На́ксос (грец. Νάξος) — найбільший серед Кікладських островів, з найрізноманітнішою рослинністю. Розташований приблизно в центрі Егейського моря; територія Греції. Площа — 428 км². Довжина берегової лінії — 148 км. Адміністративний центр — місто Наксос.
| Наксос | |
|---|---|
| Вид на острів та місто Наксос | |
| Карта | |
| Острів Наксос | |
| Географія | |
| 37°05′ пн. ш. 25°28′ сх. д. / 37.083° пн. ш. 25.467° сх. д.Координати: 37°05′ пн. ш. 25°28′ сх. д. / 37.083° пн. ш. 25.467° сх. д. | |
| Місцерозташування | Кіклади, Егейське море |
| Акваторія | Егейське море |
| Група островів | Південні Егейські острови |
| Площа | 428,1 км² |
| Довжина | 32,5 км |
| Ширина | 21,7 км |
| Найвища точка | 1003 м |
| Країна | |
| Греція | |
| Регіон | Південні Егейські острови, ном Кіклади |
| Адм. одиниця | Наксос і Малі Кікладиd |
| Населення | 18 188 (2001) |
| Вебсайт | naxos.gr |
| Наксос Наксос (Греція) | |
| Наксос у Вікісховищі |
Природа Редагувати
Природа острова відрізняється великою різноманітністю: луки переходять в довгі піщані пляжі, скелі круто обриваються до моря, труднопрохідні гори поряд з родючими долинами, є багато джерел і водяних потоків. Південний берег Наксоса — урвистий і пустельний, західний — добре захищений від вітрів, — пологий, з піщаними пляжами і багатьма бухтами. Найвищу гору якого За (Зевс) видно здалеку, що схожа на величезну піраміду.
Історія Редагувати
Згідно з міфологією, Наксос був островом Вакха і Аріадни. Бог виноробства Вакх мешкав на острові, коли Тесей, що повертався з Кріту залишив тут Аріадну, дочку царя Міноса, яка допомогла йому вбити Мінотавра. Покинута царівна знайшла утіху в обіймах Вакха, який узяв її в дружини.
Наксос став жилим останніми роками ранньокікладського періоду, тобто близько 2000 року до н. е. і зіграв значну роль в розвитку кікладської культури. Проте, часом розквіту для острова стали VII—VI століття до н. е. Тоді Наксос розповсюдив свою владу майже на всі Кікладські острови і домігся істотних успіхів в торгівлі і мистецтві, перш за все в скульптурі. Зразки цього виду мистецтва можна бачити в багатьох частинах Греції. Це мармурова Сфінга (Сфінкс) наксосців в Дельфах, знамениті Леви, Будинок і Портик наксосців на Делосі і інше.
У 490 до н. е. Наксос був розорений величезною перською армією, яка вирушила тоді в похід проти Греції. У 479 до н. е. Наксос разом з іншими грецькими містами брав участь в битві з персами при Платеях. Протягом багатьох років Наксос знаходився під владою афінян. У 338 до н. е. тут встановлено македонське панування, а пізніше (166 до н. е.) — римське.
Потім був тривалий візантійський період, під час якого на Наксосі було побудовано багато чудових церков: деякі з них є найранішими з тих, що збереглися досі у всьому Балканському регіоні. За візантійським періодом настало венеційське панування. У 1210 році венецієць Марко Санудо проголосив себе герцогом Наксоським і побудував знаменитий замок Хори. Венеціанське панування змінилося турецьким, в роки якого на Наксосі народився і жив Святий Никодим Агиоріт. Наксос взяв участь в національно-визвольній війні 1821 року, відправивши своїх уродженців битися на материкову Грецію.
Економіка Редагувати
В надрах острова залягає чорний наждак. Також на острові добувають мармур. Вирощування цитрусових, винограду. Оливкові рощі. Рибальство, туризм.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наксос (острів) |