Аріадна

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аріадна.

Аріа́дна (грец. Ἀριάδνη) — у грецькій міфології дочка критського царя Міноса й Пасіфаї, сестра Федри.

Аріадна Ἀριάδνη
Діоніс та Аріадна, Палац Сансусі
міфічна героїня
Ім'я іншими мовами
Місцевість	Стародавня Греція, Крит, Наксос
Батько	Мінос
Мати	Пасіфая
Брати/сестри	Федра
Діти	Стафіл, Енопіон, Тоант, Тоант, Ceramus^d, Пепареф^d, Evanthes^d, Latramys^d і Evmédon^d
Місце поховання	Аргос, (Кіпр)
Пов'язані персонажі	Тесей, Діоніс
Медіафайли у Вікісховищі

Коли Тесей вирішив вбити мінотавра, якому афіняни на вимогу батька Аріадни посилали щорічно ганебну данину з семи юнаків та семи дівчат, і таким чином позбавити вітчизну від чудовиська, він отримав від люблячої його Аріадни клубок ниток, що вивів його з лабіринту, де мешкав мінотавр (нитку навчив її застосовувати Дедал).

Зробивши геройський подвиг, Тесей втік з Аріадною на острів Наксос (Дія), де, за одним переказом, Аріадна була вбита стрілами Артеміди, навченої Діонісом, тому що одружилася з Тесєєм у священному гаю, за іншим — покинута Тесеєм і знайдена Діонісом, який на ній одружився.

За розповіддю Пеона Амафунтського, Тесей залишив її на Кіпрі, вона померла під час пологів, її могила була в гаю Аріадни-Афродіти. Відповідно до Стефана Візантійського, вона була на острові Донусія.

Весілля з Діонісом справлялася на горі Іді (або на Дії), Ори і Афродіта подарували їй вінець. Ставши дружиною Діоніса, вона народила Фоанта, Стафіла, Енопіона і Пепарефа. Як дружині Діоніса, Зевс дарував їй безсмертя.

Після її смерті Діоніс став безсмертним богом і помістив її вінець із золота та індійських каменів, подарунок Гефеста, потім Діоніса, серед сузір'їв — див Північна Корона (давня назва Вінець Аріадни). За версією, Діоніс залишив її, полюбивши індійську царівну.

За розповіддю Нонна Панополітанського, під час війни Персея з Діонісом Персей перетворив її на камінь, пізніше її труну було знайдено в Аргосі.

На острові Наксосі був культ Аріадни; в Афінах її шанували як дружину Діоніса. Міф про Аріадну використано в творах численних письменників, художників, композиторів давнини й сучасності.

«Ниткою Аріадни» називають спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища. Звідси у переносному значенні — порятунок.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також

• 43 Аріадна

Примітки

1. Катулл. Стихотворения LXIV 113—115; Проперций. Элегии II 14, 8; Нонн. Деяния Диониса XLVII 532
2. Комментарий Д. О. Торшилова в кн. Гигин. Мифы. СПб, 2000. С.66
3. Гомер. Одиссея XI 321
4. Схолии к Гомеру. Одиссея XI 321 // Примечания М. Е. Грабарь-Пассек в кн. Феокрит. Мосх. Бион. Идиллии и эпиграммы. М., 1998. С.253
5. Гигин. Мифы 43
6. Плутарх. Тесей 20
7. Молчанов А. А. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тыс. до н. э. М., 2000. С.99
8. Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Гигин. Астрономия II 5, 1
9. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 1, 2.4; Э I 8-10
10. Гесиод. Теогония 947—949
11. Эпименид, фр.19 Якоби = Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 5; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека VI, фр.4; Овидий. Метаморфозы VIII 178—181
12. Арат. Явления 71-73; Каллимах. Прядь Береники, ст.24; Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 61, 5
13. Овидий. Фасты III 467—468
14. Нонн. Деяния Диониса XLVII 763
15. Павсаний. Описание Эллады II 23, 8