www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мегалітичні храми Мальти група доісторичних мегалітичних храмів що включена під загальним номером до списку Світової спа

Мегалітичні храми Мальти

Мегалітичні храми Мальти — група доісторичних мегалітичних храмів, що включена під загальним номером до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До неї входять одинадцять доісторичних пам'яток, сім з яких — об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, що побудовані протягом трьох різних періодів часу приблизно між 5000 і 700 роками до н. е. Вважалися найстарішою мегелітичною спорудою світу, проте на сьогодні старішим розглядають похований комплекс Гебеклі-Тепе. Археологи вважають, що ці мегалітичні комплекси є результатом місцевих інновацій у процес культурної еволюції. Це призвело до будівництва кількох храмів фази Джгантії (3600—3000 до н. е.), кульмінацією став великий храмовий комплекс Таршіен, який використовувався до 2500 р. до н. е. Після цього культура будівництва храмів зникла.

Мегалітичні храми Мальти:
Джгантія, Хаджар-Кім, Мнайдра,
Та' Хаджрат, Скорба, Таршіен
Megalithic Temples of Malta 
Світова спадщина
Храмовий комплекс Таршіен
36°02′56″ пн. ш. 14°16′10″ сх. д. / 36.049083° пн. ш. 14.269472° сх. д. / 36.049083; 14.269472
Країна  Мальта
Тип Культурний
Критерії iv
Об'єкт № 132
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1980 (4 сесія)
Внесено зміни 1992
 Мегалітичні храми Мальти у Вікісховищі
Розташування мегалітичних храмів на Мальті

Ці храми слугують основою для періодизації найдавнішої історії Мальти, оскільки певні типи кераміки або інших артефактів знайдені в контексті того чи того мегалітичного храму. До групи мегалітичних храмів не входить мегалітичне підземне Святилище Хал-Сафліені (воно занесене до списку Світової спадщини під окремим номером).

Окрім того, на Мальті є низка інших мегалітичних храмів, наприклад, Бордж ін-Надур, Кордін, Коло Брошторффа, Таль-Каді, Тас-Сілдж, Китайський сад безтурботності[en] із виявленим у 1973 році гіпогеєм в Санта-Лучія, та інші, які не увійшли до списку Світової спадщини через погане збереження. Частину храмів знищено або значно пошкоджено в XIX столітті через розчищення землі селянами під ділянки для посівних площ.

Будівництво Редагувати

Під час пізньої кам'яної доби споруджено 6 храмів на острові Гоцо та 22 храми на острові Мальта. Фаза будівництва храмів тривала від 3800 року до н. е. до 2500 року до н. е., тобто близько 1000 років. Храми споруджені етносом, що, за припущенням науковців, перебрався на Мальту з Сицилії у період від 6000 до 4000 року до н. е.

Ранні храми мають три- або п'ятинефний план й складені з 20-тонних кубічних вапнякових блоків. Найдавніший храм датується 4500 роком до н. е. Як припускають, причиною раптового зникнення цієї культури на Мальті було виснаження ґрунтів та можливі посухи. З часу будівництва храмів збереглися також артефакти, знайдені в печерах, поховання в скелях та гіпогеї.

Знайдено шість архітектурних мініатюр-моделей реальних храмів. Більшість з них виставлені в Національному музеї археології. Мініатюрні моделі знайшли в самих храмах і, на думку істориків, вони мали культове значення. Мініатюри не є точними копіями реальних храмів у зменшеному масштабі, проте вони загалом відтворюють реальні обриси храмів та створені за тим самим принципом. Подібні мініатюрні моделі культових споруд знайдено на острові Сардинія (культура Нурагів).

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. J. von Freeden: Malta und die Baukunst seiner Tempel S. 178

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Nicolas Cauwe, Pavel Dolukhanav, Janusz Kozłowski, Paul-Louis van Berg (2007) Le Néolithique en Europe, Armand Colin, coll. U Histoire, Paris
  • Lionel Crooson (2008) " Les derniers faiseurs de mégalithes " dans Les Cahiers de Science & Vie, n103, février-mars 2008
  • John Davies Evans (1953) The Préhistoric Culture Sequence of the Maltese Archipelago, compte-rendu de la Société préhistorique de Londres
  • Roger Joussaume (2003) Les charpentiers de la pierre, monuments mégalithiques dans le monde, Ed. La maison des roches
  • Jan Lichardus, Marion Lichardus-Itten (1985) La Protohistoire de l'Europe. Le Néolothique et le Chalcolithique entre la Méditerranée et la mer Baltique, Presses Universitaires de France, coll. Nouvelle Clio, l'histoire et ses problèmes, Paris
  • David H. Trump (1972) Malta: an Archaeological Guide, Faber et Faber, Londres
  • Themistocles Zammit (1930) Prehistoric Malta, Oxford University Press
  • J. von Freeden, Malta und die Baukunst seiner Tempel Darmstadt 1993 ISBN 3-534-11012-9
  • Richard Marti, Tarxien und andere maltesische Wunder. Karl Müller Verlag
  • Themistocles Zammit, Die Tarxien-Tempel und das Saflieni-Hypogäum.
  • Низовский А. Ю. Величайшие чудеса света. Энциклопедический справочник — М.: Вече, 2007. — ст. 5—8. ISBN 5-9533-0667-9

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мегалітичні храми Мальти

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Megalitichni hrami Malti grupa doistorichnih megalitichnih hramiv sho vklyuchena pid zagalnim nomerom do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Do neyi vhodyat odinadcyat doistorichnih pam yatok sim z yakih ob yekti Svitovoyi spadshini YuNESKO sho pobudovani protyagom troh riznih periodiv chasu priblizno mizh 5000 i 700 rokami do n e Vvazhalisya najstarishoyu megelitichnoyu sporudoyu svitu prote na sogodni starishim rozglyadayut pohovanij kompleks Gebekli Tepe Arheologi vvazhayut sho ci megalitichni kompleksi ye rezultatom miscevih innovacij u proces kulturnoyi evolyuciyi Ce prizvelo do budivnictva kilkoh hramiv fazi Dzhgantiyi 3600 3000 do n e kulminaciyeyu stav velikij hramovij kompleks Tarshien yakij vikoristovuvavsya do 2500 r do n e Pislya cogo kultura budivnictva hramiv znikla Megalitichni hrami Malti Dzhgantiya Hadzhar Kim Mnajdra Ta Hadzhrat Skorba TarshienMegalithic Temples of Malta 1 Svitova spadshinaHramovij kompleks Tarshien36 02 56 pn sh 14 16 10 sh d 36 049083 pn sh 14 269472 sh d 36 049083 14 269472Krayina MaltaTip KulturnijKriteriyi ivOb yekt 132Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1980 4 sesiya Vneseno zmini 1992 Megalitichni hrami Malti u VikishovishiRoztashuvannya megalitichnih hramiv na MaltiCi hrami sluguyut osnovoyu dlya periodizaciyi najdavnishoyi istoriyi Malti oskilki pevni tipi keramiki abo inshih artefaktiv znajdeni v konteksti togo chi togo megalitichnogo hramu Do grupi megalitichnih hramiv ne vhodit megalitichne pidzemne Svyatilishe Hal Saflieni vono zanesene do spisku Svitovoyi spadshini pid okremim nomerom Okrim togo na Malti ye nizka inshih megalitichnih hramiv napriklad Bordzh in Nadur Kordin Kolo Broshtorffa Tal Kadi Tas Sildzh Kitajskij sad bezturbotnosti en iz viyavlenim u 1973 roci gipogeyem v Santa Luchiya ta inshi yaki ne uvijshli do spisku Svitovoyi spadshini cherez pogane zberezhennya Chastinu hramiv znisheno abo znachno poshkodzheno v XIX stolitti cherez rozchishennya zemli selyanami pid dilyanki dlya posivnih plosh Zmist 1 Budivnictvo 2 Galereya 3 Primitki 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaBudivnictvo RedaguvatiPid chas piznoyi kam yanoyi dobi sporudzheno 6 hramiv na ostrovi Goco ta 22 hrami na ostrovi Malta Faza budivnictva hramiv trivala vid 3800 roku do n e do 2500 roku do n e tobto blizko 1000 rokiv Hrami sporudzheni etnosom sho za pripushennyam naukovciv perebravsya na Maltu z Siciliyi u period vid 6000 do 4000 roku do n e Ranni hrami mayut tri abo p yatinefnij plan j skladeni z 20 tonnih kubichnih vapnyakovih blokiv Najdavnishij hram datuyetsya 4500 rokom do n e Yak pripuskayut prichinoyu raptovogo zniknennya ciyeyi kulturi na Malti bulo visnazhennya gruntiv ta mozhlivi posuhi Z chasu budivnictva hramiv zbereglisya takozh artefakti znajdeni v pecherah pohovannya v skelyah ta gipogeyi Znajdeno shist arhitekturnih miniatyur modelej realnih hramiv Bilshist z nih vistavleni v Nacionalnomu muzeyi arheologiyi Miniatyurni modeli znajshli v samih hramah i na dumku istorikiv voni mali kultove znachennya 2 Miniatyuri ne ye tochnimi kopiyami realnih hramiv u zmenshenomu masshtabi prote voni zagalom vidtvoryuyut realni obrisi hramiv ta stvoreni za tim samim principom Podibni miniatyurni modeli kultovih sporud znajdeno na ostrovi Sardiniya kultura Nuragiv Galereya Redaguvati nbsp Dzhgantiya nbsp Mnajdra nbsp Skorba nbsp Ta Hadzhrat nbsp Tarshien nbsp Hadzhar KimPrimitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku J von Freeden Malta und die Baukunst seiner Tempel S 178Div takozh RedaguvatiSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Malti Svyatilishe Hal Saflieni Dzhgantiya ci svyatilisha vvazhayutsya najdavnishimi kam yanimi budivlyami na ZemliLiteratura RedaguvatiNicolas Cauwe Pavel Dolukhanav Janusz Kozlowski Paul Louis van Berg 2007 Le Neolithique en Europe Armand Colin coll U Histoire Paris Lionel Crooson 2008 Les derniers faiseurs de megalithes dans Les Cahiers de Science amp Vie n103 fevrier mars 2008 John Davies Evans 1953 The Prehistoric Culture Sequence of the Maltese Archipelago compte rendu de la Societe prehistorique de Londres Roger Joussaume 2003 Les charpentiers de la pierre monuments megalithiques dans le monde Ed La maison des roches Jan Lichardus Marion Lichardus Itten 1985 La Protohistoire de l Europe Le Neolothique et le Chalcolithique entre la Mediterranee et la mer Baltique Presses Universitaires de France coll Nouvelle Clio l histoire et ses problemes Paris David H Trump 1972 Malta an Archaeological Guide Faber et Faber Londres Themistocles Zammit 1930 Prehistoric Malta Oxford University Press J von Freeden Malta und die Baukunst seiner Tempel Darmstadt 1993 ISBN 3 534 11012 9 Richard Marti Tarxien und andere maltesische Wunder Karl Muller Verlag Themistocles Zammit Die Tarxien Tempel und das Saflieni Hypogaum Nizovskij A Yu Velichajshie chudesa sveta Enciklopedicheskij spravochnik M Veche 2007 st 5 8 ISBN 5 9533 0667 9Posilannya RedaguvatiMegalithic Temples of Malta nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Megalitichni hrami Malti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Megalitichni hrami Malti amp oldid 38125768