www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва при Платеях одна з найбільших сухопутних битв греко перських воєн що відбулась у 479 році до н е на схилах гори Кі

Битва при Платеях

Битва при Платеях — одна з найбільших сухопутних битв греко-перських воєн, що відбулась у 479 році до н. е. на схилах гори Кітерон поряд з невеликим містечком Платеї в Беотії.

Битва при Платеях
Греко-перські війни

Вид на Платейську рівнину, на якій відбулося бій. Гравюра 1829 року
Дата9 вересня 479 до н. е.
МісцеПлатеї (Беотія), Греція
Результат Остаточна перемога греків
Сторони
Грецькі міста-держави Персія
Командувачі
Павсаній, Арістід Мардоній†
Сили
110 000 350 000 (Геродот),
70 — 120 тисяч, згідно з сучасними істориками
Втрати
159 (Геродот)
1 360 (Плутарх)
близько 10 000 (Ефор та Діодор Сицилійський)		 43 000 з 300 000 залишились живими, втікши з поля боя (Геродот)

У битві при Платеях перська армія зазнала нищівної поразки. Під керівництвом спартанця Павсанія союзне грецьке військо майже повністю знищило вороже військо. Битва при Платеях привела до повного розгрому сухопутних сил імперії Ахеменідів, що вторгнулись на територію Еллади під керівництвом Ксеркса. Втрати греків були порівняно невеликими. Згідно з різними античними джерелами, вони оцінюються від декількох сотень до десяти тисяч воїнів.

Передісторія Редагувати

Грецькі міста-держави Афіни та Еритрея допомагали братнім полісам Іонії в невдалому Іонійському повстанні проти влади перського царя Дарія I в 499–494 роках до н. е.. Перська імперія на той момент була досить молодою державою. Після смерті її творця Кира II в 530 р. до н. е. державу часто стрясали повстання підкорених народів, які загрожували її цілісності. Грецьким повстанцям вдалось спільно з афінянами захопити і спалити важливе місто імперії і столицю сатрапії Лідії місто Сарди. Дарій хотів помститися непідконтрольним йому повсталим грекам.

Також Дарій вважав можливим підкорити розрізнені давньогрецькі міста. У 492 році до н. е. під-час військової експедиції перського воєначальника Мардонія була завойована Фракія. Македонія визнала верховну владу перського царя.. Таким чином, перське сухопутне військо отримало прохід до території Стародавньої Греції. У 491 році до н. е. Дарій відправив послів у всі незалежні грецькі міста з вимогою «землі і води», що означало визнання влади персів. Усвідомлюючи силу і військову міць держави Ахеменідів, всі міста стародавньої Еллади, окрім Спарти і Афін, прийняли принизливі вимоги. В Афінах посли були віддані під суд та страчені. У Спарті їх скинули в колодязь, запропонувавши взяти звідти землю і воду.

У 490 році до н. е. для підкорення Афін був направлений перський флот під командуванням Датіса та Артаферна. На шляху до Афін була підкорена і зруйнована Еретрія.. Військо висадилося на території Аттики, однак було розбите афінянами і платейцями в битві при Марафоні. Після цієї невдалої експедиції Дарій став збирати велике військо для підкорення всієї Греції. Його планам перешкодило повстання в Єгипті у 486 році до н. е., а незабаром Дарій помер. Трон зайняв його син Ксеркс.

Карта держави Ахеменідів

В Афінах до влади прийшов Фемістокл. Проміжок між Марафонської битвою і вторгненням Ксеркса історик Суріков називає «добою Фемистокла». У той час як перси збирали армію для завоювання Еллади, афінський політик сприяв створенню потужного флоту. У афінян був звичай ділити між собою доходи від срібних рудників в Лавріоні. Власником цих рудників була держава. Після падіння тиранів державне майно стало вважатись власністю всіх громадян. Якщо після покриття всіх державних потреб у касах залишалися значні суми, то цей надлишок ділився між афінянами. Фемістокл запропонував направити отримані кошти на будівництво кораблів. Пропозиція була сприйнята дуже неоднозначно. Приймаючи її, кожен афінянин утрачав хоч і невеликі, але гарантовані державні кошти. Готуючи кораблі для війни з персами, Фемістокл розумів, що афіняни не погодяться з ним, оскільки не вважають розбитого під Марафоном ворога серйозною загрозою. Тому він переконав співгромадян, що нові кораблі і потужний флот необхідні для перемоги в безперервній війні з островом Егіна. Саме така політика, зрештою, призвела до нищівної поразки армії Ксеркса.

У 481 році до н. е. Ксеркс, подібно батькові, направив послів у більшість грецьких міст-держав, за винятком Афін і Спарти, з вимогою «землі і води». Наприкінці осені 481 року до н. е. в Коринфі відбулись загальногрецькі збори, де перед лицем спільної небезпеки був укладений союз і припинені міжусобні війни. У грецькі колонії були відправлені посольства з проханням про допомогу. Технічно виконати постанови загальногрецького конгресу було складно у зв'язку з розрізненістю стародавніх греків, ворожнечею між ними і міжусобними війнами.

Придушивши єгипетське повстання, Ксеркс продовжив підготовку до походу на Грецію. Військо було зібрано з багатьох народів величезної імперії. За Геродотом, воно включало персів, мідян, Кіссе, гирканів, ассирійців, бактрійців, саків, індійців, аріїв, парфян, хорасміев, согдійців, гандарів та ін.. Крім сухопутного війська, у Ксеркса був потужний флот, споряджений прибережними і острівними народами, що входили до його держави.

Посилання Редагувати

  1. Holland, 2005, с. 400.
  2. Jon Edward Martin. The Battle of Plataea— August, 479 BCE (англ.). сайт militaryhistoryonline.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 лютого 2012. 
  3. Green, 1996, с. 240—260.
  4. Holland, 2005, с. 47—55.
  5. Holland, 2005, с. 203.
  6. Holland, 2006, с. 171—178.
  7. Holland, 2005, с. 171—178.
  8. Геродот. VII. 44—45
  9. ↑ Holland, 2005, с. 178—179.
  10. Геродот. VII. 133
  11. Геродот. VI. 101
  12. Геродот. VI. 113
  13. Holland, 2005, с. 206—207.
  14. Суриков Аристид, 2008, с. 97—98.
  15. Holland, 2005, с. 217—219.
  16. Ставнюк, 1988, с. 19.
  17. Курциус, 2002, с. 237—238.
  18. Holland, 2005, с. 219—222.
  19. Плутарх. Фемістокл IV
  20. Курциус, 2002, с. 238.
  21. Суриков, 2008, с. 165.
  22. Геродот. VII. 32
  23. Геродот. VII. 145
  24. Holland, 2005, с. 217—223.
  25. Holland, 2006, с. 208—211.
  26. Геродот. VII. 61—82
  27. Геродот. VII. 89—95
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bitva pri Plateyah odna z najbilshih suhoputnih bitv greko perskih voyen sho vidbulas u 479 roci do n e na shilah gori Kiteron poryad z nevelikim mistechkom Plateyi v Beotiyi Bitva pri PlateyahGreko perski vijniVid na Platejsku rivninu na yakij vidbulosya bij Gravyura 1829 rokuData9 veresnya 479 do n e MiscePlateyi Beotiya GreciyaRezultatOstatochna peremoga grekivStoroniGrecki mista derzhaviPersiyaKomanduvachiPavsanij AristidMardonij Sili110 000350 000 Gerodot 70 120 tisyach zgidno z suchasnimi istorikami 1 2 3 Vtrati159 Gerodot 1 360 Plutarh blizko 10 000 Efor ta Diodor Sicilijskij 43 000 z 300 000 zalishilis zhivimi vtikshi z polya boya Gerodot U bitvi pri Plateyah perska armiya zaznala nishivnoyi porazki Pid kerivnictvom spartancya Pavsaniya soyuzne grecke vijsko majzhe povnistyu znishilo vorozhe vijsko Bitva pri Plateyah privela do povnogo rozgromu suhoputnih sil imperiyi Ahemenidiv sho vtorgnulis na teritoriyu Elladi pid kerivnictvom Kserksa Vtrati grekiv buli porivnyano nevelikimi Zgidno z riznimi antichnimi dzherelami voni ocinyuyutsya vid dekilkoh soten do desyati tisyach voyiniv Peredistoriya RedaguvatiGrecki mista derzhavi Afini ta Eritreya dopomagali bratnim polisam Ioniyi v nevdalomu Ionijskomu povstanni proti vladi perskogo carya Dariya I v 499 494 rokah do n e Perska imperiya na toj moment bula dosit molodoyu derzhavoyu Pislya smerti yiyi tvorcya Kira II v 530 r do n e derzhavu chasto stryasali povstannya pidkorenih narodiv 4 5 yaki zagrozhuvali yiyi cilisnosti Greckim povstancyam vdalos spilno z afinyanami zahopiti i spaliti vazhlive misto imperiyi i stolicyu satrapiyi Lidiyi misto Sardi Darij hotiv pomstitisya nepidkontrolnim jomu povstalim grekam 6 Takozh Darij vvazhav mozhlivim pidkoriti rozrizneni davnogrecki mista 7 U 492 roci do n e pid chas vijskovoyi ekspediciyi perskogo voyenachalnika Mardoniya bula zavojovana Frakiya Makedoniya viznala verhovnu vladu perskogo carya 8 Takim chinom perske suhoputne vijsko otrimalo prohid do teritoriyi Starodavnoyi Greciyi U 491 roci do n e Darij vidpraviv posliv u vsi nezalezhni grecki mista z vimogoyu zemli i vodi sho oznachalo viznannya vladi persiv 9 Usvidomlyuyuchi silu i vijskovu mic derzhavi Ahemenidiv vsi mista starodavnoyi Elladi okrim Sparti i Afin prijnyali prinizlivi vimogi V Afinah posli buli viddani pid sud ta stracheni U Sparti yih skinuli v kolodyaz zaproponuvavshi vzyati zvidti zemlyu i vodu 9 10 U 490 roci do n e dlya pidkorennya Afin buv napravlenij perskij flot pid komanduvannyam Datisa ta Artaferna Na shlyahu do Afin bula pidkorena i zrujnovana Eretriya 11 Vijsko visadilosya na teritoriyi Attiki odnak bulo rozbite afinyanami i platejcyami v bitvi pri Marafoni 12 Pislya ciyeyi nevdaloyi ekspediciyi Darij stav zbirati velike vijsko dlya pidkorennya vsiyeyi Greciyi Jogo planam pereshkodilo povstannya v Yegipti 9 u 486 roci do n e a nezabarom Darij pomer Tron zajnyav jogo sin Kserks 13 nbsp Karta derzhavi AhemenidivV Afinah do vladi prijshov Femistokl Promizhok mizh Marafonskoyi bitvoyu i vtorgnennyam Kserksa istorik Surikov nazivaye doboyu Femistokla 14 U toj chas yak persi zbirali armiyu dlya zavoyuvannya Elladi afinskij politik spriyav stvorennyu potuzhnogo flotu 15 U afinyan buv zvichaj diliti mizh soboyu dohodi vid sribnih rudnikiv v Lavrioni 16 Vlasnikom cih rudnikiv bula derzhava Pislya padinnya tiraniv derzhavne majno stalo vvazhatis vlasnistyu vsih gromadyan Yaksho pislya pokrittya vsih derzhavnih potreb u kasah zalishalisya znachni sumi to cej nadlishok dilivsya mizh afinyanami 17 Femistokl zaproponuvav napraviti otrimani koshti na budivnictvo korabliv Propoziciya bula sprijnyata duzhe neodnoznachno Prijmayuchi yiyi kozhen afinyanin utrachav hoch i neveliki ale garantovani derzhavni koshti 18 Gotuyuchi korabli dlya vijni z persami Femistokl rozumiv sho afinyani ne pogodyatsya z nim oskilki ne vvazhayut rozbitogo pid Marafonom voroga serjoznoyu zagrozoyu Tomu vin perekonav spivgromadyan sho novi korabli i potuzhnij flot neobhidni dlya peremogi v bezperervnij vijni z ostrovom Egina 19 20 21 Same taka politika zreshtoyu prizvela do nishivnoyi porazki armiyi Kserksa U 481 roci do n e Kserks podibno batkovi napraviv posliv u bilshist greckih mist derzhav za vinyatkom Afin i Sparti z vimogoyu zemli i vodi 22 Naprikinci oseni 481 roku do n e v Korinfi vidbulis zagalnogrecki zbori de pered licem spilnoyi nebezpeki buv ukladenij soyuz i pripineni mizhusobni vijni 23 U grecki koloniyi buli vidpravleni posolstva z prohannyam pro dopomogu Tehnichno vikonati postanovi zagalnogreckogo kongresu bulo skladno u zv yazku z rozriznenistyu starodavnih grekiv vorozhnecheyu mizh nimi i mizhusobnimi vijnami 24 Pridushivshi yegipetske povstannya Kserks prodovzhiv pidgotovku do pohodu na Greciyu 25 Vijsko bulo zibrano z bagatoh narodiv velicheznoyi imperiyi Za Gerodotom vono vklyuchalo persiv midyan Kisse girkaniv assirijciv baktrijciv sakiv indijciv ariyiv parfyan horasmiev sogdijciv gandariv ta in 26 Krim suhoputnogo vijska u Kserksa buv potuzhnij flot sporyadzhenij priberezhnimi i ostrivnimi narodami sho vhodili do jogo derzhavi 27 Posilannya Redaguvati Holland 2005 s 400 Jon Edward Martin The Battle of Plataea August 479 BCE angl sajt militaryhistoryonline com Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 2 lyutogo 2012 Green 1996 s 240 260 Holland 2005 s 47 55 Holland 2005 s 203 Holland 2006 s 171 178 Holland 2005 s 171 178 Gerodot VII 44 45 a b v Holland 2005 s 178 179 Gerodot VII 133 Gerodot VI 101 Gerodot VI 113 Holland 2005 s 206 207 Surikov Aristid 2008 s 97 98 Holland 2005 s 217 219 Stavnyuk 1988 s 19 Kurcius 2002 s 237 238 Holland 2005 s 219 222 Plutarh Femistokl IV Kurcius 2002 s 238 Surikov 2008 s 165 Gerodot VII 32 Gerodot VII 145 Holland 2005 s 217 223 Holland 2006 s 208 211 Gerodot VII 61 82 Gerodot VII 89 95 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pri Plateyah amp oldid 39795215