Сідетська мова — мова, що входила до вимерлої анатолійської гілки індоєвропейської сім'ї мов.
| Сідетська | |
|---|---|
| Поширена в | Південній Анатолії |
| Регіон | Памфілія, Сіде |
| Носії | вимерла мова |
| Писемність | Сідетська абетка |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xsd |
Відома з написів на монетах, та інскрипцій, знайдених в місті Сіде в історичному регіоні Памфілія, що датуються приблизно V ст. до н.е. — III століттями до н. е.. Грецький історик Флавій Арріан також згадує про існування в Сіде особливої місцевої мови.
Сідетська мова була ймовірно близькоспоріднена лідійській, карійській та лікійській і, можливо, займала проміжне становище між лідійською та лікійською мовами.
Сідетська мова мала власну абетку, яка складалася з графем, запозичених з грецької і фінікійської абеток.
В II — I століття до н. е. Сідетська мова була повністю витіснена грецькою.
Посилання Редагувати
- Фрідріх Йоганнес. Дешифрування забутих писемностей і мов — в Ліберії «Нового Геродота»
- Сидетське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 449. — ISBN 978-966-439-921-7.