanskij cerkvi cerkovni sudi organizovani analogichno katolickim sudam Glavoyu anglikanskoyi cerkvi ye korol Velikoyi Britaniyi yakij zdijsnyuye titulnij naglyad za cerkovnimi sudami Anglijska cerkva skladayetsya z sistemi cerkovnih sudiv yaku ocholyuye Korona sho maye titul Vishogo pravitelya Cerkvi Angliyi Sudi volodiyut yurisdikciyeyu stosovno pitan sho stosuyutsya prav i obov yazkiv chleniv cerkvi sho teper obmezhuyutsya sporami u galuzi cerkovnogo majna i cerkovnogo disciplinarnogo provadzhennya V Angliyi ci sudi na vidminu vid sudiv zagalnogo prava zasnovani i pracyuyut za civilno procesualnim pravom ta kanonichnim pravom yaki ye osnovoyu sudovoyi praktiki Cerkovni sudi ranishe mali pravo vidannya u vidnoshenni osobistogo majna pomerlih abi nadati zapovit Ci povnovazhennya cerkovni sudi peredali u 1857 roci sudovim zakonom pro spadok Yurisdikciya okremih cerkovnih sudiv podilyayetsya teritorialno i zalezhit vid harakteru spravi Na najnizhchomu rivni pitannya sho ne stosuyutsya virovchennya virishuye Arhidiyakonskij sud yakij vstanovlyuye miscevogo arhidiyakona Nastupnoyu lankoyu u sistemi sudiv ye arhiyepiskopskij sud yakij v Kanterberi nazivavsya Vishim sudom a v Jorku Kancelyarskim sudom Kozhen sud skladayetsya z p yati suddiv a odin z nih ye spilnim dlya oboh sudiv Spilnogo suddyu nazivayut Vishim patriarhom v Kanterberi ta Auditorom v Jorku Vin abo vona priznachayetsya spilno oboma arhiyepiskopami za shvalennyam Koroni i povinni abo provesti desyat rokiv u Vishomu kvalifikacijnu sudi vidpovidno do zakonu Pro sudi i yuridichni poslugi 1990 roku rozdil 71 abo zajmati visoki sudovi posadi 2 Dva chleni kozhnogo z sudiv povinni buti svyashennosluzhitelyami sho priznacheni Prolokutorom Nizhnoyi palati provincijnogo sklikannya 3 She dva chlena kozhnogo sudu priznachayutsya golovoyu Palati miryan Generalnogo Sinodu Voni povinni voloditi yuridichnoyu kvalifikaciyeyu za vimogoyu Lorda kanclera Velikoyi Britaniyi Koli sprava stosuyetsya cerkovnoyi doktrini ceremoniyi abo ritualu vishe zgadani sudi ne mayut yurisdikciyi po takih spravah Natomist yih rozglyadaye Sud Zahistu Cerkovnih Sprav Vin skladayetsya z troh yeparhialnih svyashennosluzhiteliv ta dvoh suddiv Sud volodiye yurisdikciyeyu shodo oboh provincij Kenterberi i Jorku Ale takij sud zustrichayetsya duzhe ridko Apelyaciya vid Arhiyepiskopskogo sudu ta Kancelyarskogo sudu po ne doktrinnih spravah nadhodit do Korolivskoyi Radi Na praktici sprava visluhovuyetsya Sudovim Komitetom Tayemnoyi Radi yaka vklyuchaye v svij sklad diyuchih ta kolishnih Lordiv Kancelyariyi takozh veliku kilkist Lordiv Apelyaciyi ta inshih vishih yuridichnih chinovnikiv Korolivska Rada ne maye vladi u doktrinalnih spravah vid Sudu Zahistu Cerkovnih Sprav Ci spravi natomist napravlyayutsya do specialnih Oglyadovih komisij sho skladayutsya z dvoh arhiyepiskopiv ta troh Lordiv Apelyaciyi yaki takozh ye chlenami Sudivskogo komitetu Primitki Redaguvati Voloshenko O M Usenko I B Sud cerkovnij Yuridichna enciklopediya V 6 ti tt T 5 P S K 2003 S 690 Canterbury and York each have a bicameral Convocation made up of the Upper House composed of bishops and the Lower House composed of representatives of the clergy The General Synod a tricameral body is the highest governing body of the Church The House of Bishops is composed of the Upper Houses of the two convocations the House of Clergy is composed of the Lower Houses of the two convocations the House of Laity includes representatives of lay members of the Church Literatura RedaguvatiGaranova E P Cerkovnoe pravo v pravovoj sisteme rossijskogo obshestva Obsheteoreticheskij i istoricheskij aspekty Dis kand yurid nauk 12 00 01 Kostroma 2004 241 c Garashenko A Yu Yurisdikciya i ustrojstvo cerkovnyh sudov v dopetrovskij period rossijskoj istorii Dis kand yurid nauk 12 00 01 Volgograd 2006 181 s Levchuk M V Cerkovnij sud u Kiyivskij Rusi istoriko pravove doslidzhennya dis kand yurid nauk 12 00 01 K Kiyiv nac un t im T Shevchenka 2010 207 s Posilannya RedaguvatiSud cerkovnij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya O N Sagan Arhiyerejskij sud Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X P L Yarockij Mitropolichij sud Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Pravosuddya mitropoliche Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkovnij sud amp oldid 40719277